Арт9 виставок січня: від історії «Щедрика» до гравюр Дюрера

 Мистецький Арсенал

«Футуромарення»

У Мистецькому Арсеналі триває виставковий проєкт, присвячений футуризму. У дев’яти залах представили візію мистецтв 1920-х в Україні, а саме «перехід від мис­тецтва минулого до мистецтва майбутнього». Експозиції демонструють деструкцію мистецтва, формування нової культури та творення метамистецтва.

«Проєкт «Футуромарення» – це не лише про мистецтво. Він передусім про людину та суспільство, які постають перед викликами доби – соціальними, економічними, світоглядними. Цивілізація повсякчас проходить такий цикл, стикаючись із новим досвідом, і неодмінно фантазує про майбутнє», – кажуть організатори.

 «Довженко-Центр»

«Щедрик»

На мультимедійній виставці покажуть шлях української мелодії «Щедрик» від фольклорної пісні до відомого на весь світ різдвяного гімну. За допомогою звуку, проєкцій, анімацій, кінетичних об’єктів автори інсталяції Photinus Studio зобразили історію «Щедрика», точки перетину музичної композиції з історією України та світовою культурою.

 Музей Ханенків

«Код Дюрера»

З нагоди 550-річчя від дня народження німецького живописця та графіка Альбрехта Дюрера Музей Ханенків уперше експонує всі гравюри майстра зі своєї колекції.

На виставці представлені 11 творів Дюрера. Роботи відносяться до різних етапів його творчості, охоплюють різноманітні теми, виконані в трьох техніках: гравюра на дереві, гравюра на міді й офорт.

«Виставка знайомить з окремими творами як його безпосередніх учнів, так і художників, які розвивали його теми, використовували іконографічні типи й технічні знахідки. Серед них – шедеври Зебальда Бехама, Ганса Бальдунга Гріна, Альбрехта Альтдорфера, Вольганга Губера та Лукаса Кранаха-молодшого», – розповідають організатори.

 Музей Києва

«Різдвяні історії Києва»

Виставка про традиції святкування Різдва та Нового року в Києві. Для цього організатори зібрали оригінальні вітальні листівки місцевого та закордонного виробництва, листівки української діаспори, колекцію ялинкових іграшок Музею історії міста Києва, Дідів Морозів 1926 року, створених українським художником Григорієм Світлицьким.

 Dymchuk Gallery

«Назустріч відчуженню» Юрій Пікуль

Нова виставка Юрія Пікуля «Назустріч відчуженню» складається з живописних полотен та інсталяцій, створених у 2021 році. У роботах художник реалістично зображує вхід до важливих культурних інституцій України: Міністерства культури, Національного художнього музею України, Мистецького Арсеналу й інших. З одного боку, роботи фіксують зовнішній вигляд об’єктів, наче фото, але водночас автор хотів передати власні враження від процесів взаємодії з установами.

«Мені хотілося продемонструвати своє суб’єктивне сприйняття обраних інституцій, своє неототожнення з ними, а також артикулювати відчуття взаємного відчуження й непричетності, закритості, непомітності, паралельного існування, що ніде не перетинається...», – коментує Пікуль.

 Portal 11

The Portal to Abstraction

На виставці представлено роботи українського абстракціонізму з колекції галереї Portal 11. Організатори відібрали роботи українських художників, представників різноманітних технік, зокрема твори Михайла Урбана, Любослава Гуцалюка, Назара Білика, Івана Турецького, Ореста Манецького й Олексія Коваля.

 Voloshyn Gallery

«Індекс» Сергій Петлюк

Це персональний проєкт Сергія Петлюка у формі мультимедійної інсталяції. За основу роботи львівський медіахудожник узяв відкритий список «нині живучих українських художниць і художників», який склала Відкрита Група, готуючись до Венеційської бієнале у 2019 році. Стати частиною цього списку можна було всім охочим без відбору, хто вважав себе частиною сучасної української художньої спільноти.

У проєкті «Індекс» Сергій Петлюк досліджує, ким є українські художниця та художник у локальному та глобальному дискурсах, якою є їхня видимість, яким є артринок в Україні та яка роль локальних артінституцій у цих процесах.

Організатори розповідають: «Уздовж простору галереї розміщена рухома текстова стрічка з вищезгаданим списком українських художниць і художників. Після кожного прізвища висвітлюються цифри, що нагадують індекси брокерських бірж. Утім, ці цифри не несуть жодного змісту, це лише імітація, довільний набір цифр, що випадково висвітлює програма».

 «Щербенко Арт Центр»

«Тихий годинник...» Руслан Тремба

Це персональна виставка ужгородського художника Руслана Тремби, у якій об’єднані роботи різних періодів, а давні твори перегукуються з нещодавніми. У своїх роботах митець випробовує виражальні властивості скульптури та живопису, працюючи з акрилом, лаком, пресованим папером, повстю.

Деякі серії об’єднані сакральною символікою, зокрема образами хреста та труни.

Організатори пояснюють: «Подібні метафори мають фіксоване значення, але митець береться перевертати звичні асоціації. Труна асоціюється з навічно «закритими дверима», тимчасом як автор прочиняє їх задля нових початків. Життя підвладне коливанням між минулим і майбутнім, буттям і смертю. Воно послідовно рухається й оприявнюється в природних ритмах існування людини та світу загалом. Тому в серії «Проросло» новий пагін пускає коріння в труну й прорізає вихід назовні».

 M17

«Нульовий рік. Ідея світла» Віктор Сидоренко

В М17 триває виставка Віктора Сидоренка «Всі кольори спектру – це біле світло», що охоплює твори митця за понад 25 років, виконані в різних жанрах: живопис, фотографія, відеоарт, інсталяція та скульптура.

Віктор Сидоренко – український художник повоєнного покоління, чий проєкт «Жорна Часу» представляв Україну на 50-й Венеціанській бієнале. Він експериментує з темами та матеріалами, пише станкові картини, створює масштабні скульптури, працює з відеоартом. Експозиція «Нульовий рік. Ідея Світла» складається винятково з нових робіт і скульптур Сидоренка. Він експериментує з оптикою на теми прикордонних відчуттів між реальним і зримим, фактичним і бажаним.

«Проводячи свого героя через терени психологічних дослідів, ірраціональних процесів і перевтілень, художник продовжує виснажливу підготовку головного героя до того, що начебто ніколи не настає, – невідворотної зустрічі з собою. Це виставка про забуту сьогодні людяність, про мистецтво комунікації та можливість дивитися на світ та інших відкритим поглядом», – розповідають організатори.