12 липня – четвертий день Atlas Weekend 2019. У лайнапі – «Сплин», Unkle, Сергій Бабкін, «Ляпис-98», «Один в каное», «Вагоновожатые».

The Village Україна починає і завершує свій фестивальний день під зливою, підспівує пісням «Сплин» та слухає розмови гостей.

Фото: Анна Мурзіна

 Підпишись на THE VILLAGE УКРАЇНА В TELEGRAM – усі головні тексти тут.

«Тут дощ йде, неудобно говорить», – каже чоловік по телефону. У метро натовп людей чекає, поки закінчиться злива. Ті, в кого є парасольки – рухаються в напрямку ВДНГ. У підземному переході продають поліетиленові плащі за 50 гривень. Фестивальники купують собі та друзям. Додаток Atlas Weekend надсилає сповіщення: «Боїшся дощу?» і теж пропонує придбати дощовики – за 20 гривень на вході та в точках продажу мерчу.

Близько 18:00 на вході вже невелика черга, що нетипово для попередніх днів фестивалю. Злива раптово змінюється сонцем. Ті, хто зайшов на територію фесту – щасливо фотографуються в дощовиках і знімають їх. На північній сцені закінчує виступ російський дует «АИГЕЛ».

На північну сцену виходять «Вагоновожатые». Вони грають «Веаюфром» – один з двох треків нового альбому «Референс», які звучать українською мовою. «Кілька років тому головний «вагоновожатий» свідомо перейшов на українську в спілкуванні зі своїми шанувальниками під час концертів, за два роки українська прийшла і в його тексти», – розповідав про це гурт. Антон Слєпаков вітається з Atlas Weekend українською мовою.

Музиканти продовжують грати треки з останнього релізу. До речі, «Референс» (2018) – перший альбом гурту за останні три роки. Поки соліст гурту Антон Слєпаков перелічує людські слабкості – «Кофе, алкоголь, гаджести» – його слухачі схвально кивають, деякі з них – попиваючи пиво, інші – знімаючи виступ на телефон.

На головній алеї близько 19:00 вже затори з людей, пересуватися стає проблематично. У натовпі чуємо, як спілкується компанія поляків, які приїхали на фестиваль. На головній сцені виступає Арсен Мірзоян, але більшість людей прямує не туди, а на східну сцену, яка через дорогу. Тут виступає «Ляпис 98».

«Ау, ау, ау, я тебя все равно найду», – співає Сергій Міхалок і разом з ним весь натовп. «И подчеркивая европейское движение наших тектонических плит», – Міхалок витримує паузу перед словом «гей», завершуючи пісню.

«Ляпис-98» – проект Сергія Міхалка, створений разом з колишніми учасниками гурту «Ляпис Трубецкой» та музикантами Brutto. Вони виконують старі пісні «Ляписа Трубецкого», як «Ау», «Метелица», «Абы чо», «Паренек под следствием», «Был в Керчи».

«Минута молчания, чтобы услышать главной сцены звучание», – каже Міхалок, коли люди заповнили галявину перед сценою. «Я не слышу! Где этот центр культурного разврата?», – натякає на North Stage. Почути старі хіти «Ляписа Трубецкого» зібралося більше людей, ніж на головній сцені.

Під пісню «Танцуй» починає танцювати навіть суворий на вигляд чоловік, який стоїть поряд. У кінці пісні він здіймає в небо середні пальці – і на його обличчі з’являється усмішка.

Компаніях з кількох хлопців та дівчат зняли верхній одяг, кинули його на землю і танцюють в колі. «Когда яблони цветут», – співають дівчата з фальстартом, але після кількох спроб таки підспівують Міхалку: «Всем девчонкам нравится».

Після того, як на головній та східній сценах закінчилися виступи – на Ляписа збирається все більше людей. Звучать хіти: «Ты кинула», «Евпатория», «Капитал», «Котик», «В платье белом». «Я тебя не скоро позабуду! Слышишь?», – підспівує дівчина, розмовляючи з кимось по телефону.

На західній сцені тим часом виступають Monarchy – британський електронний дует. У 2010 році їх перший лайв у Флориді транслювали у космос – тому, по-суті, це перший гурт, якій зіграв лайв в космосі.

У піжамі, халаті та з рупором на головній сцені виступає Сергій Бабкін. Він римує «кохання – вітання» та «видіння – насіння», виконуючи свій новий трек «Моє Кохання». До речі, це вже другий виступ Сергія Бабкіна на цьому Atlas Weekend – 10 липня він грав разом з 5’nizza.

Після завершення виступу «Ляпісу» натовп переходить на Main Stage. «Вот это да!», – Бабкін вражений потоком людей, які прибувають до сцени. Він виконує свої хіти «Де би я», «Привіт, Бог» та пісню «Зелений чай», записану разом з проектом «Брюссель», у який також входили Святослав Вакарчук і Дмитро Шуров. «Только идиотики пьют антибиотики», – Бабкін вже одягнув халат задом наперед і співає старий трек «Белые рубашки».

Встигаємо на останні треки французького електронного тріо Télépopmusik, яке виступає на North Stage. Потрапляємо на Breathe – найвідомішу пісню гурту, яку ви скоріше всього впізнаєте, як трек з реклами. Так і є: ця пісня звучала в рекламах Mitsubishi, Peugeot та Visa. «Bon soir», – прощаються французи, а ми повільно прямуємо в натовпі до West Stage.

Тут виступає «Один в каное». З інших виступів на Atlas у цей час – лише фінський метал-гурт Korpiklaani, тому послухати український гурт прийшло багато людей. У «Один в каное» лише один студійний альбом, який вийшов у 2016 році. Зараз вони працюють над новою платівкою.

На виступі звучать нові пісні та відомі треки як «Небо» та «Подобається, як ти ідеш». Чоловік знімає чергову ліричну пісню гурту на селфі палку, зміщуючи фокус зі сцени на місяць, який дуже чітко видніється в небі.

«Люди такі люди», – співає солістка Ірина Швайдак, але не всі знають слова. Наприклад, жінка поряд з нами має свою версію і наспівує на цю мелодію «Люблю таке, люблю». До речі, на цю пісню – «У мене немає дому» – гурт випустив перший і єдиний кліп.

«Сейчас стихи будет читать», – фестивальники заповнили галявину біля Main Stage і чекають на «Сплин». Це не перший виступ гурту у Києві – востаннє вони грали в Україні у 2016 році. І теж на головній сцені Atlas Weekend.

Коли соліст гурту Олександр Васильєв з’являється на сцені – дівчата поряд обіймаються від радощів. «Сплин» – російський рок-гурт, на рахунку якого 15 повноформатних альбомів. Останній – «Встречная полоса» – вийшов у 2018 році. З цього альбому музиканти і розпочинають свій виступ. Не всім знайомі нові треки, але ось старіший – «Весь этот бред» – розворушує публіку. Тим часом жінка поряд з нами гуглить фронтмена гурту.

«Мать моя женщина, как отсюда выбраться?», – оцінює кількість людей на галявині дівчина, яка стоїть ближче до сцени. Нам все таки вдається пробратися через натовп, щоб заглянути на кілька треків на північну сцену – там виступає британський проект Unkle.

Unkle утворився на початку 90-х років і став відомий після виходу дебютного альбому та пісні Rabbit in Your Headlights, вокальну партію якої виконав Том Йорк із Radiohead. Його важко віднести до одного жанру – тут і тріп-хоп, і рок, і електронна музика. На сцені їх троє: Джеймс Лавель за пультом, барабанщик та клавішник. Фестивальники мігрують: хтось з «Сплин» на Unkle, а хтось – навпаки.

Повертаємося на головну сцену і потрапляємо на те, заради чого прийшла більшість людей: на пісні «Романс», «Новые люди», усі співають, танцюють, знімають відео. «Це наче велика свадьба». Грають і «Орбит без сахара» – до речі, цій пісні вже більше 20 років.

На пісню «Выхода нет» частина людей починає рухатися на вихід – концерт ось-ось закінчиться. Наостанок весь Atlas співає: «И моё сердце остановилось, моё сердце замерло».

Після закінчення виступу починається злива, під якою натовп повільно рухається на вихід. «Йдемо в «АТБ», беремо ром, п’ємо і вертаємося на Atlas», – чуємо, як озвучує свій план компанія хлопців. Хтось затягує «Моё сердце остановилось», хтось – «Ні обіцянок, ні пробачень» Віктора Павліка.