Наприкінці січня у Верховній Раді зареєстрували законопроект про заборону поліетиленових пакетів. Документ пропонує заборонити продаж пластикових пакетів з 1 січня 2021 року. Таке рішення пов’язане зі згубним впливом пластику на довкілля. При неправильній утилізації пластик потрапляє на сміттєзвалище, де розкладається понад 1000 років.

Згідно з дослідженням, 86% українців, які не сортують сміття, готові це робити, якщо їм забезпечать необхідні умови. Деякі кияни створюють їх самостійно: півтора року в місті працює станція сортування «Україна без сміття», приблизно стільки ж – громадська сортувальня сміття у дворі одного з будинків на Дарниці. Інна Біла та Сашко Македонський навчили сусідів сортувати, здають вторсировину на переробку, отримують за неї гроші, які витрачають на облагородження двору.

Інна та Сашко розповідають The Village Україна, як сортування сміття змінило двір та їхніх сусідів.

Фото: Юлія Тунік

Сашко Македонський

Інна Біла

Громадська сортувальня розташована в дворі хрущовки на Дарницькому районі. Сміття розкладають по контейнерах, діжках та пакетах у будиночку двірника. На дверях сортувальні напис: «Сміття сортуй – планету рятуй». Зустрічаємо першу її користувачку Маргариту. Дівчина власноруч розкладає відходи в пакети. «Раніше не займалась цим, а тепер навіть у магазині намагаюсь обирати найбільш екологічні товари», – пояснює Маргарита.

Про ідею громадської сортувальні

Сашко: Одного разу я повертався додому та став у калюжу бруду, який витік зі сміттєвого бака. Тоді я дуже розлютився і наступного дня вирішив запросити сусідів на суботник.

Інна: У нас була дуже занедбана хрущовка, а майданчик для дітей засипаний брудом і шприцами. Тут постійно хтось випивав, освітлення в дворі не було, асфальт – весь у ямах. У нашому домі розташований супермаркет – більшу частину сміття у баки зносили саме звідти. Після того як сміттєвоз забирав відходи, за дві години контейнери знову були повні. Сміття було не тільки в баках, воно було всюди.

Якось я побачила на під’їздах оголошення про майбутній суботник, яке написав Сашко. Спочатку вийшли на прибирання лише три сім’ї. На наступні зібрання стало приходити більше людей. Так ми всі познайомились. Раніше думали, що тільки бабусі в будинку мешкають, виявилось, є багато молоді.

Ми почали виходити на пікніки, після них залишалася величезна кількість  сміття. Одного разу я психанула та залишила в будиночку двірника дві невеликі коробки – для пластику та скла.

Сашко: Спершу ідея була така: збирати скло та пластик і віддавати безхатченкам – вони здають вторсировину в пункти прийому і заробляють на цьому. Таким чином хотіли зменшити кількість сміття в нашому дворі. Пізніше, коли більше дізналися про сортування та про те, скільки шкоди у світі завдає сміття, ми зрозуміли, що треба збирати його зі всього будинку і здавати на переробку.

Як залучали сусідів до сортування

Сашко: Спочатку люди не хотіли виходити із зони комфорту – зручніше зібрати все в один пакет і винести у бак. На суботниках ми пояснювали, чому це важливо для нашого будинку, проте сортувати почали лише три сім’ї.

Поступово, дивлячись на нас, долучилися інші сусіди. Найбільше змотивували людей гроші: коли ми вивезли першу партію вторсировини, яку збирали чотири місяці, і заробили 2,5 тисячі гривень. Щомісяця пишемо звіт у чат нашого будинку про те, скільки здали сміття, скільки заробили. Людям подобається це читати і мотивує збирати його далі.

Коли ми поставили на вулиці біля сортувальні кілька контейнерів із пластиком, про неї дізнались ті, хто раніше її не помічав. Тоді приєдналося ще більше сусідів.

Долучилися навіть «всепропальщики», які кричали, що в нас нічого не вийде. Вони були вимушені це зробити, адже залишились у меншості.

Як сортування працює тепер

Інна: Тепер ми вийшли на рівень, коли влітку здаємо підприємству «Київміськвторресурси» раз на 3-4 тижні не менше як 500 кілограмів відсортованого сміття. Перебираємо і сортуємо його, машина приїжджає і забирає. Працівники «Київміськвторресурсів» зважують на своїх пунктах прийому вторсировину і пересилають нам кошти, приблизно 1-1,2 тисячі гривень на місяць.

Сашко: Головне правило нашої сортувальні – вся вторинна сировина має бути чистою, не мати жодних запахів.

Зазвичай основні позиції сортування – пластик, скло, папір і метал. Ми пішли трохи далі. Наприклад, пластик одразу ділимо за кольорами, окремо сортуємо білий, зелений та коричневий, окремо – пляшки з-під побутової хімії та тетрапаки. Також збираємо пластик з-під молочки, його поки не приймають.

Метал сортуємо: окремо алюмінієві бляшанки, окремо – жерстяні, також беремо фольгу. Папір треба сортувати щонайменше на дві позиції: білий папір і картон. Збираємо батарейки та лампи, які містять ртуть. Ще жодного разу не здавали їх.

Наша головна біда – це пластикові пакети, які зараз не приймають на переробку. Понад рік збираємо з надією, що їх все-таки перероблятимуть.

На що витрачають кошти, зароблені за сортування

Сашко: На гроші, які отримуємо від сміття, формуємо фонд двору.

На ці кошти вже пофарбували сортувальню, встановили паркан на дитячому майданчику, енергозберігальні прожектори у дворі – тепер витрачаємо удвічі менше електроенергії, ніж зі звичайними лампами. А ще придбали кущі, троянди і траву. Закупили спеціальні контейнери та діжки для сміття, так зручніше збирати і сортувати вторсировину.

Наші сусіди також купили спеціальні напівсфери, які не дозволяють авто проїздити через двір. Тепер можна спокійно випускати дітей гуляти у дворі. Крім того, придбали за власні кошти лавку, яку встановили на дитячому майданчику.

Двір змінився кардинально, тому що люди не думають більше: «Моя хата скраю, нічого не знаю». Коли мешканці почали сортувати, прибрали у дворі, посадили кущі, їхня зона комфорту розширилася – тепер вона не закінчується за порогом.