The Village Україна та експедиція Ukraїner розповідають про маловідомі й колоритні місця України.

ТЕКСТ: Богдан Логвиненко, Оксана Кузема

Фото: Микита Завілінський, Дмитро Бартош, Аліна Кондратенко, Олександр Хоменко

 Підпишись на THE VILLAGE УКРАЇНА В TELEGRAM – лонгріди без новин.

Бабин

Ще на початку 2014 року кілька ентузіастів із різних куточків України просто мріяли про свій простір у горах. А сьогодні в їхній «Хаті-Майстерні» у карпатському селі Бабин вирує життя: у старій гуцульській хижі 30-х років є 5 кімнат, які слугують хостелом, кімната для занять, санвузол і затишний гірський простір довкола.

Хату реорганізували тренери, випускники та всі, хто так чи інакше дотичний до програми «Майстерня громадської активності». Зараз більша частина команди «Хати-Майстерні» – члени ГО «Інша освіта», яка займається неформальною освітою в Україні.

Будинок розташований на висоті приблизно 650 м над рівнем моря, на підйомі до Сокільського хребта. Під’їзду безпосередньо до будинку немає. Тому адміністрація «Хати-Майстерні» радить піший маршрут гірськими стежками, для цього із двох сіл встановили спеціальні вказівники.

«Хата-Майстерня» стала таким собі контактним майданчиком, адже люди, які живуть у містах і потрапляють сюди, часто мають змогу побути в інших реаліях, зокрема поспілкуватися із місцевими, які виготовляють щось своє: шкарпетки, наливки, сири, та побачити, як це все робиться. Це простір для комплексного навчання, де проводять тренінги, семінари, табори та ретрити. Тут кожен може побути собою: посеред гір, у комфорті та затишку.

«Хата-Майстерня» – простір, що формує спільноту

Вигода

У карпатському селищі Вигода з населенням 3,5 тисячі осіб уже понад століття стартує маршрут однієї з унікальних, досі збережених вузькоколійних залізниць. Створена для перевезення деревини, вузькоколійка пережила дві світових війни та змінила безліч господарів. За цей час вона стала не лише промисловим, а й туристичним об’єктом, навколо якого нині активно розвивається інфраструктура.

Маршрут потяга починається у Вигоді і пролягає в горах, уздовж мальовничої річки Мізуньки. Туристичні поїздки відбуваються щовихідних. Є два варіанти маршрутів. Класичний, чотиригодинний – від Вигоди до станції Дубовий Кут і Мізунських водоспадів.

Гірський маршрут разом із зупинками займає 8 годин – з Вигоди через Ширковець, Старий та Новий Мізунь, Дубовий Кут, Солотвинське лісництво, Миндунок. Окрім прекрасних краєвидів за вікном, тут дивують і спеціальною театралізованою екскурсійною програмою, де багато пісень, історій та жартів.

У квітні 2016 року у Вигоді з’явився музей, що не має аналогів в Україні. Яскрава та світла двоповерхова будівля, колишня резиденція барона Поппера й одна із найстаріших будівель у селищі, а тепер – інтерактивний музей Вигодської вузькоколійки. Кожна експозиція вимагає активної взаємодії. Тут можна залізти в лисячу нору чи пташине дупло або ж покерувати потягом. Відвідувачів ознайомлюють з історією та природою краю, зокрема лісопереробного тартаку, розповідають про життя етнічних бойків, їхню культуру і традиції. Туристи також мають змогу побачити унікальний фільм про історію Вигодської вузькоколійки.

Вигодська вузькоколійка, або «Карпатський трамвай», має ще одну особливість – пісня гурту «Піккардійська терція» під назвою «Старенький трамвай» написана саме для цього маршруту. Учасники гурту створили її після поїздки вузькоколійкою.

Гірська вузькоколійка: Карпатський трамвай

Луквиця

Карпатський авіатор Степан Красілич зробив у рідному селі Луквиця летовище та базу для навчання основ авіації. Щоліта тут проводять пластовий табір «Чота крилатих». Табір засновано понад десятиліття тому. Програма змінюється щороку відповідно до новообраної легенди. Серед обов’язкових гуртків: аеродинаміка, правила повітряного руху, парапланеризм, дельтапланеризм, авіамоделювання, будова й конструкція літальних апаратів, авіаційна метеорологія.

На території летовища в Луквиці стоїть вертоліт МІ-2, який уже давно не в робочому стані. Його тут використовують як тренувальний апарат. На тренажері можна увімкнути різноманітні ефекти: від звичайного гудіння вертольота до симуляції увімкнення правого й лівого двигуна. Усе це, щоб зробити імітацію польоту більш наближеною до реальності. Авіаційний тренажер дає змогу обрати кінцевим пунктом будь-який аеропорт світу.

Після засвоєння теорії та успішного проходження наземної підготовки учасники допускаються до польотів. Федерація парапланерного спорту України надала «Чоті крилатих» право присудження ступеня пілота-початківця. Тож табір дає молоді можливість стати на крок ближчими до неба.

У рамках табору Степан Красілич також проводить Всеукраїнській фестиваль мотопарапланеризму. Учасники мають змогу побачити пілотаж на парапланах, мотопарапланах, паратрайках, дельтапланах і мотодельтапланах.

Справа життянайвища злітна смуга

Яворів

Здавна село Яворів на Гуцульщині прославляли своїми роботами народні майстри. Тут поширене писанкарство, вишивка та різьблення по дереву. Однак є в Яворові й дещо особливе. Це ліжники – ткані вироби з овечої вовни, зазвичай із візерунком, які мають пухнастий ворс з одного або двох боків. Їх ще називають гуцульськими ковдрами. Ліжники поширені в побуті: ними накривають ліжка, лави, вкриваються взимку.

У багатьох жителів Яворова вдома стоять верстати для ткання ліжників, тому місцеві змалечку залучені до роботи. Зараз виготовляють ліжники на будь-який смак: двоспальні, зі складними візерунками, різнокольорові.

В Яворові 15 років поспіль проходить творча лабораторія пленеру, яку організовує кафедра художнього текстилю Львівської академії мистецтв. Головна мета пленеру – познайомити учасників із традиційним мистецтвом, показати, що народна творчість може бути сучасною і модною. Митці діляться своїм творчим баченням і доробками, міксують техніки, матеріали, тим самим відкриваючи щось нове.

Мистецтво ліжникарства приваблює не лише українців, на пленери приїздять учасники з багатьох країн. Були гості зі Швейцарії, Австрії, Німеччини, Індії.

Туристів приваблює природа й пам’ятки Яворова. А на згадку про це місце гості часто купують ліжники. Популярні й хідники – вузькі килими на стіну чи підлогу. Їх також виготовляють із вовни на верстаті.

Карпатський ліжник винахід гуцулів

Славське

Ольга Суха та Едуард Пастух є засновниками простору «Креативна Резиденція МС-6» (Creative Residence MC-6) у Славському – платформи для творчих експериментів на межі різних галузей і дисциплін: land art, концептуальне мистецтво, фотографія, експериментальні медіа, звукові проекти. Часто проходять тут і арт-терапія, заняття з йоги чи творчі майстерні.

Окрім будівлі самої резиденції, на території розташовані будиночок Архітектора – екопомешкання, у якому можна милуватися карпатськими краєвидами крізь величезні вікна, а також садиба «Під Тростяном». На території «Креативної Резиденції» будують екоресторан, куди планують запрошувати кухарів для проведення майстер-класів, ознайомлення з різноманітними смаками й кухнями світу.

Карпатське селище Славське розташоване в долині річки Опір та оточене горами з усіх боків. Селище є курортом ще з початку XIX століття, коли тут з’явилися перші готелі і кліматотерапевтична станція. У 70-80-х роках XX століття, із появою підйомників та відкриттям спортивних гірськолижних шкіл, курорт став популярним серед любителів зимових видів спорту та активного відпочинку.

Архітектори зводять будинки за різними технологіями та постійно шукають натуральні матеріали. Зараз найбільш популярними є солома, коноплі, нафта та глина. Сюди приїжджають охочі переконатися у доцільності екологічних технологій, відчути матеріали на дотик.

Подружжя запрошує перфекціоністів пожити й зрозуміти, чи підходить їм така позиція і ставлення до речей.

Славське. Експериментальне екобудівництво