The Village Україна публікує фотосерію Михайла Палінчака «Втрачені обличчя» (Lost Faces) та намагаєтьcя впізнати обличчя міста.


Михайло Палінчак

співзасновник спільноти «Українська вулична фотографія»

В основі фотосерії «Втрачені обличчя» лежить ідея персоніфікації міста. Часто люди кажуть, що у того чи іншого міста є власне обличчя, що одне місто схоже на інше. Але якщо замислитись, то яке воно – обличчя міста? Я вирішив відповісти на це запитання, вирішив шукати в місті впізнаване матеріальне обличчя, яке можна осягнути, та фотографувати його. Власну серію я назвав «Втрачені обличчя», бо обличчя, які я знаходив, виявлялися в прямому та переносному сенсі втраченими для довколишнього світу. Люди не звертали на них уваги, не помічали, проходили повз. Тим часом обличчя спостерігали за людьми, усміхались, сміялись і лякались… іноді просто спали.

Усе почалося просто з того, що якось, гуляючи містом у пошуках цікавих кадрів, я побачив синю металеву стіну та жовту пластикову трубу, яка звисала дугою перед стіною. Я вирішив сфотографувати цей черговий урбаністичний натюрморт, фрагмент мозаїки, яка творить наше середовище. Я підійшов ближче та побачив великі болти, які стирчать зі стіни та ніби творять два ока для цього безглуздого урбаністичного обличчя. Так народилася моя перша фотографія, яка й почала всю серію. Серію фото облич, знайдених у повсякденному житті, людиноподібних рис обличчя в буденному житті та предметах.

Парейдолія (парейдолічна ілюзія) (від давньогрецього παρά поруч, біля; , εἴδωλον – зображення) – різновид зорових ілюзій, яка полягає у формуванні ілюзорних образів, основою яких стають деталі реальних об’єктів. Таким чином, неочевидний зоровий образ сприймається як щось чітке та визначене – наприклад, фігури людей чи тварин у хмарах.

Тільки-но я помітив перше обличчя, я почав помічати їх усюди, куди б не йшов. Іноді мені навіть не доводилося їх шукати, вони витріщалися та кричали на мене своїм мовчазним поглядом.

Огляньтеся! Побачте місто іншими очима. Предмети – не завжди просто речі. Багато речей і місць – живі, а може, навіть більш живі, ніж ми. Вони дивляться на нас і чекають, коли ж ми їх розшукаємо.

МИХАЙЛО ПАЛІНЧАК – український фотожурналіст і документальний фотограф, який публікувався, зокрема, у The New York Times, The Washington Post, The Guardian, Le Monde та Deutsche Welle. Нині він є фотографом Президента України Петра Порошенка. Палінчак є ініціатором спільноти «Українська вулична фотографія». Це група, що пропагує зйомку людей у громадському просторі без постановки – у звичайних ситуаціях міського середовища.