У травні у видавництва CANactions вийшла книга «Усім потрібне житло. Справедливе, соціальне, доступне», яку написали німецькі архітектори Урсула Клєефіш-Йобст, Петер Кеддерманн і Карен Юнґ. «Книга пропонує всебічний огляд теми доступного житла: від значущих моделей 1920-х років до сучасних концепцій сьогодення – висвітлює аспекти архітектурного й містобудівного планування, юридичні межові умови, питання фінансування та будівельні стандарти, а також роль учасників процесу будівництва», – кажуть у видавництві CANactions. Книгу видали за підтримки спільноти доброчинців і Міжнародного фонду «Відродження». 

Стаття 25 Хартії ООН 1948 року про Права людини визнає за кожною людиною право на «гідне людини житло». Там чітко зазначено, що помешкання має служити не лише для захисту від негоди, але й задля безпеки та збереження приватної сфери. Таким способом у праві на житло закріплено також і право на особистий життєвий розвиток, що теж є обов’язком держави. Так само, як усі ми щодня потребуємо якоїсь їжі, так і потребуємо гідного людини помешкання. Житло є віддзеркаленням суспільного співжиття, але також й усвідомленням державою своїх обов’язків. Оскільки житло — це право людини, то питання про те, як і де ми хочемо жити, стосується нас усіх. Це не тільки питання до містопланувальників, архітекторів та інвесторів, але й для всіх людей. Байдуже, чи живуть вони у великому місті, в агломерації, у селищі чи селі.

Урсула Клєефіш-Йобст,

співавторка книги «Усім потрібне житло. Справедливе, соціальне, доступне»

Ця книга про доступне житло, про житлову політику. Рівень розвитку суспільства визначається його ставленням до старих і немічних, це найкраща ознака його розвиненості. Тобто питання цінностей, як завжди, визначальне. Книга містить практичні рекомендації, підходи, інструменти, методи впровадження доступного житла з досвіду Німеччини. Сподіваюся, українське видання сприятиме створенню соціального запиту на більш гуманний суспільно-політичний устрій. Коли дивишся на врівноважені суспільства, думаєш, що підґрунтя розвитку це, найімовірніше, добро, співчуття та милосердя... Для чого держава? Хіба не є головним державним завданням врівноважувати вільний ринок цими базовими цінностями?

Віктор Зотов,

архітектор Zotov&Co, засновник CANactions School, автор передмови до книги

Суттєво те, що ставлення молодого покоління до власності житла докорінно змінилося. Будиночок серед зелені – це більше не життєва модель. Навпаки, він розглядається радше як гальмо для дедалі більш актуальної професійної гнучкості (до речі, навіть як спадок не користується надто великою популярністю).

Однак парадоксальна ситуація, що склалася зараз, коли зростає індивідуалізація суспільства й водночас дедалі більшою стає потреба в спільноті, ставить під питання житлову модель окремої родинної квартири як ідеалу життя. У наш час насамперед у кооперативному житловому будівництві експериментують із так званими кластерними квартирами. Комбінація із приватних приміщень і площ спільного користування – ось нова відповідь на зміну соціальних структур і вихід поза межі класичної родини.

Найбільша група на ринку житла – це окремі особи різного віку, які насамперед шукають малі квартири. Згідно з дослідженням Інституту Престеля, Німеччина має зараз найбільше число одноосібних домогосподарств у всій Європі. До цієї групи належать студенти, люди, що розпочинають свою професійну кар’єру, самотні літні люди, а також дедалі більша кількість матерів- і батьків-одинаків.

Будувати й мешкати в спільноті – це незапатентований рецепт, але дуже широкі пропозиції, які адаптуються до найрізноманітніших побажань і ситуацій. Якщо розглядати процес будівництва, а пізніше – життя всередині відповідного проєкту як випробовування можливостей, а не як примусову колективізацію, то таке проживання в спільноті цілком може стати життєздатною формою в широкому спектрі пропозицій ринку житла. І треба дати цьому процесу таке сприяння, яке йому вже забезпечують численні територіальні громади і, не останньою чергою, з огляду на позитивні економічні наслідки.

У наш час, щоб новобудова була доступною, сучасною й вдалою, набагато більше залежить від співпраці всіх учасників. Забезпечувати добре, якісне житло – це завдання всього суспільства.

Що стосується житла, то попри всі демографічні й соціально-структурні зміни, які трансформовували суспільство впродовж століть, існує історична константа: ніколи всі верстви на нижній межі суспільства, бідні та/або дискриміновані, не могли забезпечити себе житловим простором самотужки. Це й сьогодні залишається все ще актуальним фактом.

У Німеччині соціальним житловим будівництвом називають будівництво житла за сприяння держави. У принципі, таке будівництво організоване як інструмент укладання угод і фінансування. Соціальне житлове будівництво не прив’язане в Німеччині до житлового об’єкта, а є обмеженою в часі властивістю квартири. Тому всередині однієї житлової будівлі поряд із соціальними квартирами можуть також існувати квартири, фінансовані на засадах вільного ринку.

Архітектори й містопланувальники Північного Рейну-Вестфалії виходять з того, що до вдалого рецепту міста належать такі складники, як: житло, праця та дозвілля, культура й історія. Якщо це все вплетене в солідне містобудування й архітектуру, що спирається на місцеві традиції, то тоді постає міцна міська тканина. Взірцем для нас залишається європейське історичне місто, для якого характерні різноманіття та щільність.

Такими актуальними як зараз професії архітектора, дизайнера інтер’єрів, ландшафтного архітектора й містопланувальника востаннє в Німеччині були у 1920-х роках. Через сто років економічне зростання й брак житла знову стали рушійною силою розвитку нових ідей. Наше завдання подбати про те, щоб сучасне планування й будівництво відповідали принципам сталого розвитку та створювали містобудівельну якість, яка просунула б уперед будівельну культуру.

Уже давно проєктування житлових будинків не було настільки цікавим завданням. До цього додається й те, що архітектори мусять брати на себе нову роль: їм доводиться модерувати групи забудовників, а для різноманітних вимог і бажань мешканців вони мусять розробляти збалансовані архітектурні форми. З іншого боку, житлово-будівельні товариства стоять перед викликом відкритися назустріч цим новим спільним проєктам і також уже на етапі планування шукати контакт з майбутніми орендарями. Формування житла слід розуміти як спільне завдання.

 Вартість:

 CANactions (українською)

   друкована: 350 ₴