The Village Україна публікує фото з маршу рівності у Києві, доповнює їх підслуханими фразами учасників ходи, противників маршу та випадкових людей

Учасники Маршу Рівності збираються біля станцій метро – обіймаються, вирушають компаніями. Біля Оперного театру учасників більшає, вони проходять кордон поліції та стають в чергу на контрольно-пропускні пункти.

Вже з самого ранку тут вже затримали та відвезли геть кількох противників маршу.

Пропускних пунктів – шість, до кожного з них приставлені працівники поліції – чоловік та жінка. Обшук проводить особа вашої ж статі. У жінок переглядають вміст сумок, чоловіків ще й ретельно обшукують металодетектором. З чоловіками справляються швидше, тому черги на деякі пропускні пункти складаються переважно з жінок.

Дівчата у футболках Sorry I’m a woman та Fuck patriarchy просять збільшити кількість жінок на перевірці, або ж дозволити проводити перевірку чоловікам за згодою сторін, аби прискоритись.

На вході волонтери пропонують долучитися до незаповнених колон. Попереду йдуть організатори Маршу та іноземні гості. Волонтери допомагають знайтися учасникам з-за кордону:

– Хір, хір, інгліш піпл (авторську фонетику збережено – ред.)

Серед учасників – Посол Канади в Україні Роман Ващук, депутатка Європейського парламенту Ребекка Хармс, представники Amnesty International, ООН. Чути англійську, французьку, іспанську та польську мови.

Поліція та Нацгвардія вишиковуються в кільце навколо колон Маршу. Двоє поліцейських перемовляються:

– Когда мама и папа одного пола – это конечно вообще.

«Прайд –  это же карнавал!», – яскраво одягнені учасники танцюють під музику на пересувній платформі. На них блискучі сукні та кольорові перуки. До жінки у чорному вбранні з платформи викрикують:

– Почему ты вся в черном? Нужно блестящее, шифон, быть на стиле. Между нами тает лёд…

На Київпрайд учасники приводять сім’ї – хтось бере маленьких дітей, інші ж – старших батьків.

Ближче до парку Шевченку висять плакати «А з чоловіком не будеш лежати як з жінкою, – гидота воно», підписано як цитата з Біблії. З мегафону біля парку звучить пісня «Папа может все, что угодно» та статистика, що «у нетрадиційних сім’ях діти більш схильні до самогубства».

З протилежного боку, біля червоного корпусу університету Шевченка зібрались ті, хто  виступає проти проведення маршу: представники релігійних організацій, волонтери та молоді люди у камуфляжі. Їх близько сотні.

Біля тротуару, на вході у парк Шевченка, стоїть машина з аудіосистемою. З колонок позмінно звучить важкий рок у дві бас-бочки та проповіді й релігійні заклики.

– Не бог створив ці збоченства, не він це все придумав. Ми не дамо їм це зробити, так, товариство? – чи то запитує, чи то стверджує чоловік у білій сорочці та окулярах у гучномовець. Натовп мовчить. Чоловік самотньо закінчує:

– Так!

Поруч машина, що продає каву.

– Сейчас все закончиться и я поеду на основною локацию. Сюди прислали пи*аров кофе поить.

Огрядний чоловік з бородою та в камуфляжних штанах завдає в повітря удари кулаками і фотографується.

З обох боків вулиці сидять люди. Дехто з них потрапив сюди випадково. Жінка у червоних New Balance каже своїй подрузі:

– Давай посмотрим, раз так случайно сюда попали.

«Права людини понад усе!», – волонтери заводять кричалки, колони рушають. Ті, хто зібрався блокувати Марш Рівності, розуміють, що маршрут змінено і блокування не спрацювало. Намагаються прорватися через кордон. Їх розганяє кінна поліція. Шістьох учасників спроби прориву затримано.

Коли марш проходить повз парк Шевченка в одну з колон вкидають листівки з надписами «Збоченці, забирайтеся геть». Деякі учасники починають їх топтати, хтось наважується підняти.

З обох боків натовп супроводжують волонтери у салатових жилетах. Вони слідкують, щоби люди йшли в рядах, заводять натовп гаслами:

– Друзі, давайте кричалочки. Бунтуй, кохай, права не віддавай!

Одна з волонтерок каже іншій:

– «Консерваторов долой… » не зайде, вона складна.

А тоді жартома в натовп:

– Друзі, у мене є цукерка. Тільки кричіть!

Всередині колони люди роблять селфі та знімають історії для інстаграма.

– Я думаю, не існує таких ідейних чуваків, які би воїнізовано і згруповано виступали проти таких акцій. Їх наймають. Думаєш, ні? – запитує хлопець у своєї подруги.

В динаміках грає Lady Gaga «Born this way». До дівчинки з плакатом «Полиамория – любовь не ограничивается числом» заграє хлопець:

– Вы мальчиков или девочек любите?

Вона дає йому свій телефонний номер.

На схилах біля парку Шевченка стоять люди і знімають все на телефони або просто слідкують за подіями.

– Вони ніби усміхаються, але не розуміють, що відбувається, – каже хлопець з плівковим фотоапаратом в руках.

На підході до станції Льва Толстого волонтери попереджають, що треба знімати символіку, бо скоро спускатися в підземку.

– Ви всі просто супер, – радісно закінчує він.

Журналістка з мікрофоном підходить до хлопця, який тримає в руках рожеву кульку.

– Що це у вас? – запитує вона.

– Розовый член, – жартує.

Біля входу в метро Льва Толстого травесті-діва Монро дає інтерв’ю журналістам. Запитуємо, як, на її думку, все пройшло:

– Прекрасно пройшло, я задоволена. Спочатку мене журналістка плюсів настрімала, чи не боїтеся ви, запитала. Ні, бляха, не боюся, чого мені боятися? Люди, які проти, нічого зробити не зможуть. Треба бути за щось, а не проти чогось.

Учасники поступово від’їжджають на автобусах або метро.

Натовп учасників на колії очікує на поїзд, який поїде аж до станції Теремки.