Де ти живешУ мене квартира 17 м²

Фото: Анна Бобирєва

Про пошук житла

Раніше я знімав з дівчиною двокімнатні квартири, одна була на вулиці Артема біля клубу Atlas, друга на КПІ. Життя в центрі – це постійні вписки, у нас завжди хтось жив. Тепер усе інакше – я намагаюся менше бувати вдома, більше гуляю.

Коли шукав нову квартиру, розглядав варіанти, у яких можна швидше дістатися до центру. Не люблю користуватися транспортом, стараюся більше гуляти пішки. Теперішній варіант ідеальний – неподалік багато барів, я в них постійно проводжу час.

Про квартиру дізнався через Facebook, ще до того, як її здали. Раніше ця будівля була якимось складом чи щось таке, у нас тут досі тарифікація, як у нежитлового приміщення. На той момент третій поверх практично здали. Квартири відразу були зі всім потрібним. Другий поверх ще ремонтували. Я подивився на планування, на те, яким має бути фінальний результат, вибрав собі вид з вікна – можна було дивитися на дорогу або на розруху. Я обрав цей постапокаліпсис. Виходить так, що з вікна ти бачиш одне, а потім виходиш з дому і через 5 хвилин ти вже на Контрактовій, і там усе зовсім інакше.

Також мені набридло прибирати двокімнатні квартири, на це йшло по кілька годин. А тут 5 хвилин уранці – і все блищить.

Тут живе переважно творча молодь, багато художників, музиканти. Другий і третій поверхи житлові, а на першому – офіси. Є декілька квартир трохи менших за мою, здається, по 15 квадратів, також є вдвічі більші. Це гарна можливість за розумні гроші купити власне житло.

Про компактний побут

Життя у такій квартирі – це навіть деяка філософія. Коли сюди переїжджав, мені здавалося, що я займаю забагато місця зі своїми речами, що не завжди розумно використовую простір довкола. А тепер усе лаконічно і розумно, кожен метр використаний доцільно. Коли переїздив, викинув та роздав половину своїх речей. Наприклад, у мене було 4 гітари. Сюди я перевіз тільки дві. Треба прибирати усе зайве зі свого життя.

Компактний побут змушує думати. Мені дуже подобається порядок, у двокімнатній квартирі ти можеш кидати речі де завгодно і вони тобі не заважають, тут так не вийде, потрібно постійно мити посуд, прибирати, завжди ставити речі на свої місця. Це наче моє кредо – щоб усе лежало на своїх місцях. Коли порядок у побуті, порядок і в голові. Загалом я завжди намагаюся тримати все в певному порядку, але тут це дійшло до свого апогею.

Люди, які приходять сюди, одразу діляться на два табори: одні кажуть, що я ідіот, мовляв, як можна за це платити? Інші кажуть, що це кльово і хочуть бути моїми сусідами.

Про відчуття простору

Коли залишився сам у квартирі – був трохи шокований. Дуже мало місця, тісно, усе це починає тиснути на свідомість, дах їде через монотонність. Я тоді багато над чим думав і чимало змінив у своєму житті. Це був важливий досвід.

Тепер я мало часу буваю вдома, більше відвідую якісь публічні місця, бари, концерти, виставки, вечірки, ходжу до друзів, просто гуляю на вулиці. Раніше я цього не робив, сидів переважно вдома – грав, читав, дивився серіали, тому що це було комфортно. Тут комфортно десь одну ніч провести і піти кудись. Дуже складно постійно вдома сидіти. Коли хворію і треба відлежатися – це жах.