Робота руками – це новий чорний. Утомлені діджиталом, ми повертаємося до глини, заліза, фарби, аби створити щось фізичне. Справжнє.

Філософія сміливості та творчості близька американському віскі Bulleit, яке формує навколо себе спільноту творців. Разом ми продовжуємо серію історій «Мрії, сильніші за страх» про людей, які створюють. Наш новий герой – Віталій Потоцький, дизайнер інтер’єрів, який одного разу не знайшов якісної автономної колонки для свого авто. І вирішив створити її самостійно. На сьогодні всі деталі акустичних систем POTOTSKIY AUDIO виробляються власноруч і переважно українськими виробниками.

Яка особливість автомних колонок? Чи може бути якісний звук у системі з дерева та бетону? Та як так сталося, що засновник італійського виробника суперкарів Pagani Automobili Орасіо Пагані слухає музику на системі Віталія?

Хронологія
власної справи

20  

10

11

12

13

14

15

17

18

20

Якось на природі я відкрив двері автомобіля, увімкнув музику, якийсь час її послухав, і після цього не зміг завести автомобіль – акумулятор розрядився. Була північ, я був один у лісі – ця ситуація мені вкрай не сподобалася. Через декілька місяців історія повторилася, я зрозумів, що треба щось робити, аби безпечно слухати музику, але й не опинитися вночі у якійсь глушині з «мертвою» машиною.

Я почав шукати в магазинах потужні музичні системи на батарейках. Виявилося, що таких варіантів з якісним і тривалим звучанням просто не було. Ну, якщо немає – треба зробити! У той час я вже років 10 займався дизайном інтер’єрів і мав свою дизайн-студію, а ось із музикою, окрім любові до неї, мене нічого не пов’язувало. Але я люблю самостійно створювати гарні речі.

За декілька місяців я зібрав першу колонку – пілотну модель Junior. Зробив її для себе й навіть не думав, що це матиме продовження. Та ще за кілька місяців у мене з’явився партнер, Гранд Даян – мій друг, інвестор і бізнесмен, який любить красиві речі й музику. Він миттєво загорівся ідеєю й ми почали будувати свій бренд. Ми й досі партнери.

Я шукав, хто може займатися звуком для моїх колонок, і знайшов професійних інженерів, які знали, як побудувати систему з якісним звуком. У тому ж році я зайнявся корпусом. Думав, що це просте завдання – вирізати та скріпити шість дощечок. Але на це ми витратили більше часу, аніж на розробку підсилювачів, тому що я спершу зосередився на меблевих фабриках, які не мали потрібних навичок. За якийсь час випадково знайшов гітарних майстрів у Білій Церкві, які працюють із деревом. Нам знадобилося пів року роботи, аби випустити корпус, який можна збирати та виставляти в магазинах.

29 листопада я готувався створити сторінку на Фейсбуці. Я вже все оформив, залишилося натиснути кнопку. Залишив це завдання на ранок, а коли прокинувся, дізнався, що на центральній площі міста побили студентів. Почався Майдан. Я зрозумів, що відкривати сторінку зараз, коли в людей думки зовсім не про музику, – немає сенсу.

7 січня 2014 року я опублікував сторінку POTOTSKIY AUDIO – мені дуже хотілося поділитися своєю справою побудови систем зі світом. Людей привабив наш контент, адже вони бачили, що це створюється руками: довго та з душею. Так у нас з’явилися перші клієнти.

Після успішних тестів на міцність корпусу, ми поставили серійне виробництво моделей за технологією, яка вже випробувана, і зарекомендувала себе. Випускали моделі Junior, Old School, Vintage, Grand Vintage та інші.

Пік продажів у магазинах Києва. Акустичні системи POTOTSKIY AUDIO стояли на поличках 10 крамниць. Ми також розповсюдилися в різних містах України.

Забрали товари з усіх магазинів і повністю перейшли в онлайн-режим. На жаль, магазини «не викуповували» й часто пошкоджували наші колонки. До того ж наша сторінка у Фейсбуці вже настільки розвинулася, що не було необхідності десь фізично виставлятися.

Припинили серійне виробництво обох моделей і зосередилися на індивідуальних замовленнях.

Я нарешті зібрав для себе власну колонку Junior. У мене була можливість зробити що завгодно, але це швидко помічали та викуповували – я не міг відмовити. А тепер цю модель ми зняли з виробництва, виходить, що перший та останній Junior – мої.

2010

2011

2011

2012

2013

2014

2015

2017

2018

2020

Якось на природі я відкрив двері автомобіля, включив музику, якийсь час її послухав, і після цього не зміг завести автомобіль – акумулятор розрядився. Була північ, я був один у лісі – ця ситуація мені вкрай не сподобалася. Через декілька місяців історія повторилася, я зрозумів, що треба щось робити, аби безпечно слухати музику, але й не опинитися вночі у якійсь глушині з «мертвою» машиною.

Я почав шукати в магазинах потужні музичні системи на батарейках. Виявилося, що таких варіантів з якісним і тривалим звучанням просто не було. Ну, якщо немає – треба зробити! У той час я вже років 10 займався дизайном інтер'єрів і мав свою дизайн-студію, а ось із музикою, окрім любові до неї, мене нічого не пов’язувало. Але я люблю самостійно створювати гарні речі.

За декілька місяців я зібрав першу колонку – пілотну модель Junior. Зробив її для себе й навіть не думав, що це матиме продовження. Та ще за кілька місяців у мене з’явився партнер, Гранд Даян – мій друг, інвестор і бізнесмен, який любить красиві речі й музику. Він миттєво загорівся ідеєю й ми почали будувати свій бренд. Ми й досі партнери.

Я шукав, хто може займатися звуком для моїх колонок, і знайшов професійних інженерів, які знали, як побудувати систему з якісним звуком. У тому ж році я зайнявся корпусом. Думав, що це просте завдання – вирізати та скріпити шість дощечок. Але на це ми витратили більше часу, аніж на розробку підсилювачів, тому що я спершу зосередився на меблевих фабриках, які не мали потрібних навичок. Через якийсь час випадково найшов гітарних майстрів у Білій Церкві, які працюють із деревом. Нам знадобилося пів року роботи, аби випустити корпус, який можна збирати та виставляти в магазинах.

29 листопада я готувався опублікувати сторінку на Фейсбуці. Я вже все оформив, залишилося натиснути кнопку. Залишив це завдання на ранок, а коли прокинувся, дізнався, що на центральній площі міста побили студентів. Почався Майдан. Я зрозумів, що відкривати сторінку зараз, коли в людей думки зовсім не про музику, – немає сенсу.

7 січня 2014 роки я опублікував сторінку POTOTSKIY AUDIO – мені дуже хотілося поділитися своєю справою побудови систем зі світом. Людей привабив наш контент, адже вони бачили, що це створюється руками: довго та з душею. Так у нас з’явилися перші клієнти.

Після успішних тестів на міцність корпусу, ми поставили серійне виробництво двох моделей – Junior і Vintage, – за технологією, яка вже випробувана, і зарекомендувала себе.

Пік продажів у магазинах Києва. Акустичні системи POTOTSKIY AUDIO стояли на поличках 10 крамниць.

Ми також розповсюдилися в різних містах України.

Забрали товари з усіх магазинів і повністю перейшли в онлайн-режим. На жаль, магазини «не викуповували» й не цінували наші продукти.

До того ж наша сторінка у Фейсбуці вже настільки розвинулася, що не було необхідності десь фізично виставлятися.

Припинили серійне виробництво обох моделей і зосередилися на індивідуальних замовленнях.

Я нарешті зібрав для себе власну колонку Junior.

У мене була можливість зробити що завгодно, але це швидко помічали та викуповували – я не міг відмовити. А тепер цю модель ми зняли з виробництва, виходить, що перший і останній Junior – мої.

Як збирають
акустичні колонки

Працюємо ми в майстерні – це гараж, який я купив спеціально для проєкту. Вибір місця був обумовлений тим, що я недалеко живу. У проєкті я займаюся багато чим: комунікаціями з виробниками, дизайном, кресленням, будівництвом систем, шліфуванням, збіркою тощо. Мені подобається працювати руками – для мене це медитація. Я заходжу в майстерню, вмикаю музику, топлю піч і не помічаю, як проносяться 10 годин. Я поринаю у якусь нірвану, коли нічого не помічаю, а випадкові дзвінки можуть дратувати. У такому стані я вигадую та проєктую системи.

ЗВУК

ЗВУК

Від початку ми з інженерами створюємо власний звук, без варіанта купити готовий підсилювач у виробника. Я хотів зробити максимально кастомний і трушний продукт. Підсилювач складається із сотень компонентів, кожен з яких впливає на звук. 

ДИНАМІКИ

Що ж стосується динаміків, які ми замовляємо в різних виробників, то вони підбираються за потребою. Якась система добре передає класику і джазову музику, на іншій кайфово слухати рок, а якась найбільш виграшно передає звуки електро та хауса. Є, звісно, і «всеїдні». Одні динаміки ми замовляємо в Німеччині на сімейній фабриці Audiotec Fischer. Їхній продукт усепогодний і вологозахисний – у них дифузори з вуглеволокна. Також використовуємо німецькі Monacor, японські Fostex та ізраїльські Morel – усі ці компанії круті та випускають гідні товари з історією.

ДИНАМІКИ

КОРПУС

КОРПУС

У мене був і залишається принцип – використовувати живе дерево. Коли ми винайшли ідеальний корпус, я почав випробовувати його на міцність – тестував у реальних умовах експлуатації. Для цього я протягом року тримав дві моделі у своєму автомобілі – вони пройшли сонце, спеку, дощ, солону воду, люті заморозки. Я хотів дізнатися межі та зловити момент, коли корпус у буквальному сенсі дасть тріщину. Але цього не сталося.

МАТЕРІАЛИ

Усі деталі колонок унікальні – їх ніде не купиш. Я малюю креслення, а потім усі ручки та перемикачі з алюмінію робить токар на верстаті, після чого покриває їх методом гальваніки, наприклад, чорним кольором. Тієї ж технології дотримуємося й із металом. У деяких наших моделях є обшивка шкірою. Хлопці, які працюють із нею, займаються перешиванням шкіряних салонів для автомобілів. Ми також робимо пакування для колонок – воно завжди з натурального дерева. Я ЗАВЖДИ хотів, щоб усі деталі наших систем були українського виробництва – у нас майже вийшло!

В Україні в нас конкурентів немає – ніхто не будує таких систем. Вони можуть працювати й по 100 років, якщо з ними правильно поводитися. Рік чи півтора тому я зустрівся зі своїм найпершим покупцем – він приніс колонку Junior для того, щоби замінити батарею. Сама ж колонка виглядала так, ніби я тільки вчора її продав.

МАТЕРІАЛИ

Що таке дизайн емоцій

 

У створенні дизайну я керуюся філософією майбутнього продукту: що він повинен програвати, які емоції викликати та який вигляд мати. Перша наша модель – Junior – найпопулярніша. За майже 10 років роботи ми зібрали 150 екземплярів. Вона маленька, мобільна й автономна – ця система звучить 15–20 годин на батарейках. Це показник, який і зараз мало кому у світі досяжний, а на 2013 рік так узагалі здавався фантастикою. Жодна система на той момент не звучала так довго.

Якщо ж брати до уваги всі моделі, то ми виготовили близько 200 штук. І якщо Junior – це серійне виробництво, де принципово змінюються лише кольори, то кожне індивідуальне замовлення – це унікальна аудіосистема.

Кожна нова модель – це нова дорога. Складно описати почуття, коли вперше вмикаєш колонку, яку зробив своїми руками – це справжня магія, аж мурашки шкірою. Заради цього варто жити.

Що таке дизайн емоцій

У створенні дизайну я керуюся філософією майбутнього продукту: що він повинен програвати, які емоції викликати та який вигляд мати. Перша наша модель – Junior – найпопулярніша. За майже 10 років роботи ми зібрали 150 екземплярів. Вона маленька, мобільна й автономна – ця система звучить 15–20 годин на батарейках. Це показник, який і зараз мало кому у світі досяжний, а на 2013 рік так узагалі здавався фантастикою. Жодна система на той момент не звучала так довго.

Якщо ж брати до уваги всі моделі, то ми виготовили близько 200 штук. І якщо Junior – це серійне виробництво, де принципово змінюються лише кольори, то кожне індивідуальне замовлення – це унікальна аудіосистема.

Кожна нова модель – це нова дорога. Складно описати почуття, коли вперше вмикаєш колонку, яку зробив своїми руками – це справжня магія, аж мурашки шкірою. Заради цього варто жити.

Історії про незвичні
замовлення

Рік тому ми сфокусувалися на преміальних індивідуальних системах – будуємо їх з урахуванням побажань клієнта. Він може вибрати дерево, колір шкіри та дизайн системи. Або ж увесь дизайн я від початку роблю під клієнта.

Якось замовник попросив придумати дизайн колонки на подарунок людині, яка займається будівництвом. Побажанням було використати камінь у дизайні. Я придумав систему з надміцного бетону, яка буде нагадувати хмарочос – це перша й поки єдина модель із такого матеріалу. Вага колонки 100 кг: вона звучить і виглядає переконливо. Таких незвичайних замовлень приблизно 20–30%, інші – дизайни, які вже існують.

Деякі дизайни приходять мені уві сні. Одного разу я зимував на Філіппінах і лежав уночі на великій терасі, дивився на небо й фантазував, як акустичні системи будуть виглядати в майбутньому. Їх не будуть ховати, це будуть швидше артоб’єкти, навколо яких формується весь простір. І мені привидівся конкретний дизайн – я швидко побіг у вітальню й намалював у 3D модель. Тому система й називається Alien.

Колонки мого виробництва подорожують усім світом, а сьогодні перебувають приблизно у 20 країнах.

Є, наприклад, модель SUPERIOR із вініловим програвачем і класичними формами. Це третій екземпляр моделі – перший у Гораціо Пагані, італійського виробника суперкарів, яким я захоплююся. У 2015 році найперший SUPERIOR я сам відвіз до Гораціо в Італію як подарунок, а він натомість провів мені екскурсію своєю фабрикою. Це унікальна система, яка, як я сподіваюся, буде передаватися з покоління в покоління.

Колонка моделі Junior у кольорах українського прапора є в гурту «Океан Ельзи» – подарунок на 20-річчя їхньої творчості. Також акустична система є у братів Кличків, вона стилізована під чемпіонський пояс, який ми відлили з металу й інкрустували камінням «Сваровскі».

Колонка від Bulleit і читачів The Village

Ми також створюємо кастомні колонки для брендів, що дуже цінно. Я робив акустичні системи разом із Davidoff, Lexus, Navi, G2A, Socar, Pepsi. Колаборації для такого бізнесу, як у мене, дуже цінні. Такий хід дозволяє створити унікальний новий продукт, а також показати бренду й людям, що ми можемо. Крім того, приємно, коли з ім’ям POTOTSKIY AUDIO стоять назви гігантів-брендів. Це розбурхує почуття.

Остання співпраця – це робота з брендом американського віскі Bullit. Ідея для кастомної колонки спала на думку дуже швидко. У бренда вже є колекції з тату-принтом, я на них глянув і подумав, що на моїй системі подібний малюнок виглядатиме красиво й органічно. Модель для колаборації ми придумали спеціально для Bulleit. Я намагався створити щось схоже за філософією до бренда віскі: вінтажний стиль, де навіть лінії чимось нагадують пляшку. Для побудови акустичної системи ми використали МДФ, дерево та натуральну шкіру. Вона важить 17, 5 кг і зможе працювати до 25 годин поспіль.

Малюнок на корпус колонки ми наносили лазером, попередньо залучивши читачів The Village Україна до вибору найкращого тату-принту із трьох різних варіантів. Подібні малюнки на системах я роблю нечасто. Буває, що я використовую лазер, металеві вироби або вишиті на шкірі герби. Але все ж основна моя робота – це ручна праця. Багато хто говорить, що дивлячись на наші системи, відчувається, ніби вони живі.

Колонку Bulleit ми реалізували за 1,5 місяця: від ідеї й ескізів до фінального примірника, який вмикаєш, слухаєш і насолоджуєшся.

Мрієте про щось, чого світ ще не вигадав?

Створіть це самостійно

Ця філософія близька й бренду Bulleit

У 1830-ті роки в американському штаті Кентуккі Август Буллет створив бурбон за особливою рецептурою: через високий уміст жита його смак був більш пряний та яскравий, ніж в інших бурбонів. Проте виробництво раптово припинилося, коли після кількох десятиріч успішного виробництва Август таємничо зникає дорогою в Новий Орлеан разом із запасом алкоголю.

Через кілька поколінь, у 1987 році, той самий рецепт відновив його прапраправнук Том Буллет. Заради цієї сміливої мрії Том наважився на кардинальні зміни в житті: він залишив успішну кар’єру юриста та здійснив свою мрію про відновлення сімейного виробництва.

І в нього вийшло.

Сам Том завжди вважав, що частка успіху бренда належить барменам і споживачам, які передавали рекомендації з вуст в уста та розвивали все більшу прихильність до
Bulleit. Так почалася історія цілої спільноти людей, які надихаються сміливістю творити.

інші матеріали в серії

Made For #1

Це люди, які
власноруч збирають будинки на колесах

Анатолій Бурбеза та його будинки Lifestylecamper, що об’їздили весь світ

Made For #2

Я з 1999 року
створюю кастомні

байки

Сергій Ткаченко та його майстерня мотоциклів Moto Voodoo Kustom

Made For #3

Що таке апсайкл
і гендерно-

нейтральний одяг?

Дизайнерка Яся Хоменко
та її шлях у дизайні

Made For #5

Я роблю стім-панк
маски для Givenchy, Slipknot і Рідлі Скотта

Фантастичний всесвіт харків’янина Сергія Петрова та студії Bob Basset

Матеріал підготовлено за підтримки