Для яскравих вихідних необов’язково їхати з Києва – нові враження та секретні місця завжди можна знайти в рідному місті. Іноді варто зробити лише кілька кроків убік чи проміняти центр на віддалений район. І починається зовсім інша історія.

Спільно з холодним чаєм Fuze Tea® ми розпочинаємо серію тематичних путівників про те, як провести канікули в Києві.

Для першого матеріалу ми попросили мешканця Києва Андрія Лі розповісти про п’ять особливих, близьких до природи місць, які підійдуть для проведення вікенду в місті.

Андрій Лі

фотограф і психотерапевт
живе у Києві з 2013 року

Київ – це місто з особливими ландшафтами. Перепади висот, водна артерія з великим потенціалом розвитку простору вздовж неї, а також чимало зелених оазисів, яким, на жаль, нерідко загрожують забудови. Саме там можна видихнути, побути в контакті з собою та місцем – за це я і люблю київську природу.

Насправді всі обрані п’ять місць саме про це. Вони дають змогу побути наодинці. Для мене це дуже важливо, тому тішуся, що в Києві є локації, які резонують зі мною. Що більше таких місць, то більш здоровим я почуваюся.

Парк «Дубки» біля Сирця

Де: розташований поблизу станції метро «Сирець»

Тут усе живе. Напевно, тому сюди тягне – не люблю штучність.

Перша асоціація з цим місцем – пряний запах старих дерев і листя, відчуття прохолоди та довіри до природи.

Тут усе живе. Напевно, тому сюди тягне – не люблю штучність. Це не тривіальний міський облагороджений парк, а більше ліс із багаторічними деревами та цікавими ландшафтами. Плюс сюди зручно добиратися. Вийшов з метро «Сирець» і відразу тут. Люблю Київ за такі зелені зони. Знаю, що тут є невелике кладовище, присвячене німецьким військовополоненим. А поруч із парком – приватні будинки зі смачними черешнями. Ці черешні нагадують місце в Ташкенті, де я виріс.

У цьому парку-лісі я робив портрети людей. Тут легко знайти класні ракурси та спокійно спілкуватися. Влітку можна просто погуляти або зайнятися спортом, бігати (бачив кумедні дерев’яні тренажери). Часто спостерігаю в парку людей з собаками. Це чудове місце для літніх пікніків (головне, прибирати за собою). Великі дерева дають добру тінь, щоб сховатися від міської спеки. Немає сторонніх шумів, і можна побути наодинці з думками або почитати в тиші. Було б круто жити поруч, для мене важливе усамітнення. Також часто приходжу сюди взимку кататися на гірках, вони тут неймовірні. Вперше мені їх показав товариш, який живе неподалік. Найбільш крута гірка для true пацанів і дівчат, які хочуть реально «увірватися», називається «камікадзе». А найпопулярніша гірка – «снігова королева» – широка, і на ній завжди повно людей.

Ботанічний сад імені Фоміна

Де: вулиця Симона Петлюри, 1

Мене місце приваблює своєю творчою енергією. Це приклад того, що втручання людей у ​​природу не завжди негативне.

Відкрив його для себе, коли тільки переїхав до Києва. Друзі поділилися зі мною традицією приходити сюди вранці, поки мало людей, для імпровізованого пікніка.

Ботсад асоціюється з буйним цвітінням і дзвонами Володимирського собору. На цю історію чекаєш усю зиму, мрієш, щоб скоріше розквітло і можна було сюди прийти. Для мене це символ пробудження життя і місце сили. Розташування в центрі міста дуже зручне. Такий собі привал для міського мешканця: біг у справах, зупинився, наситився енергією, погнав далі.

Мені подобається тут фотографувати, проводити тренінги, а іноді – терапевтичні сесії. До речі, рекомендував би всім частіше вибиратися в такі ось зелені оази, знаходити час для себе. Адже природа, квіти, птахи – це все про здоров’я. У ботсаду завжди багато молоді та пенсіонерів. Можна прийти сюди з книгою або приєднатися до групи з різних практик (бачив, як медитацією займаються). Мене місце приваблює своєю творчою енергією. Це приклад того, що втручання людей у ​​природу не завжди негативне.

STAV14 wake park

Де: проспект Перемоги, 135

Це місце нове і поки не розкручене, тож плюсів чимало – менше відволікаєшся, інструктори менш втомлені. Після катки можна щось перекусити в барі.

Я назвав би вейк напівекстремальним спортом з досить серйозним фізичним навантаженням. Але якщо інший спорт втомлює, тут відчуваю більше енергії. Вода заряджає, а не виснажує.

Для мене теплий сезон вимірюється вейк-сезоном. Зазвичай це з квітня до кінця жовтня. В інші пори року гостро відчуваю брак атмосфери літа. У Києві кілька вейк-спотів. Відкриття нових спотів розвиває місцеву вейк-культуру. І це добре загалом для міста як європейської столиці. Адже вейк – супертрендова штука.

Для мене цей сезон уже третій. Подобається відчуття ковзання по воді та швидкості. Для мене також важлива естетика, а вейк виглядає дуже стильно. Займаюся десь двічі на тиждень по півгодини. Але для першого разу, щоб спробувати, достатньо п’ятнадцяти хвилин. Важливо вміти плавати, не боятися води. Це варіант дозвілля на вихідні для будь-якого віку – на чемпіонаті України бачив чоловіка під сімдесят.

Для мене також важлива естетика, а вейк виглядає дуже стильно.

Вейк-ком’юніті в Києві – це тусовка активних хлопців та дівчат, які влаштовують у спотах класні вечірки. Друзі навіть відзначають там дні народження. Навесні, поки прохолодно, катаємо в гідрокостюмах. А влітку просто в шортах. На тусовках і голими катали. Ще вейк – це запах свободи, води, а іноді й марихуани.

Гідропарк і пункт прокату каяків

Де: зліва за Венеціанським мостом

Каяк – це дослідження. Це спосіб подивитися на місто під іншим ракурсом, побачити місця, куди не доберешся пішки або на машині, зустріти чаплю, бобрів.

Ми з другом полюбляли на привалі розводити багаття, смажити сало. Навколо будинки, а ти – на природі. Немов навколо Мангеттен,
а ти на дикому острові. Дивовижне відчуття.

Це один з найбільших прокатів у Києві. Але стартували вони, коли я тільки сюди переїхав з Москви. По суті, ми з друзями були «піонерами» руху. У Москві річки перекриті, там ходять тільки кораблики для прогулянок. Тож відкритість Дніпра для мене стала подарунком. Ця водна артерія дає змогу відчути місто повністю.

Варіантів маршрутів вистачає. В бік Подолу, між заплавами в сторону Труханова, зробити коло по Русанівці або піти вниз на Осокорки. Якщо йти хвилин сорок вниз за течією від Дніпра, потрапиш на невеликий острів Малий. Коли каякінг тільки починався, я запропонував другу святкувати там його дні народження, відтоді традиція зберігається. Є ще острів Великий на Оболоні, він більший, там сосни, білий пісок. Щоб туди доплисти, теж потрібно хвилин сорок.

Коли каякінг тільки починався, я запропонував другу святкувати там його дні народження, відтоді традиція зберігається.

Прогулянковий формат на кілька годин за спокійної погоди не вимагає особливої ​​фізичної підготовки. Це набагато легше, ніж ходити на байдарці або човні. Але важливо розраховувати сили. Каяки підходять і дітям, і літнім людям. Є двомісні, одномісні, два плюс дитина. Проходиш інструктаж, техніку безпеки. Звичайно, бажано вміти плавати. Пробувати рекомендую літнього ранку, коли погода спокійна і ще не спекотно. Можна взяти три години прогулянки і влаштувати пікнік.

Русанівські сади

Де: по сусідству з Трухановим островом, на лівому березі Дніпра

Потрапляючи сюди, випадаєш з міської метушні, неначе приїздиш до бабусі на дачу.

Раніше я жив на Русанівці, рік тому переїхав, але особливе ставлення до цих місць залишилося. Одного разу велосипедом через Русанівську набережну виїхав у бік Русанівських садів і потрапив наче в окремий світ. Це місце нагадало п’єсу Чехова «Вишневий сад». Тут відчувається дитинство, пахне бузком, вічне літо. Немає шаленого ритму – час нікуди не поспішає.

Рекомендував би у вихідний день проїхати цим маршрутом. Найкраще починати вранці, щоб відчути ранкову магію – тишу, спокій, чистоту в повітрі та у воді. Так і день буде наповненим. До Русанівських садів можна доїхати і машиною, але там краще пересісти на велосипеди. Кататися, досліджувати все навколо, там чимало цікавих будівель. Потім знайти пляж для пікніка, перекусити, повалятися, скупатися.

Найкраще починати вранці, щоб відчути ранкову магію – тишу, спокій, чистоту в повітрі та у воді

Якщо залишаться сили, продовжити маршрут і виїхати на Труханів. А звідти на Поділ – зайти в кафе, випити вина. Мені подобається цей маршрут. Одне плавно перетікає в інше: перехід від природи і дачної атмосфери в центр міста.

>

Новинка Fuze Tea® зелений чай зі смаком манго та ромашки – це неочікуване поєднання смаків натурального зеленого чаю, тропічного манго та заспокійливої ромашки.

Такі різні інгредієнти, що створюють гармонію смаку та надихають на нові відкриття. Наприклад, знайти час для себе, перезавантажитися та краще дослідити рідне місто: його історію, гастрокультуру чи нічне життя. На випадок спраги під рукою завжди є пляшечка холодного чаю Fuze Tea®.

Матеріал підготовлено за підтримки

Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.