У рубриці «Корисна звичка» The Village Україна розповідає про корисні звички та прості дії, які можуть зробити життя краще. Цього разу говоримо про те, чому важливо читати етикетки на продуктах.

Лікарка-дієтолог Тетяна Лакуста розповідає: на що звертати особливу увагу на етикетці, як уберегти себе від впливу негативних наслідків певних компонентів і під якими назвами виробники можуть приховувати трансжири та цукор.

Тетяна Лакуста

лікарка-дієтолог


Що має бути зазначено на етикетці?

Система етикеток в Україні регулюється законами України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» і «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».

Відповідно до них кожен виробник обов’язково має вказувати термін придатності, склад продукту, де його виробили та хто імпортер, а також зазначати енергетичну цінність продукту й інструкцію з використання.

В Україні здебільшого поширена незрозуміла для простого споживача система етикеток. Щоби дійсно зрозуміти, які саме компоненти вказані на пакованні та як вони впливають на організм потрібно хоча би мінімально знатися на дієтології.

Наприклад, виробник вказує, що продукт містить 34 г цукру. Але ці цифри ні про що не говорять споживачу. Щоб вони заговорили, потрібно вказувати, що це певний відсоток від добової норми споживання. Тоді би людина розуміла, чи слід їй брати ще одну пачку продукту, чи вистачить однієї.

Як правильно читати етикетки

  • Дивитися на дату виготовлення й термін придатності.
  • Знати, що на першому місці стоїть компонент, якого найбільше в складі. Наприклад, якщо я купую печиво та бачу, що на початку переліку вказаний цукор, то розумію, що воно буде дуже солодке. Потім уже роблю вибір, чи купувати печиво, у залежності від своїх уподобань.
  • Розуміти, що ми хочемо побачити на етикетці. Просто прочитати мало, треба розуміти, з якою метою ми читаємо.

Тобто я можу дивитися на етикетку, якщо в мене є алергія на якийсь компонент і мені потрібно зрозуміти, чи є він у продукті. Або ж я маю проблеми з тиском і хочу дізнатися, скільки міститься солі. Чи хочу почати корисно харчуватися, тому контролюю вміст трансжирів і цукру в продуктах.

  • Звертати увагу на альтернативні назви цукру та трансжирів.

Як по-іншому можуть називатися трансжири?

Організації зі збереження здоров’я рекомендують максимально мінімізувати вживання трансжирів або повністю вилучити їх із раціону через негативний вплив на всі системи організму.

Маргарин – основний широковідомий трансжир. Проте зараз його досить рідко пишуть на етикетках. Насправді ж є велика кількість інших назв, за якими виробники ховають трансжири.

Способи «замаскувати» трансжири на етикетці

  • гідрогенізовані олії та жири
  • модифікований жир
  • кулінарний жир
  • спред – мікс тваринного та рослинного жирів
  • фритюрний жир
  • жир спеціального призначення

А що із цукром?

Для цукру також є багато додаткових назв, які виробники можуть писати на етикетках, не вказуючи саме слово «цукор».

«Замасковане» солодке

  • кристалізований сік винограду (звучить дуже натурально, але це звичайний цукор, видобутий із винограду)
  • інвертний сироп
  • кукурудзяний, виноградний або глюкозо-фруктозний сиропи
  • патока
  • мальтодекстрин;
  • солодовий цукор
  • крохмальна патока
  • фруктовий концентрат

Система маркування імпортованих продуктів

Якщо ж провести аналогію з європейською системою маркування, то вона більш зрозуміла, інформативна та помітна. Вони використовують систему етикеток за принципом світлофора.

Для нас це також важливо й актуально, адже в магазинах продається значна частина імпортованих продуктів. Цю систему можемо побачити, наприклад, на печиві, цукерках, сирах абощо.

Що передбачає система світлофору на етикетках?

За системою світлофора на продукті малюють блоки зеленого, жовтого та червоного кольорів і пишуть, скільки відсотків від денної норми цукру, солі та насичених жирів є в продукті. Це ті компоненти їжі, які визначають, наскільки продукт міг би вплинути на здоров’я ендокринної та серцево-судинної систем за частого споживання.

Припустімо, на пакованні вказано 4% вмісту жиру та відмічено зеленим. Для людей, які не розуміють, що означають ці цифри ще й підписано, що це низький вміст компоненту, тому ми точно не доберемо норму жирів у цьому продукті. А ось вміст цукру відмічений червоним, то людина робить висновок: «Окей, я вже дуже багато з’їв, наступна пачка буде зайвою».

До того ж система світлофору набагато зручніша для тих, хто хоче піклуватися про свої харчові звички, але невмотивований вчитуватися в склад продукту. А також для старшого покоління, яке особливо слідкує за своїм харчуванням.

Чи можна вірити, коли на пакованні пишуть «еко», «біо», «органік»?

Еко, біо й органік – це товари, вироблені без додаткового втручання пестицидів, прискорювачів росту або генетично модифікованих технологій.

У 2019 році ухвалили закон «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції». Відповідно до нього, не можна просто так писати на пакованні «біо», «еко» чи «органік», якщо продукція не має стосунку до екологічних товарів.

Тільки коли виробник отримує сертифікацію, він може розмістити значок «еко» та продавати його в цьому сегменті.

Але не треба забувати, що маркетологи продовжують використовувати написи «натурально/екологічно», якщо продукт усе ж має у своєму складі доданий компонент, навіть у невеликій кількості.

Наприклад, на батончику з висівками часто пишуть «фітнес», але ніякого стосунку до нього чи здорового харчування він не має, адже в цьому продукті є велика кількість доданих насичених жирів і цукру. Це зроблено для того, щоб заохотити людину, яка стурбована вагою та здоровим харчуванням, купити товар.

Чи потрібно боятися «Е» в складі продукту?

Якщо в складі зазначена Е-добавка, це не означає, що продукт у жодному разі не можна їсти. Усі продукти, які випускають у кожній країні, проходять через спеціальну систему сертифікації. Якщо ця Е-добавка є, то, найімовірніше, вона пройшла сертифіковані заклади, які визначають, чи може цей продукт бути частиною їжі людини. Уся справа в кількості продукту з Е-компонентом, який ми вживаємо, адже він точно може нашкодити, якщо ним зловживати.

Варто наголосити, що деякі з «єшок» більш шкідливі, а деякі – менш. Аспартам, бензоат натрію чи нітрит натрію негативно впливають на стан нашого здоров’я. Наприклад, нітрит натрію, який є в ковбасі, підвищує ризики виникнення онкологічних захворювань кишківника та шлунка. Але потрібно враховувати, скільки ми з’їдаємо продукту з цими компонентами та за можливості мінімізувати їх.

Також є Е-компоненти, які відносять до абсолютно нешкідливих для нашого здоров’я. Наприклад, лецитин або лимонна кислота (яка також є в цитрусах) позначена як Е330. Або Е960 (стевія) – це замінник цукру.

Чи варто дивитися на кількість інгредієнтів у продукті?

За можливості краще вибирати продукти з меншою кількістю компонентів у складі. У великому переліку інгредієнтів з більшою ймовірністю будуть стабілізатори чи консерванти, або ж продукт був максимально перероблений.

До продуктів із високим ступенем технічного перероблення можна віднести, наприклад, хліб, печиво, зефір тощо. Вони містять менше важливих для нашого організму нутрієнтів і можуть впливати на функціональне навантаження органів, тому не повинні так часто бути в нашому раціоні.