Повернути річку та облаштувати чотири повноцінні площі на Валах, організувати пішохідні маршрути Подолом, очистити стічні води з колекторів і зробити набережну зеленою – усе це зможе перетворити Подільську набережну та Верхній і Нижній Вали на простір для людей, переконує співзасновник «Агентів змін» Максим Головко. Ідею він представив на фестивалі «Урбанина». Проєкт незавершений, його продовжують вдосконалювати, тому пропонують вказувати на недоліки й радити власні ідеї. «Ми розробили концепцію Подолу, яка розвинула б на ньому публічний простір і пов’язала б його історичні ділянки та набережну в одне кільце. А Подільська набережна і Вали – це частина великої візії про загальну перебудову».

The Village Україна конспектує презентацію проєкту.

 Підпишись на THE VILLAGE УКРАЇНА В TELEGRAM – усі головні тексти тут.

Подільська набережна

Раніше Подільська набережна була більше пристосована для людей, але ближче до кінця ХХ століття ділянку від Поштової площі униз на південь покрило шосе і захисні споруди, а північніше з’явилася інфраструктура для річкового вокзалу і річкового порту. Набережну ніколи не проєктували комплексно як загальний об’єкт, який би враховував інтереси не лише автомобілістів, а й мешканців. Тому сьогодні вона не відповідає на 100% потребам людей і більше пристосована для транспорту і промисловості.

Ситуація може змінитися, бо на набережну планують вивести гілку метро (або легкого трамвая) з Троєщини, облаштувати розв’язку на Валах і побудувати міст. Момент, коли вона може змінитися, варто використати як шанс втілити те, що потрібно людям, а не порту або інфраструктурним об’єктам. Виникає завдання зробити набережну доступною, активною та чистою.

Доступність полягає в тому, щоб до набережної можна було зручно дістатись. Нині на шляху до неї багато парканів і підземних переходів. На самій набережній чимало сходинок, неінклюзивних спусків. Вони забирають великий шмат території або створюють бар’єр, який не дає змоги пройти. «Іноді здається, що по воді пройти легше, ніж по самій набережній».

Доступ до набережної треба облаштувати таким чином, щоб люди могли потрапити туди не лише з Поштової площі, а й з інших місць Подолу. Пропонують створити п’ять пішохідних маршрутів, у кожному з яких був би інклюзивний і зручний перехід до неї.

Верхній ярус Подільської набережної має стати одним з основних маршрутів, водночас зв’язати інші маршрути й продовжити набережну, яка простягається від Поштової площі до Артпричалу.

Нижній ярус важливий тим, що відкриває доступ до води, там є тінь і це приваблює людей. Щоб зробити його доступним, хочуть прибрати паркани і продовжити прохід у тих місцях, де його немає: планують зробити ще й нижній маршрут вздовж набережної. Нижній ярус можна розширити й облаштувати веломаршрути. Вони затверджені у велоконцепції, яку нещодавно ухвалила Київміськрада.

Змінивши підхід до набережної, можна зробити її активною: набережну проєктували відповідно до потреб кораблів і фактично донині її так використовують. Головні місця активності – це ресторани та готелі на воді. Щоб це змінити та створити нові магніти, планують зробити в кінці кожного з п’яти маршрутів об’єкти, які привернуть увагу постійних відвідувачів набережної. Хто є постійними відвідувачами? Це можна дізнатися, якщо з’ясувати призначення і функцію будівель поряд.

Чистота набережної безпосередньо залежить від чистоти води у Дніпрі. Сьогодні у річку виходить вісім колекторів з усього Подолу, які збирають дощову воду. Однак вона не проходить очищення: три з цих колекторів є руслами старих річок, інші п’ять – штучні. Крім оновлення колекторів, треба змінювати підхід до очищування води. Одним із рішень є влаштування болотних зон на суші, які є вдалим способом очищення дощової води. Ця технологія не нова, вона виникла у Німеччині близько 50 років тому: фахівці виявили, що заболочені території добре абсорбують мастила і бензин. Вода навіть не буде впадати у Дніпро – вона може потрапляти у підземні води.

Хочуть також використати понтони з озелененням, які покращують стан води в річках. Вони могли б розширити нижній ярус набережної, продовжити частину від Поштової площі до території Суднобудівного заводу. А між понтонами облаштувати озеленення: воно здатне очищувати воду, сприяти росту рослин, появі тварин, покращувати мікроклімат.

Щоб виконати ці завдання, треба втілити рішення із сіткою. Це передбачає, що територію набережної розбивають на сектори певного розміру (2 на 2 метри), у кожному з яких зміни впроваджують поступово. Це допоможе адаптувати й підкоригувати набережну до певних розмірів за 5-10 років чи більше.

Загалом на Подолі бракує близько 30 тисяч квадратних метрів публічної інфраструктури. Її місто могло б створити на набережній.

Набережна має різну ширину: десь звужується до кількох метрів, а десь розширюється до цілих площ. Щоб об'єднати її та зробити єдиним безперервним простором, пропонують організувати два головних маршрути – для пішоходів і велосипедистів. Перший можна прокласти біля води, другий – на верхньому ярусі. Потім на всю територію Подільської набережної накласти маршрути і розширити сітку, щоб адаптувати різні зони: пляжі, парковки, місця відпочинку. «Тоді виникла б глобальна система, яка б об’єднала різні частини набережної і дала змогу створити цілісний об’єкт. Вона б наповнилась озелененням, місцями для відпочинку, освітленням, велопарковками та веломаршрутами».

Верхній і Нижній Вали

На Валах є дві найбільш проблемні точки: у місці виходу на Подільську набережну та транспортне перехрестя на Кожум’яцькій площі.

Є й інші проблеми: застарілий колектор, перешкоди на тротуарах, зношені трамвайні колії, нераціональне озеленення бульвару. Заплановане виведення на Вали мосту з Троєщини дуже змінить простір. Тож виникає завдання оптимізувати простір, прибрати перешкоди й раціонально сполучити Вали з мостом.

У місці стикування Валів з набережною, де за проєктом Віктора Петрука пропонують створити трирівневу розв'язку, хочуть облаштувати веломаршрути. А під мостом, наприклад, запустити публічний простір, де проводитимуть заходи, які не будуть заважати жителям Подолу.

На Кожум’яцькій площі перетинаються сім вулиць – це спричиняє затори, велика парковка заважає пішоходам. Використовують її нераціонально, а зелену зону не використовують узагалі. Проєкт передбачає повністю реконструювати й оновити площу: перенести автомобільний рух з Верхнього Валу на Нижній. Верхній Вал у такому разі перетвориться на пішохідну зону. Туди перенесуть трамвайні колії, де облаштують безпечну зупинку. Перенесення авторуху на Нижній Вал дасть змогу розширити тротуари на обох Валах.

Парковку між Воздвиженською та Кожум'яцькою вулицями пропонують перетворити на повноцінну площу. Її центр хочуть понизити, залишивши прохід для пішоходів і просторово об’єднавши площу з Хрестовоздвиженською церквою. Забудова поруч залишиться незмінною. На площі встановлять скульптури.

Пішохідним також хочуть зробити простір біля виходу зі станції метро «Контрактова площа»: це реально завдяки перетворенню Верхнього Валу на пішохідну зону. Іншу пішохідну площу можна облаштувати на перетині Валів і вулиці Межигірської – на місці спортмайданчика, паркан навколо якого приберуть. Пропонують зробити спортивну площу, з’єднану з бульваром і школою. Також хочуть зробити пішохідною Житньоторзьку площу біля Житнього ринку – четверта площа, яку пропонують створити на Валах.

Крім того, хочуть розкрити колектор, який простягається під бульваром на Валах: його побудовано на місці колишньої річки Глибочиці. Відродження Глибочиці думають реалізувати за прикладом відновлення у 2012 році річки Чон-гі-чун у центрі Сеула, яка раніше була закрита у колектор. Тоді місцева влада вирішила знести автомобільну естакаду, відкрити поверхню річки, рекультивувати її і перетворити на зелену зону. Однак сьогодні відкривати Глибочицю недоцільно: так можна втратити бульвар. Це варто робити після того, як Верхній Вал стане пішохідним.

Ілюстрації та фото: «Агенти змін»