У КМДА затвердили айдентику для київських бібліотек, яку створили студенти Kyiv Academy of Media Arts під кураторством дизайнера Антона Іванова з рекламної агенції Banda. Логотип і фірмовий стиль розробили для трьох книгозбірень, які підпадають під переформатування у 2017-2018 роках.

The Village Україна спілкується з кураторами та дизайнеркою бібліотек щодо нового фірмового стилю книгозбірень. Розповідаємо, які саме бібліотеки першими перейдуть на нову айдентику.

Антон Іванов

куратор проекту, шеф-дизайнер у Banda

Навіщо бібліотекам айдентика?

Єдиний фірмовий стиль потрібний не тільки бібліотекам. У країні є цілий пласт державних установ, у які немає бажання зайти. Мені досі здається, що в державних музеях, галереях, бібліотеках лежить двосантиметровий шар пилу й абсолютно нічого не відбувається. Але щоразу, коли я переборюю себе і приходжу туди – розумію, наскільки вони круті. Думаю, я такий не один.

Останнім часом у бібліотек було багато самостійних спроб нагадати про себе у вигляді розмальованих фасадів.

Люди намагаються показати, що бібліотека не застрягла у часі. Правда, через низький рівень візуальної грамотності це виглядає дуже слабко.

Одна з головних навичок дизайнера – бачити подібні соціальні запити. Багато керівників бібліотек самі усвідомили необхідність змін і були до них готові.

Айдентика – це перше, що вирішує проблему комунікації. Зовнішнє оновлення говорить людям, що не все так погано, всередині теж є життя.

Як це працюватиме?

Першу вивіску та фірмові матеріали отримає бібліотека імені Костомарова. На черзі ще дві книгозбірні, які планують реконструювати наступного року. Зараз у виробництві тестовий варіант вивіски. Ми хочемо зробити її універсальною для всіх бібліотек, у двох варіаціях – чорною та білою, для різних типів фасаду. У кожної бібліотеки з’явиться своя кольорова палітра. Якщо перший політ пройде успішно, айдентика буде запроваджуватися далі.

Анастасія Петренко

дизайнерка айдентики бібліотек

Замовник висловив свої побажання: новий стиль не повинен бути занадто суворим і класичним, але водночас не може бути мови про «хіпстерський» настрій. Передивившись наші референси, сформували ціль: прагнення до конструктивізму, чіткість ліній та кольорів, зрозумілість написів для людей різного віку.

Для мене основним поштовхом у роботі був саме стиль конструктивізму 30-х років в архітектурі, а вже потім Tano Veron та Emil Kozole з роботами по типографіці.

Візуалізація бренду починається від логотипу і закінчується навігацією всередині. Ідея та посил нових бібліотек повинен повністю відображатися у візуальній комунікації, бути цілісним і завершеним, зрозумілим для споживача концептом.

Літери в логотипі мають форму лабіринту-«простору», кожна з них має свій «вхід» та «вихід». Бібліотека – це також простір, у якому людина має змогу осмислити свої ідеї. Жовтий колір, як додатковий, теж вибраний не випадково – це колір навчання, розвитку, належить до теплої гами і символізує силу інтелекту. Крім того, жовтому кольору приписують потужний вплив на ухвалення людиною швидких та складних рішень.

Вероніка Селега

кураторка проекту бібліотечних змін Києва

Логотип та фірмовий стиль ухвалювали у два етапи в Департаменті культури Києва, разом з керівниками Центральних бібліотечних систем районів міста.

П’ять бібліотек Києва отримають нову айдентику першими – три книгозбірні для дорослих, дві дитячі.

Ті публічні бібліотеки міста, які переробляють за єдиним стандартом, автоматично отримують фірмовий стиль. Зовнішня і внутрішня комунікація, вивіска, навігація, сувенірна продукція – усе буде оформлено в єдиному стилі. Це певний маркер для жителів міста: нова айдентика – нові простори, однакові за принципами у різних районах міста. Це не означає, що всі бібліотеки будуть однаковими. Але загальні принципи після перетворень – спільні.

Бібліотеки, які запровадять айдентику першими:

 Бібліотека ім. Костомарова

 Бібліотека ім. Тичини

 Бібліотека «Свічадо»

 Бібліотека ім. Валі Котика

 Бібліотека ім. Чуковського