Міська влада презентувала проєкт нового генерального плану Києва. Новий генплан не передбачає значного розширення меж міста і розрахований на 3,8 мільйона постійних мешканців Києва. Пропонують повну реконструкцію хрущовок, зменшення території промзон, повну реконструкцію Бортницької станції аерації, збільшення мережі швидкісних трамваїв та четверту (Подільско-Вигурівську) гілку метро. Новий проєкт генплану розробили до 2025 року.

Над ним працював Інститут генплану та організація «Київгенплан»,  загалом близько сотні архітекторів, екологів, інженерів та інших фахівців, кажуть у КМДА. Запевняють, що врахували пропозиції урбаністів з Німеччини, експертів Світового банку та Ради Європи. Громадські слухання та громадські обговорення нового генплану почнуть у 2020 році. Ухвалити проєкт Київрада може вже у червні 2020 року.

Навіщо новий генплан?

Генеральний план – документ, який визначає основні принципи планування, забудови та іншого використання території міста: які галузі промисловості розвиватимуться, скільки буде побудовано нового житла, доріг, мостів, скільки робочих місць створять, як захищатимуть культурні об'єкти та історичну забудову, скільки парків і скверів облаштують.

«У Європі генплани оновлюють кожних 5 років, у Пекіні це роблять кожні 3-4 роки. Генплан Києва не оновлювали майже 20 років. Водночас у нього внесли понад дві тисячі локальних змін. Через це він повністю втратив свою регулювальну роль. А занижені показники (яким майже 20 років) не дають можливості об’єктивно ухвалювати рішення щодо соціально-економічного розвитку і планувати нове будівництво. Застарілість генплану призвела до погіршення екологічного стану довкілля, у місті стало забагато машин, ущільнилась забудова та спотворилась історична забудова. Виник дисбаланс між лівим і правим берегом Дніпра», – пояснює Сергій Броневицький, начальник «Київгенплану» (організації, яка розробляла проєкт нового генплану).

Площа та населення

За чинним генпланом планували збільшити площу Києва майже удвічі, приєднавши до нього 54 тисячі гектарів території – це десятки населених пунктів. Крім того, була помилка у прогнозі кількості населення Києва на 2020 рік: передбачалось, що тут житиме 2,6 мільйона жителів, фактично кількість населення міста перевищила 3 мільйони.

Показники чинного генплану розраховані до 2020 року, тому з наступного року може виникнути правова колізія, попереджає Броневицький. «Тобто Київрада не зможе законно ухвалювати рішення про виділення землі, давати дозволи на будівництво».

Майже 10 років на розробку

У 2008 році КМДА доручили переглянути чинний генплан, ухвалений 2002 року. Головні вимоги були такими: зберегти культурно-історичну спадщину та врахувати розвиток транспортної і соціальної інфраструктури. У 2010 році ухвалили і затвердили концепцію генплану як основу для подальшої розробки.

До 2019-го вдалося розробити новий проєкт і майже узгодити його із законодавством і новими державними будівельними нормами (ДБН).

Що в новому генплані?

Київська агломерація

Новий генплан розроблено для наявних меж Києва без планів значно розширити територію міста. Для збалансованого розвитку міста та області пропонують сформувати Київську агломерацію.

Агломерація матиме єдиний транспортний каркас, що з’єднає населені пункти та спростить дорогу до робочих місць і нових інфраструктурних об’єктів мешканцям передмість.

«При розробці враховані європейські принципи територіального планування щодо компактності, раціонального збереження природних ресурсів, принцип сталої мобільності та недопущення розростання території міста. Також враховано, що Київ, як і раніше, візьме на себе функції столиці, центру управління, науки, культури, освіти спорту та туризму», – каже керівник «Київгенплану».

Нове житло та реконструкція старого

Чисельність постійного населення Києва становитиме 3,8 мільйона людей, прогнозують в Інституті демографії НАН України. Враховуючи це, передбачено будівництво понад 28 мільйонів квадратних метрів нового житла. Водночас нове житло мають будувати у комплексі з дитячими садками, школами та іншими закладами, запевняють автори проєкту.

Передбачено повну реконструкцію так званих хрущовок. Їх планують відремонтувати та утеплити. Території, забудовані хрущовками, займають понад 1,5 тисячі гектарів. За принципом сталої мобільності «центр поруч з домом» у таких житлових районах створюватимуть громадські центри та публічні простори.

Зменшення промисловості

Площу промислових територій планують зменшити до 5,5 тисячі гектарів. А на їхньому місці розміщуватимуть інноваційні парки та житлово-громадські комплекси. «Завдяки цьому кількість робочих місць зросте з 1,7 до 2,5 мільйона».

Також передбачена «реорганізація занедбаних промислових зон у підприємства з новітніми технологіями». За даними міської влади, 13 тисяч гектарів (третина площі міста) Києва – це санітарно-захисні зони підприємств. У цих зонах мешкає 250 тисяч киян.

У новому генплані існування підприємств 1 та 2 ступенів шкідливості у межах міста буде заборонено. Якщо такі підприємства в межах міста працюють, то вони мають ліквідувати шкідливі виробництва, замінивши їх на нові технології.

Транспорт

У проєкті планують розвиток швидкісного рейкового транспорту: продовження наявних ліній метро, будівництво нових ліній – четвертої (Подільско-Вигурівської) та в перспективі п’ятої. Кільце міської електрички включать у єдину систему з міським метрополітеном та швидкісним трамваєм і побудують пересадочні вузли.

Заплановано будівництво трьох нових мостів через Дніпро та завершення будівництва Кільцевої дороги.

Планують створити нові смуги для громадського транспорту, почати будівництво перехоплювальних паркінгів, розвивати велоінфраструктуру. «При плануванні дотримувались принципу пріоритету громадського транспорту над приватним і принципу пішохода над автомобілем».

Нові комунікації

За темпами будівництва житла чинний генплан виконаний на 100% чи навіть більше, кажуть у «Київгенплані». Але за темпами будівництва інженерної, транспортної та іншої інфраструктури – лише на 20-25%.

«Це призвело до того, що вичерпались резерви джерел енергопостачання, застаріли технологія очистки питної води, система водовідведення та очищення стоків. У новому генплані розробили схеми електро-, тепло-, газо- та водопостачання і водовідведення. Будуватимуть нові електропідстанції та котельні, очисні споруди каналізації».

Планують провести повну реконструкцію Бортницької станції аерації.

Для енергозбереження пропонують впроваджувати альтернативну енергетику, санацію та утеплення будинків.

Нові парки

Зелені зони загального користування мають збільшити на 2,3 тисячі гектарів. У проєктних житлових районах розіб’ють 36 нових парків і 17 лісопарків.

Історичні пам’ятки

«Завершується розробка історико-архітектурного опорного плану, він охоплює понад 3,5 тисячі об’єктів культурної спадщини, на ньому покажуть межі історичних зон і зон охорони пам’яток. Встановлять жорсткі режими їх використання, в тому числі режими та буферні зони пам’яток ЮНЕСКО», – каже Броневицький.

В історичних зонах планують повністю заборонити висотну забудову.

Обкладинка: Анна Шакун

Ілюстрації: КМДА