Міністерство культури погодило передачу в оренду будинка колишньої контори єврейського кладовища на вулиці Юрія Іллєнка, 44. Відповідний документ опублікувало видання «Цензор.НЕТ».

Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр», на балансі якого перебуває будівля, передасть її в оренду Меморіальному центру Голокосту «Бабин Яр», художнім керівником якого є Ілля Хржановський.

Будівля контори єврейського кладовища на вулиці Іллєнка є памʼяткою архітектури; вікіпедія

У цій будівлі планують відкрити Музей жертв Бабиного Яру в межах державно-приватного партнерства.

За словами гендиректора Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» Макса Яковера, протягом наступних трьох років центр вкладе близько 5 мільйонів євро «тільки в архітектурне рішення» музею. До реставрації будівлі контори долучиться міжнародне архітектурне бюро OFFPOLINN, що має офіси в Нью-Йорку та Мадриді.

Проєкт реставрації будівлі; Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр»

Дім контори старого єврейського цвинтаря розташовується на вулиці Іллєнка, 44, поблизу Київського телецентру (так званого «олівця»), на станції метро «Дорогожичі». Будівлю звели в 1891 році за проєктом архітектора Володимира Ніколаєва, вона має статус пам’ятки архітектури місцевого значення.

Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр» 2017–2018 роках розробив проєкт відновлення будівлі, а з 2019 року проводив там реставрацію для створення Музею пам’яті жертв Бабиного Яру. У будівлі відновили дах, завдяки підвалу та мансарді збільшили загальну площу. На ці роботи витратили вже близько 35 мільйонів гривень з держбюджету. Робоча група при Інституті історії України НАН розробила концепцію та структуру експозиції майбутнього музею.

Проєкт реставрації контори єврейського кладовища, який замовляв Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр»

Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» створили у 2016 році (детально про його плани та діяльність ми писали тут). Він уже звів у Бабиному Яру декілька меморіальних обʼєктів, зокрема символічну синагогу та «Кристальну стіну плачу» Марини Абрамович. Центр фінансується, зокрема, російськими бізнесменами Германом Ханом та Михайлом Фрідманом і російсько-українським бізнесменом Павлом Фуксом. Його художнім керівником є російський режисер і митець, автор суперечливого фільму «Дау» Ілля Хржановський. Водночас діяльність центру підтримують президент та уряд.

 Читайте «Нормальні новини» в телеграмі