Якби історія Землі була добою, нашій планеті лишилося б існувати дві хвилини. Найбільше пришвидшує хід годинної стрілки глобальне потепління. Проблема планетарного масштабу, але ще є надія, що разом ми зможемо врятувати Землю – маленькими кроками та спільними зусиллями.

Швеція

?«пасивні» будинки

?велосипеди й громадський транспорт на біопаливі

?99% сміття переробляють

?«пасивні» будинки

?велосипеди й громадський транспорт на біопаливі

?99% сміття переробляють

Чому ми говоримо про Швецію?

Швеція вважається однією з найбільш «зелених» країн Європи. Вона посідає перше місце в Європі за споживанням органічної продукції (40%), а уряд виділяє щороку близько 100 мільйонів крон на дослідження екології та пошук екоінновацій. А до 2050-го Швеція планує стати першою країною, що відмовиться від викопного палива.

Чому забруднювач платить?

Ще у 1920-х у Швеції вперше оподаткували джерела енергії, звідси бере початок принцип «забруднювач платить». Перший податок на викиди вуглецю ввели 1991 року – разом з енергетичним податком вони становлять основу шведської кліматичної політики. Із часом податок зростав, тож компанії збільшували енергоефективність і шукали альтернативні джерела енергії.

Як можна опалювати будинок теплом людського тіла?

Наразі понад 50% енергії у Швеції – з поновних джерел. І це найвищий показник у Євросоюзі. Альтернативні джерела енергії застосовують і в міському будівництві. Теплову енергію від людського тіла чи електричних приладів використовують так звані «пасивні» будинки.

Наприклад, на Центральному вокзалі Стокгольма створили геотермальну систему: щодня вокзалом користується 250 000 пасажирів і тепло їхніх тіл обігріває офісний комплекс Kungsbrohuset, що розташований поруч. Охолоджують Kungsbrohuset завдяки воді з озера неподалік.

Також на будинках можна часто побачити зелені стіни-очисники, а на дахах ділянки з міськими фермами. Такими створюють цілі житлові комплекси та райони, наприклад, у Мальме чи Стокгольмі.

Як людей мотивують сортувати та переробляти сміття?

99% сміття країна переробляє. 85% усіх алюмінієвих бляшанок і ПЕТ-пляшок утилізують, одна людина здає 180 пляшок на рік. Сортувати сміття у Швеції зручно, адже підземні сміттєпроводи розташовані не далі ніж на відстані 300 метрів від кожного будинку.

52% сміття перетворюють на енергію, а 47% переробляють і використовують повторно. Завдяки цьому викиди парникових газів скоротилися на 70%.

За утилізацію шведи отримують ваучери на знижки у супермаркетах, а також можуть використовувати тепло від сміття для опалення свого будинку – таких по всій країні є мільйон. Частину попелу використовують для будівництва доріг. Біогаз від харчових відходів – як біопаливо для громадського транспорту. Крім того, Швеція переробляє і чуже сміття, отримуючи за це додаткові 100 мільйонів доларів до бюджету від Великої Британії, Норвегії, Ірландії та інших країн.

Республіка Маврикій

?«африканська історія успіху»

?енергія океану

?екотуризм

?«африканська історія успіху»

?енергія океану

?екотуризм

Чому ми говоримо про Маврикій?

Республіка Маврикій – крихітна (2 000 км2) острівна країна в Індійському океані за 2 000 кілометрів від узбережжя Африки. Це «африканська історія успіху» – в Маврикію одна з найвищих тривалостей життя у цій частині світу (74 роки), стабільна демократія і відносно високі показники економічного розвитку. Крім того, Маврикій – острів з унікальними видами рослин і тварин, має індекс екологічної ефективності 80,6. Вуглецевий слід – мізерний, але Маврикій посідає 13-те місце серед країн, яким загрожують стихійні лиха через зміни клімату.

Як поєднати боротьбу з бідністю і зелену енергетику?

Маврикій не має власних покладів паливних копалин, тож розвиває вітрову та сонячну енергетику. Повноводних рік на островах немає, тому науковці спільно з підприємцями шукають способи отримувати енергію від океану.

У 2017-му в Маврикії запустили проєкт Home Solar – на дахах будинків бідних сімей встановили 10 000 сонячних батарей. Таким чином одночасно виробляють «зелену» електроенергію і підвищують рівень життя. Енергію біогазу використовують для заготівлі цукрової тростини – найважливішої сфери промисловості Маврикію. Природний газ у господарстві не використовують.

До 2030 року уряд прагне збільшити частку альтернативної енергії до 35% і зменшити власний вуглецевий слід на 30%.

Як захистити природу на острові, який мало не знищили колонізатори?

Маврикій – це гористий вулканічний острів, оточений кораловими рифами, лагунами, лиманами, вкритий мангровими заростями, лісами й болотами. Зникнення цих унікальних екосистем – головна проблема країни. У минулому європейські колоністи повністю знищили птахів додо, значно зменшили популяції яванських оленів, рожевих голубів. Звичну рослинність витісняють завезені гуави та евкаліпти.

Сьогодні на острові лишилося тільки 2% від колишньої площі лісів. Через глобальне потепління почастішали повені й посухи. Щоб уберегти природу, створюють національні парки – наприклад, «Чорні річкові ущелини», що охоплює найбільш рідкісні види острова. Частина території острова входить до всесвітньої мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО, а Фонд дикої природи Маврикію розвиває екотуризм.

Іноді країни схожі на людей –

живуть на широку ногу, попри власні прибутки та ресурси. Тож трапляється, що задовольнити власних потреб не можуть, а екологічний слід мають добрячий.

Спробуйте здогадатися,

скільки країн треба було б для покриття потреб у природних ресурсах однієї держави.

Наприклад, щоб задовольнити всі потреби Італії потрібно 3,8 територій Італії. А як щодо Китаю, Великої Британії, Індії та Греції?

Натискайте на карту, щоб побачити відповідь

 

Сингапур

?найчистіша країна Азії

?сміттєвий острів

?«зелені» стандарти будівництва

?найчистіша країна Азії

?сміттєвий острів

?«зелені» стандарти будівництва

Чому ми говоримо про Сингапур?

Наприкінці 1950-х Сингапур був суцільною екологічною катастрофою – місто більше нагадувало нетрі, де в провулках ще вчорашні селяни випасали свиней. У 1963 році місто стало незалежним від Великої Британії і перетворилося на місто-державу – з цього почалася його історія як одного з «чотирьох азійських тигрів». Тепер це найчистіша країна Азії.

Що заборонено на вулицях Сингапуру?

Перетворенню Сингапур завдячує прем’єр-міністрові Лі Куан Ю. Він непокоївся усім: і чистотою вулиць, й освіченістю мешканців, і екологією, й економікою. Одна з перших його реформ – кампанія проти плювання на вулицях. Щоб відучити сингапурців від шкідливої для здоров’я і довкілля звички знадобилося кількадесят років і штраф у 370 доларів. Такими ж були кампанії проти жувальних гумок і куріння, вживання їжі в метро і годування бездомних тварин. Тепер вулиці Сингапуру чисті й доглянуті.

Звідки сингапурці беруть воду?

Однією з найбільших проблем Сингапуру завжди був брак прісної води – дві основні річки були схожі на каналізацію, куди зливали нафту й свинячий гній. Влада ввела високі штрафи за забруднення водойм, очистила річки та встановила по всій країні дренажні системи для збору дощової води.

Як Сингапур перетворили на «місто-сад»?

У Міністерстві національного розвитку виник департамент, що спеціалізувався на зелених насадженнях, а 1971 року в країні вперше провели День висадки дерев – тепер це щорічна традиція.

Спершу корови їли насадження, місцеві ходили по газонах і крали дерева, але згодом їх від цього відучили. Сьогодні майже половина території країни покрита садами та національними парками. Сингапур називають містом-садом, і це офіційно одна з найважливіших стратегій розвитку. Один з основних пунктів – забудовник мусить висадити стільки дерев, скільки постраждало в результаті робіт.

На екологію впливає і відсутність транспорту – тільки 10% сингапурців мають автомобілі. Авто дорого купувати через мито і високу вартість дозволу, а всі міські парковки й дороги до ділових центрів у годину пік платні.

Що робити зі сміттям, якщо для нього бракує місця?

60% сміття в країні переробляють, 38% спалюють, а решту 2% перетворюють на острів Семакау, насипаний у 1999 році. Це було єдиним способом утилізувати сміття у такій малій країні – тепер острів повністю засаджений деревами й травами, а спеціальна моніторингова служба контролює стан екосистеми.

Як екологічність стала впізнаваною?

Головний символ Сингапуру – штучні дерева парку «Сади біля затоки». Це 101 гектар намитої землі, перетворений на міський простір. Тут «висадили» штучні дерева заввишки 25 і 50 метрів, що регулюють температуру повітря. «Листям» слугують сонячні батареї, а «стовбуром» у спеціальні резервуари стікає дощова вода.

Словенія

?«найбільш стала» країна світу 2017 року

?економіка замкненого циклу

?відповідальний туризм

?«найбільш стала» країна світу 2017 року

?економіка замкненого циклу

?відповідальний туризм

Чому ми говоримо про Словенію?

2017 рік був оголошений Міжнародним роком сталого туризму для розвитку. У зв’язку з цим провели дослідження, яка країна найкраще дотримується стандартів. Словенія набрала 96 балів зі 100. Країна, розташована серед смарагдових полів, снігових вершин і мережева озер, приваблює туристів і не забуває про довкілля.

Що таке економіка замкненого циклу і як
це працює у Словенії?

Екологічність Словенії спирається не лише на збереження природи. Індекс екоінновацій у Словенії – 115; вищий індекс серед європейських країн мають тільки Швеція, Німеччина та Люксембург. Країна змогла досягти такого результату завдяки орієнтації на економіку замкненого циклу – це означає, що продукти та ресурси використовують на різних етапах виробництва, що зменшує кількість промислових відходів. Провідними сферами для екоінновацій виявилися автомобільні та будівельні компанії, фармація та електричне обладнання. Розробки проводять в аграрному та харчовому секторах. Економіка замкненого циклу – офіційна політика країни.

Як громада отримує користь від туризму?

Площа Словенії – трохи більше як 20 тисяч км2 (приблизно як Черкаська область). Майже 60% вкривають ліси, а загалом у країні понад 40 національних парків і заповідників, де оберігають майже 20 000 видів рослин і тварин. Туристи мають доступ до цих територій завдяки мережі пішохідних стежок. Кошти від туристичного податку отримує місцева влада, тож громади можуть інвестувати в зелену енергетику чи велосипедні маршрути.

Як у країні розв’язують проблему зі сміттям?

Центр поводження з відходами у Любляні – один з найсучасніших і найбільших у Європі. Щороку через нього проходить понад 170 000 тонн відходів. До 98% сміття переробляють або перетворюють на біопаливо чи компост. Щоправда, в інших містах і регіонах ситуація дещо гірша, тож загалом у Словенії переробляють 58% відходів, водночас середній показник у Євросоюзі 28%. Це досягають завдяки домашньому компостуванню, а якщо це неможливо – збирають біовідходи за методом «від дверей до дверей».

 

Стати екогероєм може кожен –
і людина, і організація

Як МХП робить свою діяльність більш екологічною?

На виробничих потужностях МХП використовують поновні джерела енергії – наприклад, біогазові станції (одна на 5,5 МВт, друга – на 24 МВт, уже запущено першу чергу на 12 МВт) і пілотні сонячні панелі.

Компанія встановлює баки для сортування сміття, щорічно висаджує дерева, організовує екофестивалі (за 2019 рік влаштувала понад 10 екофестивалів) і проводить інформаційні кампанії щодо важливості піклування про природу (в 14 областях країни).

Створення «зеленого офісу» – співробітники холдингу сортують сміття, відправляють його на переробку і використовують багаторазову тару (понад 28 тисяч співробітників).

Стежить за стабільністю водного балансу регіонів, де розташоване виробництво.

Екологічна політика холдингу спрямована на зниження викидів парникових газів і досягнення вуглеводневого нейтралітету.

матеріал підготовлено за підтримки