У Музеї Ханенків почали проводити екскурсії для незрячих та слабозорих людей. The Village Україна дізнається, як київські музейники допомагають побачити мистецтво на слух і дотик.


Катерина Гоцало

авторка екскурсії для незрячих у Музеї Ханенків

Важливо ще на початку екскурсії зорієнтувати на свій голос, не говорити нічого, поки група рухається між залами. Головне, щоб була структура – послідовно, чітко розповідати все про зал, твір мистецтва.

Бажано не надто деталізувати опис, не вживати складних назв кольорів. Складно описати всі деталі, наприклад, стилю бароко чи готики. Тим паче, складно це уявити, якщо ніколи не бачив.

Незрячим людям часто непросто зрозуміти такі назви кольорів, як бузковий чи фісташковий. Але вони можуть пов’язати прості кольори з емоціями, навіть якщо ніколи цих кольорів не бачили. Тому, якщо ми кажемо, що на картині багато червоного, можуть виникнути певні асоціації, пов’язані з цим кольором. Якщо надто деталізувати опис, людина розгубиться.

За можливості я даю змогу доторкнутися до аналогічного реквізитного матеріалу. Оскільки всі предмети в нашому музеї старовинні, ми не завжди можемо дозволити їх торкатися. Але можна спробувати на дотик певні елементи інтер’єру (дерево на стінах, сходи). Не можна торкнутися, наприклад, скульптури, але можна помацати матеріал, з якого вона зроблена (дерево, бронза, кістка). Відчуття матеріалу, форми дає незрячим більше уявлення про сам предмет. Так вони можуть його побачити. Можна дати понюхати спеції, аби допомогти уявити, який запах могла мати старовинна страва, зображена на картині.

Не варто забувати, що слух і дотик для такої людини замінюють зір. А тому ці засоби відчуття втомлюються швидше – отже, інформації має бути менше, а екскурсія коротшою.

Ганна Рудик

заступниця директора з освітніх програм Музею Ханенків

Музей Ханенків працює з людьми з порушенням зору з 2008 року, коли ми організували перший освітній цикл «Абетки мистецтва» для слабозорих школярів. З того часу намагаємося моніторити зарубіжні публікації з успішних музейних практик для слабозорих та незрячих, зокрема щодо розробки спеціальної екскурсії. Для більшості країн світу різні музейні програми і послуги для незрячих є нормою. Наприклад, часто є окремий аудіогід з аудіодискрипцією.

Потрапити на таку екскурсію просто – потрібно зателефонувати і залишити замовлення на конкретний день і час. Бажана кількість людей у групі – не більше ніж десять.


Фото: Ольга Міклашевська