У рубриці «Корисна звичка» The Village Україна розповідає про звички та прості дії, які можуть зробити життя кращим. Цього разу говоримо про артикуляційну гімнастику.

Уміння красиво й чітко говорити потрібне не лише в роботі акторів чи ведучих. Воно може допомогти представникам різних професій упевненіше презентувати проєкти чи спілкуватися з клієнтами. Та й у повсякденному житті така навичка не завадить, адже завдяки хорошій дикції співрозмовники завжди вас розумітимуть.

Запитуємо в журналістки та ведучої, як робити артикуляційну гімнастику, як часто тренуватися та коли чекати на результати.

Юлія Девда

ведуча новин на радіо, тележурналістка


Для чого потрібна артикуляційна гімнастика 

Артикуляційна гімнастика – це комплекс вправ, які розігрівають наше мовлення. Разом із правильним диханням вона забезпечує красивий і впевнений голос. Я ще називаю її вмінням говорити з гарячим ротом.

Завдяки артикуляційній гімнастиці людині легше вимовляти слова. Ба більше, це найшвидший і найбільш простий спосіб поліпшити дикцію.

Коли будь-хто має чітку вимову, це полегшує спілкування

Така річ потрібна людям, які працюють у сфері комунікацій і щодня мають справу з голосом. Наприклад, радіо-, тележурналістам чи працівникам, які часто готують публічні промови. Однак загалом класно, коли будь-хто має чітку вимову, бо це полегшує спілкування.

Вправи для поліпшення вимови

Наш ротовий апарат складається з трьох частин: губів, язика й щелепи. Для кожної частини ротового апарату передбачено окремі вправи.

Вправа 1: «Селфі»

Пригадуємо тренд інстаграму, коли ми витягували губи й робили селфі. У цій вправі ми також витягуємо губи качечкою вперед, а потім повертаємо їх назад, ніби усміхаючись із закритим ротом. Це чудове заняття для артикуляції, тому що так ми пропрацьовуємо м’язи губів. Його можна виконувати 5–10 разів.

Вправа 2: «Селфі вліво–вправо»

Суть цієї вправи полягає в тому, що ви також витягуєте губи качечкою, але вже не вперед–назад, а робите кругові рухи вліво–вправо, ніби обертаєте за годинниковою стрілкою та проти. Так ви закріпите результат попередньої вправи й відчуєте теплоту довкола губів.

Вправа 3: «Уколи»

Тут ми вже застосовуємо язик. Залишаємо його в роті й починаємо кінчиком язика колоти щоки зсередини. Це можна робити в різних комбінаціях: раз уколоти праву щоку, раз – ліву. Або тричі – праву, тричі – ліву, кому як зручніше. Завдяки такій вправі ви тренуєте внутрішньоротові м’язи. Виконуємо протягом двох-трьох хвилин. А опісля можете провести кінчиком язика по зубах верхньої та нижньої щелеп.

Вправа 4: «Щелепа вліво–вправо»

Наступна вправа спрямована на нижню щелепу, адже верхня в нас нерухома. Потрібно обережно витягнути нижню щелепу трохи вперед і почати рухати ліворуч-праворуч десь 5–10 разів.

Це базові вправи, із яких найшвидший результат, на мою думку, дає «Селфі». Не обов’язково робити їх саме в такій послідовності. Потрібно зважати на те, як вам зручніше й коли відчуваєте найбільший ефект.

Головне виконувати все без надміру. Якщо робити багато занять дуже довго, то можна замкнути нижньощелепну кістку. Тому краще виконати менше й добре, аніж надриватися.

Як часто потрібно робити артикуляційну гімнастику

Якщо людина поставила собі ціль гарно й впевнено говорити, то потрібно практикуватися щодня. Можна починати з 10–15 хвилин. Цього вистачить, щоб добре розігріти ротовий апарат і не перевтомити його. А вже через місяць ви побачите, як поліпшиться ваша вимова.

Ще одна порада – робити вправи перед дзеркалом. Так ви бачитимете себе зі сторони й знатимете, що у вас виходить краще, а над чим варто попрактикуватися.

Важливо відразу після артикуляційної гімнастики щось говорити, зокрема скоромовки: таким способом ви краще прокачаєте голос.

Однак варто не перестаратися, щоб у побутовому спілкуванні не звучати смішно й не вимовляти кожну літеру занадто довго.

Як увести цю звичку в життя

Передусім важливо змотивуватися. Якщо людина помічає якісь труднощі з вимовою, то потрібно це усвідомити й мати бажання вдосконалюватися.

Якщо ви хочете простежити свої зміни, то можна записувати себе на диктофон. Наприклад, у перший день, коли почали практикуватися, потім усередині шляху й наприкінці. Так ви матимете змогу порівняти свій голос і відчути результат. А він натомість може змотивувати вас не зупинятися й удосконалюватися надалі.

Ліза Козаченко

фотографиня, тату-майстриня


Чому почала робити артикуляційну гімнастику

Я дізналася про артикуляційну гімнастику, ще коли ходила в дитсадок. Логопед допомагав нам чітко вимовляти різні проблемні літери, і ми робили вправи для артикуляції. У мене не було серйозних проблем із вимовою, просто це був єдиний садок біля мого будинку.

Десь у 12 років я почала займатися вокалом і мій учитель також навчав мене артикуляційної гімнастики. Це дуже допомагало з вимовою деяких звуків під час співу.

Мені було складно розмовляти. І зараз я це виправляю

Зараз я роблю артикуляційну гімнастику, щоб поліпшити свої ораторські здібності, дикцію й загалом щоб було легше спілкуватися. Певний час тому в мене була депресія, і після неї я стала більш закритою в собі людиною, менше спілкувалася з оточенням. Мені було складно розмовляти. І зараз я це виправляю.

Артикуляційна гімнастика потрібна й для моєї роботи. У мене є свій магазин косметики, я планую його розвивати та створювати для нього блог.

Які вправи виконує

Я намагаюся робити артикуляційну гімнастику хоча би двічі на тиждень по 8–10 вправ. Зазвичай це частина моєї ранкової рутини: я роблю йогу, медитую й водночас виконую артикуляційну гімнастику. Також розминаю м’язи ротового апарату перед важливими зустрічами, онлайн-трансляціями для свого магазину й лекціями для косплеєрів. Іноді показую вправи своїм друзям на музичних репетиціях.

Найчастіше я шукаю їх в інтернеті. Мені подобається вправа «Трубочка», коли потрібно широко висунути язик, загнути його бокові краї вгору й подути в цю трубочку. І також класна вправа «Коник». Це те, що ми робили ще в дитинства: цокали язиком, як коники.

Які результати

Перші зміни я помітила, коли почала займатися вокалом. У мене поліпшилася дикція, і стало легше вимовляти слова під час співу.

Загалом після впровадження цієї звички в життя я почала набагато чіткіше говорити. Мені дуже допомогло розуміння того, для чого це роблю, і велике прагнення змінюватися. Я почала стежити за своєю вимовою й дуже цьому рада. І зараз, під час промов на фестивалях і в повсякденному житті, мені стало набагато легше говорити.