«Стейкхаус» – новий заклад одеського ресторатора Савелія Лібкіна на вулиці Володимирській. Ресторан розташовано поблизу Національного академічного театру оперу та балету імені Тараса Шевченка. Вхід до локації декорували як м’ясний кіоск. Ресторан, своєю чергою, оформлено у вигляді заготівельного цеху м’яса.

Концепція

«Можна сказати, що це моє флагманське місце не лише у Києві, а й в Україні», – стверджує ресторатор Савелій Лібкін. Для співвласника ресторанної компанії «Реста» «Стейкхаус» на Володимирській став другим закладом у Києві після ресторану «Риба у вогні», якщо не враховувати мережу «Компот», що працює у столиці за франчайзом.

Новий заклад Лібкін називає «родичем» свого першого концептуального ресторану – «Стейкхаус. М’ясо і вино». Цей заклад працює в Одесі з 1998 року. «Пам’ятаєте, у нас був політик, який називав себе “одеситом за мамою”? Так от, наш київський ресторан є одеситом “за татом”», – сміється ресторатор.

 Стейкхаус

де: Київ, вулиця Володимирська, 49-А

коли: 10:00-00:00

Телефон: 067 230 64 44

Facebook

«Це працює так: гості можуть обрати м’ясо на вітрині, і його одразу приготують на грилі», – розповідає Савва Лібкін

У новому місці на Золотих воротах команда Лібкіна вирішила зробити наголос на свою експертизу – м’ясо. «Ми подаємо ортодоксальну м’ясну їжу. За дев’ятнадцять років нам вдалося накопичити настільки великий ресурс у цій сфері, що було б дивно від неї відмовлятися. Мова йде і про досвід, і про сервіс, і про глибину розуміння продукту», – пояснює власник «Стейкхаусу».

Що змусить цей ресторан затриматися? Я. Ви знаєте, я люблю довгожителів. Мені подобаються ресторани, які працюють довше, ніж я живу. Власне, це моя велика візія – ресторани, які будуть працювати ще довго після мене.

Савва Лібкін

власник «Стейкхаусу»

Водночас Лібкін розуміє, що у Києві є серйозна конкуренція: «У місті настільки багато стейкхаусів, що нам потрібно було зробити заклад, який відрізнявся б від решти».

Вирішити це завдання покликана концепція «Стейкхаусу» як простір для свідомого приготування і споживання м’яса. Згідно з нею, локацію декорували під заготівельний цех м’яса. Відповідно, вхід до закладу оздобили як кіоск, у якому можна придбати свіже м’ясо. Цю ідею Лібкін називає «диференційною відмінністю» нового закладу.

Вхід до закладу – через м'ясний кіоск, який функціонує як справжній магазин із м'ясом

Локація

«Стейкхаус» побудовано напроти Національної опери. Заклад не орендує приміщення, а розташований у створеній під потреби ресторану будівлі. Її звели між двома бізнес-центрами на Володимирській.

 Я шукав у Києві місце, а не ресторан. Не звертався за допомогою до ріелторів, а просто дивився, що де є. Довелося шукати протягом трьох років. Коли я нарешті знайшов локацію, мене зацікавила не певна будівля, а саме це місце. Як то кажуть, святе місце пустим не буває.

Савва Лібкін

власник «Стейкхаусу»

Заклад має три поверхи. Два з них розміщують зали для відвідувачів, ще один поверх – підземний для кухні. Під зону для технічного персоналу переобладнали частину підземного паркінгу, яку викупив ресторан.

Архітектор проекту – Денис Беленко, відомий за співпрацею із Лібкіним в одеському «Стейкхаусі», а також нещодавніми роботами у Smorrebrod і Mimosa Brooklyn Pizza. «Ми проговорюємо із Денисом основні завдання на проекті заздалегідь, після цього ж я не втручаюся у його роботу», – пояснює принцип співпраці Лібкін.

Загальний стиль «Стейкхаусу» називають «індустріальним». Принциповим рішенням на проекті стало застосування натуральних матеріалів: зокрема, металу і дерева.

Для оздоблення дерев’яних елементів інтер’єру, включно з підносами для м’яса, столами і сходами, використали дубовий зруб із будинку ХІХ століття з Вінницької області. «Денис хотів не штучно зістарювати дерево, а працювати зі старим деревом», – коментує власник «Стейкхаусу».

Концептуальна люстра авторства Беленка – візуальний центр другого поверху. Кристали, використані у дизайні – кварц. Мінерал вирощували у Гонконзі протягом року.

Люстра виконує радше декоративну функцію, каже Лібкін. Загалом у закладі працює система локального освітлення: над кожним зі столів закріплено лампу, що фокусує світло на їжі, залишаючи решту в тіні. «Для того, щоб люди не відволікалися на щось, крім їжі і проведення часу одне з одним», – розповідають у «Стейкхаусі».

Над великою люстрою – відкрита скляна стеля у трикутній формі. За словами власника, це рішення використали для того, аби візуально збільшити простір.

Та головним елементом інтер’єру Лібкін називає стіну на другому поверсі, яку заповнюють три тисячі пляшок із вином одеського винороба Роберта Гулієва.

Ще один помітний елемент декору другого поверху – велика металева панель напроти стінки з вином. Дизайнер ухвалив рішення штучно надати їй відтінку іржі: корозію забезпечили завдяки соляній кислоті. «Як на мене, іржа за запахом нагадує кров, до того ж вона додає апетиту», – пояснює Лібкін.

Оживити метал у «Стейкхаусі» вирішили кількома оливовими деревами з Іспанії, вік яких становить близько 40 років. Лібкін каже – для нього це символ довговічного життя. Власник тішиться, що якраз до відкриття закладу дерева почали давати перші плоди.

У «Стейкхаусі» є десять авторських коктейлів. Бар-менеджер закладу – Олексій Костенюк

Своєю чергою, на першому поверсі окрім загальної зони для посадок виділяється рухомий віз для доставки продуктів і гаки для м’яса – стилізація під заготівельний цех.

Також є кілька окремих зон. Зокрема, це відкрита кухня, бар, окрема кімната для зустрічей, а також гардероб, який улітку трансформується у місце для ще кількох столів. Убиральні на першому поверсі виконані у формі окремих дерев’яних кімнат. На тлі у закладі вмикають звучання субтропічної зливи, записане спеціально для ресторану.

VIP-кімната для зустрічей має окремий вхід через паркінг і власний санвузол. У центрі кімнати – гранітний стіл вагою у 2,5 тонни. Від решти зали вона відокремлена куленепробивним склом. «Навіщо тут такі заходи безпеки? Для того, аби ресторан мав гарний піар. Ну, щоб не писали, що тут когось застрелили», – жартує Лібкін.

Кухня

Бренд-шеф «Стейкхаусу» – Андрій Величко. Цей фахівець працює із Саввою Лібкіним у всіх ресторанах його мережі. Окрім цього до колективу цього закладу долучився спеціаліст із Ізраїлю, який спеціалізується на приготуванні альтернативних стейків.

«Цей ресторан – альянс хорошого м’яса і хороших технологій», – доповнює Лібкін. За його словами, усе м’ясо у закладі є продукцією українських виробників. Каже, що з певними постачальниками він працює вже понад 15 років. Власне, цю продукцію можна придбати у кіоску, який розташований при вході до ресторану.

З меню

Ті-боун 160 грн

Філе молочного теляти – 160 грн

Стріплойн150 грн

Пузо бичка, пюре з зеленого горошку, соус барбекю310 грн

Бургер із котлетою із яловичих тельбухів180 грн

Кролик-біфштекс із цвітною капустою і тахіні 190 грн

Телячі мізки, петрушка і зелений майо75 грн

Однією з найбільш улюблених страв у «Стейкхаусі» Лібкін називає тельбухи курки зі сметаною і тертим хріном (75 грн). У меню ця позиція входить до блоку «Несолодкі еклери».

Редакція радить скуштувати, зокрема, рібай на кістці (180 грн), а також рублений біфштекс із яловичини зі смаженим яйцем (180 грн). «Це і бургер, і біфштекс. Якщо він окремо, це біфштекс. Якщо в булці – це бургер», – пояснює власник ресторану.

Ще одна позиція – стейк тартар (280 грн), що подається із кремом із зеленої цибулі та васабі.