Джакарта, Амстердам, Венеція, Тувалу, Кірибаті, Бангкок, Маямі, Новий Орлеан, Гʼюстон, Роттердам – одні з найбільших міст світу, які страждають від підвищення рівня моря. Але Джакарта в цьому сенсі особлива.

Окрім впливу кліматичної кризи, місто ще й «топить» себе зсередини. Через обмежений доступ до питної води, місцеві жителі добувають її з-під землі, а це призводить до підтоплень, зсувів і провалів землі в місті.

За останнє десятиліття північна частина 10-мільйонної Джакарти опустилася на 2,5 м (це 25 см на рік). Водночас Венеція, яка йде на дно швидше за інші міста Європи, опускається під воду всього лише на два мм щороку. Через це Індонезія вирішила перенести столицю на інший острів – за 1300 км від Джакарти.

Будівлі в північній частині Джакарти. Цей район міста тоне швидше за інші, бо розташований найближче до Яванського моря.

Президент країни Джоко Відодо вперше запропонував цю ідею у 2019 році. Він заявив, що столиця переїде з Джакарти до ще не збудованого міста в провінції Східний Калімантан, що на острові Борнео. The Guardian пригадує, що схожі плани вже намагалися втілити декілька президентів, однак лише зараз, імовірно, «справді настав час».

Місто вирішили назвати Нусантара – це ще одна назва Індонезії, яка дослівно перекладається як «архіпелаг». Financial Times пише, що історично назва Нусантара зображає «всю державу індонезійців», а тому спроба назвати так місто може заплутати людей.

Фото: Down To Earth

Окрім того, Індонезія керується досвідом інших держав, які вже переносили столицю. Наприклад, Австралія «запланувала» Канберру – чинну столицю країни – ще в 1911 році, а Бразилія в 60-х перенесла столицю в місто Бразиліа замість Ріо-де-Жанейро.

Що саме не так із Джакартою

Болотистий ґрунт у Джакарті просідає через надмірне та неконтрольоване використання ґрунтових вод. Водночас 13 річок, які протікають на острові Ява, лише прискорюють ці процеси.

Місцеві мешканці використовують фільтровані ґрунтові води здебільшого для пиття, купання та сільськогосподарських потреб. Оскільки ж доступ до водопроводу мають не всі, то індонезійці відкачують воду прямо з-під землі. Через це ґрунт просідає та провалюється.

Затонула мечеть на березі Яванського моря, північна Джакарта. Фото – BBC

Наразі приблизно 40% міста вже «занурилося» за позначку рівня моря. За прогнозами експертів, місто частково може «накривати хвилями» вже у 2050 році. Щоб уникнути затоплення, Джакарта має до 2050 року навчитися використовувати дощову та річкову воду, а також облаштувати систему водопроводу, яка би охопила все населення регіону.

Окрім того, Джакарта потерпає від землетрусів, повеней і заторів на дорогах. Одні лише автомобільні затори обходяться економіці країни в $6,5 млрд на рік.

Якою буде Нусантара – нова столиця

Нусантару зведуть у провінції Східний Калімантан, де наразі проживає орієнтовно 3,5 млн людей. Цей регіон багатий на корисні копалини. Там росте 11 млн га дощових лісів країни, а також живе одна з найбільших популяцій орангутангів.

Регіон обрали й тому, що тут менша сейсмічна активність, ніж в інших частинах Індонезії. Це означає, що буде менше повеней, землетрусів, цунамі, лісових пожеж, виверження вулканів, а також зсувів. Загалом землетруси в Індонезії стаються через рух великих тектонічних структур і дієві вулкани. На Яві розташований найбільший із них – Мерапі. Його висота сягає 2910 м.

Будівництво планували розпочати ще у 2020 році, однак відклали через пандемію COVID-19. У січні 2022 року парламент Індонезії схвалив перенесення столиці, деякі державні структури почнуть переносити на інший острів уже у 2024 році. Повністю столицю планують «перевезти» на інший острів до 2045 року.

Проєкт Нусантари, який представили на сайті нової столиці міста

Держава покриє приблизно 19% витрат на проєкт. Решта надійде від «взаємодії держави та бізнесу», пише Associated Press. У наглядовій раді будівництва – принц Абу Дабі шейх Мухаммед бін Заїд Аль Наян, японський мільярдер Масайосі Сон, а також експремʼєр Великої Британії Тоні Блер.

Міністерка фінансів Шрі Муляні Індраваті каже, що перенесення столиці робитимуть у пʼять етапів. На ділянці, де зведуть Нусантару, уже почали зводити дамбу, зрошувальні системи й автомобільні траси.

У національному конкурсі на проєкт нового міста переміг дизайн архітектурної команди Urban+. За їхніми словами, вони планують «працювати з природою, а не проти неї». Для цього проєктувальники планують застосувати метод біомімікрії – наслідування природі.

Місто побудують поряд з урбаністичними центрами Балікпапан і Самаринда, які стануть містами-сателітами нової столиці. Проєкт Нусантари передбачає, що це буде компактне місто з пішохідними зонами та невеликою кількістю транспорту, переважно електричного.

Архітектори заявляють, що 75% міста займатимуть зелені зони, а будівництво будь-якої висотної споруди буде безпечним для екології. Для цього, зокрема, у місті побудують інститут, який буде спеціалізуватися на ботаніці та відновленні лісу.

Які проблеми можуть виникнути

«Екологічні дослідження нової столиці вказують, що існує щонайменше три проблеми: виснаження водних систем, загроза для флори та фауни, а також забруднення від будівництва», – зауважує представник екогрупи WALHI Дві Саванг.

Борнео – третій за величиною острів у світі. Разом із лісами Амазонки він вважається одними з найбільших «легенів світу». У борнейських рівнинних лісах, які мають площу орієнтовно 427 тис. км², росте понад 10 тис. видів рослин, майже тисяча видів птахів, а також проживають рідкісні види тварини: орангутанги, слони та тигри.

У Greenpeace вважають, що будівництво, яке планують тут розгорнути, може серйозно нашкодити екології місцевості. Окрім цього, цей процес може зайняти десятки та десятки років, а витратять на нього щонайменше $32 млрд.

Рисові поля на терасах, які переважно розташовані на острові Балі

«Цей проєкт поки існує лише на папері, однак усі ми знаємо, що Індонезія має не дуже хороший досвід [утілення таких проєктів]», – розповіла BBC урбаністка із Сингапурського університету соціальних наук Ріта Падавагі.

В індонезійському уряді кажуть, що Нусантара буде екологічним містом, яке користуватиметься переважно відновлювальною енергією. За їхніми словами, енергію вироблятимуть гідроелектростанції. За чинним планом, у провінції вже планують збудувати три такі станції. Однак BBC зазначає, що цього не вистачить, щоби забезпечити все місто. Імовірно, для цього знадобляться вугільні електростанції, зведення яких уже запланували в провінції Східний Калімантан.

Фото: Greenpeace

Що буде з Джакартою після того, як столицю перенесуть на інший острів

У всій цій ситуації поки не зрозуміло, що буде з Джакартою. Попри те, що місто тоне, а столицю переносять на інший острів, в уряді кажуть, що 10-мільйонне населення зможе залишитися в місті та безпечно в ньому проживати.

Джакарта залишиться фінансовою столицею країни. Президент Індонезії каже, що релокація лише посприяє та «розвантажить» місто й острів Ява. На Всесвітньому економічному форумі (WEF) у 2018 році експерти спрогнозували, що до 2030 року Джакарта матиме населення понад 35 млн.

Житлові райони Джакарти з висоти пташиного польоту

У майбутньому в Джакарті планують збудувати Велику морську стіну. Це проєкт, який розробляє відразу декілька нідерландських архітектурних компаній, серед яких Kuiper Compagnons, Witteveen + Bos, Grontmij, Ecorys і Deltares. Згідно з їхньою розробкою, стіна має захистити Джакарту від підняття рівня моря, а також від виснаження запасів ґрунтових вод.

Це буде велика стіна у формі Ґаруди – міфічної істоти в індуїстській і буддистській міфологіях, яка схожа на птаха. Це також національний символ Індонезії.

Стіну розташують на насипних островах, де зможуть проживати ще майже два млн людей. На будівництво планують витратити до $40 млрд. Приблизно стільки ж грошей знадобиться на перенесення столиці на Борнео.

Фото: Kuiper Compagnons

FutureSouthEastAsia пише, що хоч стіна й розв’яже одну проблему, проте створить іншу: вода із забруднених річок і каналів збиратиметься в лагуні, між містом і стіною. Однак видання також зазначає, що це, ймовірно, підштовхне владу активніше взятися за налаштування системи водостоку.