У селищі Бородянка під Києвом близько 500 тварин з місцевого притулку провели чотири тижні без води та їжі, замкненими у вольєрах. Майже 300 собак загинули від голоду і спраги.

До притулку в Бучанському районі вдалося потрапити 1 квітня, коли Бородянку звільнили від окупантів. Волонтери змогли врятувати третину жителів притулку, наразі більшість собак у критичному стані на лікуванні.

У загибелі тварин зоозахисники та волонтери звинувачують керівницю комунального підприємства «Київська міська лікарня ветеринарної медицини» (КМЛВМ), до якого належить притулок. За те, що не організувала евакуацію тварин або не дала вказівку випустити їх із вольєрів, аби тварини мали шанс врятуватися самостійно. Директорка КМЛВМ відкидає звинувачення. Розбираємося, що сталося.

Чому тварин залишили замкненими у вольєрах

Притулком у Бородянці керує комунальне підприємство «Київська міська лікарня ветеринарної медицини». Більшість працівників притулку – мешканці Бородянки та сусідніх сіл, водночас опікуватися тваринами допомагають волонтери, які також займаються пошуком дому для собак.

У перші дні війни волонтери запропонували евакуювати тварин або принаймні випустити їх із кліток. Зверталися спочатку до директора притулку, а потім і до керівниці КМЛВМ Наталії Мазур, розповіла The Village Україна Олена Шевченко, волонтерка з організації «Хвостата Banda». Однак у притулку запевнили, що ситуація під контролем: співробітники залишаються і опікуються тваринами.

Пізніше директорка КМЛВМ звернулася на Facebook з проханням забрати з притулку принаймні по одній тварині, водночас волонтери продовжували наполягати на повній та організованій евакуації собак. Щоб це стало можливим, Мазур просили, зокрема, підготувати місця для тварин у ветеринарній клініці в Києві.

28 лютого в Бородянку зайшли російські військові, після цього співробітники два дні не могли потрапити до притулку. Наталія Мазур у коментарі The Village Україна повідомила, що востаннє собаки їли 3 березня. Співробітниця, яка зайшла погодувати тварин, скоро втекла, бо в селищі почалися обстріли. Про відкриття кліток не йшлося.

На питання, чому собак одразу не евакуювали, Мазур відповідає зустрічним: «А чому не евакуювали людей?» За словами директорки, ніхто не очікував, що Бородянка буде окупована, тому не вживали відповідних заходів. Щодо відкриття кліток (як це зробили, наприклад, у притулку «Бест френдс»), керівниця КМЛВМ висловила побоювання, що випущені собаки почали б їсти тіла загиблих і цим могли би спричинити екологічну катастрофу.

Із 4 березня у селище вже не можна було потрапити. Ту ділянку, де розташований притулок, зайняли російські військові. Співробітники не пробували дістатися до собак через високий ризик загинути.

фото: UA Animals

Спроби евакуювати тварин з окупації

І керівництво КМЛВМ, і волонтери кажуть, що намагалися домовитися про евакуацію тварин із Бородянки, зверталися до чиновників та військових із проханнями організувати «зелений коридор». Однак це було неможливо через бойові дії. За весь час окупації коридор до притулку так і не відкрили.

Волонтери розповіли, що шукали контакти місцевих і навіть пропонували грошову винагороду тим, хто зможе дістатися до притулку. Але зв’язку в селищі майже не було, і ніхто зрештою не відгукнувся.

24 березня волонтерам вдалося роздобути супутникове фото притулку, з якого стало відомо, що будівля не була ушкоджена внаслідок обстрілів. Однак жодної інформації про тварин, які тижнями залишалися у вольєрах без води та їжі, не було аж до 1 квітня.

Супутниковий знімок притулку

Скільки собак вижили і як можна їм допомогти

Двоє волонтерок змогли дістатися до притулку 1 квітня, щойно Бородянка була звільнена від окупантів. Вони з’ясували, що частина собак вижили, хоч і перебувають у тяжкому стані. Майже 300 тварин загинули від голоду і спраги.

фото: UA Animals
фото: UA Animals

Команда волонтерів вирушила до притулку наступного дня, аби забрати тварин у найтяжчому стані, а також нагодувати тих, хто вижив.

У той же день у супроводі військових до Бородянки змогли дістатися Наталія Мазур та співробітники притулку, вони мали лише 20 хвилин на візит.

Керівництво планувало відновлювати роботу притулку. «Об’єктивно після окупації не було потреби вивозити тварин», – вважає Наталія Мазур. Однак волонтерам таки дозволили забрати собак під свою відповідальність.

фото: Asta Kvitnitskaya

2 квітня волонтери зібрали тіла загиблих собак, а також евакуювали і доставили до клінік 27 тварин, які вижили. Наступного дня вивезли ще 128 мешканців притулку, останніх тварин забрали 5 квітня. Кілька собак померли по дорозі до лікарень та у клініках. Деякі не могли навіть звестися на лапи, вони були «на межі життя і смерті», розповіли волонтери.

Водночас є собаки й «у більш-менш нормальному стані». Близько сотні тварин наразі розмістили на Іподромі, де за ними цілодобово доглядають.

Волонтери збираються знайти дім усім тваринам, які вижили в Бородянці, і кажуть, що в жодному разі не повернуть їх назад до притулку. Охочі забрати собак знайшлися у Польщі, Німеччині, Угорщині, США та інших країнах. Тварин будуть відправляти в нові родини, як тільки дозволятиме їхній стан.

Як допомогти

Наразі тваринам більше за все потрібен спеціалізований вологий корм, який дають собакам після операцій. Сухим кормом постраждалих годувати не можна.

На Іподромі, куди евакуйовані собаки, організували чергування у дві зміни: з 10:00 до 19:00 і з 19:00 до 10:00. Кожні 2-3 години собак потрібно годувати, а також міняти їм воду. Усі охочі допомогти можуть написати координаторці Олені Шевченко у соцмережах.

Грошова допомога не актуальна. Коли почалася евакуація, волонтери відкрили збір на лікування і транспортування тварин, і наразі потреба вже закрита.

Чи притягнуть до відповідальності керівницю КМЛВМ

Зоозахисна організація UAnimals заявила до поліції через загибель тварин у притулку Бородянки з вимогою розслідувати цей випадок як факт жорстокого поводження з тваринами.

Також організація закликала КМДА змінити голову «Київської міської лікарні ветеринарної медицини».

Наталія Мазур говорить, що готова доповідати на звинувачення у суді.