Щодня ми брешемо самі собі й іншим. Ми навчилися говорити не те, що відчуваємо, а те, що є соціально припустимим, щоб уживатися з оточенням, досягаючи власних цілей. Але що менше усвідомлюємо свої приховані мотиви, то краще, бо нам не подобається навіть думка про те, які ми егоїстичні.

Це явище має назву «слон у голові»: нам неприємно визнавати приховану мотивацію, тому робимо її предметом табу замість розмірковувати про її природу й усвідомлювати причини своєї поведінки. Однак несвідомі мотиви керують не лише нашими особистими діями, вони також мають вплив на мистецтво, освіту, медицину, політику, релігію. Існування прихованих мотивів може перешкоджати роботі соціальних інститутів, що призводить навіть до сумнівів у справедливості чи законності їх існування.

У цій книзі Кевін Сімлер та Робін Гансон звертають увагу на приховані мотиви й способи їх визначення. Тоді ми зможемо краще зрозуміти себе й інших, навчимося ліпше взаємодіяти одне з одним.

 Те, що іноді сприймається нами в іншій людини, як прихована корислива мотивація, насправді може бути тим, що вона сама в собі не усвідомлює. Нам здається, що така людина знає й навмисно мовчить про свої подвійні мотиви, але в реальності вона може усвідомити їх лише після втілення в життя. По-друге, людина – соціальна істота.

Якщо те, що вона хоче зробити, у її свідомості конфліктує з власними моральними нормами або принципами іншої, важливої для неї особи чи групи осіб, спрацьовують захисні психологічні механізми. І людина просто «забуває» сповістити про прихованість своїх мотивів. По-третє, якщо присутнє споживацьке ставлення до інших людей, спрацьовує механізм, за яким людина вважає цю інформацію зайвою, не потрібною іншим. І не забуваймо про банальну брехню, коли усвідомлено та цілеспрямовано вводять в оману для реалізації та досягнення корисливих цілей і тих самих прихованих мотивів

Максим Жидко

Психолог, психотерапевт

Визнай

Так, я постійно тримаю свою дівчину / хлопця за руку, коли ми десь гуляємо для того, щоб усі бачили: це мій партнер / моя партнерка. І зовсім це не від ніжності почуттів. І блог я завів найперше через те, що хочу заробляти цим гроші. А не тому, що горю-палаю блогерством. І на айтішника вивчився не тому, що люблю кодити, а щоб принизити своєю зарплатою в доларах безробітну колишню. Визнай-визнай-визнай. Приховані мотиви як шкіра: вони є в кожного з нас, і це не робить нас поганими. Звісно, якщо ми їх таки визнаємо.

«Ми, люди, належимо до виду, який не просто керується прихованими мотивами, – він створений для цього. Призначення нашого мозку – діяти заради наших інтересів, щосили намагатися не виставити нас егоїстами в очах інших. А щоб ті інші нічого не запідозрили, мозок тримає «нас» – себто нашу свідомість – у незнанні. Що менше нам відомо про власні бридкі мотиви, то легше приховати їх від інших. Авжеж, небагато хто визнає за собою таку дволикість, але якщо ми й надалі обачно оминатимемо її, то ніколи не матимемо чіткого розуміння людської поведінки. Ми будемо змушені викривляти чи заперечувати будь-які пояснення своїх прихованих мотивів. Основні факти залишатимуться під табу, і ми ніколи не знатимемо правди про власні наміри та дії. Отже, розгледіти, що коїться».

Корегуй оточення

Якщо твій самообман – це інтрумент створення ідельного іміджу в очах свого оточення, зміни це саме оточення. Це допоможе тобі трансформувати негативний підтекст прихованого мотиву в ідеальну дію. Таку, якою вона була в задумці. Хочеш забрати з притулку котика, щоб друзі сказали: «Вау, ти захищаєш тварин, це тренд, ти на хвилі актуальних тенденцій»? Ліпше надай фінансову чи будь-яку іншу допомогу працівникам того притулку, які без фальшу оцінять твій порив. Бо ці люди люблять тварин не на камеру й не лише задля суспільного схвалення.

«Іншою перспективною стратегією є поставити себе в ситуацію, коли наші приховані мотиви узгоджуються з ідеальними. Наприклад, коли хочеться висловити свої щирі й вірні переконання, можна виробити в себе звичку ставити на ці переконання. Або ж, у випадку з благодійністю, можна долучитися до руху ефективного альтруїзму, щоб оточити себе людьми, які судитимуть нашу доброчинність за її ефективністю, а не за зовнішніми проявами. Мотиви як вітер: можна йти проти нього, та ліпше, коли він дме ззаду».

Влаштуй слону голодування

Помісти мотиви з подвійним дном в окремий умовний вольєр, замкни на три замки, а ключ викинь в океан. І так само щоразу викидай підтекст, яким може керуватися твоя начебто щира дія. Перетвори «заради чогось, заради схвалення…» на «для мене, для мого добробуту». І незчуєшся, як у твоєму житті поменшає непотрібних хобі, токсичних людей і брехливих лайків.

«Ми, автори цієї книжки, можемо навести вам деякі приклади й із власного життя. Наприклад, Робін часто-густо казав, що метою його наукової кар’єри є донести свої ідеї «до загалу» в ім’я інтелектуального прогресу. Однак, побачивши, що там, «у загалі», коли й звертаються до його ідей, то не вказують його авторства, Робін відчув себе обдуреним і страшенно розсердився. Якби його головною метою справді було просувати знання у світ, він мав би радіти й такому поширенню своїх ідей, хай навіть авторства й не зазначають. Проте чесніше вже визнати, що особистого визнання він прагне не менше, коли не більше, ніж суспільного інтелектуального прогресу».

Трансформуй першоджерело

Або, як кажуть: «Не можеш перемогти – очоль». Егоїстично прагнеш бути най-най? Хай це закладе фундамент твоїй блискавичній кар’єрі. Хочеш скласти на права, бо тоді на тебе зверне увагу та сама дівчина / той самий хлопець? Ок, прихований мотив підштовхне до освоєння нової корисної навички. Харчуєшся кіноа, їси хліб без глютену та запиваєш мигдалевим органічним молоком? Добре, робиш це, бо так модно, але паралельно це зміцнить твоє здоров’я та поліпшить самопочуття.

Притлуми страх слонів

Урешті-решт, не варто думати, що твої приховані мотиви, ці підводні камені, якимось способом роблять тебе поганим чи фальшим в очах оточення. Слони не монстри, а звичайні тварини. Так само й приховані мотиви – це невід’ємна частина нашої людської природи, яка не підпадає під однозначні чорні-білі оцінювання.

«Насамкінець наші мотиви не такі важливі, як те, чого ми досягаємо завдяки їм. Хай ми й соціальні тварини, що повсякчас змагаються заради вдоволення власних егоїстичних інтересів, але, хай йому грець, удалося ж нам якось спільними зусиллями дістатись аж до Місяця. Іншим можуть бути важливі не так наші мотиви, як наслідки наших дій. Можна докладати величезних зусиль, щоб стати видатним науковцем чи геніальним хірургом суто заради слави (а не служіння іншим). Але якщо такі егоїстичні мотиви допомагають людям ставати тими знаними науковцями й геніальними хірургами, світ нічого не матиме проти них».

 Вартість:

 VIVAT  (українською)

   друкована: 250 ₴