У Києві, як і в інших містах України, працює система сповіщення. Вона потрібна для того, щоб повідомити людям про те, що сталася (або може статися) надзвичайна ситуація, і дати всі необхідні інструкції.

На дахах київських підприємств розміщено приблизно 150 сирен, які працюють завдяки окремим блокам керування. Коли їх вмикають – це сигнал для привернення уваги мешканців міста. Далі запускають систему інформування.

Пояснюємо, як система оповіщення працює в Києві та як її готують на випадок нової агресії з боку Росії.

Я чую сирени. Що це означає?

Оповіщення про надзвичайні ситуації починається з увімкнення у всьому місті сирен і гудків. Ви, напевно, чули, які ці сирени перевіряють, а отже упізнаєте характерне завивання. Якщо ні, то ось у цьому відео від рятувальників є нагадування:

Це попереджувальний сигнал, він означає «Увага всім!». У мирний час сирену можуть увімкнути у випадку аварії на атомній станції, хімзаводі, землетрусу чи повені. У воєнний час сигнал може означати повітряну тривогу, загрозу біологічного, хімічного чи радіоактивного зараження.

Що робити, якщо почули сигнал

Почувши сигнал «Увага всім!», не треба відразу бігти в укриття, адже ви ще не знаєте, що саме сталося.

Ось алгоритм дій:

  1. Увімкнути радіо, телебачення або відкрити офіційні сайти місцевої влади (наприклад, новини КМДА). Там мають розповісти, що відбулося та що тепер робити.
  2. Уважно прослухати чи прочитати повідомлення.
  3. Виконати рекомендації, які почуєте або прочитаєте. Не панікувати.
  4. Розповісти про ситуацію сусідам і знайомим.

Хто вмикає сирену та хто віддає команду

Як пояснює в коментарі The Village Україна директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук, сирену вмикає оперативний черговий департаменту чи Кабміну.

Інформацію про те, що сталося та що робити, також готує оперативний черговий департаменту, який працює цілодобово. Йому допомагає розрахункова-аналітична група, яка оцінює ситуацію в місті.

Далі КМДА передає цю інформацію телеканалам і радіостанціям, які самостійно вирішують, як транслювати її людям. Наприклад, телеканал може дати диктору її зачитати або пустити рухомий рядок. Окрім того, як очікує Ткачук, інформацію із сайту КМДА відразу підхоплять онлайн-видання: «Якщо ми будемо мати загрозу військового характеру, то, звісно, усі сайті будуть давати цю інформацію».

Насправді кияни вже могли бачити, як працює міська система сповіщення. Повідомлення про погіршення погодних умов (штормове попередження) – це теж приклад роботи системи.

«Ми доводимо через усі новинні сайти [місцевих органів] інформацію про те, що ми очікуємо, наприклад, на великий снігопад. Ми просимо не використовувати особистий транспорт або не залишати автомобілі на проїжджій частині, щоб комунальні служби могли очистити дороги. Ось такого роду поради ми, звісно, і будемо надавати [у випадку військової загрози], виходячи із ситуації», – пояснює Ткачук.

Чи встигнуть увімкнути сирени

Як пояснюють у КМДА, оперативний черговий вмикає сирену «в режимі негайно» після отримання інформації про надзвичайні ситуації. На запитання про те, скільки потрібно часу, щоб до чергового дійшла ця інформація, Ткачук відповів: «На це потрібно три хвилини».

Депутат Київради та колишній заступник голови СБУ Віктор Кононенко вважає, що сирени можуть встигнути ввімкнути у випадку авіанападу, але не ракетної атаки.

«Будьмо реалістами. У разі ракетного удару сирену ніхто ввімкнути не встигне. Ракетний обстріл ми відчуємо, коли перша ракета впаде на Київ – іншого не дано. Це все питання лічених хвилин. Поки система ППО буде її виявляти, повірте мені: вона пролетить. У разі нальоту авіації – так, це можливо зробити [ввімкнути сирену]. Літаки радар може побачити раніше. Після того в нас будуть лічені хвилини [до можливого авіаудару]. А оскільки проходить інформація від чергового на радарі до керівництва ЗСУ та керівництва держави, а потім назад, то самі розумієте… Тут я більше покладаю надію на систему телекомунікацій: усі канали мають увімкнутися та сказати, що літаки перетнули кордон [і може бути атака з повітря]. Але це також питання хвилин», – пояснює він у коментарі The Village Україна.

Чи можуть у Києві використати сповіщення через SMS, як в інших країнах

У інших країнах, наприклад, США, населення попереджають про надзвичайні ситуації через SMS-розсилку. Ми запитали в КМДА, чи таке можливе в Києві.

Роман Ткачук каже, що така домовленість із мобільними операторами є. Але КМДА буде вдаватися до цього лише в особливих випадках, адже така «послуга» дуже дорого коштуватиме місту.

«Ми маємо домовленість з операторами про інформування через SMS. Але це коштує дуже дорого. Не готовий сказати загальну суму, наскільки я памʼятаю, мобільні оператори хочуть брати від 3,50 до 5 гривень за кожну SMS. Але це можливо, ми будемо це використовувати тільки в особливий період, у разі загострення ситуації», – каже Ткачук.

І ще одна проблема в тому, що не всі оператори можуть технічно це реалізувати.

«В інших державах, коли мобільний оператор має вийти на комерційний ринок, насамперед він має реалізувати соціальний пакет щодо інформування населення. У нашій державі все навпаки: спочатку вони виходили на комерційний ринок, а потім ухвалювали рішення, чи треба розгортати це обладнання для соціального пакета. Ми зараз намагаємося змусити мобільних операторів це зробити. Але для цього вони повинні понести додаткові фінансові витрати, щоб встановити обладнання, яке зробить це можливим», – додав директор Департаменту муніципальної безпеки.

Як планують оновити систему сповіщення в Києві

Зараз у Києві є приблизно 150 сирен системи сповіщення, як розташовані на дахах підприємств і працюють завдяки окремим блокам керування.

Як пояснюють у Департаменті муніципальної безпеки, систему сповіщення в Києві не оновлювали з 70–80-х років, хоча і підтримували в робочому стані. На сьогодні за неї відповідає «Укртелеком», який щосереди проводить технічну перевірку.

Але на тлі загрози з боку РФ у КМДА вирішили оновити систему – зробити її цифровою. На це в цьогорічному бюджеті передбачили 11 млн грн.

Модернізацію планують почати вже у 2022 році. На першому етапі збираються збільшити зону покриття системи, встановивши гучномовці на стовпах.

«Нам потрібно проводити модернізацію системи – переходити на цифру, для того, щоб у нас була можливість зонального сповіщення населення. Ми не будемо мати цих великих маховиків, які розкручуються електродвигуном і завдяки повітряному тиску видають конкретний звук. Це будуть електронні системи, встановлені на стовпах. Вони працюватимуть навіть за відсутності електропостачання», – каже Ткачук.

Як тоді зараз планують оповіщати киян, якщо не буде світла

На випадок відсутності електроенергії в Києві передбачили альтернативні методи інформування про загрози.

Перший варіант – це система сповіщення в метро, яке також буде головним бомбосховищем.

«У разі, якщо виб’ють усі канали теле- та радіокомунікації, ми будемо використовувати систему сповіщення метро. Вона абсолютно автономна. Вона буде працювати навіть у разі, якщо ніщо інше працювати не буде. Туди буде надходити вся інформація про те, що відбулося та що робити мешканцям міста. Окрім системи сповіщення, у метро будуть посилені наряди поліції, там будуть медики, психологи, представники місцевих адміністрацій. Це будуть такі штаби. Це все готують, щоби це так працювало», – каже депутат Київради Віктор Кононенко.

Другий варіант – це гучномовці, встановлені на автомобілях патрульної поліції, пожежників, рятувальників або аварійної служби.

«Якщо місто повністю від’єднають від електропостачання, тоді рятувальники будуть курсувати вулицями міста та надавати цю інформацію», – каже Роман Ткачук.