The Village Україна розповідає історію «Сквоту 17Б». Ми поговорили з подружжям Мирославом та Дарією Криж про те, як все починалось десять років тому і з чим доводиться мати справу сьогодні.

Фото

Діана Андруник

Ідея

Мирослав Криж

«12 років тому мене надихнула книга Іллі Стогова «Рейволюція. Роман в стилі техно». Вона про пітерські рейви та сквоти: як ця культура розвивалася в Пітері, як їх створювали, як закривали. Я проникся сквотерським духом і подумав, що можна це зробити в Києві. До цього у Києві вже були сквоти на початку 90-х років. Наприклад, арт-сквот «Парком» на Михайлівській (ред. — у період з 1926 по 1990 вулиця мала назву Паризької комуни). В ньому зростали та жили відомі художники: Гнилицький, Чічкан, Савадов. Тоді це був сквот божевільних тусовок, ЛСД і оргій».

У 2007 році розпочалась історія київського сквоту на Терещенківській, 17в-17г, коли у підвальну квартиру закинутого будинку переїхав Мирослав. Це будинок ХІХ століття, який належить до охоронного фонду «Садиби Терещенко». Тоді, 10 років тому, у кількох квартирах ще проживали люди. Але з часом всіх виселили і обіцяли збудувати там дев’ятиповерхівку.

Мирослав з друзями залишився. Будинок поступово відключали від комунікацій. Закинуті квартири перетворювались на сквот. Прибудинкову територію і саму історичну будівлю жителі сквоту підтримували власними силами та коштами. Дев’ятиповерхівку так і не збудували.

У 2015 році Дар’я та Мирослав відкрили літнє кафе у дворику – Squat 17b yard cafe. Сюди приходила творча молодь, відвідувачі відпочивали у гамаках та на траві. Тут проводили зустрічі, лекції, музичні події та кіновечори. Сквот набував формату культурної спільноти, арт-проекту, вільного простору.

Легальність

Частина будинку на Терещенківській належить місту на балансі КП «Київжитлоспецексплуатації» (17В-Г), частина — у приватній власності (17Б).

МИРОСЛАВ КРИЖ

«Щоб сквот проіснував тривалий час (ми існуємо вже десять з половиною років), рано чи пізно треба перейти з повністю нелегальної до напівлегальної стадії. Після 3-4 років життя тут, нам довелося домовитися з власником, який володіє приватною частиною будівлі, інакше ми б з’їхали. Ми платимо йому гроші, але це нижче вартості оренди по Києву. Можна сказати, що ми перейшли в стадію антисквотингу».

Антисквотинг — рух за легальне заселення закинутих будівель, який передбачає комунікацію з власником та вигідні умови заселення для усіх сторін. Це більш офіційні відносини. Це відносини «людина-людина», а не «людина-дверний замок».

Даша КРИЖ

«Насправді, кафе ми відкрили, тому що власник вкотре не зміг продати будинок. 28 березня 2015 року ми відсвяткували закриття, провели тут вечірку, і до 1 квітня нам потрібно було з’їхати. Всі вже поховали цей сквот. Ми вже йшли з грошима до ріелтора, бо треба було десь жити. І Мирослав на всякий випадок подзвонив власнику, а той каже – «Живіть. Мені не дали завдаток». Ми вирішили відкрити кафе і вже працюємо два роки з того моменту потенційного закриття. Але цю частину, в якій ми зараз живемо, досі намагаються продати».

Паркан

У серпні 2016 року КП «Київжитлоспецексплуатації» повідомили, що двір у якому було літнє кафе сквоту, знаходиться у аварійному стані, тому частину двору потрібно відгородити парканом. На одній зі стін будинку є тріщина, яка за час існування сквоту збільшилась на 5 сантиметрів. Тепер частина двору ховається за залізною огорожею.

Даша КРИЖ

«Ризик того, що стіна обвалиться дійсно є, тому комунальне підприємство встановило цей паркан. Ідея спочатку була благородна  — встановити огорожу, укріпити будівлю, щоб вона стала безпечною і забрати паркан. Але потім передумали, сказали, що вони не збираються лагодити дім. Тобто це буде ще одне звалище, ще один притон для безхатченків. Далі працює теорія розбитих вікон: тут відразу з’являються асоціальні елементи. Як тільки звідси йдуть люди,  які підтримують тепло і затишок, то починається гниття».

Мирослав наголошує, що є принципова різниця між позицією комунального підприємства, які встановили паркан, і позицією КМДА. Місто частково зацікавлене в розвитку таких кластерів. Молоді представники міської влади розуміють, що потрібно підтримувати креативний сектор економіки, заохочувати проекти ініціативної молоді, працювати у напрямку ревіталізації міського простору. Однак, чиновників на рівні комунальних підприємств переконати складно.

МИРОСЛАВ КРИЖ

«Нашим чиновникам складно пояснювати, що сквотинг — це соціальне явище з кінця 60-х в Європі, яке не має на меті нічого варварського. Боягузлива совкова ментальність не дозволяє їм сказати «А чому б і ні?». От цього «А чому б і ні?» не вистачає більшості людей, в яких є якась нерухомість, яку вони не використовують, яка,  скоріше всього, нажита в 90-ті, якимось незаконним шляхом і стоїть нікому непотрібна. Ці люди не з тієї категорії, які могли б сказати: «Так, будь ласка. Мені не шкода, користуйтеся».

Даша КРИЖ

«У них відсутня креативність мислення, відповідно, вони не розуміють, що якщо ти запустиш сюди, прости господи, «креаклів», то вони змінять приміщення і потім навіть власники зможуть отримати від цього вигоду. Натомість, вони закривають будинки, приміщення гниють, хоча можуть використовуватися на благо».

Петиція

15 травня Мирослав Криж ініціював петицію, щоб надати в оренду ГО «Сквот 17Б» аварійний будинок за адресою: вул. Терещенківська, 17Г для проведення робіт з укріплення та реконструкції. Жителі сквоту хочуть взяти під власну відповідальність ремонт будинку і відновити арт-простір, який їм вдалося тут створити за час існування кафе. За 10 днів від подання петиції вдалося зібрати майже 2 800 підписів. Ще є 80 днів, щоб її підписати.

Даша КРИЖ

«Петиція,  в першу чергу, створена для того, щоб привернути увагу громадськості, кінцева ціль — привернути увагу влади. Щоб вони побачили, що це не просто закинутий будинок посеред міста, що це місце, яким цікавляться люди, на яке варто звернути увагу. Почав з’являтися інтерес людей, які можуть допомогти професійно, до нас приходять друзі, кажуть,що хочуть познайомити з професійним юристом. Можливо, завдяки петиції ми зможемо охопити більшу кількість людей, ніж ті, які в нас були за 2-3 сезони кафе чи за 10 років сквоту».