Війна вплинула на всі сфери життя та змістила фокус із великої кількості рутин, зокрема й екологічних. Шопери із собою до магазину, напій у свою чашку, продукти без паковання та навіть сортування сміття на певний час стали питаннями не першої необхідності. Коли в паніці йдеш купувати продукти, не думаєш про те, чи запаковані вони в пластик. 

Та оскільки ми поступово адаптуємося до нового життя, екологічні звички також слід повертати. Спробували розібратися, як війна впливає на стан навколишнього середовища та що може зробити кожен із нас, щоби покращити наше спільне майбутнє.

Співавторка подкасту «Пояснизаеко» Валерія Кіт розповідає, що перший місяць війни була думка, що записувати епізоди подкасту про екологію «якось не ок». Усе має бути тільки про війну. Але зрозумівши, що військові дії суттєво впливають на стан довкілля, стало очевидно, що питання захисту навколишнього середовища дуже «на часі».

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів

Який вплив на навколишнє середовище має війна

Директорка ГО «Екодія» Наталія Гозак виділяє п’ять найбільших груп загроз для довкілля, спричинених повномасштабним вторгненням.

1.

Атомні ризики. Факт захоплення й утримання двох атомних станцій (зараз під окупацією перебуває Запорізька АЕС) може бути катастрофічним не лише в масштабах країни, а й цілого європейського континенту. Зараз фахівці вважають, що найвищі ризики можуть бути пов’язані з людськими помилками через емоційну напругу працівників і переміщенням військової техніки.

2.

Руйнування й атаки на промисловість. Коли відбуваються атаки на енергетичні об’єкти, сховища нафти та нафтопродуктів, у повітря виділяються токсичні речовини. Вони забруднюють довкілля й уражають населення навколо. З часом ці токсичні частинки осідають, залишаються на поверхні ґрунту та потрапляють у воду. Це невидимий оку вплив, з наслідками якого ми житимемо ще довго.

3.

Затоплення шахт. Частина нормальної роботи вугільної шахти – відкачування ґрунтових вод. Зараз до багатьох вугільних шахт на сході України немає доступу або в них відсутня електроенергія. Через це відбувається затоплення шахт. Там накопичуються шахтні води, які є дуже токсичними. Вони забруднюють інші води, включно з колодязями та шахтами, і є непридатними для використання. Тобто потенційно велика кількість людей залишиться без доступу до питної води.

4.

Руйнування ландшафтів та екосистем. Бойові дії спричиняють лісові пожежі та забруднення морів. Через потрапляння снарядів у воду та використання військової техніки, зокрема гідролокаторів і сонарів, страждає морська фауна: дельфіни та китоподібні вже зараз масово викидаються на берег з ознаками дезорієнтації.

5.

Знищення ферм. Це точкове явище, але під час руйнування електропостачання до тваринницьких ферм є випадки, коли тварини на фермах масово гинуть. Це локальна загроза біологічного забруднення води.

Стежити за станом навколишнього середовища зараз можна на інтерактивній мапі

Мапа

Правила сталого життя

Авторка книги «Дім нуль відходів» Беа Джонсон, адептка сталого підходу до життя, сформувала п’ять базових правил життя в стилі zero waste. Їх варто за можливості дотримуватися всім, хто має можливість. Вони звучать так:

  • Скажи ні (refuse)
  • Скорочуй споживання (reduce)
  • Скористайся повторно (reuse)
  • Сортуй та утилізуй (recycle)
  • Сумлінно компостуй (rot)

Зараз ми маємо хорошу можливість спробувати відмовитися від зайвого та сфокусуватися на тому, що є дійсно важливим – це і є основою для екологічного підходу в житті. Як зазначає Валерія Кіт, більшість із нас навіть не уявляють, наскільки екосвідомішими ми стали під час війни. Багато людей очистили свої домівки, віддали зайвий одяг, посуд і дитячі речі, за які трималися роками, у центри переселенців. Ми подіставали весь можливий текстиль, щоби плести з нього маскувальні сітки, і не купуємо зайвий раз черговий непотріб, а донатимо ці гроші на армію.

«Може видаватися, що екосвідомість не на часі, але зараз ворог чинить шкоду нашому довкіллю. Так, це зовсім інший масштаб, але ми на своєму рівні можемо хоч якось підтримувати рівновагу та не погіршувати ситуацію. Зробіть щось одне: візьміть шопер на закупи, змініть засоби з догляду за собою чи за домом на більш екологічні, беріть власну багаторазову пляшку з водою або просто не купіть чергову футболку».

 Тут ми писали, чому потрібно утилізувати зношений одяг і де можна це зробити.

Екозвички, яких варто дотримуватися зараз


Валерія Кіт, співавторка подкасту «Пояснизаеко»:

Якщо до війни у вас були якісь екозвички, усіх їх варто дотримуватися. Сукупність дрібних звичок призводить до більш сталого і свідомого життя. Я б рекомендувала впровадити у своє життя, як мінімум, дві основних звички.

1.

Мінімізація. Це досить глобальна звичка, але як ми всі побачили за останні місяці, можна одномоментно залишитися без усього, що ти мав(-ла), матеріальне стало не таким уже й важливим на тлі власного життя та життя близьких. Зараз чудова нагода переосмислити свій матеріальний світ і позбутися того, що насправді не є таким уже й важливим. Можливо, у мирному житті ви мали по десять пар джинсів і чотири-п’ять різних наборів посуду? Чи потрібні вони всі? Чи вмістяться вони у тривожну валізку? Зараз багато наших людей втратили свої домівки та потребують цих речей. Віддайте їх – і вам стане легше. А надалі нехай якість переважає над кількістю.

2.

Сортування органічних відходів. Це зменшує кількість змішаних відходів на наших сміттєвих майданчиках у містах, розміри сміттєзвалищ, суми у квитанціях і небезпеку для життя та здоров’я. Саме органічні відходи на вулицях в окупованих містах чи місцях, де їх неможливо вивозити, призводять до антисанітарії та поширення інфекційних захворювань, що може спричинити епідемії. Це дуже небезпечно, тому за можливості органічні відходи потрібно відсортовувати та компостувати. Звичайно, нам тут дуже потрібна інфраструктура. У Львові, наприклад, є окремі контейнери, централізований збір таких відходів і міська компостувальна станція. Але і без цього за бажанням можна впоратися.


Анна Понікарчук, співзасновниця zero waste компанії Ozero Space

З базових речей, які допомогли мені втримати сталі рішення на початку війни, був термос і термочашка для напоїв. Я набирала в них воду, заварювала чай або каву, і це тримало мене в дорозі. Звичайно, я не завжди могла набрати воду або окріп у дорозі, тому купувала воду у пластику. І в цьому немає абсолютно нічого неекологічного, адже ти піклуєшся про своє фізичне та ментальне здоров’я в цей момент, і це найголовніше. Часто потім мені вдавалося поставити пластикові пляшки в бак для сортування. Ще один варіант – купувати воду в більшій пластиковій тарі замість меншої, тоді менше пластику потрібно буде переробити (а також заплатити за воду меншу вартість, адже ми насамперед платимо за пакування).

Поради екорутин від співзасновниці Ozero Space:

1.

Обирати краще та найбільш безпечне з можливого. Це про мило, шампунь, крем для обличчя. З цим важко, коли ти не вдома та не маєш доступу до улюблених перевірених магазинів, але однаково виходить знайти щось для себе. Варто звертати увагу на склад. Мило обирати те, у складі якого немає компонента Perfume. Тоді ароматизатори мають бути натуральними, наприклад, ефірні олії або витяжки з рослин. Коли в складі мила понад сім-десять складників, це вже занадто синтетично. Можна також заходити на сайт виробника косметичної продукції та шукати там інформацію про сертифікацію й екологічні практики бренда. В екстреній ситуації можна замінити креми для рук та тіла на оливкову олію.

2.

Сортувати. Тут важливо мінімізувати непотрібне пакування (купити овочі чи фрукти на вагу замість запакованих), за можливості обирати пакування зі скла замість пластикового, купувати хліб у паперовому пакованні або у свою торбинку. А у випадку, якщо взяв пластиковий пакет, думати про те, як використати його повторно.

3.

Піклуватися про себе. Я вважаю, що найбільш важлива екозвичка, яку варто зберегти та поглибити під час війни – це піклування про себе та про своє фізичне та ментальне здоров’я. Зупинятися та запитувати себе, що я можу зробити зараз для цього; якщо немає сил – кого я можу попросити про допомогу. Помітила це на собі та досі над цим працюю. Відчуваю, що зараз це найбільш вагомо.


Наталія Гозак, директорка ГО «Екодія»:

Ключове завдання всіх українців зараз – домогтися перемоги та зменшити потенційні загрози від наслідків війни. Також важливо подумати про таке:

1.

Збір доказів. У державних органах уже є робоча група, яка працює над документуванням шкоди довкіллю. Ми маємо також відстежувати збитки, нанесені окупантами нашому навколишньому середовищу, і повідомляти про це відповідні органи. Якщо ви перебуваєте в безпосередній близькості до очевидних або потенційних впливів на довкілля, треба повідомити державні органи про такі злочини через систему громадського моніторингу та чат-бот @SaveEcoBot або звернутися до екоінспекції.

2.

Розумне споживання електроенергії та тепла на побутовому рівні. Це базова звичка дружнього до довкілля життя, якої треба дотримуватися завжди.

3.

Харчові звички. Звертайте увагу на склад продуктів, зменшуйте споживання м’яса, робіть акцент на продуктах рослинного походження.

Екологічні виклики, що чекають на нас після перемоги

Коли Україна відбудовуватиметься після перемоги, у кожного буде можливість повпливати на цей процес: на рівні громади чи навіть власного будинку. Треба вже зараз подумати про те, як зробити краще, з точки зору енергоефективності власного дому, своїх транспортних і харчових звичок. Усе це впливає на стан довкілля загалом.

Наталія Гозак каже, що післявоєнне відновлення буде періодом вибору – ми відбудовуватимемо радянський спадок, старе планування міст, низьку якість будинків і стандартів для промислових об’єктів. Або використаємо цю можливість і відбудовуватимемось на новому рівні. Для промисловості це означає використання найкращих доступних практик, мінімізації впливу на довкілля. Для житлового сектора – високі стандарти енергоефективності для всіх новобудов – максимальне збереження палива й енергоносіїв. Це те, що потрібно для енергетичної незалежності країни. Для аграрного сектора необхідні дружні до довкілля практики з меншим впливом на водні ресурси. Зараз кожен на своєму місці має готуватися до того, щоб відбудова була використана як шанс вийти на новий рівень і відбудовувати дійсно сталу та зелену Україну.