Якби історія Землі була добою, нашій планеті лишилося б існувати дві хвилини. Найбільше пришвидшує хід годинної стрілки глобальне потепління. Проблема планетарного масштабу, але ще є надія, що разом ми зможемо врятувати Землю – маленькими кроками та спільними зусиллями.

Рейк’явік (Ісландія)

🏠 використовує
геотермальну енергетику

🏠 креативні простори
замість заводів

 

Рейк’явік (Ісландія)

🏠 використовує геотермальну енергетику

🏠 креативні простори замість заводів

Рейк’явік заснували 874 року на півострові, вкритому лавою та вулканічним камінням. Місто оточували гейзери, водні басейни, вулкани та термальні джерела – такою була вся острівна країна.

Вугілля та цінні копалини країна не мала, тож уряд використовував доступні способи заробітку: туризм, експорт морепродуктів і виготовлення алюмінію. Саме алюмінієві заводи шкодили природі Ісландії найбільше, оскільки їхнє функціонування потребувало багато нафти, яку країна закуповувала.

У 2008 році весь світ накрила фінансова криза. Не оминула вона й Ісландію. Жителі столиці вийшли на протести проти корупції та політики влади. Новий соціал-демократичний уряд працював не просто над поліпшенням фінансової ситуації, а й окреслив новий напрям роботи – екологічну економіку. Так в Ісландії почалися реформи для захисту природи, найістотніше вони зачепили найбільше місто країни – столицю Рейк’явік.

До 2040 року Рейк’явік планує стати першим у світі містом без викидів парникових газів. Нині парникові викиди в Рейк’явіку (а отже, і в Ісландії загалом) становлять 2,8 тонни на людину, а в США це 16,5 тонни.

Щоб досягнути цифри «0», Рейк’явік (як і вся країна) вже майже перейшов на поновну енергетику: понад 90% енергії в Ісландії генерують геотермальні станції. Перші свердловини для Рейк’явіка пробурили ще 1943 року, дев’ять із них працюють досі. Усі будинки столиці мають геотермальне опалення.

Громадський транспорт Рейк’явіка працює на водневих двигунах. Це означає, що міські автобуси не викидають у повітря шкідливі речовини і CO2. Крім того, місто щороку інвестує мільйони фунтів в інфраструктуру: велодоріжки, парковки, зарядні станції для електроавтомобілів, у швидкісну автобусну систему.

Міська стратегія розвитку передбачає зменшення передмість – так столиця не буде розповзатися і руйнувати довколишню природу. А більше як сотня компаній країни підписала зобов’язання зменшувати кількість відходів і шкідливих викидів.

Місто регулярно потрапляє в п’ятірку рейтингу смарт-міст Cities in Motion Index. Тож Рейк’явік – приклад того, як екологічність і повернення до природи може бути інноваційним і високотехнологічним.

Мельбурн (Австралія)

🏠 найкраще місто для
життя

🏠 найбільша у світі
трамвайна мережа

🏠 місто як екосистема

Мельбурн (Австралія)

🏠 найкраще місто для життя

🏠 найбільша у світі трамвайна мережа

🏠 місто як екосистема

Австралійський Мельбурн сім разів визнавали найкращим у світі містом для життя. Це при тому, що у конгломераті із 31 муніципалітету проживає понад 4,5 мільйона людей. У 2018 році місто набрало 97 з половиною балів зі 100 можливих. Річ не тільки в якісній освіті, комфортних умовах для бізнесу та системі охорони здоров’я. Один з найважливіших чинників відбору – екологія.

У Мельбурні особливу увагу приділяють громадському транспорту. Паркувальні місця коштують дорого, тож містяни купують автомобілі нечасто. І віддають перевагу не автобусам, а трамваям: у місті найбільша у світі мережа цього виду електротранспорту, що складається з 1 700 зупинок.

Місто має офіційну стратегію зі збереження біорізноманіття та план екологічного розвитку «Місто як екосистема». Для виконання цих планів тут розвивають мережу парків і садів – міський «ліс» складається з 77 тисяч дерев. Міській владі важливо хоча б частково зберігати ті види рослин і тварин, що були на території Мельбурна до його заснування в 1835 році. Тому в парках встановлені таблички з інформацією про локальних тварин (наприклад, вомбатів) і рослин (наприклад, орхідеї). А в парку Wurundjeri стежки формують сузір’я, названі на честь різних тварин. До догляду за парками може долучитися кожен, хто стане частиною міської мережі екологічних волонтерів. Їх навчають оцінювати вплив шкідників, займатися лісництвом і дбати про рослини в домашніх умовах.

Бізнес також заохочують до екологічних проєктів. Наприклад, у 2017 році дві будівельні компанії з Мельбурна створили вуглецево-позитивний будинок, що споживає енергії на три долари на рік, а ще його спорудили повністю з локальних екологічних матеріалів. Дім має систему вентиляції, що дає змогу нагрівати чи охолоджувати повітря і цистерну для збору тисячі літрів дощової води.

Збереження біорізноманіття в Австралії визначено як загальнодержавний пріоритет. А штат Вікторія, столицею якого є Мельбурн, має власну стратегію розвитку «2036», що передбачає роботу з містянами, аби переконати їх у користі екологічного підходу.

У плані передбачено очищення води, зменшення викидів у повітря, розвиток альтернативних джерел енергії, зменшення використання шкідливого транспорту, створення складних ландшафтів і збільшення площі зеленого публічного простору, а також зміцнення зв’язків містян з австралійськими аборигенами.

Передусім важливі не матеріальні зміни, а переконання людей у тому, що екологія та природа – це важливо. Тому цю стратегію розробляли спільно з жителями – влада міста й штату консультувалася з громадами онлайн і на особистих зустрічах.

Загалом своє ставлення до природи Мельбурн виражає у підході «екологічного сервісу». Це означає, що піклування про довкілля не заважає містянам отримувати від нього вигоду.

В Україні є власний рейтинг міст з найбільш забрудненим рівнем повітря.

Пропонуємо вгадати послідовність п’ятірки у першому півріччі 2019 року. Клікайте на міста, щоб побачити їх місце в рейтингу.

  1. Кам’янське
  2. Маріуполь
  3. Миколаїв
  4. Дніпро
  5. Одеса

В Україні є власний рейтинг міст з найбільш забрудненим рівнем повітря. Пропонуємо вгадати послідовність п’ятірки у першому півріччі 2019 року.

 

Клікайте на міста, які, на вашу думку, входять у пятірку найбільш забруднених

  1. Дніпро
  2. Маріуполь
  3. Одеса
  4. Миколаїв
  5. Кам’янське

Славутич

🏠 перший
в Україні енергетичний
кооператив

🏠 принципи
сталого
розвитку

🏠 перші в Україні
велодоріжки

Славутич

🏠 перший в Україні енергетичний кооператив

🏠 принципи
сталого розвитку

🏠 перші в Україні велодоріжки

Славутич вважається одним з наймолодших міст в Україні – його заснували 1986 року для переселенців із зони чорнобильської катастрофи. Його вважали «ідеальним радянським містом»: квартали будували архітектори з різних союзних республік, тут є школи, поліклініки, центри дитячої творчості й приміщення для спортивних секцій.

Саме як радянський спадок до сучасного Славутича перейшла мережа велодоріжок – це були перші велодоріжки в Україні. Поруч ростуть сосни, сакури та каштани. Доріжки закладені як частина інфраструктури пішохідно-велосипедного міста.

Та екологічні ініціативи сьогодні значно ширші, ніж просто альтернативний транспорт. Місцева громада створила перший в Україні енергетичний кооператив, щоб заробляти на зеленій енергії та робити місто чистішим.

Місцева громадська організація Greencubator разом з містянами створила підприємство, де кожен може придбати власну частку вартістю 500 доларів. Сонячні батареї встановлять на дахах будинків, а вироблену ними енергію будуть продавати за зеленим тарифом, що прив’язаний до євро. Таким чином інфляція ніяк не вплине на підприємство, а вкладники отримуватимуть стабільний прибуток. Водночас 5% прибутку кооперативу буде йти на соціальні проєкти в місті. Схожі проєкти для Європи буденність, а в Україні аналогів поки що немає.

Місто підписало міжнародну Угоду мерів, що зобов’язує скорочувати викиди шкідливих речовин і дбати про довкілля. За 2000-2010 роки Славутич удвічі скоротив використання газу: потреба в ньому зменшилася, адже будинки утеплили, а вікна замінили. Натомість міська котельня почала використовувати торф і подрібнену деревину. Крім того, у міській раді створили департамент енергоменеджменту, завдяки роботі якого планують заощадити 10% ресурсів.

Через безпосередню близькість до ЧАЕС (до станції 50 кілометрів), Славутич мало не щороку приймає міжнародні конференції на тему розв’язання проблем ядерної енергетики та екологічних викликів. Наприклад, тут відбувається Міжнародний екологічний форум.

Івано-
Франківськ

🏠 соціальні
та екологічні проєкти

🏠 громадський моніторинг
якості повітря

🏠 громадський ресторан

Івано-Франківськ

🏠 соціальні та екологічні проєкти

🏠 громадський моніторинг якості повітря

🏠 громадський ресторан

В Івано-Франківську, що за радянських часів був військовим містом, останнім часом є тренд на соціальні та громадські проєкти. Один з найуспішніших – громадський ресторан Urban Space, який уже відкрили і в Києві.

Urban Space запускали п’ять років тому у форматі спільнокошту: кожен міг долучитися до його формування, інвестувавши 1000 доларів. 80% прибутку вкладають у розвиток міста, і щороку ресторан фінансує соціальні проєкти, спрямовані на розвиток Івано-Франківська.

Які проєкти підтримувати, щокварталу визначають на зборах співзасновників і співзасновниць. За час існування ресторану він профінансував близько сотні ідей франківців. Вони стосуються збору та сортування сміття, розвитку велотранспорту, створення зелених зон та енергоефективності будинків.

Торік Urban Space підтримав дитячий проєкт EcoCity. Це мережа метеостанцій по всьому місті, що дає змогу всім охочим стежити за станом повітря. Діти-засновники вивчають робототехніку: завдяки платформі Arduino створені ними датчики фіксують і рівень шкідливих речовин, і температуру повітря, і вологість, і навіть рівень шуму. Результати спостережень можуть використовувати екологи, урбаністи та міська влада. А стежити за показниками зручно через мобільний додаток. Це перший схожий проєкт в Україні.

Улітку цього року ініціатива отримала продовження: діти-співзасновники провели майстерню для школярів міста, де пояснили, як спостерігати за станом повітря у мікрорайонах, і навчили виготовляти пристрої для моніторингу, які учасники встановили у власних будинках.

Ще один приклад свідомого підходу до міста – нове життя заводу «Промприлад». Щоб завод не стояв пусткою, його ревіталізували: тепер тут бізнес-кластер, що співпрацює з громадськими активістами, бізнесом і європейськими урядами. Ревіталізація не тільки допомагає вдихнути нове життя в старі об’єкти, а й дає змогу не витрачати природні ресурси на будівництво нових. Крім того, на «Промприладі» працюють у чотирьох напрямах, серед яких урбаністика. Тож в Івано-Франківську місто роблять не тільки комфортнішим, а й більш здоровим – у всіх сенсах цього слова.

Стати екогероєм може кожен –
і людина, і організація

Які екоактивності втілюють у МХП?

На виробничих потужностях МХП використовують поновні джерела енергії – наприклад, біогазові станції (одна на 5,5 МВт, друга – на 24 МВт, уже запущено першу чергу на 12 МВт) і пілотні сонячні панелі.

Компанія встановлює баки для сортування сміття, щорічно висаджує дерева, організовує екофестивалі (за 2019 рік влаштувала понад 10 екофестивалів) і проводить інформаційні кампанії щодо важливості піклування про природу (в 14 областях країни).

Створення «зеленого офісу» – співробітники холдингу сортують сміття, відправляють його на переробку і використовують багаторазову тару (понад 28 тисяч співробітників).

Стежить за стабільністю водного балансу регіонів, де розташоване виробництво.

Екологічна політика холдингу спрямована на зниження викидів парникових газів і досягнення вуглеводневого нейтралітету.

матеріал підготовлено за підтримки