Робота руками — це новий чорний. Утомлені діджиталом, ми повертаємося до глини, заліза, фарби, аби створити щось фізичне. Справжнє.

Філософія сміливості та творчості близька й американському віскі
Bulleit, яке формує навколо себе спільноту творців. Разом ми запускаємо серію історій «Мрії, сильніші за страх» про людей, які створюють. Говоримо з ними про те, як наважитися на своє виробництво, про задоволення від ручної праці, самореалізацію й азарт.

А ще разом із
Bulleit ми також провели експеримент і запустили серію колаборацій із мейкерами – спільні фізичні об’єкти, аби прожити цей досвід творення. Сподіваємося, що ці історії надихнуть людей із власними ідеями пробувати їх утілити в життя.

Перша історія про Анатолія Бурбезу та його справу життя – будівництво українських автобудинків-кемперів, у яких можна подорожувати по бездоріжжю та мати всі умови для життя.

Кемпери Lifestylecamper продаються по всьому світу: від Нової Зеландії до Норвегії. Звідки з’являється ідея будувати кемпери, як влаштоване виробництво та скільки коштує придбати такий будиночок?

Хронологія власної справи:

від військового ZIL до першої колаби

19  

84

97

20  

~  00

08

13

17

18

19

20

Із 12 років я сам їздив за кермом машини, у 17 здав на права, до 18 встиг перездати на дві категорії, а у 21 у мене вже були всі категорії.

У 1997 році я поїхав на аматорські змагання та взяв там кілька нагород. А потім з’явився клуб BMW, президентом якого я став. Моя любов до коліс конвертувалася у виробництво цих причепів.

На початку 2000-х я створив свій перший автодім, переробив з військового ZIL 131. Він, як танк, міг заїхати в будь-яке місце, тому на ньому ми їздили й у Карпати, і в Крим. Накатали 12 000 кілометрів. Зовні він як військова машина, а всередині – столи, дивани, телевізор, полички тощо.

У 2008 році, ранньою весною, я купив двомісний причіп Hobby та поставив собі за мету переробити в зручніший й автономніший. Із товаришами ми його розібрали, залишили тільки корпус, поставили нові меблі та сонячні батареї від Квазару, а їх ніхто тоді в очі не бачив.

У 2013 році я продав Hobby та купив собі великий автодім. Його теж повністю переробив, щоб там було все: від запасів води до електрики.

У 2017 році мені запропонували стати партнером у компанії LifestyleCamper, яка створює причепи.
Тоді нею займалися два хлопці: Андрій Пилявський і Паша Волков – які зробили кілька причепів у гаражному форматі. У мене ж тоді були та досі є бізнеси, які працюють без моєї участі. Це добре, але іноді набридає. Так вийшло, що побачив плоди праці хлопців і був здивований: вони досить дешево продавали свої причепи. Узагалі було незрозуміло, як заробляють, тому я уточнив, як вони ведуть бізнес. Виявилося, що хлопці більше займаються виробництвом, ніж фінансами. Я ж показав їм, що вони працюють у мінус і мають борги. Ми почали працювати разом. У спільному бізнесі хлопці взяли на себе зобов’язання із сертифікації, а я зайнявся маркетингом, просуванням, продажами та ще цілою низкою питань.

У 2018 Андрій і Паша продали свої частки й вийшли з проєкту.

У тому ж році ми створили нову компанію, яка зайнялася продажами та маркетингом.
Вона ж є основним замовником у мене як у виробника. Директоркою цієї компанії стала моя сестра Юля. Я виробник, вона ексклюзивний продавець-дистриб’ютор.

Потім ми пройшли сертифікацію та впровадили ISO 9001 – систему якості.
Так ми поїхали в Дюссельдорф на величезну виставку автобудинків Caravan Salon. 37 футбольних полів, величезна площа, все в будинках на колесах. І ми, такі маленькі, з України, але назбирали контактів та уклали перші договори.

Наступний крок: ми стали європейським виробником.
Довелося відкрити там представництво, що відповідає за клієнтів з ЄС.

Ми створили причіп у колаборації з брендом Bulleit.
Для цього адаптували готове рішення: усередині замість ліжка встановили спеціальні наливні механізми під пиво й інші напої, зробили освітлення, поставили краники тощо. Тепер цей причіп катається по заходах і радує гостей TAP коктейлями.

1984

1997

~2000

2008

2013

2017

2018

2019

2020

З 12 років я сам їздив за кермом машини, у 17 здав на права, до 18 встиг перездати на дві категорії, а у 21 в мене вже були всі категорії.

У 1997 році я поїхав на аматорські змагання та взяв там кілька нагород. А потім з’явився клуб BMW, президентом якого я став. Моя любов до коліс конвертувалася у виробництво цих причепів.

На початку 2000-х я створив свій перший автодім, переробив із військового ZIL 131. Він, як танк, міг заїхати в будь-яке місце, тому на ньому ми їздили й у Карпати, і в Крим. Накатали 12 000 кілометрів. Зовні він як військова машина, а всередині – столи, дивани, телевізор, полички тощо.

У 2008 році ранньою весною я купив двомісний причіп Hobby та поставив собі за мету переробити в зручніший й автономніший. Із товаришами ми його розібрали, залишили тільки корпус, поставили нові меблі та сонячні батареї на квазарі, а їх ніхто тоді в очі не бачив.

У 2013 році я продав Hobby й купив собі великий автодім. Його теж повністю переробив, щоб там було все: від запасів води до електрики.

У 2017 році мені запропонували стати партнером у компанії LifestyleCamper, яка створює причепи.
Тоді нею займалися два хлопці: Андрій Пилявський і Паша Волков – які зробили кілька причепів у гаражному форматі. У мене ж тоді були та досі є бізнеси, які працюють без моєї участі. Це добре, але іноді набридає. Так вийшло, що побачив плоди праці хлопців і був здивований: вони досить дешево продавали свої причепи. Узагалі було незрозуміло, як заробляють, тому я уточнив, як вони ведуть бізнес. Виявилося, що хлопці більше займаються виробництвом, ніж фінансами. Я ж показав їм, що вони працюють у мінус і мають борги. Ми почали працювати разом. У спільному бізнесі хлопці взяли на себе зобов’язання із сертифікації, а я зайнявся маркетингом, просуванням, продажами та ще цілою низкою питань.

У 2018 Андрій і Паша продали свої частки та вийшли з проєкту.

У тому ж році ми створили нову компанію, яка зайнялася продажами та маркетингом.
Вона ж є основним замовником у мене як у виробника. Директоркою цієї компанії стала моя сестра Юля. Я виробник, вона ексклюзивний продавець-дистриб’ютор.

Потім ми пройшли сертифікацію та впровадили ISO 9001 – систему якості.
Так ми поїхали в Дюссельдорф на величезну виставку автобудинків Caravan Salon. 37 футбольних полів, величезна площа, усе в будинках на колесах. І ми, такі маленькі, з України, але назбирали контактів та уклали перші договори.

Наступний крок: ми стали європейським виробником.
Довелося відкрити там представництво – ЄС взяло на себе за нас відповідальність.

Ми створили причіп у колаборації з брендом Bulleit.
Для цього ми адаптували готове рішення: усередині замість ліжка встановили спеціальні наливні механізми під пиво й інші напої, зробили освітлення, поставили краники тощо. Тепер цей причіп катається по заходах і радує гостей TAP коктейлями.

Як створюються причепИ

У Lifestylecamper я відповідаю за болтики, гаєчки та розвиток бренда загалом. А просування, маркетинг і дилерська мережа – на Юлі. Я не сильно лізу в її зону відповідальності, а вона – у мою.

Ми працюємо в цеху, і він на 99% зроблений нашими руками. Усе згідно з ISO: утеплений дах, встановлена гранд-балка, зроблена система опалення тощо. Ми довели цех до такого стану, що люди приходять і кажуть: «Ого, у вас прям як у шоу-румі». А так і є. Наш цех наші причепи й продає. Навіть полички в нашому офісі – це деталі від дверей. Щоб нічого не пропадало, ми все пускаємо в справу. Наприклад, із виробничих залишків робимо дитячі стільчики та віддаємо їх безкоштовно в дитячі будинки.

30 людей працюють у нашій команді. Це різні відділи: постачання, бухгалтерія, збірка, фарбування, шліфування, лакування, електрика, фрезерування та цілий відділ, який займається спеціальним покриттям Line-X.

Звісно, спочатку було дуже багато факапів, які доводилося виправляти на ходу й за всяку ціну, швидко знаходити рішення, видзвонювати, дивитися, гуглити, радитися тощо. Але вони й будуть. Поки ми робимо нові моделі, точно будемо наступати на якісь граблі.


Наша робота – це 7 днів на тиждень і 24 години на добу. Хобі всі потихеньку згасли, а коронавірус розмазав і відпустки. Якщо хлопці, які працюють у цеху та збирають причепи, потребують відпочинку, то я так не можу. Навіть у неділю вранці, коли прокидаюся, голова вже думає про якісь технічні моменти. Для того, щоб потім не працювати, потрібно зараз багато попрацювати.

У нас всього дві моделі: сталева крапля для звичайного автомобіля та їзди по кемпінгах і квадратний XLine, з яким можна їздити по бездоріжжю й лазити куди завгодно. Він покритий американським, дуже міцним матеріалом, який і цвяхами не подряпати. Нас приїжджають перевіряти сертифікаційні аудитори з України та Європи. Адже причіп – засіб підвищеної небезпеки, тому перевіряють усе до букви. Але водночас досить лояльно: якщо щось не збігається, потрібно внести зміни.

Виробництво одного причепа займає 68 тижнів.

Для наших причепів ми використовуємо полегшену французьку фанеру без формальдегіду. Вона екологічна та рекомендована для дитячих меблів. Ми ж перебрали купу виробників, поки не зупинилися на Франції. Заміна фанери з однієї на іншу дала нам 43% різниці у вазі, це значний результат.

За весь цей час ми зробили приблизно 200 причепів. І жоден із них не схожий на інший, хоч іноді зовні це незрозуміло.

5 поїздок до Туреччини та 2 до Єгипту коштують навіть трішки більше, аніж придбати один Lifestylecamper.

Ми перші з України лупаємо цю скалу. І вона проколупана за півтора-два роки.

Що треба знати про
комфортний кемпер

 

Наші причепи – це генерація всього попереднього досвіду. Я дуже непогано розумію, що зручно й може знадобитися людині, яка виїжджає на природу. Наші причепи максимально легкі, а внаслідок того, що відстань до осі маленька, вони йдуть у колію. Тобто водій його не відчуває та не вигадує кульбіти, щоб не зачепити якийсь стовбур. Просто їде та зупиняється в тому місці, де сподобався пейзаж.

У нашому стандартному причепі є:
• газ
• вода
• електрика (освітлення)
• музика
• холодильник
• два спальні місця
• шафи для зберігання речей
• кухня
• можливість опціонально поставити телевізор або обігрівач

У причепи можна встановити душ, холодильник, плиту, три види акумуляторів: від маленького до великого й навіть гелевий. Ми зробили свій бак із водою та стали встановлювати регульоване освітлення. Опціонально можемо ставити навіть кондиціонери, Арабські Емірати часто замовляють для себе.

Що треба знати
про комфортний
кемпер

Наші причепи – це генерація всього попереднього досвіду. Я дуже непогано розумію, що зручно й може знадобитися людині, яка виїжджає на природу. Наші причепи максимально легкі, а внаслідок того, що відстань до осі маленька, вони йдуть у колію. Тобто водій його не відчуває та не вигадує кульбіти, щоб не зачепити якийсь стовбур. Просто їде та зупиняється в тому місці, де сподобався пейзаж.

У нашому стандартному причепі є:
• газ
• вода
• електрика (освітлення)
• музика
• холодильник
• два спальні місця
• шафи для зберігання речей
• кухня
• можливість опціонально поставити телевізор або обігрівач

У причепи можна встановити душ, холодильник, плиту, три види акумуляторів: від маленького до великого й навіть гелевий. Ми зробили свій бак із водою та стали встановлювати регульоване освітлення. Опціонально можемо ставити навіть кондиціонери, Арабські Емірати часто замовляють для себе.

Для кого Lifestylecamper
створює причепи?

Наш головний фокус – це клієнти. Нам легко внести зміни в проєкт, якщо кілька наших клієнтів звернули увагу на одну й ту ж деталь, наприклад розташування світильника. Ми позиціюємо себе як причепи, які можуть тягнути будь-який автомобіль, обладнаний фаркопом (засіб зчеплення – ред.) згідно з заводськими налаштуваннями. Навіть Volkswagen Polo впорається.

Якщо порівняти перший і той, який робиться прямо зараз, у них немає жодної однакової деталі. Причепи живуть своїм життям. Апгрейди, зменшення, поліпшення, полегшення – усе для того, щоб отримати позитивний результат або в користуванні, або у вазі.

Наших клієнтів об’єднує активний спосіб життя. Вони не сидять удома, а знаходять причини для того, щоб поїхати на відпочинок, у подорож, куди завгодно. Це люди від 30 років, із середнім і вище доходом, коли з’являється можливість витратити гроші не на їжу чи одяг, а на враження. Ми, як правило, із клієнтами домовляємося: «Хороших вам вражень, але пообіцяйте, що будете надсилати нам фотографії».

Наших клієнтів об’єднує активний спосіб життя. Вони не сидять удома, а знаходять причини для того, щоб поїхати на відпочинок, у подорож, куди завгодно. Це люди від 30 років, із середнім і вище доходом, коли з’являється можливість витратити гроші не на їжу чи одяг, а на враження. Ми, як правило, із клієнтами домовляємося: «Хороших вам вражень, але пообіцяйте, що будете надсилати нам фотографії».

6 осіб, які прийшли одне від одного, – це наш найдовший ланцюжок рекомендацій.

Ми несильно рекламуємо наш продукт, тому що вистачає роботи сарафанного радіо. Клієнти кажуть «я у вашому причепі так висипаюся». А річ у тім, що вони виїжджають з міста на природу, де чисте повітря, по суті, зі своїм домашнім ліжком, із матрацом і всіма зручностями.

6 осіб, які прийшли одне від одного, – це наш найдовший ланцюжок рекомендацій.

Ми несильно рекламуємо наш продукт, тому що вистачає роботи сарафанного радіо. Клієнти кажуть «я у вашому причепі так висипаюся». А річ у тім, що вони виїжджають з міста на природу, де чисте повітря, по суті, зі своїм домашнім ліжком, із матрацом і всіма зручностями.

Дилерські угоди в нас вже підписані в Норвегії, Швеції, Фінляндії, Великій Британії, Німеччині, Франції, Австрії, Польщі, Литві, Латвії, Чехії, Сербії, Румунії, Казахстані, Ісландії, Швейцарії, Нідерландах, Словаччині, Словенії, Хорватії, Естонії, Новій Зеландії. Це справа рук Юлі, вона маленький завойовник, який потім гордо стирає на скретч-карті країни. А побували наші причепи, звісно, у набагато більшій кількості країн.

Дилерські угоди в нас вже підписані в Норвегії, Швеції, Фінляндії, Великій Британії, Німеччині, Франції, Австрії, Польщі, Литві, Латвії, Чехії, Сербії, Румунії, Казахстані, Ісландії, Швейцарії, Нідерландах, Словаччині, Словенії, Хорватії, Естонії, Новій Зеландії. Це справа рук Юлі, вона маленький завойовник, який потім гордо стирає на скретч-карті країни. А побували наші причепи, звісно, у набагато більшій кількості країн.

Про цінність роботи руками
та перспективи бізнесу

Робити щось своїми руками дуже прикольно, хоча б тому, що таких людей більше не стає. Якщо ти рідко пишеш ручкою, із часом твій почерк стає кострубатим і незрозумілим. Я не хочу втратити цю можливість.

Кинути все не хочеться: надто сильний запал. Крім того, розуміємо, що людей, які бажають придбати причіп більше, ніж ми можемо їх зробити. Ми думаємо про перспективи, займаємося розширенням і новими моделями, щоб іти в ногу з ринком і в чомусь навіть випереджати його. Намагаємося генерувати ідеї та чути інших.

Коли клієнт говорить, що придумав якусь фічу, ми не пропускаємо це повз вуха. Мій друг, електронник-автомобіліст, якось узяв причіп і поїхав у гори. Звідти він мені телефонує й каже, що посадив акумулятор. І тут я подумав, якщо він, професіонал, убив акумулятор і не помітив, то ті, хто не розбираються в цьому, будуть укладати їх узагалі штабелями. Я дав завдання, і хлопці з електровідділу встановили контролери, які сигналізують про низький заряд акумулятора. Це така лампочка, яка блимає й пікає. Просто й геніально.

Історію творять сміливі

Адже часом саме сміливість потрібна для того, аби займатися улюбленою справою. Наприклад, перетворити любов до подорожей на бізнес із будівництва автобудинків. На додаток побудувати успішний бізнес, де цінується ручна праця, а кожен клієнт стає другом і наставником.

Цей підхід близький і бренду
Bulleit.

У 1830-ті роки в американському штаті Кентуккі Август Буллет створив бурбон за особливою рецептурою, через високий уміст жита його смак був більш пряний і яскравий, ніж в інших бурбонів. Проте виробництво раптово припинилося, коли після кількох десятиріч успішного виробництва Август таємничо зникає по дорозі в Новий Орелан разом із запасом алкоголя.

Через кілька поколінь, у 1987 році, той самий рецепт відновив його пра-пра-правнук Том Буллет. Заради цієї сміливої мрії Том наважився на кардинальні зміни в житті: він залишив успішну кар’єру юриста та здійснив свою мрію про відновлення сімейного виробництва.

І в нього вийшло.

Сам Том завжди вважав, що частка успіху бренда належить барменам і споживачам, які передавали рекомендації з вуст в уста та розвивали все більшу прихильність до
Bulleit. Так почалася історія цілої спільноти людей, які надихаються сміливістю творити.

інші матеріали в серії

Made For #2

Я з 1999 року
створюю кастомні

байки

Сергій Ткаченко та його майстерня мотоциклів Moto Voodoo Kustom

Made For #3

Що таке апсайкл
і гендерно-

нейтральний одяг?

Дизайнерка Яся Хоменко
та її шлях у дизайні

Made For #4

«Коли звучить
уперше, 
відбувається
магія»

Як Віталій Потоцький виробляє дизайнерські автономні колонки

Made For #5

Я роблю стім-панк
маски для Givenchy, Slipknot і Рідлі Скотта

Фантастичний всесвіт харків’янина Сергія Петрова та студії Bob Basset

Made For #6

«Я створюю
окуляри
з кави».

Історія Максима Гавриленка та його крафтового бренда Ochis

Made For #7

ХАТИ-МАЗАНКИ ЯК СУЧАСНЕ ЖИТЛО?
ЯК СТОЛЯР МИКОЛА СТЕПАНЕЦЬ
ПОВЕРТАЄ ТРЕНД НА УКРАЇНСЬКУ ЕТНІКУ

Усі матеріали для будівництва ось тут – під ногами

Матеріал підготовлено за підтримки