Спека, забруднення повітря, підтоплення – ті небезпеки, які зустрічаються у великих містах через зміну клімату вже сьогодні. В ООН прогнозують, що ситуація з кліматом тільки погіршиться. Оксана Удовик з лабораторії інноваційного розвитку ПРООН на фестивалі «Урбанина» розповіла, що треба робити, аби поліпшити міський простір і пристосувати його до цих змін.

Місто

У містах сьогодні проживає 50% населення світу. А вже до 2050 року в них житиме 70% людей на планеті, кажуть в ООН. Але міста, які проєктували й будували сотні років тому, не готові до такого зростання. В ООН також прогнозують, що до 2030 року у світі з’явиться 45 мегаміст із населенням понад 10 мільйонів осіб. Київ теж може стати мегамістом до 2050 року, злившись повністю з передмістями – Вишневим, Вишгородом, Броварами. Вже сьогодні у Києві разом з передмістями проживає понад 7,5 мільйона людей.

До 2030 року в містах стануть помітними перші зміни клімату: зростання максимальної та мінімальної температури, забруднення повітря та підтоплення.

Ревіталізація району Hammarby Sjöstad у Стокгольмі завдяки біокоридорам  © André Vaxelaire

Через постійне підвищення температури повітря зростатиме температура води у річках, що вплине на її якість: у воді з’являтимуться ціанобактерії (цвітіння води), вона стане непридатною для використання. Це все відбувається і сьогодні, але за 10 років таких проявів стане більше. Саме тому серед 17 глобальних цілей ООН до 2030 року є цілі сталого розвитку міст і боротьби зі зміною клімату. Їхньою метою є модернізація міст, створення зелених громадських територій і вдосконалення міського планування та управління.

Повітря

Смог і погіршення якості повітря, яке у жовтні зафіксували у Києві, це перші ознаки зміни клімату. Причини смогу різні: вихлопи автомобілів, викиди сміттєспалювальних заводів, промислові викиди. Але одна з головних причин – це пожежі на торфовищах і болотах. Пожежі виникають переважно тому, що за часів Союзу торфовища були осушені. Нині під впливом змін клімату вони стають ще більш сухими, у теплу пору року горять і стають найбільшим джерелом чадного газу.

Висаджування квітів на зупинках, Утрехт, Нідерланди © Barbra Verbij / Clear Channel

Багато проєктів ПРООН спрямовані на відновлення боліт і торфовищ, бо це найбільш дієвий і природний спосіб розв’язання проблеми забруднення повітря у місті. Окрім Києва, є багато інших міст України, зокрема на півночі, де треба відновлювати знищені торфовища і навіть цілі екосистеми.

Розв’язання проблеми

Природа має уже готовий спосіб вирішення проблеми забруднення повітря. У світі сьогодні на природу починають дивитись як на майстра, у якого можна навчитись інновацій. З’явилася навіть наука, яка вивчає «мудрість» природи – біомімікрія. «Адже природа розвивалася близько чотирьох мільярдів років і стала таким собі RnD (відділом досліджень), який самостійно і безкоштовно знайшов механізми, здатні саморозвиватись, змінюватись, адаптуватись і працювати краще».

Трав’яні «подушки» між трамвайними коліями у Відні © Дмитро Макогон

Людство починає «звертатися» до природи вже сьогодні: бджолині гексагони використали в архітектурі, гусінь змусили стати 3D-принтером, слизовика (гриб) застосували для пошуку найефективніших транспортних шляхів між містами в Японії, рибалочка (птах – ред.) став прикладом для створення надшвидкісного експреса.

Як природа може допомогти у містах:

  1. Встановлювати подушки з трави на трамвайних коліях: коли спекотно, трава охолоджує трамвайні колії, коли сильні опади – абсорбує воду.
  2. Використовувати штучно створені болота для очищення води: цей метод досконаліший за хімічне очищення.
  3. Використовувати болота на стінах будинків: через них можна пропускати брудну воду з будинку, а на виході отримувати чисту воду.
  4. Використовувати мох у міському просторі – він абсорбує чадний газ. Питання забруднення повітря можна вирішити лавками з мохом.
  5. Висаджувати квіти та рослини на дахах зупинок громадського транспорту – це середовище існування для бджіл та інших комах.
  6. Створювати біокоридори і біомости у соціально непривабливих локаціях – перетворення індустріального порту на екомодуль у Стокгольмі.
  7. Використовувати закинуті будівлі для вирощування грибів.

Обкладинка: Barbra Verbij / Clear Channel