Більше ніж містоУлюблені міста України від читачів The Village: що оглянути та чому варто відвідати (частина 2)
Обирайте місто на мапі, і ми перенесемо вас туди
Спеціально до оновлення платформи Mastercard Більше The Village Україна та Mastercard проводили фотоконкурс у соціальних мережах. Із 18 березня до 15 квітня всі охочі надсилали фото нетипових локацій Харкова, Полтави, Києва й інших українських міст і розповідали цікаві історії, що пов’язані з ними. У цьому дайджесті ми зібрали 20 неймовірних фото й історій переможців третього та четвертого тижнів.
Результат перших двох тижнів конкурсу можна подивитися тут.
Mastercard Більше
Спершу ми хочемо познайомити вас із дещо незвичним містом – Mastercard Більше.
Це віртуальне місто для держателів карток Mastercard зі своїми районами, вулицями й улюбленими місцями. Саме в цьому місті зібрані всі пропозиції, акції й подарунки від компанії та партнерів. Тут ви можете виграти смачний ланч від Діми Борисова, стати частиною імерсивної вистави або обміняти бали в програмі на речі з ексклюзивної колекції українського бренда BEVZA.
У Mastercard Більше немає точки на карті, адже це місто доступне всім незалежно від того, де ви перебуваєте.
Реєструйтеся на сайті програми, збирайте бали за щоденні оплати карткою Mastercard, обмінюйте їх на подарунки та безцінні враження.
Обирайте наступне місто на мапі, і ми перенесемо вас туди
Одеса
Борислав
Дніпро
Мукачево
Кваси
Полтава
Київ
Харків
Луцьк
Маріуполь
Кривий Ріг
Миколаїв
Карпати
Львів
Володимир-Волинський
Обирайте місто, і ми перенесемо вас туди
Одеса
Одеса
«Я виросла в Одесі, і це місто для мене завжди буде особливе. Люблю його за атмосферу старих двориків, за колоритних бабусь, за можливість побачити море в будь-який день тижня. Одна з нетипових локацій – Французький бульвар. Гуляючи ним, ви можете насолодитися спокійною атмосферою старих санаторіїв, наприклад найбільш відомий і красивий – «Чкаловський». Також можна забігти за квітами для будинку у «Ваш сад», а після зайти за одеським обідом у ресторан «Дача».
Прогуляйтеся вулицею Буніна, повз Одеську філармонію, обов’язково загляньте в його дворик. За красивим заходом їдьте на Куяльник, гарні фото гарантовані».
«Це місто особливе для нас тими одеситами, яких він виховав. Термін «одесит» уже давно означає не географічну приналежність людини, а його стан душі, почуття гумору та відкритість. Наші улюблені нетипові локації Одеси – це затишні дворики, розкидані в старих кварталах міста та дачних кооперативах на березі моря. Сучасні технології немов не дійшли до цих дворів – і там збереглися автентичність та побут минулого століття.
Радимо відвідати одне з наших найулюбленіших місць – «Зелений театр». Він відкритий у теплу пору року. У минулому це театр просто неба в парку Шевченка. Кілька років тому силами одеситів його відновили та зробили там відкритий простір для концертів, лекцій, виставок, майстер-класів і простих зустрічей. І, звичайно ж, піти до моря. У будь-який сезон, у будь-яку погоду море чекає на людину, воно унікальне, дарує сили та натхнення».
Борислав
Борислав
«Борислав — місто, у якому я зустрів своє кохання, у якому вирішив стати фотографом і допомагав як волонтер його туристичному розвитку. Важко виділити щось одне, коли практично все місто дихає своєю атмосферою й історією колишнього нафтодобування. Раджу відвідати аптеку-музей ім. Йогана Зега, садибу «Карпатська Хата», гірськолижний курорт Буковиця та ресторан «Барабський міст».
«Для мене Борислав – це місто таємниць, які хочеться відкривати. «Місто вогнів», Галицька Каліфорнія, де навіть стіни будинків дихають історією нафтовидобутку.
Раджу прогулятися локальними вершинами: Городище, Цюхів Діл, Маґестра – звідки відкриваються чудові панорами. Колорит міста можете пізнати, гуляючи вуличками Карпатська Брама, Лемківська, Празьким кварталом. Раджу відвідати міський парк, що перебуває на дієвому нафтовому родовищі. Кожна зі свердловин має свою історію, а дієві верстати-гойдалки перетворилися на яскраві артоб’єкти».
Дніпро
Дніпро
«Дніпро – моє рідне місто. Тут дорогі мені люди, рідні вулиці. У нас у місті є унікальні будівлі в Катеринославському цегляному стилі. Їх залишилося небагато, але вони прекрасні. Звичайно ж, наша набережна. Для знайомства з нашим містом це ідеальне місце».
Мукачево
Мукачево
«Я люблю Мукачево за те, що місто змогло зберегти частинку історії у вигляді замку. Моя улюблена локація – це замок Паланок: вона зачіпає мене своєю величністю та дивує тим, на що спроможні люди, які побудували його.
З нетипових локацій – вулиця Недецеї, на якій розташовані будинки, побудовані в часи існування Чехословаччини. Це говорить про різноманітність історії міста та дарує можливість познайомитися з незвичною для ока архітектурою. Ще однією з нетипових локацій можна виділити колишню Мукачівську гімназію, нині Мукачівський ліцей №8, адміністративна будівля якої також є історичною пам’яткою. Проте найцікавішою ця локація стає в кінці квітня – на початку травня, коли зацвітають сакури та вулиця Маргітича, яка веде до ліцею, набуває рожевих фарб».
Кваси
Кваси
«Кваси – це місце старту найцікавіших маршрутів у гори. Ти можеш дістатися до двотисячників або пройтися безкрайніми полонинами Свидовцю. А також тут тече смачна мінеральна вода, до якої завжди черга як із туристів, так і з місцевих. Це чудове місце спокійного відпочинку для сім’ї.
Для мандрівників, які не люблять типові маршрути, завжди можна знайти свою стежку та вийти на полонину для обіду з красивим краєвидом. Також звідси можна виїхати на гірськолижний курорт Драгобрат, який щороку збирає любителів активного спорту».
Полтава
Полтава
«Полтава – це своєрідний пансіонат, де ніхто нікуди не поспішає, де з краю у край – 15 хвилин автівкою, де не заведено будувати вище десятого, де не говорять першим до незнайомця, бо всі свої. Полтава – це не про галушки, Полтава – це про спокій.
Мої улюблені нетипові локації: тепер зруйноване Співоче поле Марусі Чурай на Першотравневому проспекті, 22, капище рідновірів, Кругла площа, зокрема Будинок дворянського зібрання та Кадетський корпус».
Київ
Київ
«Обожнюю місто за його атмосферу. Багато хто жартує, що Київ – новий Берлін, але він краще, бо рідний серцю та душі. Особливим місто роблять люди. Люблю цей мікс людей зранку, коли хтось поспішає на роботу, а хтось тільки повертається додому.
Мої найулюбленіші місця: Труханів острів і гора Щекавиця. Зачіпають своїми заходами сонця й атмосферою свободи, часто там проводили час із друзями. Мій маршрут для людей, які ніколи не були в Києві, – це річковий порт, Контрактова площа, Андріївський узвіз, Пейзажна алея, Золоті ворота, Театральна та локація біля площі Льва Толстого».
«Це фото було зроблено вже під час локдауну, коли метро та транспорт закрили. Я побачила місто з нового боку. Субота, зовсім не людно, ми з подругою гуляли двориками Театральної, Контрактової. Уже був час для заходу сонця та почалося щось справді казкове, коли сонце падало на будівлі.
Ох ці тіні! У якийсь момент усі ці будівлі зі старовинною архітектурою перетворювалися на фотокартки ніби з Італії. Ось так і вийшла серія фото.
Тим, хто ще не був у Києві, раджу зустріти захід сонця на Воздвиженці, на терасі «Всі.Свої», дуже гарно та вечірки атмосферні влітку. Поціновувачам мистецтва раджу сходити до Київської картинної галереї».
Харків
Харків
«Харкову пощастило бути столицею саме в час зламних процесів в архітектурі, тому тут так багато конструктивізму й ар-деко. Тут завжди є можливість відчути себе першопрохідцем, відкривачем прекрасного поза мейнстримом.
Найкраще заняття в Харкові – блукати вуличками, радянський конструктивізм тут перемішаний із розкішними імперськими садибами та заможними будинками. Мої улюблені вулиці: Дарвіна, Дівоча, Воробйова, Мистецтв. Харків’яни не зрозуміють, якщо ви приїхали до їхнього міста й не зайшли в жоден парк, – варто відвідати хоча б Саржин Яр. Нещодавно відремонтований, він, напевно, сьогодні є найкращим парком в Україні».
Луцьк
Луцьк
«Я поділила б місто на три частини: над-, на- й підземну. Мабуть, немає людей, які не чули б про знаменитий Луцький замок, або ж замок Любарта: він зображений на банкноті номіналом 200 гривень. Із величних мурів відкриваються одні з найкращих краєвидів на місто. На території замку постійно відбуваються фестивалі, лицарські турніри та навіть весілля.
Любителям містичних історій варто потрапити в підземелля Петропавлівського собору, яке налічує аж три поверхи, містить костел, усипальню, в’язницю, підземні переходи й навіть де-не-де можна побачити людські останки. У кінці центральної алеї парку імені Лесі Українки відкривається краєвид на територію, куди щороку приїжджали тисячі людей на один із наймасштабніших українських фестивалів «Бандерштат». А на іншій околиці міста розташований Будинок скульптора Голованя, який перетворив своє помешкання на справжню мистецьку галерею з близько 500 скульптур, чи, може, на замок із рисами бароко та готики».
«Я люблю Луцьк, зокрема залізничний вокзал на фото, тому що проходила повз це місце щотижня декілька років тому. Часом бігла стрімголов на мосту, заливаючись слізьми, де й зроблене фото, часом зустрічала на вокзалі перше кохання, інколи просто йшла дорогою біля колій, слухаючи, як гойдається міст. Саме вокзал став для мене символом закінчення шкільного булінгу та кроком до іншого життя.
Нетипові локації в Луцьку для мене – це «вулиця каштанів», я її так називаю, а насправді вона Привокзальна, маленький лісок, який веде від Старого міста до Стиру та проспекту Молоді. Тут розташований літак Іл-18Б. Обов’язково пройдіться Старим містом, воно того варте».
Маріуполь
Маріуполь
«Маріуполь – mon amour. Без жартів: люблю, ціную. Це не тільки морське й індустріальне місто, Маріуполь мультикультурний і контрастний. Мені подобається колекція радянських мозаїк, що є в місті. Деякі навіть сховані від ока пересічного мешканця. Наприклад, у центрі Маріуполя на четвертому поверсі розташований ресторан «Україна», він не працює, а там дві неймовірні мозаїки Алли Горської. Рекомендую відвідати відремонтований пірс, який далеко «йде у море», а вночі круто світиться. А в травні в парку «Веселка» розквітають тисячі тюльпанів».
Кривий Ріг
Кривий Ріг
«Кривий Ріг складається з багатьох районів. Мій, найзатишніший і мальовничий, Інгулецький район. Може, через те, що я дуже люблю природу, а особливо гори, мене приваблюють кар’єри нашого міста як дієві, так і затоплені. Якщо колись будете в Кривому Розі, обов’язково відвідайте головну визначну пам’ятку промислового туризму – кар’єр Південного гірничо-збагачувального комбінату. Там є оглядовий майданчик, з якого відкривається неймовірний краєвид на місцеві «марсіанські пейзажі».
Недарма ж місто називають «червоною планетою».
Якщо їхати машиною, можна відвідати й затоплені кар’єри. Їх багато в місті. Лише біля Інгульця їх аж чотири. Той, що я зняла на фото, – кар’єр № 1. Він найближчий до мого району. Тут часто купаються влітку та навіть ловлять рибу».
«Кривий Ріг – це моє рідне місто, я там народилася, у ньому пройшло моє дитинство й університетські роки. На фотографії двір, у якому я виросла: наш дитячий клуб захисту тварин, нескінченні хованки, літні пригоди з подружками, зимові снігові баталії – усе відбувалося саме тут.
Мій найулюбленіший маршрут піший, від Парку Ювілейного, проспектом Гагаріна або вулицею Героїв АТО до 95-го кварталу. Кривий Ріг – одне з найдовших міст Європи за довжиною з Півночі на Південь – 126 кілометрів.
Ще одна з колоритних локацій – це відомий у народі «Социк», він же Соцмісто. Стадіон «Металург», Палац культури, Металургійний комбінат, парк Богдана Хмельницького, ринок Соцмiсто – важливі точки соціального, економічного та культурного життя не тільки Металургійного району, а й усього міста. Ну й не зовсім локація, але мiй улюблений транспортний засіб у Кривому Розі – криворізький трамвай. На мій погляд, під час поїздки на трамваї, наприклад №5 або №7, можна досить точно відчути настрій та атмосферу міста. Загалом раджу таке: приїжджайте до Кривого Рогу. У місті є дійсно унікальні та нетипові локації, вони безумовно вартi вашої уваги».
Миколаїв
Миколаїв
«Мені подобається такий Миколаїв, як на фото, без яскравих банерів і реклами. Він показує, що в нього є своя маленька історія. Такі будиночки можете знайти, блукаючи вулицями, трохи віддаленими від центра міста чи центральної дороги. Ця світлина особлива для мене як для фотографа, тому що саме після неї я зрозуміла, що необов’язково знімати студії для гарних фото.
Я б радила сходити до Миколаївського зоопарку разом із дітьми чи на тематичний вечір на восьмому Причалі: там проводять музичні вечори чи різні майстер-класи з танців, та й узагалі там дуже романтична атмосфера. Також у нас є крутий кінотеатр просто неба Sky Cinema, він працює тільки влітку, і там показують чудові фільми».
Карпати
Карпати
«Люблю Карпати за відчуття дереалізації, ніби ти перемістився назад у ХІХ століття, а незабаром назустріч вийде мушкетер. Це була моя остання доковідна подорож без маски на обличчі й усіляких обмежень.
Раджу відвідати замок Шенборнів, зовнішній вигляд котрого майже не змінився з роками. Тут є парк із великою кількістю рідкісних рослин, на території якого він стоїть, і Скеля кохання, за якою видно три замки Закарпаття. Мої фаворити Мукачівського району – замок Сент-Міклош і замок Паланок».
Львів
Львів
«Тут народилась і тут живу, де б не подорожувала: саме тут мій дім. Люблю це місто, бо завжди знаходжу щось цікаве: вивіски, брами, вікна, а часом, здавалося би, просто дверні дзвінки, а однаково класні. Я б радила не йти конкретно в якусь локацію, а просто гуляти районами. Я й сама так часто роблю, їду в якийсь район і багато там гуляю, розглядаю та спостерігаю.
Раджу почати ранок із бурякових панкейків у «Papi», далі прогулятися проспектом Шевченка, зайти в «Книжковий лев», далі сходити в Національний музей на Драгоманова, де виставлене українське мистецтво ХХ століття, звідти дослідити цитаделі та прогулятися парком, дійти на вулицю Коперника, з’їсти пиріжок із корицею в пиріжковій на Словацького, яка тут із радянських часів, і піти в Муніципальний центр».
Володимир-Волинський
Володимир-Волинський
«Люблю Володимир, бо тут добре, спокійно та затишно. Люблю Володимир, бо тут історична велич переплітається із сучасністю, а в поєднанні створюється гарна картинка, яка милує око. А ще тільки на вулицях Володимира ви можете випадково натрапити на справжнього лицаря!
У нас можна познайомитись і погодувати волинську видру в парку відпочинку «Риловиця», випити еліксир здоров’я поряд із древнім Городищем, знайти свій шлях до князівського трону. У нас є свій дуб-велетень, що приховує потаємні історії. Раджу відвідати Володимир-Волинський історичний музей, земляні вали замку, костел св. Іоакима й Анни, Домініканський монастир і Лютеранську кірху».
Матеріал підготовлено за підтримки
Коментарі
Підписатись