Про те, що прийдешня зима буде чи не найскладнішою за всю історію незалежності, українців попереджали ще влітку. А в жовтні РФ почала масовану атаку по об’єктах енергетики, і стало очевидно, що готуватися дійсно треба всім.

В Офісі президента попередили: відключення світла, води та тепла можуть бути по всій Україні, адже в нашій енергосистемі все взаємозалежне та повʼязано між собою. Якщо сьогодні російські ракети влучили в Києві, то проблеми можуть бути в усіх центральних регіонів.

Ще раніше, розуміючи важливість енергонезалежності в умовах війни, фонд Energy Act For Ukraine започаткував проєкт «100 сонячних шкіл». Його мета – обладнати сонячними електростанціями 100 навчальних закладів у регіонах, які постраждали від бойових дій. Це дасть змогу школам не залежати від аварійних чи віялових відключень.

Поспілкувалися про проєкт із фондом і директором ірпінської школи, де встановлять першу сонячну станцію.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів

Що це за фонд

Фонд Energy Act For Ukraine започаткували у квітні 2022 року як відповідь на повномасштабне вторгнення. Він спеціалізується на допомозі прифронтовим і постраждалим регіонам саме у сфері енергетики: постачає на передову ліхтарі, павербенки, електрогенератори, мобільні сонячні станції для польових шпиталів. Ще два великі проєкти фонду мають незабаром стартувати – вони стосуються обладнання шкіл і лікарень сонячними електростанціями з акумуляторами

Засновниця та гендиректорка фонду – Юліана Оніщук, фахівчиня у сфері відновлювальної енергетики. У 2019 році вона побудувала в Житомирській області власну сонячну електростанцію потужністю три мегавати. Така станція, за її словами, може забезпечити електроенергією в середньому приблизно тисячі приватних будинків. «Станція віддає електроенергію напряму в розподільчі мережі села, біля якого розташована станція. У мене немає цілі постачати електроенергію певному обʼєкту, наприклад, заводу. Я її продаю державі за «зеленим тарифом», за яким Україна зобовʼязалась закуповувати енергію з відновлювальних джерел», – зазначає вона в коментарі The Village Україна.

«100 сонячних шкіл»

«Коли звільнили Ірпінь і Бучу, я зрозуміла, що найбільше би хотілося допомагати чимось, що буде нести користь у довготривалій перспективі. Привезти генератор – це теж важливо, це emergency, але ми можемо робити більше. Тоді виникла ідея будувати сонячні станції – децентралізовані ресурси енергетики. У нас два основні фокуси – школи та лікарні. Ми хочемо, щоб вони були незалежними, автономними в питанні енергопостачання», – розповідає засновниця фонду Energy Act For Ukraine Юліана Оніщук.

Загалом хочуть обладнати такими станціями 100 шкіл і 50 лікарень. Почнуть із навчальних закладів. «Енергетична незалежність цивільного будинку, лікарні та школи у воєнний час абсолютно точно могла врятувати життя. Провести операцію, зарядити телефон – дізнатися про «зелений коридор», зателефонувати рідним, приготувати їжу», – пояснює ініціаторка проєкту.

Першу сонячну станцію мають встановити в школі №17 в Ірпені. Під час бойових дій під Києвом навчальний заклад був пошкоджений артилерією. За словами директора Івана Пташника, було пʼять «прильотів» у саму школу та ще приблизно 30 на територію. Один із боєприпасів наскрізь пробив капітальну стіну, був зруйнований фасад і дах, понівечений один із класів.

Школа №17 в Ірпені постраждала під чай бойових дій

Щойно Ірпінь звільнили від окупантів, школу відразу почали відновлювати. Замінили дах, відремонтували стіни, вставили 85 нових вікон. Роботи тривали до 31 серпня, щоб 1 вересня учні змогли почати навчання. У відновленні допомогло місто, область і ЮНІСЕФ.

До початку навчального року, протягом весни-літа, у шкільній їдальні World Central Kitchen готувала гарячі обіди для людей, які пережили окупацію в Ірпені або поверталися після звільнення.

«Протягом квітня-серпня до нас приїжджали багато волонтерів. На якомусь етапі зустрілися з фондом Energy Act For Ukraine, розговорилися, і нам запропонували таку сонячну систему, яка в майбутньому дасть нам змогу бути енергонезалежними», – згадує директор.

Як працюватиме станція

Школу №17 в Ірпені обладнають сонячною станцією потужністю 20 кіловатів. Це буде 52 сонячні панелі, які розмістять на даху. Водночас школу не відключатимуть від комунальної електромережі, тож вона буде використовувати одночасно й енергію сонця, і традиційну енергію з мереж.

Енергія сонця буде накопичуватися в системах збереження, тобто акумуляторах. Якщо світло в Ірпені відключать, то якийсь час, навіть у темну пору доби, школа зможе існувати автономно. За словами Юліани Оніщук, ідеться про три-чотири години – залежно від того, які прилади будуть увімкнені.

«Коли вдень сонячна станція працює і світло [в мережі] є, станція спочатку заряджає системи збереження. Як тільки вони наповнені, енергія йде в споживання школи. Якщо споживання школи дорівнює генерації сонячної станції, то вся генерація в цей день враховується до споживання школою», – розповідає Оніщук.

За її словами, у середньому школа споживає понад 40 кВт на годину. Станція ж у сонячні дні генеруватиме до 20 кВт на годину. Тож решту школа братиме з міських мереж. Утім, завдяки сонячній енергії заклад щонайменше зменшить комунальні платежі – приблизно на 30% на рік. Загалом сонячна станція може покрити до 35% споживання школи в сонячний день та близько 15%, якщо погодні умови несприятливі.

Юліана Оніщук, засновниця фонду Energy Act For Ukraine

«Школа не буде продавати [зайву] електроенергію в мережі, якщо генерація буде більше, ніж споживання. Це не комерційний проєкт. Хоча законодавство України дозволяє надлишки згенерованої енергії продавати в мережу. Але це не наша мета», – пояснює Юліана.

Мета – зробити школу енергонезалежною, хоча б на якийсь проміжок часу. Тому фонд передбачив, що в несонячний день акумулятори заряджалися від мережі. Головне – щоб вони так чи інакше були наповнені.

«Як бачите, ми з усіх сторін підійшли, щоб електроенергія в школі була, принаймні до наступного ранку, коли знову не почне світити сонечко», – зазначає Юліана.

Обладнання для сонячної станції має три складові – це сонячні панелі, інвертори (прилад, який перетворює постійний струм від сонячних панелей на змінний, який потрапляє в комунальні мережі) та системи збереження (акумулятори). Сонячна станція може працювати та без систем збереження – і так вона коштуватиме набагато дешевше, але тоді вона даватиме енергію лише протягом світлового дня.

Зараз обладнання для станції прямує в Україну. У фонді очікують, що на початку листопада його встановлять у школі та під’єднають. Загалом проєкт обійшовся в 40 тисяч євро.

У школі вже відчули необхідність стати енергонезалежними

З 10 жовтня, коли РФ почала цілити по українських електростанціях, в ірпінській школі вже відчули необхідність мати резервне живлення.

«Було вже приблизно чотири відключення світла протягом тижня. Якщо немає світла, то немає інтернету – немає й роботи. На сьогодні частина дітей очно займаються в школі, а частина обрала дистанційну форму навчання. Учителі працюють одночасно і з тими дітьми, які приходять до школи, і з тими, які підключаються онлайн», – пояснює директор Іван Пташник.

Школа №17 – одна з найбільших в Ірпені. Там понад 2,5 тисячі учнів – це 79 класів. Зараз лише майже половина з них ходить до школи, решта – підключаються дистанційно. Але директор вважає, що все більше родин буде повертатися до Ірпеня та відправляти дітей до школи. «Щоби тільки не прилітало», – додає він.

Такий вигляд матимуть сонячні панелі на даху школи №17 в Ірпені. Візуалізація: Energy Act For Ukraine

«У нас є паралелі, у яких по 10–11 класів. Навіть якби не було війни, то наша школа працювала б у дві зміни, бо в школі приблизно 42 класні кімнати на 79 класів. Самі розумієте, приблизно половина учнів навчаються у другу зміну. Додаткове освітлення в другу зміну, коли, не дай Боже, вимкнеться світло в місті, – це просто рятунок для нас», – зазначає Пташник.

З початком нового навчального року багатьом українським школам довелося перейти до навчання у дві або навіть у три зміни. Усе тому, що під час повітряної тривоги учні та вчителі мають спуститися в укриття – і воно повинно вмістити усіх, хто в цей момент буде в школі. Заклади, де більше однієї зміни, не зможуть продовжити навчання без світла в темну пору доби.

Не тільки про екологію, а про безпеку

Ще рік тому розмови про відновлювальну енергетику починалися би зі слів про довкілля та зміну клімату. На відміну від традиційних джерел енергії (газ, нафта, вугілля) енергія сонця, вітру та води не провокує викидів CO2 в атмосферу.

В умовах повномасштабної війни ми говоримо про альтернативні джерела в контексті нашої безпеки. По-перше, це незалежність від енергоресурсів РФ, які стали одним з інструментів у війні. По-друге, автономність у разі, якщо ворог битиме по обʼєктах централізованого енергопостачання. І, як ми вже зрозуміли за останні два тижні – не «якщо», а «коли».

За останніми даними (на 2021 рік), енергомережа України отримувала від альтернативних джерел приблизно 13% енергії. Для порівняння, у Європі за підсумками 2020 року було 22%.

У розвитку відновлювальної енергетики в частині механізмів регулювання ми приблизно років на 10 відстаємо від Європи, вважають у фонді Energy Act For Ukraine.

«Зараз у ЄС тримають курс на децентралізацію, на розвиток розподіленої генерації та створення енергетичних кооперативів. Так, якщо в якомусь селі є сонячні електростанції із системами збереження, то це є передумовою для створення енергетичних кооперативів. Тоді село саме буде вирішувати, скільки електроенергії споживати, скільки продавати, як зменшити комунальні платежі або надати комусь субсидію (наприклад, багатодітній сім’ї). Відповідно до європейського законодавства, вони можуть мати та керувати мережами систем розподілу у своєму селі, вони стають енергетично незалежним селом», – розповідає Юліана Оніщук.

Енергетичну незалежність може отримати й окремий будинок. І це те, що зараз дуже актуально для українців.

«Нам потрібно якомога більше диверсифікувати постачання електроенергії. Наявність сонячної станції вдома, наприклад, не виключає того, що ви можете споживати електроенергію з мережі. Не виключає того, що у вас може бути енергоефективний будинок. Генератор, мабуть, теж має стояти, враховуючи, у яких умовах ми живемо, – пояснює Оніщук. – Так, будівництво станцій коштує грошей. Але в Україні є «зелені» кредити. І зараз нам треба створювати більше лояльних умов для того, щоб люди розуміли, навіщо це потрібно – це допомагає енергетичній системі України. Розвиваймо відновлювальну енергетику, створюймо розподілену генерацію, будуймо у своїх будинках «сонце». Це безпека, незалежність, захищеність, автономність, зменшення викидів CO2. І що більше нас таких буде, то більше ми допомагатимемо українській енергетичній системі залишатися в балансі».