Художня література


Сйон «Місячний камінь»

«Видавництво»

Переклад з ісл. В. Кривоноса

Сйон – настільки багатогранний митець, що незручно представляти його виключно як письменника. Вокаліст, сценарист, автор пісень, номінований на «Оскар» за композицію I’ve Seen it All з фільму «Та, що танцює в темряві» із прекрасною Бйорк, він активний творець, якого надихає історія, природа й особлива атмосфера Ісландії, завдяки якій у прозі Сйона з’являються несподівано красиві метаморфози. «Місячний камінь. Хлопець, якого не було» – повість про Карла Мані Стейна, підлітка-гея, на долю якого випало забагато випробувань.

До шести років він жив у лепрозорії, де лікувалась мати хлопчика, у п’ятнадцять пережив епідемію іспанського грипу, щоб урочистої миті святкування незалежності Ісландії бути застуканим за сексом із матросом… У 1918-му це було злочином, який міг спровокувати репутаційний скандал в умовах політичного протистояння Рейкявіка та Копенгагена. Понад усе Мані Стейн любив кіно, а ще захоплювався загадковою дівчиною-байкеркою… Його самотність – шлях до себе, а вимушене вигнання – порятунок. Утім, у Сйона не все так просто, адже історії письменника не закінчуються передбачувано. Тому читаючи цю лаконічну, емоційно концентровану прозу, не проґавте мить, коли буде необхідно спіймати чорного метелика.


Джанет Вінтерсон «Пристрасть»

«Вавилонська бібліотека»

Переклад з англ. Т. Некряч

Усю красу прози Джанет Вінтерсон важко осягнути з однієї книжки, але «Пристрасть» – хороший початок. Ця лаконічна, афористична проза підготує читача до того, якими щемкими можуть бути тексти однієї з найкращих письменниць Великої Британії. Як неважко здогадатись із назви, роман, що вийшов друком далекого 1987 року, присвячений почуттю, що лежить «десь між трясовиною і горами. Десь між страхом і сексом». Пристрасть можна відчувати до великого імператора Наполеона, а можна й до війни, як сам Бонапарт, до загадкової жінки, яка забере твоє серце, зберігатиме його в амфорі серед дорогих суконь…

Вінтерсон щедра на красиві метафори, сцени, що закарбовуються в пам’яті. Якщо ж припинити висловлювати свою пристрасть до твору авторки та додати більше конкретики, то сюжет роману розгортається під час Наполеонівських війн. Свої історії у цьому бурхливому морі подій, що затопило всю Європу, розповідають Анрі – француз, мрійник, що хотів стати священиком, але опинився в похідній кухні імператора, і Віланель – венеційка, донька гондольєра, жінка із серцем, що палає. Їхні долі зустрінуться десь під Москвою, коли армія Наполеона потерпатиме від голоду та морозів. Разом вони тікатимуть до сонячної Венеції, щоби почати нове життя та розірвати старі стосунки. Андрі та Віланель розповідатимуть казки. Вірте їм. Бо тільки так можна відчути її – пристрасть.

Наталка Сняданко «Перше слідство імператриці»

«Видавництво Старого Лева»

Детектив з атмосферою віденських палаців середини XIX століття. Історія про підступ, який мав наслідки як в 1856, так і у 2015. Отже, на цісаря Франца Йозефа здійснено зухвалий напад. У замаху на вбивство імператора Австрії підозрюють етнічного угорця Йогана Лібені. Здається, що справа зрозуміла, як і мотив злочину, адже угорці прагнули здобути незалежність, але у справедливості звинувачення сумнівається дружина Франца Йозеф – Сіссі.

Молода жінка, що страждає від надмірної уваги до своєї скромної персони та постійних інтриг свекрухи, починає власне розслідування, у результаті якого викриє справжніх злочинців, але переживе чимало горя… У 2015 році теж стаються дивні і трагічні події: Доротея Тішлер, співробітниця «Моцартеуму», разом із геніальним скрипалем Крістіаном Кольцбауером мають поїхати на музичний фестиваль до Львова. Із собою вони везтимуть унікальну скрипку Моцарта. Погулявши та посмакувавши Львовом, Крістіан раптово помирає, а цінний інструмент зникає… Саме скрипка пов’язує дві сюжетні лінії. Як саме – краще дізнатись самостійно, відпочивши за легким романом, хоч детективним, але не кривавим.


Артем Чапай «Вивітрювання»

«Книги ХХІ»

Щоб отримати максимальний ефект від нової книжки Артема Чапая, її треба читати, не відриваючись і не відволікаючись. Тільки повністю занурившись у світ, що пережив «вивітрювання», потім будете дивуватись простим речам, наприклад, гарячій воді у крані чи продуктам у супермаркеті. Історія, що з перших сторінок здаватиметься розповіддю про стандартне вигорання тих, хто ризикнув побудувати більш-менш успішне життя в Києві, про кризу стосунків і спробу втечі від метушні великого міста до Карпат, виявиться динамічним, емоційно напруженим постапокаліпсисом, звісно, із філософським підтекстом і завуальовано іронією щодо українського сьогодення.

Отже, загадкове вивітрювання спричиняє зникнення частини людства. Виживають тільки ті, що перебували на островах чи опинилися в горах, як наш оповідач і його дружина Зоя. Повернувшись до Києва, пара стає свідками появи Русанівської Народної Республіки, кривавих нападів на вигаданих ворогів та інших ознак уже іншого вивітрювання – морального. Готуючись стати батьками, вони знову вирушають у путь, щоби знайти спільноту, де б люди «намагаються не нищити світ і себе». Чи знайдуть? Відповідь – на розсуд читача.

Майлз Франклін «Моя блискуча кар'єра»

Bookraine Publishing House

Переклад з англ. Г. Бєлякова

«Я – лиш одна з вас, непотрібна маленька простолюдинка з бушу, я – лише жінка», – пише у стані піднесеного відчаю героїня роману Майлз Франклін. Читач знайомиться із п’ятнадцятирічної Сибілою Мелвін, яка мріє стати письменницею, вирватись з одноманіття важкого сільського життя. Їй не подобається обмежена роль жінки в австралійському суспільстві. Але що з цим можна зробити, коли класова нерівність нівелює будь-які благородні прагнення?.. Сибіла стає заручницею обставин: її батько вирішує вкласти гроші родини в нову справу – розведення та продаж свійських тварин. Через це родина переїжджає в іншу місцевість, змінює коло спілкування. Але бізнес не складається через легковажність містера Мелвіна та страшенну посуху.

Родина опиняється на межі існування, тяжко гаруючи. Бабуся, яка весь час їм допомагала, забирає Сибілу до себе. Упевнена, що вона не гарна й мало що вміє робити у цьому житті, дівчина відмовляє в коханні та шлюбі заможному залицяльнику Гарольду… Що далі? Знову багато роботи, повернення додому, безліч проблем і рішення ніколи не виходити заміж. Попри все перераховане, роман Майлз Франклін – не оповідка про нещасливе кохання. Це відверта розповідь про австралійців, їхнє життя й турботи, про безправність жінки й інші «прикмети часу», критика яких лякала сучасників письменниці, а нам укотре має довести, що боротьба за права жінок повинна тривати й далі.


Нон-фікшн


Наталія Атамась «Пташина історія»

«Віхола»

Скандали, інтриги та мистецтво виживання друзів наших пернатих під однією обкладинкою й від вітчизняної авторки. Орнітологиня, кандидатка біологічних наук і популяризаторка науки Наталія Атамась запрошує читача в захопливий світ птахів. Ця мандрівка може стати чудовим хобі з «печивком і прогулянками на свіжому повітрі». Починаємо з весняних залицянь – гіпотези «хорошим генів», пташиних співів і причин, чому самиці багатьох видів не мають яскравого пір’я чи пишних хвостів. Потім – літо й сімейне життя птахів, соціальна моногамія та позашлюбні діти, чемпіони зі зрад і найбільш вірні види.

Крок за кроком читач дізнаватиметься неймовірні факти про життя пернатих, що подані жартівливо й не обтяжливо професійною лексикою. Авторка порівнюватиме птахів із людьми, адже колись почула жарт про те, що «українці походять від пінгвінів, бо охайні та живуть громадами», і не змогла його не обіграти. І наостанок – інформація про орнітологів-любителів, що може надихнути на заняття бердвотчингом, адже любов до природи об’єднує. Тим, кому подобається годувати птахів узимку, неодмінно треба дочитати книжку до кінця. Суворі, але змістовні відомості Атамась не дадуть схибити в бажанні рятувати маленькі життя наступного холодного сезону.

Роджер Макнамі «Зафейсбучені»

#книголав

Переклад з англ. І. Серебрякової, О. Макарової

Якщо у вас хоч раз з’являлась думка про те, що соціальні мережі ведуть світ до катастрофи, американський венчурний капіталіст, один із перших інвесторів

Facebook Роджер Макнамі додасть у цьому впевненості: «Технологічні платформи, включно з Facebook і Google,...скористалися нашою довірою, вдаючись до вигадливих способів нажитися на найвразливіших місцях людської психології, щоби збирати й використовувати особисті дані, а також розробляти бізнес-моделі, які не захищають користувачів».

Злочинні схеми, шахрайства, маніпулювання, залежність і навіть втручання у вибори президента США – настав час кожному зареєстрованому зняти рожеві окуляри й оцінити загрози своїм правам і свободам. Але спершу автор розкаже, як познайомився із Марком Закерберґом, чим той відрізнявся від інших стартаперів, які ідеали були в основі Facebook, чому він почав втрачати довіру користувачів, заглибиться у власну біографію й історію Кремнієвої долини до появи глобальної соціальної мережі. Книжка Макнамі – це розповідь про великий бізнес, технології та рекламу, про безліч продуманих і прорахованих кроків, що одним дозволяють заробляти неймовірні суми грошей, а іншим – неврози.


Кетрін Ґрей «Несподівана радість звичайності»

Yakaboo Publishing

Переклад з англ. З. Тіммерман

«Ви – це ви, а я – це я, і ми різні. Я не пропоную замануху-самопоміч у стилі «гарантоване щастя за сім днів!». Якщо казати словами Морфея з «Матриці», то «я тільки можу показати тобі двері. Але пройти крізь них – твоя справа», – пише авторка в передмові. Книжка про те, як навчитись цінувати звичайне, заснована на особистому досвіді авторки. Перебуваючи у важкій депресії, посиленій надмірним вживанням алкоголю, Кетрін думала про самогубство, проте змогла знайти внутрішні сили, щоби більше не вишукувати вади в тому, що є.

Так, погоня за щастям вимотує, а наш мозок – природжений песиміст, адже весь час має попереджати про небезпеки, зберігаючи кожному з нас життя. Здається, усе погано… Але є нейропластичність, за допомогою якої можна перевчити навіть мозок. Щоби книжка не була схожою на автобіографію, а відповідала канонам нон-фікшну, авторка озброюється даними й дослідженнями фахівців з еволюції, нейробіології та психології. Ґрей аналізує емоції, пояснює, як переживати критику, розповідає, чому важливо переживати успіхи та промахи, супроводжуючи все це «одами звичайності». Написана з гумором та явним талантом, книжка дійсно може зачепити своїм життєствердним ефектом.

Гері Гемел, Мікеле Заніні «Людинократія»

«Лабораторія»

Переклад з англ. Д. Кожедуба

Гері Гемел, професор Лондонської школи бізнесу, автор світових бестселерів із менеджменту, і Мікеле Заніні є засновниками компанії Management Lab, що допомагає іншим бізнесам ставати інноваційними та прогресивними. Завдяки чому? Людинократії – принципу управління, головною метою якого є максимізація внеску людей у розвиток компанії, у якій вони працюють. Антонімом до «людинократії» є «бюрократія», що «паплюжить людські душі». Саме вона пригнічує бойовий дух працівників, не дає розвиватися, а підкріплена зарозумілістю керівників узагалі вбиває будь-яку ініціативність і творчість. Проте вихід є. Головне – осягнути всі тонкощі людинократії. Полягають вони в наступному: компанії, щоби розвиватись, повинні вміти ініціювати зміни й адаптуватися до них, а їхні керівники – надихати співробітників і підтримувати в них ініціативність.

Гемел і Заніні, палкі прихильники демократії, переконані, що перемогти бюрократії може тільки той бос, який не боїться дати своєму колективу свободу дії, позбавивши себе задоволення тотального контролю. Книжка містить чимало цінної інформації для тих, хто вже стоїть біля керма компанії будь-якого масштабу. Досвіди провідних бізнесів, цитати з досліджень – усе на користь збільшення тих, хто сповідує принципи людинократії.


Кассія Сент-Клер «Потаємне життя барв»

«КМ-Букс»

Переклад з англ. К. Сокульської

Вивчаючи британську моду XVIII сторіччя, Кассія Сент-Клер захопилась історією кольорів. Згодом вона стала авторкою колонки у British Elle Decoration, у якій розповідала про відтінки, розгадуючи їхні таємниці. Ці статті стали основою для книжки – легкої, цікавої, що додасть корисних відомостей у скарбничку загальної ерудиції читача. «Потаємне життя барв» розповідає про 75 відтінків. З його сторінок можна дізнатись, як той чи інший колір ставав соціальним маркером, як ідеї Ньютона про кольоровий спектр уплинули на смислове навантаження та поділ відтінків на ті, що належать світлу й ті, що походять із пітьми (характеристика з релігійним підтекстом, звісно). Авторка згадує і про винахід, що викликав революцію в мистецтві, – появу металевих тюбиків для фарби. А вже потім розглядає групи відтінків з точки зору історії, лінгвістики, моди.

Так, читач дізнається, що опис виготовлення свинцевих білил, пігменту, що використовується в образотворчому мистецтві для передання білого кольору, зафіксував ще Пліній Старший у першому сторіччі нашої ери, порине в неоднозначність жовтого, що для імпресіоністів став символом творчого протесту, але в наш час має, швидше, негативну конотацію. Що таке «рожевий податок»? Чому червець, комаха-шкідник, колись був на вагу золота? Як зелений став улюбленим кольором ірландців? Шукайте відповіді в тексті Сент-Клер, не такому глибокому, як праці, скажімо, Мішеля Пастуро, але цілком захопливому.