Мультимедійну виставку «Чорнобиль. Подорож» відкрили 5 травня у першому павільйоні ВДНГ. «Виставка складається з семи смислових блоків – від світового контексту карколомного 1986 року до розповіді про аварію, від історій людей, долі яких нерозривно пов’язані з подіями 26 квітня 1986-го, до діалогу щодо подальшої долі Чорнобиля та його майбутнього», – розповідають організатори проєкту Gres Todorchuk.

The Village Україна взяла участь в екскурсії від куратора проєкту Павла Гудімова та головної менеджерки Юлії Соловей та розповідає, чому її варто відвідати.

Як потрапити

Вхід на виставку безкоштовний, але тільки за реєстрацією заздалегідь. Запис – на онлайн-платформі Teeko. Експозиція працює з 5 травня по 15 липня – щодня, крім понеділка, з 10:00 до 20:00.

Експозиція виставки «Чорнобиль. Подорож» починається з гравюри Альбрехта Дюрера – картина з серії «Апокаліпсис» є передмовою виставки. Перший блок експозиції має назву «1986». У цій частині виставки відвідувачів вводять в контекст 1986 року, виділяючи події, які відбувалися тоді в Україні та світі.

1-й павільйон ВДНГ розташований напроти центрального входу на територію експоцентру

Блок «Катастрофа» зустрічає макетами Прип'яті та Чорнобильської атомної електростанції. В експозиції зібрали історичну та мистецьку довідку про місто та ЧАЕС. У заключній частині – скульптура Прометея, який, за міфом, подарував людству вогонь, а також є одним із символів Прип'яті.

Протягом тривалого часу постать автора скульптури залишалася невідомою, але у процесі роботи над проєктом команда з’ясувала, що за неї відповідав Юлій Синькевич. «Як не дивно, людина може ставитися дуже уважно до якогось історичного факту й абсолютно неуважно до певного культурного артефакту. Дивно, адже культура є первинною. Про «Прометея» написано мало не в кожній книжці, але ніде не вказано автора. Тому якщо в нас запитають, що нового можна знайти на виставці, я б сказав – хоча б віднайдену атрибуцію скульптури, адже це вже нове, що буде вписано в нашу нову історію», – ділиться куратор.

Головна менеджерка проєкту Юлія Соловей розповідає, що через виставку хотіли показати новий погляд на Чорнобиль. «Ми звикли до сприйняття Чорнобиля, за якого ніби перебуваємо у позицій жертв. Але ж таке сприйняття нас обмежує. Тому ми намагалися сформувати новий погляд на Чорнобильську трагедію – як на життєвий урок та шанс для людства отримати нові знання і досвід. Наприклад, завдяки Чорнобильскій катастрофі з'явилося таке поняття, як культура безпеки. Нині воно є фундаментальним для сотень сфер, хоча у 1986 році його взагалі не існувало», – пояснює Соловей.

Просвітницька частина експозиції починається з блоку «Атом», де відвідувачам пояснюють основні поняття, пов'язані з атомною енергетикою. Організатори розповідають, що під час створення цієї частини прожили тут чотири тижні в компанії науковців. Як і інші частини експозиції, цей блок зробили інтерактивним, він включає використання технології віртуальної реальності.

Далі відвідувачів зустрічає конструкція, яка нагадує за формою будинок – це блок експозиції «Люди». «Він виник як певна альтернатива блоку «Герої», бо всі звикли говорити про героїку. Та, як на мене, сучасна історія говорить мовою звичайної людини», – пояснює Гудімов. «Символічно, що наш «будиночок» має нестійку форму, – продовжує куратор. – Тут немає домашнього затишку, над вами ніби якась прірва. Адже конструкція є символом тієї тріщини, що сталася в історії пересічних людей, які зазнали безпосереднього впливу Чорнобильскої катастрофи».

Гудімов додає, що будинок треба оглядати з усіх сторін. Також у ньому є дві кабінки, де відвідувачі мають можливість розповісти, відзняти чи написати свою історію, пов’язану з чорнобильськими подіями. Водночас на моніторах у залі можна побачити сюжети, які вже розповіли інші відвідувачі. Окрім історій людей, цитат з книжок та світлин, тут експонують роботи художниці Марії Примаченко, що ілюструють її погляди на події чорнобильскої катастрофи, а також портрет 1986 року, намальований Олегом Векленком, ліквідатором та засновником трієнале екологічного плакату «Четвертий блок».

Наступний блок «Природа» присвячений чорнобильському заповіднику і тому, як радіація вплинула на флору й фауну зони відчуження. Менеджерка Юлія Соловей розповідає про відновлення природи від 1986 року, водночас Павло Гудімов припускає, що таким чином Чорнобильську зону можна порівняти з Едемом. «Ми довго шукали цю артистичну, навіть дизайнерську мову, яка б дозволила не просто оминути інформаційні блоки. Адже люди не приходять сюди навчатися, вони приходять отримати певну емоцію і йдуть собі далі. А тут треба було зупинити людину. Власне, тому ми спробували розповісти вам цю історію невербально», – додає куратор.

За черговою завісою відвідувачів зустрічає мультифункціональний простір з дерев’яними лавами, де можна ознайомитись з розробленою агенцією Banda айдентикою Чорнобильської зони. Це логотип у формі кришки реактора, спроєктований на купольну стелю зали. У цій залі відбуватимуться заходи, кінопокази та лекції впродовж всієї виставки, що триватиме до 15 липня.

Наступний блок «Сьогодні, завтра» присвятили запитанням про теперішнє та майбутнє Чорнобиля. Супроводжують його історії про відновлення подібних територій на зразок Хіросіми. Також пропонують мистецькі рефлексії на тему чорнобильської трагедії – від фотографій до кліпів з різних країн світу. Зокрема, показують музичне відео на пісню Marooned від гурту Pink Floyd та роботи екологічного трієнале «Четвертий блок». До речі, цю частину експозиції відвідувачі також можуть доповнити новою інформацією.

У заключній частині експозиції гостей зустрічає вологе повітря і запах хвойного лісу. Відвідувачі запитають, чи справжній це аромат. Куратор Гудімов відповідає: «Так, він справжній». У цій залі створили окремий мікроклімат, аби висадити в центрі живі дерева.

Слава Балбек


засновник Balbek Bureau

Аксонометрія виставки «Чорнобиль. Подорож»

Робота над виставкою «Чорнобиль. Подорож» стала для нас першим досвідом сценографії. Найбільшим викликом були терміни реалізації – з початку проєкту ми мали лише два тижні, щоб заглибитися, обміряти простір павільйону, запропонувати архітектурну концепцію, підкорегувати її під контент та видати усі техзавдання. Два тижні на дві тисячі квадратних метрів.

Від самого початку проєкту і до дня відкриття ми працювали разом з Пашою Гудімовим, куратором виставки, та командою Ярослави Гресь. Їхня візія та філософія послідовності контенту лягли в основу геометрії та об’ємів простору і стендів зокрема. Мені навіть складно визначити авторство рішень та ідей у цьому проєкті, оскільки це був суцільний і спільний потік брейнштормів, щоденних зустрічей і правок.

Завданням Balbek Bureau було правильно організувати маршрут відвідувачів виставки, зважаючи на зміщенний вхід, різні висоти та розміри приміщень павільйону. Ми направляємо людей рухатися під різними кутами, виводимо їх із затінку у світло та повертаємо назад у тінь, навмисно створюємо ускладнений шлях у блоці «Катастрофа», щоб на виході підкреслити простір зі скульптурою Прометея. Ми зважали на потенційний маршрут відвідувача виставкою, куди він йде, повертає, скільки часу проводить біля стенда, яким чином формується черга тощо.

Безумовно, ми у захваті від того, що наша команда відповідала за архітектурну складову виставки. Це цікавий, змістовний та важливий проєкт для нас особисто. Я радію, що наша команда впоралися з настільки складним завданням.

Фото та обкладинкаМаксим Білоусов
Авторка: Марія Кебуладзе
Редактор: Ярослав Друзюк