Баристи Владислав Навоєв, Дмитро Биховченко, Борис Баланенко та Антон Соколов уже місяць збирають упакування Tetra Pak з київських кав’ярень і відвозять на станцію сортування «Україна без сміття» для переробки. Раз на тиждень у свій вихідний хлопці з Tetrapaker збираються та об’їжджають заклади на двох «жигулях». На початку березня до ініціативи приєдналися вже 34 кав’ярні. Ще понад 30 – у черзі.

Їдемо збирати Tetra Pak разом з баристами та дізнаємося, що заважає Tetrapaker охопити більше кав’ярень і чому необхідно монетизувати ініціативу.

 Підпишись на THE VILLAGE УКРАЇНА В TELEGRAM – усі головні тексти тут.

Як усе почалося

Влад: Ми працюємо в кав’ярнях і бачимо, які обсяги відходів йдуть на смітник щодня. Нас давно турбувало питання екології: ще коли ми з Дімою працювали в одній кав’ярні, ми відмовлялися від пластикових трубочок і кришечок, а потім почали збирати Tetra Pak на переробку.

Діма: Я думаю, поштовхом стало те, що Владік почав зустрічатися з Ірою – дівчиною, яка теж переймається екологією та сортує сміття.

Влад: Одного ранку ми вирішили перевірити, скільки тетрапаків зберемо. Вийшло 30 штук – це лише за день в одній кав’ярні.

Діма: Так ми почали вивозити тетрапаки з двох кав’ярень Kachorovska Cafe, потім приєднався Ganter Coffee. Складали їх у багажник мого авто і везли в «Україну без сміття».

Збирають за тиждень: 100-160 кілограмів Tetra Pak + понад 30 кілограмів картону

Скільки кав’ярень: 34

На черзі: більше як 30

Влад: Потім якось я набрав Діму і запитав, чи не складно йому буде дорогою заїхати в сусідні кав’ярні та забрати в них тетрапаки. Спершу в нас не було мети охопити 30 кав’ярень, ми хотіли здати на переробку своє сміття і дорогою забрати його в друзів. Згодом зібралися вчотирьох і вирішили продовжувати це робити, тільки в більших масштабах.

Ми збираємо саме тетрапаки, тому що понад 50% замовлень у кав’ярнях – це напої з молоком, відповідно, від нього залишається багато відходів. Ми розуміємо, що це потрібно робити, інакше тетрапаки лежали б на звалищі. Звісно, у відсотковому співвідношенні це ніщо, якщо порівнювати з тим, скільки упаковок викидають щодня.

Боря: Коли ми з Антоном приєдналися, з Tetrapaker було вже вісім кав’ярень. У перший тиждень зібрали упакування з восьми закладів, наступного з нами було вже 14-16 кав’ярень, на третій – 20, а на четвертий – 34.

Діма: Коли почали розростатися, спонтанно взяли кредит і купили «жигулі» «двійку» – так у нашій сім’ї Tetrapacker з’явилося це корито. Ми використовуємо авто, щоб суто перевозити упаковки: вийняли заднє сидіння та обшивки, щоб нічого не смерділо, і закидаємо туди все, як у вантажівку. Цілий тиждень машина стоїть, раз на тиждень відвозимо нею тару і раз на тиждень вона ламається.

Друге авто – це особиста машина Борі, теж «жигулі», тільки «шестірка». Але возити тетрапаки на особистому авто не дуже зручно, оскільки щось може потекти й залишиться запах.

Влад: Минулого тижня машина Борі зламалася, цього тижня стала «двійка». Востаннє, коли їздили на авторинок, купили деталей на 2 000 гривень, поки безрезультатно, авто стоїть. Можливо, в процесі ремонту щось іще зламалося. Тому, щоб зібрати тетрапаки цього разу, орендували «газельку», долучився і наш друг на своєму авто. Сподіваємося, це одноразовий випадок.

Як працює Tetrapaker

Влад: Зазвичай забрати тетрапаки з кав’ярні займає не більше як п’ять хвилин: прийшов, узяв коробку, спакував і поїхав. Але бувало й таке, що ми приїжджаємо, а упакування при нас миють. Доводиться чекати 30-40 хвилин.

У нас немає чіткого графіка, коли й у яку кав’ярню ми приїдемо, але намагаємося встигати все до 15:30, бо до цього часу працює «Україна без сміття» у вихідні. На станції ми вивантажуємо ящики, беремо мішки в працівників, пересипаємо туди всі тетрапаки, зважуємо і віддаємо.

Якщо у нас дві машини й два маршрути по 15 кав’ярень, то десь з 9:00 до 14:30 ми справляємося. Їздимо лише по кав’ярнях на правому березі. Лівий берег чи віддалені райони на правому, як-от Оболонь, поки що не можемо брати: якщо машина зламається і стане в центрі, ще вдасться з нею щось зробити, а якщо вона стане посеред мосту, буде набагато складніше.

Діма: Так, авто у нас не найбільш надійне, ніжне, я б сказав. Це наша основна проблема.

Влад: Ще іноді в коробці від тетрапаків трапляється пачка цигарок, бо хтось сприйняв її за смітник. Деякі кав’ярні відмовлялися приєднуватися до нас на початку, казали, що не хочуть мити тетрапаки. А найпоширеніша причина відмови – немає місця, щоб зберігати упакування.

Діма: Зараз, коли вже є ім’я Tetrapaker і з нами 30 кав’ярень, люди нам самі пишуть і цікавляться. Це тішить.

Боря: Деякі кав’ярні здають не тільки свої тетрапаки, а й приймають їх від своїх відвідувачів. Тобто люди сортують і вдома.

Влад: Нам уже пишуть ресторани. Приємно, що все більше людей цим цікавиться, але поки що місця в нас немає, тому ми ставимо їх у чергу.

Боря: Нас іноді запитують, чи можемо ми забирати відсортоване сміття з будинків. Ми намагаємося не відмовляти, а просимо почекати, але фізичної можливості робити це немає. Глобально ми думаємо про те, щоб сортувати інші види відходів, але наразі це в далеких планах, бо нам спочатку треба налагодити всі процеси з тетрапаками.

Антон: Також звертаються офіси IT-компаній і просять вивозити їхні відходи. Пишуть з Івано-Франківська, Чернівців, Одеси й запитують, як ми це робимо, бо хочуть почати робити так само в себе. Ми скеровуємо всіх до «України без сміття» і розповідаємо, що можна відправляти їм відходи навіть «Новою поштою» з інших міст.

Хто за це платить

Діма: Ми все це робимо власним коштом і не беремо з кав’ярень гроші. Нещодавно в одному закладі мені сказали: «Ми готові збирати упакування. Скільки ви будете нам за це платити?». А коли я пояснив, що це безкоштовно, вони відповіли, що ще подумають.

Влад: Дехто думає, що ми на цьому заробляємо, але насправді тільки витрачаємо. Це суто наша ініціатива, ніхто нікому не платить. Tetrapacker – це як ще одна робота: окрім вивозу, треба наперед прикинути, які обсяги зможемо охопити за ці вихідні, та скласти маршрути для двох автомобілів. Наразі ми не ведемо аналітику, бо в кожного з нас є своя робота, і складно знайти додатковий час.

Ми виставили номер своєї картки, щоб люди могли підтримати нас, якщо захочуть. Звісно, ми думали, що було б добре якось покривати витрати на авто та бензин і знайти спонсорство чи фінансування, щоб купити бусик. Це зробило б справу ефективнішою. В один бусик влізуть тетрапаки із 30 кав’ярень, так ми зможемо охопити більше закладів. Зараз у нас 34 кав’ярні й ще понад 30 стоїть у черзі – ми просто фізично не можемо їх потягнути. Хочемо зробити справу більш системною.

Діма: У нас є основний спонсор: Kachorovska повністю оплачує нам бензин. Але ще одна стаття витрат – ремонт. «Жигулі» дешево коштують, але вони постійно ламаються. Деталі недорогі, але по часу це затратно: «двійка» стабільно ламається щотижня, іноді вона просто сама не заводиться і ми штовхаємо її, на ній не працюють поворотники і двірники, тому в погану погоду ми не можемо виїхати, а ще вона просто гнила і з неї випадають по дорозі тетрапаки.

Влад: Нам нескладно збирати тетрапаки по кав’ярнях і вкладати в це свій час, але ми трохи хвилюємося, що не впораємося. Ми залежимо від багатьох факторів, щонайменше, машина може зламатися. Не хочеться підставляти людей з кав’ярень. Нам трохи страшно, але поки що просто робимо, що можемо, і не загадуємо наперед.

Фото: Юля Беба