У що ми віримо, яку цінність несемо та як зустрічаємо негаразди й випробування – ці речі важать навіть більше, ніж матеріальний успіх. Особливо в непрості часи, коли так потрібні спільний дух і добрі справи.

Перша історія із серії – про гастроентузіасток Христину Скрипку та Яну Жадан, які не тільки розвивають культуру їжі, а й запускають благодійні проєкти для тисячі містян.

TRust your spirit

Профайл

Христина Скрипка та Яна Жадан

засновниці гастроспільноти Foodies

ДОБРА СПРАВА:

знайомлять містян з українськими фермерами. об'єднують однодумців у спільноту та проводять благодійні події для самотніх літніх людей 

Про початок співпраці й

філософію Foodies

Яна: Наша історія розпочалася 7–8 років тому. В певний момент кожна з нас відчула бажання працювати саме у сфері гостинності та гастрономії. Так ми й познайомилися у Druzi Cafe, де працювали офіціантками.

Христина: Взагалі, від початку ми одна одній не сподобалися. Довелося разом пережити кілька «запар» на роботі, щоб це змінилося. Після тих випробувань ми зрозуміли, що разом упораємося з будь-чим. До речі, робота офіціанта й досі одна з улюблених для нас із Яною. Вона найбільше зближує з гостем, ти можеш розповісти історію про страву й продукт та одразу отримати зворотний зв’язок. У всіх проєктах ми завжди працюємо в залі разом із командою.

Яна: І от із часом роботи у сфері гостинності ми вирішили, що хочемо робити щось більше і саме вдвох. Так виник проєкт Foodies. Ідея народилася мов сама собою, ще коли ми працювали офіціантками. Пам’ятаю, гуляли Трухановим островом, коли ще тільки починав будуватися нічний клуб на пляжі – Angar. Ми побачили цю локацію й подумали: «Класно було б зібрати людей за великим столом». Але що з ними робити? Нагодувати!

Христина: Назву Foodies запропонувала Яна, і мені відразу вона сподобалася. Хоча на той час це було нове та досить незвичне слово.

Яна: Foodies – це проєкт про людей, їжу й естетику. Він будувався й розвивається абсолютно інтуїтивно, проте завжди зображає наші інтереси та вподобання. За ці роки ми реалізували дуже різні проєкти: сніданки поп-ап у «Каштані», кейтеринг на весіллях, вечері на «Житньому», фермерський маркет, винний бар, благодійні заходи тощо. Але це завжди про те, що нам цікаво.

Христина: Що ж таке Foodies? Це розуміння постійно змінюється. Ми називаємо себе «гастроспільнота».

Тому що Foodies – це передусім люди, які долучаються до наших проєктів. Ми про довіру й  об’єднання.

Яна: Через наші вечері в цікавих і незвичних локаціях ми розповідаємо історії. Кожна наша подія починається з нас двох, проте є неможливою без гостей. Адже найцінніше у цьому досвіді – емоції та зворотний зв’язок.

Христина: Про формат із вечерями ми навіть не думали, він виник природно. Ми відтворюємо цикл, який є в ресторані, проте в «диких» локаціях. Придумуємо певну атмосферу, меню, сервірування – щоб занурити гостей у певну історію та залучити до спілкування під час довгої вечері.

Яна: З часом наші гості стали досить сильною спільнотою, незалежною від нас. І саме ця спільнота допомогла сформувати Foodies як бізнес. До нас почали звертатися за порадами, із запитами, наприклад, організувати цікавий кейтеринг тощо. Так ми відкрили гастрономічний консалтинг Foodies Agency.

Христина: Адже ми починали Foodies не як бізнес-проєкт. Вечері – це справа, що надихає, проте від початку не комерційна, і ми не хотіли перетворювати її на таку. Тому кейтеринг і консалтинг стали нашою базою, завдяки якій ми могли продовжувати організовувати вечері. А згодом почали розвивати й напрям благодійності.

TRust your spirit

TRust
your
spirit

Про мотивацію до благодійності

Яна: Наші благодійні проєкти також створені за покликом серця. Сьогодні цей напрям – невіддільна частина Foodies. Можливо, і найважливіша. І мені дуже важливо, що ми залишалися абсолютно вільними у цьому напрямі.

Бути вільними в реалізації – це фундаментальна цінність й певна професійна зрілість. Нам дуже важливо відчувати свободу та робити те, що хочеться.

Христина: Тому кожен наш проєкт – дуже особистий. Це завжди починається з тебе і про тебе, але водночас і про всю команду, і про кожного з гостей.

Яна: Ти не можеш у якийсь момент сказати: «Так, зараз я готовий до благодійності». Щоб прийти до великої події, починаєш із маленьких кроків. Благодійність має бути постійною практикою.

Христина: Починаючи з моменту, коли не можеш пройти повз бабусю, яка продає гриби, які сама ж назбирала. Спочатку ти даєш бабусі 50 гривень, потім 500 гривень відправляєш у якийсь фонд, потім сума внеску зростає. А потім ти розумієш, що насправді ти можеш зробити щось більше. Так і ми з Яною відчули, що в нас є соціальна позиція, яка може об’єднати багатьох людей.

Перша подія на 1000 гостей

Яна: У нас був друг і шеф-партнер Міралі Ділбазі, який запропонував зробити благодійну подію, пов’язану з культурою zero wastе. За прикладом Массімо Боттури, – італійського шефа, який, окрім того, що розвиває власні заклади, дуже активно просуває ідею об’єднання сталого споживання та благодійності у проєкті Food For Soul.

Тобто завжди є десь щось зайве, а десь чогось не вистачає. І ти просто стаєш цією точкою балансу, яка намагається все поєднати. Так ми зробили благодійний полуденок для 1000 літніх киян. Самостійно ми не могли бути благодійницями в такому обсязі, проте могли дати те, що в нас є найкращого та найкориснішого – це спільнота, яка нам довіряє. І досвід цієї події показав, що ми все зробили правильно.

Христина: Кошторис полуденку складав приблизно 600 тисяч гривень, і нам вдалося зібрати цю суму протягом місяця.

TRust your spirit

Яна: Проте ми відразу вирішили, що не будемо звертатися до жодного великого бренда, щоб отримати одноразове спонсорство. Ми хотіли зробити проєкт про спільну соціальну відповідальність.

Христина: Водночас виникло запитання, як зібрати тисячу гостей? Ми розуміли, що в Києві точно є 1000 містян, які не мають, із ким зустріти Різдво, проте як знайти їх за місяць? Навіть думали розклеїти запрошення в трамваях, на зупинках. На щастя, нам допоміг з організацією фонд Starenki.

Яна: Ми хотіли, щоб кожен з учасників події робив те, що хоче та може. Хтось із наших друзів і знайомих приходив сортувати сміття, хтось займався організацією монтажу або зустрічав гостей – і кожен отримував від своєї справи задоволення. На мій погляд, це найбільш надихальна складова полуденку.

TRust
your
spirit

TRust your spirit

Христина: Є пул партнерів, з якими ми створювали полуденок. Були кафе, ресторани, бізнеси, які підтримали проєкт. Були люди, які просто робили донейти. Було приблизно 150 волонтерів, а ще шеф-кухарі, які готували страви для наших гостей. Частина бізнесів допомагали грошами, частина – послугами або продуктами. Наприклад, значну кількість продуктів для приготування вечері надала мережа супермаркетів Metro, а дівчата з агенції Public Kitchen допомогли з піаром і комунікаціями.

«Благодійний Полуденок» у цифрах:

150

волонтерів

 понад

80 

локальних бізнесів

50

шеф-кухарів з усієї України

120

кг

печінки для тортів

1000

щасливих гостей

Нам вдалося організувати чудову вечерю – з печінковим тортом, гратеном, святковими кексами. Було два заходи на 500 гостей, тому що неможливо було розмістити тисячу гостей одночасно й із комфортом. Хоча павільйон у «Тетрапаці», де ми проводили подію, був величезним.

Яна: Пам’ятаю, як вийшла у залу та просто розплакалася. Тому що ти бачиш цю неймовірну подяку, бачиш, як люди святкують, знаходять нових друзів, спілкуються, танцюють разом. Якщо була потрібна мотивація продовжувати – це точно була вона.

Христина: За кілька днів після події ми дивилися світлини та просто не могли збагнути, що все це було насправді. Десь місяць чи півтора ми просто намагалися це усвідомити. Після «Полуденку» в нашого проєкту з’явився благодійний напрям Foodies Charity.

Допомагати навіть у складних обставинах

Яна: Наступного року ми зробили проєкт Charity Cake, у якому кожен охочий міг власноруч приготувати різдвяний кекс для літніх самотніх людей. Спочатку хотіли робити другий полуденок, проте карантин змінив наші плани. Ми реалізовували проєкт тим же ж складом – разом з шеф-кухарем Міралі Ділбазі та маркетинг-директоркою Машею Олійник.

Христина: Але ми придумали новий формат. Для Charity Cake ми залучили сімох київських шеф-кухарів, які створили кілька простих і доступних рецептів святкових кексів. Тоді зробили сайт проєкту, записали відео з рецептами та разом із фондом Starenki організували доставку до містян. Кожен міг приєднатися до благодійної ініціативи: власноруч зробити один чи двадцять один кекс, стати волонтером, доставляти подарунок і вітати людей.

«Благодійний кекс» у цифрах

7

шеф-кухарів із Києва

7

фірмових рецептів

470

подарованих кексів

Яна: Разом із цим проєктом ми поширювали ідею добросусідства – адже насправді вам не потрібен комунікатор, аби поспілкуватися й допомогти літній людині, що мешкає поруч. У мене, наприклад, на третьому поверсі живе літня бабуся, я завжди можу принести їй продукти, постукати у двері та запитати, як у неї справи. Важливий меседж Charity Cake – звертайте увагу на тих, хто живе поруч і піклуйтеся про них. Ми заохотили киян об’єднатися, хоч і на відстані.

TRust your spirit

Про вірність власним цінностям і плани

Христина: Інформація – найперша цінність, якою ми прагнемо ділитися. Це те, що ти знаєш, що сам відчув і хочеш донести іншим. Ще одна цінність – це об’єднання. Ми об’єднуємо людей за столом, ми об’єднуємося в тому, щоб створювати щось разом. І все це почалося з того, що об’єдналися ми вдвох.

Хотілося б, аби наші майбутні благодійні ініціативи об’єднували ще більше людей навколо спільної доброї справи.

Насправді в Foodies ми робимо все, щоб змінювати: суспільство, погляди, смаки, підхід до щоденного споживання.

Яна: Ще одна важлива цінність для нас – це продукти. Нам важливо працювати з продуктом, який надихає. Якісним, фермерським, локальним. Тому що це історія, яку фермер чи кухар творить щодня своєю працею. А наша робота – всіх зібрати й допомогти розказати цю історію, допомогти фермеру розповісти про себе. Наприклад, наша передостання подія – фермерський бранч для ста гостей, де ми використовували тільки фермерські локальні продукти та розповідали історію кожного виробника.

Мотивація продовжувати творити не може бути зовнішньою, вона завжди в тебе всередині, а різні обставини мають допомогти тобі її відчути. Ми віримо, що треба довіряти інтуїції та робити саме те, в чому відчуваєш внутрішню потребу. Коли ти довіряєш своєму духу – робиш улюблену справу з тими людьми й у тому місці, де тобі дійсно добре.

Христина: Foodies – проєкт про те, що їжа – це культура побуту. Ми їмо тричі або чотири рази на день і дуже важливо насолоджуватися їжею, тому що це просто невіддільна частина кожного твого дня. І ніщо так не об’єднує людей, як їжа.

Ми хочемо продовжувати розвивати благодійну складову Foodies. Уже зараз ми обговорюємо з нашими партнерами плани на цьогорічний полуденок.

Яна: Я також мрію про те, щоб створити систему, яка допомагатиме молодим фермерам. Мабуть, на це потрібно кілька років, але це є в планах на майбутнє. А поки я працюю над книжкою про те, як це – стати й бути фермером в Україні. І звісно, в кожному закладі та проєкті, з якими ми працюємо, ми промотуємо цінність роботи з локальними фермерськими продуктами.

Довіряйте своєму духу.

Залишайтеся вірними своїм цінностям

Коли серце підказує, що варто ризикнути та приготувати святкову вечерю на 1000 літніх киян. Коли хочеться почати власну справу й популяризувати локальні фермерські продукти. Чому ні? Адже щастя в тому, щоб займатися улюбленою справою.

Сім'я Расселів і бренд Wild Turkey досягли успіху завдяки вірі у власні цінності. Саме тому компанія хоче допомогти й іншим розвивати власні ідеї.

Матеріал підготовлено за підтримки