«Важко думати після коронавірусу» – скарга, яку часто можна почути від людей, які перехворіли на COVID-19. За словами лікарів, це наслідки надмірної тривожності через сфокусованість на власних почуттях. Посилювати цей стан може коронавірусна інфодемія: поширення чуток щодо вірусу й загальна напруга щодо теми в медіа. Ще одна причина – кисневе голодування, або гіпоксія.

Ми попросили лікарів, які працюють із COVID-19, детальніше пояснити, чому після коронавірусу буває важко думати.

Денис Савощенко

сімейний лікар


Для того, щоби зрозуміти, що не так із мозком, спочатку потрібно дізнатися, що необхідно для його нормального функціонування. Мозок складає 2% маси тіла, але витрачає для працездатності понад 20% усіх поживних речовин в організмі людини.

Один з основних елементів для його нормального функціонування – кисень, і це основний ключ для розуміння можливого порушення функцій органа при коронавірусі. Одна з можливих причин порушення працездатності мозку – гіпоксія, або кисневе голодування.

Причини гіпоксії:

  • запалення легень (пневмонія): зменшення дихального об’єму легень, кількісне зменшення потрапляння кисню;
  • підвищення артеріального тиску: пришвидшення кровотоку, що надає змогу повноцінно передавати кисень з еритроцита у тканини; тахікардія – також пришвидшує швидкість кровообігу;
  • анемія: зниження кількості еритроцитів, зменшення вмісту гемоглобіну;
  • запалення судинної стінки: судини не пропускають кисень до тканин;
  • порушення функцій еритроцитів: не дає змоги транспортувати кисень.

Ці фактори призводять не тільки до порушення пам’яті й погіршення мислення, а ще можуть викликати мігрень. Причина 40 % мігреней – гіпоксія. Мозок кричить: «Дайте кисню!», використовуючи замість голосу больовий сигнал.

Якщо говорити просто:

Ваш мозок – це ноутбук без підзарядки. Для його нормального функціонування потрібна енергія: для комп’ютера – електрична, для мозку – кисень. Коли сідає батарея, комп’ютер переходить у режим зберігання енергії, при якому він виконує основні функції, не виконуючи другорядні, та зі зменшеною швидкістю.

З мозком відбуваються схожі процеси: при недостатності кисню він виконує найважливіші функції й забезпечує життя організму. А залишки кисню (якщо вони є) витрачає на другорядні функції: мислення, пам’ять та інші.

Що робити, щоби повернутися до звичного режиму:

Зверніться до вашого лікаря, він підкаже, що робити, щоби не завдати шкоди вашому організму.

Забезпечте правильну якість повітря. Воно має бути свіжим, прохолодним і вологим (40–60% вологості).

Прогулюйтеся на свіжому повітрі (якщо лікар дозволяє та є сили).

Поступово проводьте фізичну реабілітацію. Починаючи з дихальної гімнастики, занять на дихальному тренажері, ходіння. І поступово, під наглядом лікаря, підвищуйте навантаження за допомогою занять у тренажерному залі, фітнесу чи басейну, якщо для цього немає протипоказань.

Слідкуйте за водно-електролітним балансом, з цим вам також допоможе лікар. Намагайтеся харчуватися різноманітно та збалансовано.

Ніякого самолікування! Це призводить до погіршення стану здоров’я та може викликати незворотні порушення в роботі головного мозку. До самолікування належать не тільки медичні препарати, а й вітаміни, БАДи та фітопрепарати.

Якщо виконувати рекомендації лікаря, поступово повернуться всі функції головного мозку – і функціонуватимуть ліпше, ніж до хвороби.'

Віолетта Лійка

сімейна лікарка, співзасновниця «Свій.Док»


Як коронавірус впливає на мозок?

Насамперед треба згадати про інфодемію, яка впливає на швидкість мислення, тому що вселяє у свідомість страх. Ми чуємо випадки, коли люди помирають, коли їм не вистачає кисню, проблеми із системою охорони здоров’я теж у цей кошик. Люди хвилюються, що потраплять у цей популяційний мінус і врешті можуть померти, не потрапити в лікарню, не мати змоги зробити КТ, отримати медикаменти тощо.

Думаю, ми зможемо дізнатися більше про вплив COVID-19 на мозок через років десять, коли проведуть глибші дослідження. Проте вже зараз є аргументи з досліджень, які проводили у 2020. Вони опубліковані в англійському медичному журналі The Lancet.

Результати говорять, що люди, які хворіли на ковід, частіше мають маніфест психічних захворювань, аніж люди, які не хворіли на ковід. Наприклад, якщо людина була схильна до шизофренії, до тривожно-депресивних розладів, до деменції, то у випадку захворювання маніфест або рецидив психічних захворювань був частіший.

На жаль, були випадки вдалих і невдалих суїцидальних спроб на тлі коронавірусної інфекції. Тому ми можемо з упевненістю заявляти, що коронавірус впливає на наш мозок. Як емоційно, тому що ми боїмося померти, боїмося за свої близьких, так і органічно, тому що вірус змінює поведінку нашого мозку.

Як це впливає на швидкість мислення?

Людина, що перехворіла або хворіє на ковід, уже наслухана про смерті та нестачу ліків. Через це певні когнітивні функції її мозку пригнічені, тому що мозок перебуває в ощадливому стані й намагається згенерувати найкращий варіант для виживання. У вірусу також є мета – вижити й розмножуватися в організмі. А наша мета – вижити, попри різні інфекції.

Коли людина переносить це захворювання легко або у ступені середньої тяжкості, вона зосереджується на своїх відчуттях, щоби не пропустити ускладнення. Коронавірусна інфекція викликає сильну втому і, я думаю, людиною володіє страх і знесилення.

Декому вдається думати про щось стороннє й намагатися не випадати з робочого ритму, але не всім. Якщо людина хворіє не в тяжкій формі, раджу зберігати свій режим дня, щоби не випадати з життя та трошки відволіктись від думок про хворобу.

Чому після перебігу хвороби буває складно думати?

Є таке поняття, як «постковідний синдром» і він, на жаль, триває досить довго. У деяких людей він може тривати навіть до 6 місяців. Зазвичай – це 1–3 місяці, але повну інформацію про це матимемо за рік, коли проведуть відповідні дослідження. Цей синдром характеризується апатією, втомою, субфебрильною температурою – 37–37,2.

Також можуть бути м’язові болі, небажання працювати, виходити в люди, займатися звичними для себе справами та, звісно, небажання розв’язувати інтелектуальні завдання або питання навчання. Також можуть захворіти близькі люди хворого. Людина про це постійно думає й переживає. Залежно від перебігу хвороби, ковід може викликати порушення когнітивних функцій.

Як відновити швидкість мислення після COVID-19

Треба дати собі час, як фізично, так і емоційно. Базові принципи, на яких тримається добробут нашого організму – здоровий сон, гігієна сну, регулярна фізична активність, здорове харчування, у якому містяться всі необхідні для життєдіяльності продукти: білки, жири, вуглеводи, клітковина, ягоди, фрукти, овочі.

Важливо підтримувати питний режим, профілактичні дози вітаміну D й поступові заняття звичними справами, роботою чи навчанням. Треба давати собі можливість відпочити, якщо відчуваєте втому, але на це просто потрібен час.

Якихось чарівних пігулок від цього не буває. Якщо людина помічає, що її функції значно погіршилися й вона відзначає, що їй зле, що вона відчуває погіршення пам’яті, зниження реакції – необхідно звернутися до сімейного лікаря для подальшої діагностики.

Якщо людині необхідна стороння допомога, сімейний лікар може зробити їй певні тести й, за потреби, направити до невролога, психіатра або психотерапевта. Якщо в людини є показання для призначення антидепресантів, то лікар, який володіє сучасними протоколами призначення антидепресантів, може вільно прописати їх людині, яка цього потребує. Не потрібно займатися самолікуванням. Якщо у вас є симптоми, які вас турбують – звертайтеся до свого сімейного лікаря.

Ілюстрації: rawpixel.com