Єдиний електронний квиток планували ввести у другому кварталі 2018 року. Його запуск переносили кілька разів. Врешті е-квиток запрацював у тестовому режимі з 1 листопада 2018 року, а повноцінно почне роботу з 1 квітня 2020 року, обіцяють у КМДА.

З моменту промислового запуску квитка більше не продаватимуть жетони та «зелені картки», натомість буде Kyiv Smart Card і разовий QR-квиток. Як відбувається остаточний перехід на електронний квиток у Києвірозповів директор департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА Юрій Назаров.

Юрій Назаров

директор департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА


Електронний квиток – це масштабна система, і нам важливо забезпечити її роботу, коли з 1 квітня вона увійде в промислову експлуатацію. Це означає, що ми маємо відмовитися від талонів у наземному транспорті та жетонів, «зелених карток» у метрополітені. Саме для того, щоб пересвідчитись, що система робоча і що всі зауваження опрацьовані, ми зробили тестування. Це остаточно переконає нас у тому, що все працює, або покаже, які є зауваження.

Ми були здивовані, що понад три тисячі киян зацікавилися тестуванням, передбачали, що буде близько 200 заявок. Спершу розраховували на 100 тестувальників, але потім збільшили їхню кількість до 200 і видали кожному 30 поїздок. Тепер тестери постійно користуються транспортом і дають зауваження стосовно роботи електронного квитка. З помічених проблем: у мобільному додатку не завжди коректно відображається назва станції, зупинки для наземного транспорту, є питання щодо швидкості поповнення електронного квитка в терміналах. Сьогодні ми це коригуємо.

Я впевнений, що до 1 квітня у нас буде працездатна та зручна для людей система. Основне завдання – це зручність і швидкість сервісу.

Запуск електронного квитка переносили вже кілька разів. Чи не буде такого ще раз?

Ми переносили запуск кілька разів з технічних причин, бо не очікували того обсягу технічних завдань, які треба виконати, в київському метрополітені. Це стосувалося перепрошивання турнікетів, встановлення QR-рідерів, обладнання кас, встановлення терміналів поповнення.

Удруге перенесли через те, що не розуміли, як перевозити пільговиків, які не є киянами. У вишах не було студентського електронного квитка, і школярі не мали електронного квитка. Скажу відверто, ми досі не знаємо, як перевозити пільговиків, які не є киянами, тому що це на державному рівні не врегульовано. ВНЗ теж не всі встигають надрукувати студентські квитки. Сьогодні ми зробили 28 тисяч карток для учнів. Я сподіваюся, що до 1 квітня майже всі картки надрукуємо.

Київ – у десятки разів більше місто як об’єкт автоматизації, ніж, наприклад, Житомир або Вінниця. Ми маємо метрополітен, дуже складний, зарежимлений, у якому багато нюансів, пов’язаних з дозволами, безпекою. Ми не до кінця розуміли той обсяг робіт, який довелося виконати в метрополітені.

Ми маємо кол-центр з десятьма людьми, який працює 24/7. Раніше щодоби на гарячу лінію квитків надходило близько трьох тисячі дзвінків.

Тобто з 1 квітня пільговики не з Києва не зможуть скористатися своєю пільгою…?

Ми будемо просити їх оплачувати проїзд за повною вартістю. Рішення щодо пільговиків мають ухвалювати на рівні Міністерства соціальної політики. Це питання розглядають, але не так швидко, як хотілося б.

Чому під час оплати проїзду в Kyiv Smart Card можуть списувати кошти за дві поїздки? Як цього уникнути?

Була така проблема, і ми її розв’язали. Вона була пов’язана з налаштуванням мережевого обладнання. За всіма зверненнями від громадян, які надійшли, ми кошти повернули. Траплялися навіть зловживання, коли люди проходили й казали, що у них було подвійне списання. Ми через камери перевіряли, такого не було.

Також у нас виникли проблеми з «Карткою киянина», пов’язані з банком. Якщо був мінусовий баланс на картці, то банк блокував її. Але такими картками у нас переважно користуються пільговики. У Києві є 690 тисяч пільговиків, які користуються «Карткою киянина», і 120 тисяч не пільговиків. У тих, у кого на картці баланс був менше нуля, на турнікеті не спрацьовувала картка. Зараз ми ще розв’язуємо цю проблему. Прохід не буде блокуватися.

Коли повністю запрацює QR-квиток? 1 квітня, коли перестануть продавати жетони, вже всі валідатори для квитка працюватимуть?

Сьогодні картки можна придбати та поповнити в касах 10 станцій метрополітену, на 20 станціях можна поповнити в терміналах, на 43 станціях – скористатися QR-квитком. Усього у нас 52 станції. З 1 квітня на всіх станціях можна буде скористатися QR-квитком.

Пасажирів ми умовно поділяємо на дві групи – регулярні та нерегулярні. Регулярним радимо користуватись Kyiv Smart Card. Для нерегулярного пасажира ми пропонуємо такі опції: скористатись банківською карткою PayPass, PayWall або смартфоном через GooglePay, ApplePay, згенерувати QR-код у мобільному додатку Kyiv Smart City. Наразі приблизно 12% пасажирів користуються QR-кодом. Ми бачимо перспективу й думаємо, що їх кількість буде збільшуватись.

У майбутньому ми б хотіли зробити віртуальну Kyiv Smart Card, щоб не було потреби купувати картку (на смартфоні можна буде згенерувати QR-код по 6,50 грн). Це тільки в планах, думаю, ми реалізуємо це не раніше як у другому півріччі 2020-го.

Скільки грошей витратили на впровадження е-квитка?

365 мільйонів гривень на придбання обладнання для наземного транспорту, програмне забезпечення та термінали контролерів, ще 60 мільйонів пішло на програмно-технічні комплекси й близько 15 мільйонів гривень на переобладнання метрополітену та швидкісного трамвая. Це у 2,5 раза менше, ніж в інших містах України, якщо перерахувати на одиницю транспорту.

Коли весь транспорт планують під’єднати до електронного квитка, зокрема маршрутки? Які проблеми з цим пов’язані?

Ще на 1 січня 2019 року весь наземний транспорт був обладнаний валідаторами, це 1 324 одиниці транспорту, автобуси, тролейбуси, трамваї. І сьогодні близько 40% пасажирів у ньому користуються електронним квитком. Також ми закупили 300 терміналів для контролерів. Уже сто контролерів ходять з цими терміналами.

З 1 квітня ми відмовляємось від талончиків, а кондукторів перепрофілюємо у контролерів, які перевірятимуть, чи сплатили за проїзд.

У маршрутках ситуація менш оптимістична. Ми постійно проводимо консультації та наради з приватними перевізниками, і я впевнений, що найближчим часом вони будуть масово переходити на електронний квиток. Вони вже розуміють, що це зручно. Ми протестували е-квиток на двох приватних маршрутах, перевізники побачили, що це зручно і вигідно. В планах приєднати всі маршрутки. Ми хочемо надати населенню електронний квиток на весь громадський транспорт.

Скільки поїздок здійснили завдяки Kyiv Smart Card з початку тестового режиму?

140 мільйонів поїздок. Щодня 500 тисяч пасажирів користуються електронним квитком.

Чи є очікування, що 1 квітня у київському метро трапиться колапс?

Найбільше ми боїмося, що всі масово почнуть купляти нові картки. І з жахом думаємо про 1 квітня. Психологія людини – все відтягувати до останнього дня. Ми очікуємо навантаження на систему й термінали, відпрацьовуємо різні екстрені варіанти. Якщо система відмовить, а це буде надзвичайна ситуація, ми до цього готові. У такому разі всі турнікети в метро стануть відкритими, щоб не було тисняви.