Синдром подразненого кишківника – це захворювання, за якого в людини порушується робота шлунково-кишкового тракту, з’являються хронічний дискомфорт і біль у животі. Водночас причин для такого стану немає: усі органи здорові.

На цей синдром страждає 10–15% здорового населення планети, найчастіше це жінки. Але по допомогу до лікарів звертається лише третина. Про симптоми, перебіг і лікування синдрому подразненого кишківника говоримо з лікаркою-гастроентерологом і психологинею.

Юлія Кузнєцова-Арабулі

лікарка-гастроентеролог мережі «Добробут», магістерка медицини

Ярослава Євтищенко

нейропсихологиня,
спільнота «Свій.Док»

Юлія Кузнєцова-Арабулі: Синдром подразненого кишківника (СПК) – це захворювання тонкого й товстого кишківника. Його клінічними проявами є біль у животі й порушення випорожнень. Причина виникнення цього захворювання не відома, але його пов’язують зі стресом і психологічними проблемами. Частіше це захворювання виникає в жінок через їхню емоційність.

Для цього захворювання також характерний рецидивний або постійний біль у животі, часто він зосереджений довкола або нижче пупка. Рідше також може виникати нудота, здуття живота, домішки слизу в калі, а також слабкість і втома.

Існує три форми СПК: з перевагою діареї, закрепів або змішаний тип. За першого типу в людини спостерігаються водянисті випорожнення, часто вони виникають зранку після сніданку або після нервового чи емоційного напруження. За другого типу в людини часті закрепи, після відвідин туалету може бути відчуття неповного спорожнення кишківника й «овечого» калу. За змішаної форми – закрепи чергуються з діареєю.

Існують чіткі діагностичні критерії синдрому подразненого кишківника. Якщо пацієнта турбує біль у животі, який виник понад 6 місяців тому, а також спостерігається останні три місяці й турбує частіше одного разу на тиждень. Цей біль також пов’язаний із випорожненнями, зміною їхньої форми й частоти.

Людина занадто сильно фокусується на своїх симптомах, на своєму стані та змінах у роботі травної системи

Ярослава Євтищенко: З психоемоційного погляду, у людей із СПК також виокремлюють певну фокусованість на цих відчуттях. Не йдеться про їх перебільшення, а лише про підвищену увагу. Наприклад, у нас може боліти рука, але ми однаково можемо щось робити. У випадку синдрому подразненого кишківника людина занадто сильно фокусується на своїх симптомах, на своєму стані та змінах у роботі травної системи, що сильно може впливати на її життя.

СПК може бути одним із симптомів психічних розладів, а може й не бути. Причина виникнення синдрому досі повністю не відома. Низка досліджень показує, що в частини людей із діагностованим СПК до початку захворювання були сильні стресові ситуації. Зокрема, також фіксувалися проблеми з ментальним здоров’ям: тривожні, депресивні розлади тощо.

Через неприємні симптоми люди з цим синдромом змушені частіше уникати спілкування з іншими, змінювати дієту й спосіб життя, а це може викликати стрес. Як ми згадували раніше, людина також занадто багато уваги приділяє своїм симптомам і фокусується на них, що також може викликати стрес. Гормони, що виділяються під час стресових ситуацій, провокують скорочення стінок кишківника, посилюють біль. Наш мозок може це сприймати як погіршення стану й знову виділяти гормони стресу. Тобто утворюється таке замкнене коло, з якого досить складно вийти пацієнту.

Як його лікують?

Юлія Кузнєцова-Арабулі: Лікар після детального вивчення скарг, анамнезу хвороби й життя пацієнта, клінічного огляду призначає необхідне дообстеження та після результатів може встановити діагноз СПК. Наприклад, він може поєднуватися з іншими захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Це може бути гастрит, холецистит.

Найперше людям із СПК слід модифікувати спосіб життя, поліпшити сон, налагодити харчування, відмовитися від алкоголю та куріння. Лікарі рекомендують достатній питний режим. І також важливо вдосталь відпочивати й уникати стресових ситуацій, якщо вони є.

Лікар призначає препарати відповідно до форми захворювання. Їхнє завдання – подолати симптоми й нормалізувати випорожнення в пацієнтів, усунути біль. Також можуть призначати певні види пробіотиків. У деяких випадках, крім гастроентеролога, пацієнти проходять обстеження в психолога або невролога.

Ярослава Євтищенко: Під час лікування цього синдрому дуже важлива психотерапевтична допомога й одночасно медикаментозне лікування. Не можна між синдромом подразненого кишківника й ментальним розладом поставити знак дорівнює. Але зв’язок синдрому з депресією, тривожними розладами й іншими станами доведений науково.

Якщо ж лікар підтверджує діагноз, то пацієнту можуть рекомендувати звернутися до психолога або психіатра, додатково призначити патопсихологічне обстеження для диференціації діагнозу. Це така низка методик, яка допомагає виявити, які саме зміни у вищих психічних функціях у людини відбулися через те чи те захворювання. Тому спершу консультації в профільного лікаря й медичні обстеження, аналізи. І лише після можна звертатися до психолога чи психіатра.

Не можна між синдромом подразненого кишківника й ментальним розладом поставити знак дорівнює

Під час цього синдрому частина проблем виникає через те, що людині важко адаптуватися. І вся увага зміщена на відчуттях у власному тілі, що погіршує загальний стан. Окрім звернення по якісну медичну допомогу, дуже важливо дотримуватися здорового способу життя. Можна проводити домашні техніки релаксації, так звані аутогенні розслаблення. Важливо також виробляти стійкість до стресу, учитися краще справлятися зі складними ситуаціями в житті.

Юлія Кузнєцова-Арабулі: Дуже важливо знайти свого лікаря, якому ви будете довіряти. Це можуть бути гастроентеролог, терапевт чи сімейний лікар. Не треба гуглити свої симптоми й шукати поради на форумах в інтернеті, а потрібно довіритися спеціалістам і виконувати рекомендації. Це гарантуватиме позитивний результат.

Якщо пацієнт буде дотримуватися призначень лікаря, якщо співпрацюватиме із психологом, то ці симптоми можуть зникнути. І цілком можливо, що вони більше не з’являтимуться.

Фото: RawPixel