Ми часто чуємо про різні види забруднення і те, що раціональне споживання ресурсів – не ціль, а реальність, до якої кожен має прийти. Але навіть озброївшись найблагороднішою метою, врятувати планету не так просто, якщо не знаєш, з чого почати. У серії матеріалів «Гід з рятування планети» ми разом з Yves Rocher даємо щоденні поради, які допоможуть маленькими кроками впоратися з різними екологічними проблемами.

Що не так з конс’юмеризмом?

Кожного року модна індустрія пришвидшує темпи зростання. З 2000 року галузь  збільшилася вдвічі, а споживач став купувати на 60% більше одягу. При цьому, носить його у два рази коротший термін. Так, у 2015 році покупці придбали одягу на 62 мільйони тонн. Очікується, що у 2030 році ця цифра сягне 102 мільйонів тонн. Для його виробництва потрібно буде на 35% більше землі та на 50% більше води, як зазначають у Vice.

У 2016 році експерти оцінили вартість світової індустрії моди у три трильйони доларів, що складало 2% від світового валового продукту. Очікується, що рівень доходу галузі зросте на 11% до 2022 року.

Одна з причин зростання обсягів виробництва одягу – це перехід на модель fast fashion, тобто, швидкої масової моди. Модель працює наступний чином: великі мас-маркет бренди швидко копіюють головні тренди зі світових показів, та реалізують їх за низькою ціною. Таким чином, покупець отримує дешевий модний одяг раніше, ніж він з’явиться у оригінальних фешн-брендів. Люди звикають до частої зміни трендів та асортименту у магазинах, що стимулює до постійного шопінгу.

Все більше фахівців з різних галузей зазначають, що сучасна індустрія моди має серйозні недоліки: від недотримання умов праці до перевикористання та забруднення природних ресурсів. Наприклад, текстильна індустрія, що є частиною модної галузі, продукує більше вуглекислого газу ніж авіа та судно перевезння разом. У 2015 році модна індустрія використала 98 мільйонів тонн нафти. За прогнозами у 2050 році цифра сягне 300 мільйонів тонн. А нафта – невідновлюваний ресурс.

Наслідки сучасної моделі виробництва одягу для природи:

1. Забруднення води

Часто колір та принт на тканину наносять за допомогою токсичних хімікатів. За даними видання Independent, процес фарбування тканин є другим після сільського господарства забрудником води у світі. За дослідженнями Greenpeace деякі хімікати для фарбування одягу є канцерогенними, руйнівними для гормонів та накопичуються в організмі.

На виготовлення однієї пари джинсів витрачають 7 тисяч літрів води, а для звичайної футболки – 2700 літри.

Вода забруднюється не тільки від масштабного промислового виробництва. Коли, наприклад, поліестер переться в звичайній пральній машині, від тканини відділяються маленькі частки мікрофібри. Ці частки є мікроскопічним пластиком. Вони потрапляють у водойми, де стають кормом для планктону і далі рухаються харчовим ланцюгом.

Органічні тканини – не завжди рішення. Так, на фарбування органічної бавовни витрачається більше води, ніж на фарбування поліестеру.

2. Забруднення грунтів

Вирощування бавовни вимагає великої кількості води та пестицидів, що можуть призвести до посухи. Особливо, у країнах, що розвиваються.

Непотрібний одяг часто закінчує свій шлях на полігоні з іншим сміттям, забруднюючи землю та воду.

Викинутий на смітник одяг з поліестеру розкладається як пластик.

Збільшення кількості сміття призводить до збільшення територій сміттєзвалищ. На їх відновлення у майбутньому необхідні значні фінанси.

3. Продукування сміття

Кожного року текстильна індустрія створює сміття на 500 мільярдів доларів.

Мас-маркет компанії стимулюють споживачів оновлювати свій гардероб чотири або і більше разів на рік. У результаті, зайвий одяг опиняється на смітнику – так ми марнуємо ресурси, які використали на його виробництво.

Більшість сучасних тканин складається з різних матеріалів, часто синтетичних. Їх переробка потребує багато часу та коштів.

Дорогі та мас-маркет бренди часто знищують надлишки своєї продукції – спалюють абсолютно новий не розпроданий одяг. Так компанії намагаються уникнути репутаційних втрат та зберегти статус бренду.

4. Недотримання умов праці

Більшість одягу від світових брендів виробляється у країнах третього світу: за рахунок дешевої робочої сили та ресурсів. Початково модель масового виробництва у країнах, що розвивається сприймалася як win-win. Розвинуті країни отримують дешевий одяг, а країни третього світу – робочі місця.

24 квітня 2013 року на фабриці Рана Плаза в Бангладеші стався обвал, у результаті якого загинуло понад тисячу осіб і більше двох тисяч були поранені. Будівля обвалилася через ігнорування норм безпеки.

Умови праці на фабриці були неприйнятні та небезпечні. Люди працювали по 14 годин на день, в будівлі не було пожежної безпеки, права працівників не дотримувалися.

Часто на подібних фабриках використовується дитяча праця, де діти працюють на рівні з дорослими.

Проте, існують більш екологічно безпечні підходити до створення одягу. Крім того, доступні в домашніх умовах.

Що таке апсайклінг?

 

Апсайклінг або ж вторинне використання – це процес перетворення старих, непотрібних речей у щось якісно нове. Апсайклінг може змінювати оригінальну функцію предмету та створювати додаткову його цінність. Вона з’являється за рахунок того, що автор вкладає у створення продукту свою ідею, зусилля та ресурси.

Процес апсайклінгу відрізняється від ресайклінгу тим, що це не повна переробка чи знищена продукту, як у випадку із другим. Наприклад, у процесі ресайклінгу старі паперові вироби перетворюють у речовину, з якої можна виготовити новий побутовий папір. Апсайклінг йде іншим шляхом і передбачає, наприклад, перетворення старої коробки чи меню у ресторані на святкові листівки. Вторинне використання не потребує виробничих витрат та промислової переробки. Це доступний у побуті метод.

Вже згаданий ресайклінг, або ж переробку, деякі екологи та науковці критикують за перетворення відходів на сировину нижчої якості. Для цього існує окремий термін – даунсайклінг. Крім того, на процес переробки витрачаються цінні ресурси: вода, енергія, паливо, тощо. У той же час, апсайклінг переводить оригінальну річ на «вищий рівень», змінюючи її функцію та підвищуючи якість.

Також, від ресайклінгу апсайклінг відрізняється тим, що в першому випадку мета полягає в мінімізації відходів, а в другому – в створенні речі з доданою вартістю.

Деякі категорії сміття не піддаються перетворенню на більш якісний продукт, лише переробці. Проте, одяг – це вид сировини, для якої вторинне використання є доступним варіантом. У результаті, апсайклінг для одягу – це створення нових речей з вже уживаних.

Апсайклінг як бізнес

В Україні є бренди, які використовують методи апсайклінгу для бізнесу. Один з фешн-брендів, відомий апсайклінг-одягом – RCR Khomenko дизайнерки Ясі Хоменко. Яся одна із перших почала працювати з апсайклінгом в Україні і довела, що з цією технікою можна створювати незвичайні дизайнерські речі. Дизайнерка переробляє старі сорочки, додаючи на них принти-ілюстрації та шукає межу між модою і чистим мистецтвом.

З чого все почалося

Все почалося з моєї власної історії. У сім’ї ми завжди купували речі на секонді. До того ж, це були не дуже багаті 90-ті. «Сінний ринок» – це перший секонд, який я чітко пам’ятаю. Ми ходили туди по суботах всією сім’єю.

У мене взагалі не було рефлексу піти в магазин та купити щось нове.

Мені подобалися принти та якість тканин на секонді, вони були з Британії, Голландії, Німеччини. У ті часи було дуже важко знайти щось схоже нове. Крім того, на секонді усі речі обробляли сильною хімією, і не псувалися. Для мене секонд став гарантією якості. Хороша тканина потрібна була для навчання – я вчилася на дизайнера одягу в КНУТД.

Мене з самого початку підтримав Harper's Bazaar. Спочатку я стала фіналісткою їхнього конкурсу, а через два роки перемогла. У результаті, Harper's Bazaar проспонсорували мій перший показ на MBKFD, який отримав хороший фідбек. Та перша колекція була повністю сшита з тканин із секонду. У 2011 році люди не сприймали цього настільки добре, як зараз. Я навіть не так відкрито комунікувала про це.

Ідея із сорочками

Переломним моментом, який підштовхнув до створення сорочок, став Майдан. Купівельна спроможність людей змінилася, і треба було реагувати. Ми з Наталією Юсуповою запустили лінійку доступних сорочок, перешитих зі старих моделей, які ми знаходили на секондах. Ми з самого початку заклали цей меседж апсайклінгу. Це класно, адже усі сорочки різні. Для нас сорочки – це інструмент комунікації.

До створення сорочок також спонукала поява більшого ринку українських товарів. Мені подобається задача на конкурентноздатність та азарт від цього.

Сорочки – дуже адаптивний предмет гардеробу. Раніше ми займалися ще світшотами: ми їх шукали, прали і перешивали. Але останній раз, півтора роки тому, ми об’їздили пів України, аби знайти 500 нормальних світшотів. Це дуже важко і невигідно.

 

Проблеми сучасної індустрії моди

Для мене головна проблема – це глобальне споживання. Мені не подобається, що є монополії, які формують у людей сприйняття дійсності. Наприклад, людина прийде в умовну Zara, купить там сорочку за 800 грн, і це вважається класним. Крім того, Zara випускає більше, ніж чотири колекції, аби стимулювати людей купувати більше.

Ми хочемо запропонувати альтернативу. Ми хочемо поекспериментувати. Наші сорочки можна віддавати поносити своїм друзям та родичам. У мене є клієнти бабусі, які і самі носять ці сорочки і чоловікам своїм дають. Така річ не позбавлена айдентики, але вона і не псує людину.

Екологія свідомості

Я вірю, що людина має вмикати мозок перед тим, як робити покупку. Запитати себе: для чого я це роблю? Я купую цей одяг тому, що побачили в Instagram Кім Кардашьян у чомусь схожому?

Для мене головне, аби у людей сформувалася правильна споживацька свідомість. Я адепт того, що кожен має бути свідомим. Розуміти, що і куди він викидає, не смітити на вулиці. Менше користуватися пластиковими стаканчиками. Звісно, сорочки не приносять мільйони, але така робота мене дуже надихає. Мені подобається цей експеримент з екологією свідомості.

Як створюють апсайклінг-сорочки

RCR Khomenko

1.

знайти сорочки на секонді

Перед ци зробити план закупівель та розподілити людей
по різним точкам. Шукати якісні матеріали

2.

Випрати знайдене при високій температурі

та з усіма засобами, які вбивають запах. Якісна тканина від
цього не псується.

Траплялися сорочки священників зі стійкою, міліцейська уніформа та форма усіх можливих супермаркетів – від Billa до IKEA. І McDonalds, звісно. Нам все одно, звідки сорочка. Головне, аби підходили крій та якість.

3.

Відсортувати сорочки по дизайну та принтам

Найкраще систематизувати виробничі процеси,
аби було простіше.

У нас є внутрішня класифікація сорочок, наприклад, «сутенерські» – це усі кольору фуксії та фіолетові. Є ще принт «галіматья» та «в обріз»».

4.

Викроїти, пошити та надрукувати

Обираємо декор відповідно до кольору
та принту сорочки.

Мені подобається викладати принти на сорочку – це мистецтво.

5.

Продати

Через магазини, шоу-руми,
соцмережі та сайт.

Апсайклінг річ дуже важко продати. Баєрам, яким може дуже подобатися ваша річ, все одно потрібна розмірна сітка. Після апсайклінг показів до нас в майстерню приходило багато баєрів та консультантів, але продаж такий речей непростий. Доводиться докладати додаткових зусиль, шукати консультантів. Зараз ми продаємося в Києві, Харкові, Одесі та Дніпрі. Ціни всюди однакові.
Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.

Що робити із непотрібним одягом

А що, як вдома багато непотрібного одягу, і ви не готові витрачати свій час та зусилля на його перешиття? Викидати на смітник – не варіант. Ми зібрали варіанти, куди можна подіти непотрібний одяг. Звісно, крім того, аби віддати його родичам чи друзям.

1. Благодійність

В Україні діє велика кількість благодійних фондів та громадських організацій, що займаються збором одягу для незахищених верств населення. Ми зібрали лише декілька з них.

Laska Charity Store

Ви приносите старі речі у Laska, а хтось інший їх купує. Частина виручених коштів йде на благодійність та соціальний благоустрій міста.

ЯКІ РЕЧІ МОЖНА ЗДАТИ: випраний, цілий жіночий та чоловічий одяг, взуття, сумки, аксесуари, книги, пластинки та предмети декору. Завжди актуальний сезонний одяг.

КУДИ НЕСТИ РЕЧІ: Київ, вул. Липинського д. 3, вул. Малопідвальна, 15. Також є контейнер для збору речей у ТЦ «Ocean Plaza», вулиця Антоновича 176, 0 поверх.

Банк Одягу

Перший у Києві банк одягу, куди можна віднести непотрібні речі, або підібрати щось для себе.

ЯКІ РЕЧІ МОЖНА ЗДАТИ: будь-який чистий одяг у робочому стані.

КУДИ НЕСТИ РЕЧІ: вулиця Максима Берлінського, 9, ГО «Шевченківський Рух». Попередньо краще зателефонувати, номер (044) 2213626.

Товариство Червоного Хреста України

Філіал міжнародної організації, що має свої районні організації у всіх районах Києва. При організаціях діють банки одягу.

ЯКІ РЕЧІ МОЖНА ЗДАТИ: будь-який чистий одяг у робочому стані. Попередньо краще уточнити, які речі найбільш актуальні.

КУДИ НЕСТИ РЕЧІ: варто обрати один із зручних відділень у списку.

Благодійна торгова платформа «Мурахи»

Платформа для купівлі та продажу речей, у тому числі – одягу. Усі кошти від продажу йдуть на користь одного з обраних продавцем фондів. «Мурахи» співпрацюють з благодійними організаціями: «Повернись живим», Happy Paw, «Краб», «Свічадо» та іншими.

ЯКІ РЕЧІ МОЖНА ЗДАТИ: будь-який чистий одяг у робочому стані. Не приймають великогабаритні речі.

ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ: для продажу потрібно попередньо зареєструватися на сайті та самостійно вказати ціну на товар. Якщо ціну важко визначити, у цьому допоможуть модератори сайту. Доставка товару здійснюється через «Нову Пошту», витрати на доставку оплачує покупець.

Бокс у київському H&M

Київський H&M прийматиме одяг на переробку. У магазині буде встановлений спеціальний бокс, у якому можна буде залишити будь-які речі, незалежно від стану та бренду. За одну річ клієнт отримає подарункову картку на 40 гривень, яку можна використовувати на майбутню покупку в H&M від 300 гривень.

ЯКІ РЕЧІ МОЖНА ЗДАТИ: будь-який чистий одяг у робочому стані.

КУДИ НЕСТИ РЕЧІ: ТРЦ Lavina Mall, вулиця Берковецька, 6Д, магазин H&M

2. Як продати одяг

Сервис Shafa.ua

Кураж Базар

Група Шо-та у Ашота

ЯКІ РЕЧІ МОЖНА ЗДАТИ: нові, або злегка ношені. На сайті є різні рубрики: від суконь до взуття та аксесуарів.

КУДИ НЕСТИ РЕЧІ: зареєструватися на сайті, натиснути кнопку «Додати товар», додати товар з описом, ціною та фото. Коли знайдеться покупець надіслати йому річ поштою.

ЯКІ РЕЧІ МОЖНА ЗДАТИ: вінтаж, новий або набридлий, але актуальний одяг в гарному стані, взуття, аксесуари.

КУДИ НЕСТИ РЕЧІ: реєструватися і купувати місце на кожен маркет потрібно заздалегідь на офіційному сайті. Уточнювати локацію краще у організаторів.

Закрита група у Facebook, яку створили для продажу зайвих речей. Тут діють свої правила, є жорстка модерація оголошень, тому без спаму та незрозумілих продавців. Перед продажем найкраще ознайомитися з правилами групи.

З 2001 року Фонд Yves Rocher вручає премію «Земля Жінок» на розвиток екопроектів, покликаних врятувати планету, у тому числі апсайклінг-брендам.

З 22 липня по 15 жовтня 2018 року в Україні триває прийом анкет на участь у премії «Земля Жінок», яка дає можливість трьом учасницям-фіналісткам отримати фінансову допомогу на розвиток проектів із захисту навколишнього середовища від Фонду Yves Rocher. Це можливість отримати один з трьох грантів: 2000 євро, 3000 євро або 5000 євро.

Концентровані гелі для душу Yves Rocher

1 крапля = 1 застосування

Упаковка має спеціальний дозатор, який дає змогу відміряти 1 порцію
засобу – її достатньо для повноцінного застосування. Для виробництва концентрованої формули гелю потрібно набагато менше води, але завдяки багатошаровій текстурі флюїду флакону 100 мл вистачає на стільки ж, як і стандартного флакону 400 мл.

Формула гелю легко піддається біологічному розпаду

Упаковка містить 25% переробленого пластику

Зменшує викид парникових газів на 50%

А що ви робите для збереження планети?
Візьміть участь в екочеленджі та отримайте знижку на концентровані засоби Yves Rocher.

МАТЕРІАЛ ПІДГОТОВЛЕНО ЗА ПІДТРИМКИ