PornHub щодня відвідують 100 мільйонів разів у всьому світі та близько 36 мільярдів разів кожен рік. Це більше, ніж Netflix чи Amazon. Попри те, що тема порно досі табуйована в суспільстві та свої улюблені жанри не заведено обговорювати, скажімо, з колегами на роботі, сучасна медицина та психологія вважають перегляд порно нормою. Оскільки доросла людина наділена сексуальністю, вона може відчувати сексуальний потяг і збудження, а порно допомагає досягти розрядки, відповідно – воно підтримує фізіологічний механізм людини.

Утім, порнографія досі залишається неоднозначною темою, тісно пов’язаною із сексуальним насиллям і секс-торгівлею. Після того, як відео зґвалтування 15-річної дівчинки, що зникла понад рік тому, знайшли на PornHub, у світі піднялась нова хвиля критики порноіндустрії, а петиція про закриття PornHub набрала вже 2,5 мільйони підписів.

Також відомо, що за певних умов перегляд порно може викликати залежність, його ще пов’язують із розвитком компульсивної мастурбації, викривленим сприйняттям сексуальності й людських стосунків.

При цьому дослідження показали, що у країнах, які легалізували порно, зменшилась кількість сексуальних злочинів. Доведено, що перегляд порно допомагає людям почуватися комфортніше під час сексу, а перегляд його разом із партнером підвищує задоволеність інтимним життям у парі.

Ми спробували розібратися, як змінювалося споживання порно і ставлення до нього у 20 і 21 століттях у суспільстві. Як трансформувалася наукова думка про вплив перегляду порно на суспільство та особистість, які аргументи за і проти порно актуальні досі.

Дисклеймер: цей текст не є повним і різнобічним дослідження теми порнографії, а лише оглядом окремих його аспектів.

Коротка історія порно від 20 століття до сьогодні

Уперше слово «порнографія» з’явилося у 18 столітті після публікації книжки французького письменника Нікола Ретіфа де ла Бреттона «Порнограф», у якому він описував життя повій. Попри те, що зображення оголеного тіла, статевих органів і сексу були поширеними ще в античній Греції, термін «порнографія» – як матеріал, спрямований на одержання сексуального збудження й самозадоволення – уперше з’явився в Оксфордському словнику тільки в 1857 році. Того ж року порнографія була заборонена парламентом Великої Британії за законом про непристойні публікації.

Розвиток порно в різних його проявах можна простежити за розвитком технологій. «Майже відразу після винаходу фотографії, а пізніше кінематографу, з’являються фотографії та фільми, що зображують секс або мають сексуальний характер. Тілесні задоволення – це те, що завжди цікаво людині», – каже Максим Яковлєв, завідувач кафедри міжнародних відносин і директор Школи політичної аналітики НаУКМА.

Справжній розквіт порно почався завдяки сексуальній революції 60–70-х років. 1969 року на екрани вийшов фільм художника Енді Воргола «Blue Movie». Це була перша еротична стрічка в широкому прокаті у США, у якій показали справжній секс. Blue Movie став одним із фільмів, що поклав початок «золотій епосі порно», або так званому порношику, коли порнофільми стали частиною мейнстримної культури.

На початку 70-х на великих екранах показують повнометражні порнофільми, такі як «Мона» Білла Оско з великою кількістю несимульованих сцен сексу та із крупними планами статевих органів, перший гомосексуальний порнофільм «Хлопці в піску» та стрічка «Глибоке горло», що стала класикою жанру порно.

Поширення відеокасет у 80-х, а згодом DVD у 90-х роках дало новий поштовх розвитку жанру, відтоді його перегляд перейшов у сферу приватності. Але справді масовою порнографія досягла з появою інтернету. Тепер кожен може не тільки мати швидкий доступ до відео для дорослих у будь-який час, але й самому стати частиною порноіндустрії.

«У сучасний період причетною до порно може стати кожна людина, у якої є смартфон. Відповідно, змінюється й сама порноіндустрія. Людина можна створити профіль на OnlyFans, викладати туди матеріали сексуального характеру та заробляти на цьому гроші. Але окрім цього, займатися сексом перед камерою можуть будь-які чоловік і жінка», – розповідає Максим Яковлєв.

На думку Яковлєва, з розвитком суспільства воно стає вільнішим і розширює коло прав, яке дає. «Наприклад, зараз ніхто не ставить під сумнів право жінок голосувати, але у 20 столітті жінки за це боролися. Так само змінюється і ставлення до питань сексуальності та порно», – додає він.

Порно як насилля над жінками

Зірку стрічки «Глибоке горло» Лінду Лавлейс The Guardian називає найкращою та найгіршою рекламою порнографії. Якщо відразу після виходу фільму в перших двох своїх біографіях вона заявляла, що живе заради сексу й називала порно шляхом до сексуальної свободи, то у третій біографії 1980 року під назвою Ordeal вона написала: «Кожен, хто дивиться «Глибоке горло», дивиться, як мене ґвалтують».

Зірка зізналася, що до зйомок у порно її примушував її чоловік Чак Трейнор, він бив її та погрожував зброєю, аби вона займалася сексом перед камерами. Лавлейс приєдналася до руху феміністок, що виступали проти порнографії, і все подальше життя займалася викриттям порноіндустрії, розповідаючи про її насильниці залаштунки.

Феміністок того часу обурювала як експлуатація жінок для створення порно, так і шкода, яку жінки відчували внаслідок масового споживання порно, – його пов’язували зі збільшенням сексуального насилля. На їхній погляд, навіть якщо жінка сама вирішила зніматися в порно, найімовірніше, на це вплинули соціально-економічні фактори, наприклад, неможливість заробити достатньо грошей іншим способом.

Однією з найбільш знакових борчинь із порнографією була Андреа Дворкін. Вона називала порно пропагандою ненависті до жінок. У своїй книзі «Порнографія: чоловіки володіють жінками» вона писала: «Порнографія – це основа сексуальності чоловічої влади: ненависті, власності, ієрархії, садизму, домінування».

Проте далеко не всі феміністки були категоричними щодо порно. Деякі з них вважали, що воно допомагає жінкам звільнятися від кайданів традиційності та сексуального консерватизму. А ще змінює погляди суспільства на жіночу сексуальність і поведінку жінки.

Тут варто згадати й жанр феміністичного порно, яке відмовляється від типових порнографічних кліше та ставить у пріоритет жінку – її бажання та задоволення. Окрім того, що авторками цього напряму порно є жінки, від мейнстримних фільмів для дорослих його вирізняє етичність у створенні. Наприклад, порнорежисерка-феміністка Трістан Таорміно каже, що не вказує акторам, у якій позі їм займатися сексом, не примушує їх робити це, а дозволяє цьому процесу відбуватися органічно. Також вона наголошує, що феміністичне порно «прагне зобразити різноманіття за статтю, расою, етнічною належністю, національністю, сексуальністю, класом, розмірами тіла, здібностями та віком».

Шкідливе корисне порно – що кажуть дослідження та експерти

Сексуальні злочини

«1969 року Данія стала першою країною, що легалізувала порнографію. Невдовзі після цього поліція Копенгагена випустила звіт про те, що кількість злочинів на сексуальному підґрунті зменшилась. Відповідно, є теорія, що перегляд порно дозволяє певним чином випустити пару», – каже Максим Яковлєв.

Дослідження професора кримінології Університету Копенгагена Берла Качинські не знайшло зв’язку між легалізацією порнографії в Данії та збільшенням сексуальної злочинності. Натомість воно показало, що в цей період зменшилася кількість зґвалтувань і розбещення дітей. Подібні дослідження проводилися після легалізації порно в Японії та Чеській Республіці, і результати були схожими – кількість сексуальних злочинів зменшилась.

Агресія

Утім, у питанні зв’язку між порно та насиллям не все так однозначно. Метааналіз 22 досліджень із 7 різних країн виявив зв’язок між переглядом порнографії та агресією, як вербальною, так і фізичною. Проте достеменно невідомо, чи перегляд порно спонукає людей до агресії, чи люди, які схильні до агресії, частіше дивляться порно.

Інше дослідження показало, що чоловіки, які часто дивляться порно, з більшою ймовірністю домінуватимуть і використовуватимуть практики приниження в сексі. А жінки, які споживають порно, більш схильні до практик підкорення в сексі. Це й не дивно, адже аналіз 300 сцен сексу з порнофільмів, що найкраще продаються, показав: 88% цих сцен зображують агресію, в основному спрямовану на жінок.

Ставлення до жінок

Погляди Дворкін на порно як індустрію, що провокує експлуатацію жінок, сексуальне насилля й заохочує секс-торгівлю, підтримуються й зараз. Але існує й інший погляд на проблему. Порно – корисне для суспільства, переконана порнорежисерка та дослідниця Анна Ерроусміт. «Права жінок набагато сильніші в суспільствах із ліберальним ставленням до сексу – згадайте такі консервативні країни, як Афганістан, Ємен чи Китай, і місце жінок там».

До того ж існує думка про те, що зменшити негативні ефекти від перегляду порно можна за допомогою секс-освіти та етичних стандартів у порно. Наприклад, у Нідерландах з’ясували: що більше підлітки дізнавалися про порно під час уроків із секс-освіти у школі, то менше вони були схильні бачити в жінках секс-об’єкти.

Здоров’я

Ще одна проблема, у якій часто звинувачують порноіндустрію, – вона заохочує секс без презервативів серед глядачів. Наприклад, опитування 265 чоловіків показало, ті, хто дивиться порно, де займаються сексом без презервативів, більш схильні нехтувати засобами захисту. Натомість чоловіки, які дивляться порно, у яких актори користуються презервативами, більш схильні використовувати їх під час сексу.

Використання презервативів у мейнстримному порно – нечасте явище, попри те, що порноактори у групі ризику поширення захворювань, що передаються статевим шляхом, у тому числі й ВІЛ. Річ у тім, що з 90-х працівників індустрії у США регулярно тестують на ВІЛ та інші захворювання, що передаються статевим шляхом. Попри це, існують студії, які у своїх фільмах показують виключно секс із презервативами.

Стосунки

Доведено, що порно робить людей більш відкритими й допомагає почуватися комфортніше під час сексу. А перегляд контенту для дорослих разом із партнером допомагає покращити сексуальні стосунки в парі.

Проте є дослідження, що перегляд порно одним із партнерів у шлюбі може бути першим дзвіночком до розлучення. Дослідники проаналізували дані з 2006 до 2014 років і помітили, що ймовірність розлучення в парах збільшувалася вдвічі, якщо хтось із подружжя дивився порно. Хоча з’ясувати, був перегляд порно причиною розлучення чи лише симптомом незадоволення стосунками в парі, складно, а отже, не можна робити однозначних висновків.

Проте консервативні та релігійні християнські спільноти наголошують на шкоді порнографії для шлюбу та сім’ї. На їхню думку, перегляд порно викликає залежність і руйнує довіру у стосунках.

Залежність від порно

Всесвітня організація охорони здоров’я внесла у свій Міжнародний класифікатор хвороб компульсивний розлад сексуальної поведінки. Як пише Psychology Today, до нього відносять і компульсивне споживання порно. Але в переліку психічних розладів Американської психіатричної асоціації залежності від порно немає, адже багато дослідників сумніваються в тому, що труднощі, викликані переглядом порно, можна вважати медичною проблемою психічного здоров’я.

Існує думка, що сам термін залежності від порно виник у 80-х роках 20 століття. Дослідник Патрік Карнс, який популяризував це поняття, припускав, що сексуальна залежність є результатом виховання в консервативному християнському суспільстві із суворим ставленням до сексу.

Клінічний психолог Девід Лей, який досліджує питання залежності від порно та її зв’язку з релігійністю, пише, що люди із сильними релігійними переконаннями більш схильні відчувати себе залежними від порно та переживати труднощі через це. Наприклад, одне дослідження виявило, що перегляд порно негативно впливає на сексуальне задоволення чоловіків, але тільки якщо вони віряни. Дослідники пояснюють це напруженням через внутрішній моральний конфлікт: люди, які сповідують погляди про те, що порно – це гріх, але все одно його дивляться, відчувають через це сильну провину та сором.

Також уявлення про себе як про порнозалежну людину пов’язують із розвитком депресії та підвищенням тривоги. Лей стверджує, що більшу загрозу за надмірне (у суб’єктивному сприйнятті) захоплення порнографією людині несе її уявлення про те, що вона є залежною.

Тимур Гончар

лікар-психіатр, гештальт-терапевт


Дивитися порно – нормально?

З точки зору медицини та психології, перегляд порно патологією не є. Зріла людина володіє сексуальністю, сексуальний потяг і збудження є частиною життя. Збудження вимагає розрядки, і порно в цьому випадку сприяє підтримці фізіологічних механізмів.

Щобільше, деякі дослідники відзначають інші можливі позитивні ефекти від перегляду порно, як, наприклад, розширення зони задоволень, прийняття себе та своїх бажань, освоєння нових сексуальних сценаріїв. Також у парах, де перегляд порно не є табуйованим, відзначалося поліпшення сексуального життя йкомунікації між партнерами (Muusses, Kerkhof & Finkenauer, 2015).

За яких умов це може викликати залежність

Однак є інша сторона медалі, коли захоплення порно стає надмірним, і з епізодичного способу справлятися із сексуальним збудженням перетворюється на залежність. Вона виникає завдяки формуванню дуже сильного потягу до об’єкта – у цьому випадку до порнографії. Чому так відбувається? У більшості випадків будь-яка залежність починається як звернення до дуже простого способу отримати задоволення тут і зараз. Але якщо під упливом частого вживання алкоголю чи наркотиків організм зазнає ще й біохімічного впливу, що викликає фізичну залежність, то залежність від порно є суто психологічною.

Людина відчуває сексуальне збудження та звертається до порно – вона отримує приємні емоції, цей досвід хочеться повторити. З часом, коли людина звикає робити собі добре таким способом, це може зафіксуватися як одна з основних моделей отримання задоволення. Інші життєві задоволення при цьому блякнуть.

Це не означає, що кожна людина, яка подивилася порно, стане залежною. Якщо людина добре знає себе, свої потреби та способи їх реалізації, вона менше схильна до будь-яких залежностей. А люди, які не знають себе, погано відчувають свої потреби, постійно перебувають у напрузі, більш схильні до їхнього формування.

Наприклад, хлопець розійшовся з партнеркою, йому хочеться нових стосунків, але в нього вже є неприємний досвід взаємин, а тому багато напруги через це. Він не впевнений, що в нових стосунках усе складеться, але попри напругу, іде знайомитися в Tinder, на вечірку чи в бар. Так він реалізує свою потребу у стосунках адекватним способом.

Для іншої людини напруга може бути настільки великою, що їй буде простіше звернутися до порно, замість того, щоби реалізувати свою потребу у стосунках. Якщо вона часто дивиться порно, коли відчуває напруження, цей спосіб фіксується у психіці як єдиний можливий для зняття напруги та отримання розрядки.

Якщо не розглядати виникнення порнозалежності в контексті психічних розладів, то у здорових людей її формування залежить від індивідуально-психологічних чинників. Емоційна незрілість, замкнутість, інфантильність, недовірливість і тривожність, особливості сексуальності та ставлення до неї – усе це може стати чинниками появи залежності від порно.

Як розпізнати порнозалежність

Одна з перших ознак – постійні думки про порно. Вони набувають нав’язливого характеру, від них важко позбутися і, відповідно, людина втрачає продуктивність, стає неуважною, відстороненою, дратівливою. Коло інтересів звужується й велика частина енергії спрямовується на реалізацію нав’язливого бажання. У ряді випадків така залежність може супроводжуватися компульсивною мастурбацією.

Через це порушується соціальна адаптація, стає складно спілкуватися з людьми, вступати у стосунки, особливо в сексуальні. Безпосереднього негативного впливу на організм і здоров’я така залежність не несе, але її наслідки можуть бути доволі серйозними. Наприклад, у випадку компульсивної мастурбації людина може пошкоджувати свої геніталії. Крім того, можуть з’являтися супутні психічні розлади у вигляді депресивних епізодів, тривожних реакцій й асоціальної поведінки.

З інших можливих негативних наслідків – імовірність розвитку сексуальних розладів і залежностей іншого роду, невдоволення недосконалістю свого партнера, віктимізація, підтримання неадекватних рольових моделей. Остання проблема частіше актуальна в підлітків, які за відсутності теоретичної бази про сексуальність та адекватної підтримки батьків, можуть фіксувати у своїй свідомості спотворені уявлення про тілесність, сексуальність і людські стосунки загалом.

Чому люди знову проти

2020 рік змінив порноіндустрію. COVID-19 змусив порностудії на певний час зупинити зйомки, а згодом повернутися до них із дуже жорсткими обмеженнями. Проте мова не лише про збитки через пандемію. Навколо порногіганта PornHub ще з початку 2020 року не вщухає скандал, пов’язаний із секс-торгівлею та дитячим порно.

58 відео зі зґвалтуванням 15-річної дівчини, яка зникла за рік до цього, знайшли на PornHub. Злочинця, який викрав її, ґвалтував і поширив відео, знайшли та затримали. Відео зі сценами сексуального насилля над 14-річною дівчиною видалили після того, як про це повідомили поліції її однокласники. Internet Watch Foundation підтвердив 118 випадків зґвалтувань дітей і секс-торгівлі, ролики з якими були розміщені на PornHub. У жодній із цих ситуацій PornHub не був притягнутий до відповідальності.

Видання The New York Times на початку грудня 2020 року випустило велику статтю про те, що PornHub заробляє на дитячому порно та сценах насилля. Невдовзі після виходу матеріалу PornHub видалив близько 9 мільйонів неверифікованих відео – це близько 60% контенту платформи. Також він обмежив завантаження відео для всіх користувачів, які не є партнерами PornHub чи його моделями. Раніше це міг зробити кожен охочий.

Попри реакцію PornHub, петиції про його закриття продовжують збирати підписи – їх уже півтора мільйона й 2,5 мільйони. Їх зареєструвала правозахисна організація Traffickinghub, що бореться із секс-торгівлею й допомагає людям, що стали жертвами.

На думку колумніста The New York Times Ніколаса Крістофа, більш жорстка модерація порноконтенту від користувачів – найкращий вихід із ситуації. Звісно, це не може повністю вирішити проблему, адже відео з дитячим порно й жорстоким насиллям все одно поширюватимуться на сайтах країн із менш жорстким регулюванням або в даркнеті, але принаймні це не буде нормалізовано через мейнстримний сайт, який щодня дивиться більше людей, ніж Netflix.


Авторка: Юлія Беба

Редактор: Марк Лівін

Коректорка: Ніка Пономаренко

ВЕРСТКА ТА ДИЗАЙН: Катерина Шерстобітова