The Village Україна зібрав найцікавіші художні переклади та нон-фікшн літературу, яку варто купувати у листопаді.

Художня література

Ларрі Трамбле «Помаранчевий сад»

Видавництво Анетти Антоненко

Переклад Р. Нємцева

Відомий канадський письменник Ларрі Трамбле починає підкорювати українського читача. Володар численних літературних премій пише не лише прозу, а й поезію, створює п’єси, які з успіхом йдуть у театр різних країн. Роман «Помаранчевий сад» ‒ оголений нерв, актуальний твір про неоднозначність життєвих ситуацій, підступність маніпуляції та горе війни. Як зазначає автор у передмові до українського видання, «я хотів написати історію, схожу на байку, щоб показати пекельне замкнуте коло передачі ненависті і розірвати його». Трамбле навмисно не уточнює, де саме відбуваються події твору. І хоч пейзажі чітко зчитуються, головне не географія, а універсальність горя, яке приносять релігійний фанатизм і брехня, що втягують дітей у збройні протистояння.

Серед помаранчевого саду стоять два будинки, один з них зруйновано під час бомбардування. Воно ж забрало життя бабусі й дідуся дев’ятирічних близнюків Азіза та Амеда. Одного страшного дня до батька хлопчиків навідується місцевий лідер, щоб надихнути його пожертвувати одним із синів ‒ Азіз чи Амед мають підірвати склад зі зброєю, ставши смертниками-мучениками. Вибір без вибору. Втім, його доведеться зробити. Це остаточно зруйнує родину й відбиватиметься луною провини, туги й болю у душах тих, хто вціліє.

Філіп К. Дік «Повне зібрання короткої прози. Том 1»

Видавництво Жупанського

Переклад І. Гарніка та В. Карсуна

Стиль Філіпа Діка ‒ це лаконічна напруга, відстороненість автора, який фіксує беззаперечний факт ‒ життя може бути геть не таким, як нам здається. Видатний письменник-фантаст створював тексти, в яких йшлося не лише про майбутнє, як правило, антиутопічне, а й про уявні світи. У Діка іграшки можуть ворогувати й нищити одне одного, собаки охороняти господарів від дивних істот, а люди перетворюватися на рослин... Оповідання, що увійшли до першого тому, умовно можна поділити на два тематичні блоки: фантастику та фантазії. Про що б не йшлося, Дік віддає перевагу несподіваним сюжетним ходам, а час і простір для письменника є улюбленими об’єктами для трансформації. Комусь із персонажів, наприклад, крилатому Роберту Бентону з оповідання «Стабільність», автор дарує машину часу, контрабандиста з «Черепа» відряджає у минуле із завданням вбити себе самого.

Реальність ‒ штука викривлена, це не добре і не погано, це факт. Якщо ж говорити про фантастику, то тут Дік безжальний до людства. Війни, війни і ще раз війни знищать Землю («Гармата») або призведуть до того, що на її поверхні житимуть лише роботи. Більшість творів, що увійшли до першого тому, написані в середині 1950-х років, коли  протистояння СРСР і США набирало обертів. Звісно, політика теж торкнулася текстів Діка, що відчутно в оповіданні «Захисники». Отже, маємо зразок художньої літератури, що приносить задоволення й викликає бажання почистити свою книжкову полицю, щоб звільнити місце для наступних томів зібрання.

Яцек Денель «Кривоклят»

Комора

Переклад А. Бондаря

З перших сторінок книжки здаватиметься, що ви вже щось схоже читали. Але у випадку з Денелем йдеться не про модний нині в Україні плагіат, а про літературну загадку. Спробуйте, впіймайте алюзію, закладену у «Кривокляті». Кафка? Може, Беккет? А раптом Бернгард? Між іншим, в останнього є книжка під назвою «Старі майстри» (1985 р.). Заради цікавості можна прочитати обидва тексти. Багато що в творі Денеля стане більш зрозумілим і не таким химерним. Отже, пан Кривоклят ‒ ідейний злодій. Багато років поспіль він знищує шедеври мистецтва, обливаючи їх сірчаною кислотою. За тим, що люди, а особливо ненависні журналісти, називають божевіллям, криється ціла філософія. Кривоклята страшенно злить ставлення пересічної більшості до творів мистецтва, яка мало того, що тиражує їх у сувенірах, ще й цінує винятково за нулі, які з’являються у газетних заголовках після чергового вчинку Кривоклята.

Знищуючи шедеври, він прагне звернути увагу на їхню неповторність, бо що таке життя людини порівняно з автопортретом Рембрандта, а заразом й себе зробити винятковим. Проте, як би не старався Кислотний Вандал, його все одно плутають з учасниками ТБ-шоу чи із щасливцем, що виграв у національну лотерею. «Кривоклят» ‒ непростий текст. Він складається з безперервного монологу оповідача, що інколи втомлює. Але твір засвідчує майстерність Яцека Денеля, для якого художня проза ‒ пластилін, з яким можна бавитися, не зважаючи навіть на читача.

Маріам Петросян «Дім, в якому»

#книголав

Переклад М. Кіяновської

Книжка з власною армією фанатів, солідною історією перекладів та низкою поважних літературних премій. На цьому в об’єктивному сприйнятті роману Петросян можна ставити крапку. «Дім, у якому» ‒ дебютний твір вірменської письменниці й мисткині, що багато років пролежав у шухлядах друзів, раптом був віднайдений, виданий і визнаний зразком магічного реалізму. Як зазначає авторка, писати книжку вона почала ще підлітком, а завершувала вже дорослою. Цей факт пояснює деякі «порожнини» у сюжеті й відсутність кульмінації там, де вона дуже проситься за всіма законами жанру. Події роману розгортаються в сірому Домі для дітей з інвалідністю. У ньому діє свій закон, є ватажки, таємниці, а головне ‒ зворотний бік реальності, куди можна втекти, щоб не опинитися у «зовнішності», коли тобі виповниться вісімнадцять.

Петросян створює дві сюжетні лінії: раптове переміщення підлітка Куряки, візочника, до іншої кімнати, де головує Сліпий, стежить за порядком Сфінкс, дивує красою Лорд, смішить Шакал й допомагає Македонський (так, до того, що в тексті безліч кличок, доведеться звикнути) й події семирічної давнини, про які персонажі бояться згадувати, а сама авторка відбувається лише натяками, залишаючи читачеві самому додумати, що ж трапилося під час останнього випуску мешканців Дому. По суті, книжка Петросян ‒ це некваплива проза про людські стосунки, звіра всередині кожного з нас, кохання, втечу та страх бути неприйнятим.

Ґарт Енніс, Стів Діллон «Проповідник. Книга перша»

Рідна Мова

Переклад О. Красюка та М. Дубини

І знову хороші новини для фанатів графічних романів. Українською виходить «Проповідник»  ‒ серія зухвалих, зумисно жорстоких коміксів про пошуки Бога, який раптом вирішив поводитися не так, як ми звикли. Вітчизняне видання поєднує відразу кілька випусків, з 1 по 12, а також галерею постерів.

Преподобний Джессі Кастер, центральний персонаж «Проповідника», стає наймогутнішою істотою на планеті. У нього вселяється Генезис ‒ результат несподіваного союзу демона та ангела. Він наділяє Кастера здібностями, які шокують священика і навіть призводять до випадкових смертей його вірян. Могутність Генезиса лякає навіть Бога, що кидає Небеса напризволяще. Щоб розібратися у тому, що відбувається й знайти Всевишнього, Кастер вирушає у подорож США. Звідси починається road story, насиченості й карколомності якої позаздрив би сам Тарантіно.

Компанію проповіднику складають його колишня дівчина та вампір з алкоголізмом. З 1 по 7 випуски трійця мандруватиме рідним для Кастера Техасом. Буде багато сексу, випивки, крові й підступів. Починаючи з восьмого випуску, автори «Проповідника» більш детально оповідають про життя головного героя, особливо про його дитинство. Події, що вирізнялися нелюдською жорстокістю, загартували Кастера, який після своїх родичів не боїться ні Бога, ні диявола. Стосовно візуального стилю роману, то від нього будуть у захваті адепти моди на 1990-ті й, звісно, знавці коміксів DC.

Нон-фікшн

Патті Сміт «Просто діти»

Vivat

Переклад О. Гладкого

Щира, зворушлива історія про те, як дівчинка з «клану Пітера Пена» перетворилася на жінку, віддану мистецтву й коханню. Автобіографія Патті Сміт, хрещеної мами панк-року, буде цікавою тим, хто романтизує далекі 1970-ті, читає поетів-бітників й у яскравих снах час від часу опиняється на «Фабриці» Енді Воргола. Тепло й з гумором Патті згадує своє дитинство. Вже тоді було зрозуміло, що дівчинка має хист до мистецтва, але й упертий, волелюбний характер. Якось у спекотний літній день вона вийшла на двір у штанях, але без блузки, адже так роблять усі хлопці, чому ж їй не можна… У підлітковому віці під впливом батька Патті дуже хотіла стати художницею, шукала у собі іскри таланту, але безрезультатно.

У цей же період її зовнішність сильно змінилася ‒ висока й худенька, з командирки дітлахів вона перетворилася на об’єкт для жартів. Рятувалася від незручних ситуацій і злобливих людей книжками і рок-н-ролом. Як і Сміт, її коханий Роберт Майкл Мепплторп теж народився у понеділок. І хоч його мати мріяла, щоб хлопчик став священиком, Роберта приваблював світ мистецтва. Мабуть, це головне, що поєднувало самобутнього фотографа, який надихався філософією творчості Марселя Дюшана, та бунтарку Патті. Власне, про себе і про нього, про них разом і людей, що будуть підтримувати і надихати, йдеться у цій легкій, але й мудрій книзі спогадів, сповненій душевності дітей квітів.

Петті Мак-Корд «Наснага»

КМ-Букс

Переклад О. Шевченко

Повна назва книжки Петті Мак-Корд, колишньої HR-директорки Netflix, звучить так: «Наснага. Побудувати культуру свободи та відповідальності за результат». Це корисний посібник не лише для тих, хто набирає працівників і піклується про клімат всередині колективу, а й тих, хто цей колектив складає. Сучасний ритм життя потребує нової корпоративної культури. Зокрема, Мак-Корд виступає за те, що дорослі люди в межах однієї компанії мають не змагатися одне з одним, а спільно працювати для загального добра. Ієрархія ‒ погано.

Середовище, в якому колеги спільно розвиваються, комфортно почуваються, не перебувають під тиском ‒ мета кожного сучасного керівника, звісно, на думку спеціалістки, що понад десять років працювала в суперуспішній Netflix Inc. З першого погляду здається, що авторка пише про елементарні речі, як-от чесність, доросла поведінка, довіра. Але варто згадати власний трудовий досвід чи розповіді друзів про начальство чи організацію праці, як стає зрозуміло, що боротьба зі сприйняттям роботи як засобу самоствердження шляхом приниження інших людей, гнізда для плетіння інтриг чи місця для демонстрації нерозтрачених комплексів ‒ священна війна нашого часу. Практична, лаконічна, з висновками в кінці кожного розділу, книжка Мак-Корд надихає на створення чогось кращого для інших чи на пошуки цього для себе, залежно від посади, яку обіймає читач.

Френсіс Фукуяма «Витоки політичного порядку»

Наш Формат

Переклад Р. Корнути

Від прадавніх часів до Французької революції відомий американський філософ і політолог досліджуватиме формування і функціонування державних інституцій. Політична карта світу постійно змінюється. Після «третьої хвилі демократизації», що сталася в 1970-х роках, розпаду СРСР, революцій та змін влади в країнах Африки та Близького Сходу чимало країн стали на шлях державотворення. Фукуяма зазначає, що на підтримку цих процесів США та міжнародні донорські організації виділяють чималі кошти, але часто їхні зусилля залишаються марними. Чому? Відповідь читач знатиме, якщо заглибиться у цю ґрунтовну працю.

Що загрожує майбутньому демократії? Як саме Давній Китай, а не Греція чи Рим, вплинув на розвиток державних інституцій? Що пов’язує релігію та верховенство права? Чому деякі країни можуть контролювати своїх владців, а інші ні? Кожен з розділів книжки містить відповіді на ці та інші запитання. Політичний розвиток Фукуяма порівнює з біологічною еволюцією. Але серед багатьох спільних рис є принципова відмінність: кожен з нас має право на свободу вибору, чого не скажеш про добір, скажімо, генів, на який ми не можемо впливати. Книжка Фукуями ‒ це масштабний історичний екскурс, детальний аналіз політичних устроїв різних країн світу, оповідь без купюр, що ламає стереотипні уявлення про події давно минулих епох.

Мадлен Пакетт, Джастін Геммек «Wine Folly. Усе, що треба знати про вино»

Видавництво Старого Лева

Переклад О. Горби

Практичний путівник по винах, або книжка з безліччю інфографіки та корисних цікавинок на випадок, коли треба сотерн відрізнити від мадери. Автори видання пішли правильним шляхом. Не навантажуючи зайвою інформацією, послуговуючись візуальною мовою, Мадлен Пакетт, сомельє та дизайнер, і Джастін Геммек, засновник популярного блогу Wine Folly, намалювали карту вин з їхніми теруарами, правилами виробництва, дегустації, зберігання та подачі. Окрему увагу приділено еногастрономії ‒ поєднанню вин з продуктами чи стравами.

Яке червоне краще розкриватиметься з молюсками, чий смак вдало підкреслять томати, які ноти здатна вивільнити горгонзола з десертного вина? Варто лише простежити за правильною стрілочкою ‒ і правильна відповідь у вас у бокалі. Різновиди вин у книжці подано так, що після прочитання відповідних сторінок ви вже ніколи не назватете шампанським каву чи ламбруско. І хоч мода на винні бутики трохи вщухла, а сомельє стали отримувати менше запрошень провести корпоративи, це не означає, що цивілізована людина не має знатися на вині. Тому вивчайте, практикуйте, щоб встигнути обрати заповідну пляшку до 23:00.

Еріх Фромм «Втеча від свободи»

Клуб Сімейного Дозвілля

Переклад В. Кучменко

Значення свободи для сучасної людини ‒ головний аспект дослідження видатного соціолога, філософа, одного із засновників неофрейдизму. Оригінал книжки вийшов у США 1941 року, куди Фромм емігрував з Європи. Двох цих фактів цілком достатньо, щоб зрозуміти, що у праці йтиметься про психосоціальні умови виникнення фашизму, адже ворога можна перемогти, лише зрозумівши його.

Але у більшості «Втеча від свободи» ‒ це аналіз феномена людської тривожності, спричиненої розпадом середньовічного світу, в якому людина, попри всі загрози, почувалася впевнено й безпечно. Крім того, книжка вступає у своєрідну дискусію з поглядами Фройда, акцентуючи увагу на тому, «що ключовою проблемою психології є особливий тип зв’язку індивіда зі світом, а не відносини задоволення чи фрустрації якоїсь інстинктивної потреби». Зважаючи на те, що історію творить людина, а не навпаки, Фромм досліджує, чому в одних із нас живе непереборне бажання влади, чому комусь хочеться бути підкореним, а комусь ‒ вільним. Автор пише про «свободу» від інстинктивного обумовлення дій, простіше кажучи, про вибір, який робить нас людьми, але й призводить до численних негараздів на кшталт вигнання з Раю.

Італія доби Відродження й поява європейського індивіда, Фома Аквінський і сміливість діяти всупереч релігійним канонам, природа любові та егоїзму ‒ книжка Фромма подає захопливу хронологію зародження і зміни поняття «свобода», маніпуляцій з ним, відмов і прагнень, які бентежать людей і нині.