У 16-поверховому будинку на вулиці Рахманінова, що неподалік від Академмістечка в Києві, триває утеплення фасадів. Бічні сторони й окремі секції будівлі утеплені та пофарбовані в жовто-блакитні кольори. Утеплення такого будинку на 5 під’їздів коштує близько 12 мільйонів 500 тисяч гривень. Скинутися, аби зібрати необхідну суму не кожному жителю по кишені, тож ОСББ взяли для цього «теплий кредит».

Це не перше, що мешканці зробили, аби у квартирах стало тепліше. Двері та вікна в під’їздах замінили на енергозберігальні, оновили тепловий пункт і встановили датчик температурного регулювання – аби батареї не гріли, коли на вулиці тепло. Усе це в будинку зробили завдяки програмі співфінансування «70/30%», коли 30% робіт виконується коштом ОСББ, а 70% – з міського бюджету.

Ми попросили голову правління ОСББ Жанну Галюк показати, завдяки чому її будинок став теплішим, і розповісти, як ОСББ вдається вже 4 роки поспіль отримувати кошти для енергоефективності.

Почали із заміни вікон і дверей на енергозберігальні

«Раніше вдома часто було холодно, постійні протяги, а платіжки великі. Інша ситуація – на вулиці тепло, батареї гарячі, удома жарко. Доводилося відкривати вікна та опалювати вулицю», – розповідає Жанна Галюк. Саме це спонукало мешканців будинку 4 роки тому вперше податися на конкурс енергоефективних проєктів від КМДА за програмою співфінансування «70/30%».

Почали із заміни вікон і дверей у місцях загального користування – замість старих дерев’яних встановили металопластикові з енергоощадним склом. За словами Жанни, це зменшує втрати тепла в під’їзді: відповідно, втрати тепла менші й у квартирах теж стає тепліше.

«Ось подивіться на наш стояк 3 під’їзду – вікна та двері холодного переходу всюди зачинені. А тепер подивіться на «жеківський» будинок», – показує Жанна на такий самий будинок навпроти. – «Десь двері відчинені, десь вікно розбите – холод заходить у будинок».

З під’їзду двоє чоловіків виносять стару батарею, зараз їх замінюють на нові в межах капітального ремонту, що теж фінансується за програмою «70/30%».

Ще один крок до енергоефективності – заміна труб. Річ у тім, що старі металеві труби пропускали тепло та постійно протікали. Тож мешканці будинку втрачали не лише зайве тепло, але й воду. Як пригадує Жанна, втрати сягали 2 000 кубометрів води.

Аби показати нам, який вигляд мають нові труби, Жанна пропонує спуститися в підвал.

«Ось тут у нас труба з гарячою водою. Раніше вона була металева, тому більше віддавала тепло, піддавалася корозії, текла. Тепер вона пропіленова», – пояснює Сергій Валентинович, який обслуговує сантехнічні комунікації в будинку. – «Якби ви взялися рукою за металеву трубу з гарячою водою та пластикову, різницю відразу б відчули».

Також на трубах встановили спеціальні клапани, завдяки яким жителі кожного з 5 під’їздів отримують однакову температуру гарячої води. Сергій пригадує, як раніше люди із крайніх під’їздів скаржилися, що у кранах вода була не гаряча, а ледь тепла.

Труби з холодною водою теж змінили, бо старі протікали, а в підвалі стояла вода.

Коли на вулиці тепло, батареї вимикаються автоматично

Виходимо з підвалу та прямуємо до приміщення індивідуального теплового пункту. Завдяки програмі «70/30%» його повністю реконструювали та встановили погодне регулювання.

«Ось цей датчик міряє температуру на вулиці. Якщо вона досить висока й опалювати не потрібно, засув автоматично закривається й тепло в батареї не подається. Ми починаємо використовувати внутрішнє тепло й не беремо його в «Київтеплоенерго», – пояснює Жанна.

Така функція особливо актуальна, коли на початку та в кінці опалювального сезону температура за вікном часто змінюється, і може підвищуватися до +15 градусів. Тоді опалювати квартири немає потреби.

На загальних зборах ОСББ мешканці будинку вирішили, що в опалювальний сезон температура в помешканні має бути 19–23 градуси, датчик погодного регулювання дозволяє її підтримувати.

«Звісно, не всі задоволені, бо в кожного своє сприйняття тепла. Буває, на вулиці вже тепло, опалення вимикається від погодного регулювання, а деякі бабусі починають приходити до мене та бити тривогу, що батареї холодні. Спрацьовує психологічний момент: людина відчуває, що батарея не гріє. Але ж температура у квартирі однаково в межах норми», – пояснює Жанна та додає, що привчає мешканців не чіпати батарею, а орієнтуватися на домашні термометри: «Якщо показує 19–23 градуси – усе нормально. Якщо хочеться тепліше, можна одягнути шкарпетки та ввімкнути обігрівач».

Спускаємося до індивідуального теплового пункту. За словами Жанни, раніше через неякісні та старі труби у приміщенні стояла вода. Їх повністю замінили та обгорнули термостійким матеріалом, аби не було тепловтрат.

Заощадили 430 тисяч гривень за опалювальний сезон

Індивідуальний тепловий пункт оновили 2019 року, тоді ж встановили погодне регулювання. Завдяки цьому за минулий опалювальний сезон жителі будинку зекономили 430 тисяч гривень. За підрахунками Жанни, власники 2-кімнатної квартири на 60 квадратних метрів заощаджували близько 300 гривень на опаленні щомісяця.

«Споживання опалення в нас зменшилося приблизно на 30% у порівнянні з 2018 роком. І це ще було до утеплення фасадів», – пригадує Жанна й додає, що результати утеплення в цифрах зможуть оцінити наприкінці цього опалювального сезону.

«Але я навіть зараз можу приблизно порівняти. Мешканець нашого будинку нещодавно розповів, що його сестра за опалення в 3-кімнатній квартирі на Троєщині (у такому самому будинку) заплатила понад 2 000 гривень. У нас власники 3-кімнатних квартир зараз платять трохи більше ніж 1100 гривень на місяць», – додає вона.

«Не підіть раз в АТБ і здайте 300 гривень на ремонт»

Заходимо до 2 під’їзду. Жанна розповідає, що ОСББ зараз бере участь у програмі капітальних ремонтів, що також співфінансується містом за моделлю «70/30%». Ця програма доступна для будинків, яким понад 10 років. Загальна вартість капремонту – понад 2 мільйони, а частка ОСББ склала 615 тисяч гривень, решту оплачує місто.

«Ось можете відчути, що в під’їзді тепло», – звертає нашу увагу Жанна. Двері в під’їзді замінили на енергоощадні, також змінили батареї.

Вона пригадує, що першими «теплі» двері встановили собі мешканці 3 під’їзду власними силами та показали приклад іншим під’їздам будинку. Але коли дійшла справа до того, щоби зорганізуватися, ентузіазм стих.

«Дуже складно ламати психологію людей. Вони думають, що якщо вони власники квартири, то будинок поза їхнім помешканням – це вже не їхня відповідальність. Звісно, у когось мало грошей. Але я зазвичай пояснюю так: не підіть раз в АТБ і здайте ці 300 гривень на ремонт. Це ж невеликі гроші», – пояснює жінка.

Зрештою мешканці погодилися здати по 320 гривень із квартири для заміни дверей у всіх під’їздах. Рішення ухвалили на загальних зборах улітку. Як пригадує Жанна, кошти всі здали швидко, без затримок, лише кілька пенсіонерів попросили розтягнути оплату на 3 місяці, але таких були одиниці.

«Нещодавно ми проголосували за те, що будемо щомісяця здавати по 60 гривень до резервно-ремонтного фонду будинку. На ці гроші хочемо замінити ліфти та закінчити ремонти в усіх під’їздах», – додає вона.

Виходимо з під’їзду, Жанна звертає нашу увагу на сходи. Зараз вони нові, біля них встановлений пандус, раніше був напівзруйнований бетон. За її словами, ці пандуси не зовсім відповідають нормам, адже достатньо місця для цього перед будинком не було. Проте за відгуками жителів, і з дитячими візочками, і з інвалідними колясками ними зручно користуватися.

Вода більше не затікає в ліфти та квартири на верхньому поверсі

Переходимо до 3 під’їзду, аби краще оглянути дах будинку, де роблять капітальний ремонт за програмою співфінансування. Підіймаємося на ліфті на 16 поверх. У коридорі мешканці роблять ремонт власними силами – скинулися на фарбу та плитку. «Ну що, як вам, прикольно? Онук мені сказав, що колір йому не сподобався», – розповідає Жанна та сміється. За її словами, раніше тут була розруха. Пофарбувати так стіни планують на кожному поверсі.

Виходимо на загальний балкон, звідки видно машинне відділення й дах, де триває ремонт.

«У капітальний ремонт у нас увійшло машинне відділення та повне відновлення шахт. Панелі руйнуються, протікають, вода затікала в ліфти та квартири на верхньому поверсі», – розповідає Жанна. – «Щоби поремонтувати все це, потрібні мільйони. А хіба в людей вони є? Слава Богу, що є такі програми».

Жінка звертає нашу увагу на такий самий будинок навпроти: «Подивіться, які там шви між панелями. Сонце, дощ, сніг – усе це впливає на матеріали, вони псуються, з’являються тріщини. Дехто живе собі в будинку й думає, що він буде вічним, що нічого не треба робити. А виявляється, ні».

Виходимо на сходовий майданчик. Тут перефарбували стіни та замінили вікна на енергозберігальні. Двері також із подвійним склопакетом. Навіть якщо хтось забуде їх зачинити за собою, вони закриються самі за допомогою дотягувача.

Окрім цього, біля сходів і у спільних приміщеннях будинку змінили освітлення та встановили енергозберігальні лампи. Також діють датчики руху й освітлення – тепер воно автоматично вмикається, коли на вулиці темніє. Жанна пригадує, що раніше їй доводилося самій бігати під’їздами та вмикати всюди світло.

«Усе це можливо, коли люди розуміють, що вони – господарі свого будинку»

За останні 4 роки в цьому будинку замінили лампочки на енергоефективні та встановили датчики руху в місцях загального користування, змінили труби на ті, що не втрачають тепло, вікна та двері – на енергозберігальні, повністю відновили індивідуальний тепловий пункт і встановили погодне регулювання. Минулого року тут утеплили фасади на частині будинку, 2021 року продовжиться утеплення та капітальні ремонти. За словами Жанни, усе це можливо, коли люди розуміють, що вони – господарі свого будинку.

«Є не тільки твоя квартира, але й коридор, під’їзд, будинок і двір і всі його системи – це спільна відповідальність власників квартир. А тому вона має утримуватися за кошти співвласників. І коли таке розуміння приходить, ти як господар рахуєш гроші, думаєш, де можна зекономити», – пояснює вона.

ОСББ 4 роки поспіль подається на конкурс енергоефективних проєктів від КМДА та виграє. 70% вартості робіт сплачується з міського бюджету, 30% – коштом ОСББ.

ОСББ має обрати не менше, ніж два види робіт для участі у програмі: один із них робиться за кошти ОСББ і має становити не менше 30% загальної вартості проєкту. Другий – за гроші з міського бюджету та становить 70%.

Повний перелік робіт з енергоефективності, які можна зробити за програмою співфінансування, доступний на сайті Департаменту житлово-комунальної інфраструктури. Серед них, наприклад, капітальний ремонт, реконструкція й технічне переоснащення теплових пунктів, встановлення нових індивідуальних теплопунктів, утеплення фасадів, заміна вікон і дверей на енергоощадні в місцях загального користування, заміна освітлювальних приладів у місцях загального користування на енергоефективні тощо.

Аби подати документи на участь, треба обрати види робіт, ухвалити рішення про участь у конкурсі на загальних зборах ОСББ, розрахувати вартість робіт із підрядником та подати технічне обґрунтування. Подання документів на участь у конкурсі 2021 року вже закінчилося, однак усі охочі мають час підготуватися до участі у програмі 2022 року.

Отримувати співфінансування можна декілька років поспіль, головна умова – виконати всі заплановані попереднього року роботи.

На запитання, як ОСББ вмовити всіх мешканців здавати гроші на енергоефективність, Жанна пояснює, що їм майже не доводилося цього робити. Річ у тім, що для цього ОСББ має резервні кошти, які регулярно надходять з орендних приміщень, і 6 квартир, що належать ОСББ. Усі ці гроші направляють на потреби будинку в резервно-ремонтний фонд.

Проте для закінчення ремонтів у під’їздах влітку 2020 року жителі почали скидатися грошима додатково. Спочатку – одноразово заплатили по 320 гривень на вхідні двері, а пізніше почали щомісяця вносити 60 гривень на резервно-ремонтний фонд.

«Коли люди побачили, що фасад утеплюють, ремонти в під’їздах роблять, стали не проти скидатися. Дехто навіть береться своїм коштом перекладати плитку в під’їздах, не чекаючи, коли в ОСББ з’являться додаткові гроші, – розповідає Жанна.

Аби утеплити фасади будинку, ОСББ взяло «теплий кредит» на 2 мільйони 140 тисяч. Утеплення всієї будівлі коштує 12 мільйонів 500 тисяч гривень, але 70% вартості компенсується державою, а ще 1 мільйон 130 тисяч гривень – з міського бюджету.

За словами Жанни, для мешканців утеплення коштує 1,40 гривень на квадратний метр, що додається до тарифу на опалення. Наприклад, власники 2-кімнатної квартири на 60 квадратних метрів щомісяця платять додаткові 84 гривні. Теплий кредит розрахований на 5 років, отже, за цей час власник такої квартири заплатить 5 040 гривень.

«Це ж небагато, зате вдома завжди буде тепло. І на опаленні будемо заощаджувати, і не будемо дарма витрачати ресурси», – каже Жанна.