Арт9 виставок грудня: від корупції до морських пейзажів Айвазовського

 NAMU

Corruptionism

Це тимчасовий мистецький проєкт, присвячений Міжнародному дню боротьби з корупцією, який відзначають 9 грудня. В музеї пропонують подивитися, як корупція впливає на життя, через змінені класичні картини XIX–XX століть. Поруч із кожною роботою розміщена табличка з описом, справжніми кейсами корупції в Україні й інструкцією, що для розв’язання проблеми може зробити кожен.

 Національний музей «Київська картинна галерея»

У вимірі часу. Визначні колекції ХІХ – поч. ХХ століття

У виставці поєднали полотна з фондів музею, які раніше рідко презентували на виставках, і вже знайомі роботи митців з основної експозиції Картинної галереї. В експозиції «У вимірі часу» – твори Івана Айвазовського, Івана Шишкіна, Зінаїди Серебрякової та Василя Тропініна.

Зокрема, це 18 творів різних періодів Айвазовського: морські та сухопутні пейзажі, акварельні й олійні твори. Рідкісні графічні малюнки Шишкіна, що не представлені в основній експозиції музею. Полотна майстра портретного жанру пушкінської епохи Василя Тропініна та картини Зінаїди Серебрякової.

«Представлені твори основної експозиції та фондів не лише ближче познайомлять відвідувачів із творчістю видатних митців ХІХ – початку ХХ століття, а ще й дасть уявлення про справжні багатства нашої колекції», – кажуть у Картинній галереї.

 The Naked Room

«Корекція пам'яті». Петро Ряска

Друга виставка Петра Ряски в The Naked Room стала новою серією оповіді про його стосунки з живописом і перформансом. Першою була експозиція «Діяння Ряски», яку виставляли в галереї два роки тому. У ній були об’єднанні пейзажі, створені художником протягом 2012–2019 років.

У новій експозиції «Корекція пам’яті» зібрали старі полотна Ряски, які він укрив новими шарами фарби та наповнив новими змістами. Наприклад, серію жіночих портретів художник вкрив напівпрозорим сіро-блакитним покриттям та обрамив світлим паспарту. Крім цього, Ряска домалював кожній дамі горностая, як у да Вінчі, або єдинорога, як у Рафаеля.

Ряска коментує, що повністю записати постаті не наважився, адже для полотен позували його подруги та знайомі. «Саме ця мальовнича «півміра» говорить про природу пам’яті більш тонко й щемко. У цих творах привиди минулого вже не настільки важливі та присутні, як могло здаватися нещодавно», – коментують у The Naked Room.

 Мистецький арсенал

«Футуромарення»

У Мистецькому Арсеналі триває виставковий проєкт, присвячений футуризму. У дев’яти залах Мистецького Арсеналу представили візію мистецтв 1920-х в Україні, а саме «перехід від мис­тецтва минулого до мистецтва майбутнього». Експозиції демонструють деструкцію мистецтва, формування нової культури та творення метамистецтва.

«Проєкт «Футуромарення» – це не лише про мистецтво. Він передусім про людину та суспільство, які постають перед викликами доби – соціальними, економічними, світоглядними. Цивілізація повсякчас проходить такий цикл, стикаючись із новим досвідом, і неодмінно фантазує про майбутнє», – кажуть організатори.

 М17

«Нульовий рік. Ідея Світла». Віктор Сидоренко

Це третя та завершальна частина міждисциплінарного проєкту Віктора Сидоренка «Всі кольори спектру – це біле світло», що охоплює твори митця за понад 25 років, виконані в різних жанрах: живопис, фотографія, відеоарт, інсталяції та скульптури.

Експозиція «Нульовий рік. Ідея Світла» складається винятково з нових робіт і скульптур Сидоренка. Він експериментує з оптикою на теми прикордонних відчуттів між реальним і зримим, фактичним і бажаним.

«Проводячи свого героя через терени психологічних дослідів, ірраціональних процесів і перевтілень, художник продовжує виснажливу підготовку головного героя до того, що начебто ніколи не настає – невідворотної зустрічі із собою. Це виставка про забуту сьогодні людяність, про мистецтво комунікації та можливість дивитися на світ та інших відкритим поглядом», – розповідають організатори.

Віктор Сидоренко – український художник повоєнного покоління, чий проєкт «Жорна Часу» представляв Україну на 50-й Венеціанській бієнале. У своїх роботах він експериментує з темами та матеріалами: пише станкові картини, створює масштабні скульптури, працює з відеоартом.

 Музей Києва

«Як справа, так і зліва». Юрій Шаповал

Це виставка соціальної сатири полтавського художника Юрія Шаповала. У своїх роботах він досліджує становлення демократії в Україні та процес формування політичної свідомості. Основний метод Шаповала – іронія, до якої він звертається, зображуючи сюжети з українського повсякдення.

«Сюжети Шаповала типово впізнавані. У них зафіксована та сама іронія побутового, під якою ховають необхідність узяти на себе відповідальність за вчинки та відповіді. Це – звернення до тих систем захисту, які перетворюють політичну активність на мем задля уникнення травми від реальності», – кажуть організатори.

 Voloshyn Gallery

«Індекс». Сергій Петлюк

Це персональний проєкт Сергія Петлюка, представлений у формі мультимедійної інсталяції. За основу роботи львівський медіахудожник узяв відкритий список «нині живучих українських художниць/художників», який склала Відкрита Група, готуючись до Венеційської бієнале у 2019 році. Стати частиною цього списку можна було всім тим охочим без відбору, хто вважав себе частиною сучасної української художньої спільноти.

У проєкті «Індекс» Сергій Петлюк досліджує, ким є український(-ка) художник(-ця) в локальному та глобальному дискурсах, якою є його/її видимість, яким є артринок в Україні та яка роль локальних артінституцій у цих процесах.

Організатори розповідають: «Уздовж простору галереї розміщена рухома текстова стрічка з вищезгаданим списком українських художниць/художників. Після кожного прізвища висвітлюються цифри, що нагадують індекси брокерських бірж. Утім, ці цифри не несуть жодного змісту – це лише імітація, довільний набір цифр, що випадково висвітлює програма».

 Музей Ханенків

Бамбук у серці: Китайські живопис і каліграфія

На виставці представлені роботи трьох сучасних художниць – Ксенії Ван, Стелли Недбаєвської та Чи Шаотін, які мешкають в Україні, але навчаються в носіїв традиції в Китаї. Мисткині працюють у традиційних китайських жанрах і техніках: живопис у стилях «старанний пензель» та «опис ідеї», каліграфія на папері та кам’яних печатках. У своїх роботах художниці використовують старовинні прийоми, створюючи сучасний коментар до сталої традицій.

 IZONE

«Заземлення»

На виставці представленні роботи 19 художників, які брали участь у резиденції «Заземлення» в місті Соледар, яку провів фонд «ІЗОЛЯЦІЯ» у співробітництві з Соледарською ОТГ і за підтримки «Українського культурного фонду». Протягом дев’яти місяців художники досліджували індустріальну історію Сходу Україну, спілкувалися з місцевими жителями, й на основі цього створили ряд художніх робіт у форматі відео, фотографії, скульптури, живопису й інсталяції.

Учасники резиденції: Назарій Заноз, Валентина Бєро, Зоя Лактіонова, Павло Ковач, Ярема Малащук, Роман Хімей, Віра Шелест, Астіан Рей, Роксолана Дудка, Наталя Любченкова Віталій Агапєєв, Богдана Войтенко, Наталя Михальченко та Юлія Кириченко, Євген Коршунов, Святослав Коверзнєв, ruins collective, Олексій Радинський, Роман Лозинський, дует @shallow_wat і @some_static_pictures, Open Place