За останні п’ять років кількість незаконних рекламних конструкцій у Києві поменшала на 50 000. Голова управління реклами КМДА Олександр Смірнов розповідає The Village Україна про те, як прибирають незаконну рекламу та чому незаконні вивіски продовжують чіпляти на фасади київських будинків.

Олександр Смірнов

голова управління реклами КМДА


«Упродовж 2020 року в Києві демонтували майже 14 000 незаконних конструкцій. Щоб зрозуміти, багато це чи мало: до 2014 року в місті демонтовували приблизно 1 500 таких конструкцій на рік. З другої половини 2015 року почалася реформа й уже на кінець року ця цифра зросла майже до 4 000 тисяч. У 2016 році кількість зросла ще на 1 000.

У 2017 році – 8600, у 2018 – 16 800, а у 2019 році провели вже 18 600 демонтажних робіт. Динаміка показує, що кожного року кількість демонтажів збільшується. Це не тільки внаслідок діяльності наших бригад, це відповідальність власників таких конструкцій. Вони також демонтують незаконні конструкції, після отримання наших письмових вимог щодо усунення порушень.

Ми намагаємося працювати по всіх районах Києва, тому що всюди люди хочуть бачити зміни на своїй вулиці та у своєму районі. Але за кількістю проведених робіт можна підсумувати, що найбільше конструкцій було демонтовано в Шевченківському районі, тому що він дуже великий територіально. Також це Голосіївський, Дарницький і Печерський райони.

Якби ця проблема не накопичувалася десятки років, тоді можна було б створювати якийсь алгоритм проведення демонтажів. Кількість незаконних конструкцій і вивісок на фасадах будівель дуже велика й ми намагаємося працювати в кожному районі та всюди демонтовувати їх для того, щоб підштовхувати тих, хто працює по сусідству усувати свої порушення, розміщувати вивіски за правилами та оформлювати їх відповідно до норм. Для цього ми надаємо людям усіляку підтримку: консультації, роз’яснення щодо правил. Ми намагаємося робити все, аби їм було простіше зрозуміти правила, як саме вони мають розмістити вивіску, щоб не порушувати вигляд фасаду.

Причина появи порушень – це відсутність відповідальності у вигляді дієвих штрафів. Справа навіть не в ментальності. Ми можемо вийти на вулицю й побачити, як відбувається автомобільний рух, зафіксувати, як відбувається швидкісний режим на вулицях міста. Ті самі автівки, коли перетинають кордон Польщі, наприклад, вони відразу змінюють швидкість і виконують рух за правилами, які там вказані. Це люди з тією ж ментальністю. Вони їхали трасою Київ – Львів з однією швидкістю, а за кордоном рухаються зовсім з іншою.

Я вважаю, що причина тут у неминучому покаранні. Тому що там такі штрафи, які відразу відбивають бажання порушувати. Так само і в Україні. Коли в нашій державі будуть штрафи, які відбиватимуть будь-яке бажання порушувати, тоді все зміниться.

Львівська площа Ринок як приклад

Якщо брати Площу Ринок у Львові та два квартали навколо, тоді ми рівняємося на цю територію. Але, на нашу думку, у кожного свій шлях. У великих містах України також відбуваються зміни, вони приймають свої правила й рух у цьому питанні є, що не може не радувати. Але коли ми опрацьовували правила, аналізували дуже багато країн і міст, то зрозуміли, що в Києва має бути свій шлях.

Ми не можемо просто взяти правила, наприклад, Парижа й застосувати в себе. Тому що різниться ментальність. Я не думаю, що в Парижі може відкритися лотерея та своєю вивіскою закрити чудовий фасад усього першого поверху. На жаль, у нас таке відбувається. Тому має бути трішки суворіша відповідальність за порушення, а саме адмінпротоколи та штрафи. Мають бути прописані чіткі правила, в яких будуть конкретні визначення, як саме має розміщуватися рекламна конструкція. Загальні визначення в нас не працюють.

Коли ми приймали правила, аналізували вигляд вулиць інших міст, у тому числі Парижа. Ми робили це способом перегляду вулиць у Google-картах. Можу сказати, що коли наші правила стовідсотково охоплять місто й не буде порушників, Київ виглядатиме на рівні чи навіть краще.

У багатьох європейських містах немає такої кількості рекламних конструкцій на фасадах, але там існує багато типів конструкцій, які в нас взагалі заборонені. Наприклад, у Варшаві, Будапешті на деяких історичних будівлях розміщені банери, які повністю перекривають усю архітектурну красу. А в нас не можна перекрити банером історичну будівлю, тільки у випадку коли вона на стадії реконструкції або незакінченого будівництва.

Про правила розміщення вивісок і рекламних конструкцій

Ми провели дуже велику роботу над відпрацюванням критеріїв розміщення вивісок і рекламних конструкцій у місті. Ці правила затверджено в рішенні Київради у 2017 році. Саме за критеріями, які вказані в цих правилах, розглядаються подані документи.

Ці критерії визначають правила розміщення конструкцій, якого типу вони мають бути в тій чи іншій зоні міста Києва. Правила поділяють місто на форматні зони.

Кожна форматна зона має свої чіткі вимоги до всіх типів рекламних засобів, які є в цих правилах. Наприклад, у нульовій і першій форматних зонах вивіски на фасадах будівель мають розміщуватися виключно окремими літерами. Тобто без усіляких підкладок, лайтбоксів, окремими літерами на самому фасаді. На всіх зонах розміщення конструкцій допускається виключно між першим і другим поверхом, за винятком торгових центрів. У другій форматній зоні такі конструкції допускаються з підкладкою, але літери мають розміщуватися окремо. Звичайні лайтбокси можуть бути у третій і четвертій форматних зонах.

Раніше рекламні конструкції розміщувалися де завгодно, у будь-якій кількості та в будь-якому розмірі. Великі рекламні щити зустрічалися навіть у центрі міста. Відповідно до нових правил, у нульовій зоні заборонено будь-яке розміщення рекламних конструкцій. У першій форматній зоні, історичній частині міста, дозволяється розміщення виключно сітілайтів, відстань між якими повинна бути не менше сорока метрів. У другій форматній зоні, центральній частині міста, до сітілайтів можуть додаватися скроли, це конструкції до восьми м². Між ними відстань має бути не менше, ніж сімдесят метрів. Щити, які раніше були всюди, зараз дозволяються тільки у третій і четвертій форматній зоні, відстань між цими конструкціями може бути не менше, ніж сто метрів. Також у правилах зазначено, що в зоні транспортної розв’язки взагалі заборонено розміщення наземних рекламних конструкцій.

Є цікавий приклад. На розв’язці перед мостом Патона раніше було дев’яносто конструкцій, більшість з яких мала дуже великий формат. Враховуючи нові правила й те, що це транспортна розв’язка, сьогодні там немає жодної наземної рекламної конструкції. Усі дев’яносто конструкцій демонтували. До прийняття правил у місті було загалом 12 000 таких конструкцій, зараз їх 4 800. Утричі зменшили кількість наземної реклами й також зменшили площу її розміщення. Тобто в центрі вже немає ніяких бордів.

Про непорозуміння з підприємцями

З деякими власниками бордів трапляються непорозуміння. На жаль, якимось дивним чином вони приносять рішення суду, після яких ми дуже хочемо, щоб відбулася реформа судової гілки влади. Це невелика кількість, але іноді власники незаконних конструкцій привозять рішення суду, які йдуть всупереч правилам і закону.

Бувають випадки, коли намагаються блокувати демонтаж незаконних конструкцій, але ми вже навчилися з цим працювати та не зупиняти демонтаж. Це може затягнути його в часі, але не зупинити. Ми навчилися протистояти цим блокуванням від різних порушників. Нас дуже навчили гральні заклади, які раніше були. Коли ми їх демонтували, вони любили блокувати нас різними методами. Ми вдячні їм за те, що вони навчили нас із цим працювати.

До грудня 2019 року ми робили демонтаж вивісок гральних закладів, але вони поверталися на місце. Це була ніби боротьба з вітряками. Коли їхню діяльність заборонили й вони почали закриватися, ми демонтували вивіски знову й вони вже, звісно, не поверталися. Місто трішки звільнилося від цього не дуже гарного вигляду.

Про проблеми з адмінпротоколами та штрафами

На жаль, складання адміністративних протоколів і накладання штрафів є проблемою в нашій державі, тому що максимальний штраф за таке порушення для юридичної особи складає 1 700 гривень. Я вважаю, штраф має застерігати та зупиняти наступне порушення власника рекламної конструкції. А штраф у розмірі 1 700 гривень не дуже його зупиняє.

Також є проблема зі складанням адміністративних протоколів. Для того, аби скласти адмінпротокол інспектор приходить до порушника й каже: «Добрий день. У вас є порушення. Надайте, будь ласка, свій паспорт і документ, який підтверджує, що ви уповноважений від цієї юридичної особи, я складу на вас адмінпротокол». А порушник каже, умовно: «Та йдіть ви, гуляйте». Також часто кажуть, що вони тут тільки продавці або немає документів із собою. І на цьому все. Інспектор не може застосувати жодних інших дій. Ми намагалися викликати поліцію, поліція теж не має права змусити дати паспорт інспектору. Немає такої вимоги в законодавстві держави, у цьому проблема.

Ми просимо депутатів Верховної Ради, щоб вони внесли деякі поправки до законодавства та спростили процедуру накладання штрафів, аби це можна було зробити без паспорта. Також збільшення штрафу. Ми вважаємо, що він має починатися від 17 000 гривень і вдвічі більше за повторне порушення. Я не бачу розв’язання цієї проблеми в державі без дієвого механізму. Дієвий механізм – це штрафи.

Ми можемо збільшити демонтажні бригади вдесятеро, щоб більше демонтувати, але це додаткове навантаження на бюджет і на видатки містян. Ми можемо закупити додаткову техніку, а це дуже великі кошти. Ми можемо збільшити зарплатний фонд, щоб працювало більше людей. У нас будуть дуже великі витрати для того, аби ми більше демонтували. Але чому містяни повинні за це сплачувати та утримувати потужну демонтажну армію, для того, щоб вона прибирала за порушниками? Ми вважаємо, що повинні бути такі штрафи, щоб порушники просто цього не робили. За таких умов, я запевняю, що за рік уся країна буде виглядати інакше.

Уже зараз вулиці виглядають інакше. Так, для ідеалу є, з чим працювати. Але в порівнянні з минулими роками, місто виглядає набагато краще. Ми робимо фото до / після для того, щоб було розуміння, щоб кожен міг подивитися, як змінюються вулиці міста. Ми можемо не помічати змін, оскільки вони відбуваються поступово. Кожного дня демонтується певна кількість рекламних конструкцій. Тому з допомогою фото до / після ці зміни більш помітні.

Про форс-мажори, які трапляються з бордами

Кожного разу, коли підіймається сильний вітер, ми дуже переживаємо, але, на щастя, борди падають украй рідко. Останній раз конструкція падала, коли був такий шквал вітру, що вириває дерева з коренем. Такі форс-мажори іноді трапляються при сильній негоді й причина падіння полягає не в поганому технічному стані. На щастя, ми не маємо інших випадків падіння рекламних конструкцій. У деякий містах України ситуація буває більш печальна, але в Києві такого немає.

Справа полягає у відповідальності. Після того, як щось відбулося з конструкцією й власник поніс за це відповідальність, він буде мати ту кількість сервісу, що обслуговує, яка необхідна для того, щоб усі конструкції перевірялися та мали безпечний стан.

Над чим працювали в управлінні останні кілька років

Ми дуже спростили процедуру оформлення вивісок. Зараз вона влаштована так, що підприємець може власноруч підготувати документи. Йому вистачить години часу. Їх можна подавати онлайн через нашу платформу, за допомогою свого ЕЦП (електронний цифровий підпис). Результат розгляду документів надається протягом десяти робочих днів. Якщо підприємець хоче працювати за правилами, якщо йому важливо, як виглядає його фасад, вулиця, де він працює, місто, в якому працює, він може підготувати ці документи за годину, завантажити їх на платформу й протягом десяти робочих днів отримати рішення щодо відповідності правилам. Це рішення дає змогу підприємцям розміщувати вивіску та працювати.

У нас є відділ моніторингу, в якому працює 12 людей. Кожен день вони контролюють район, за яким вони закріплені. Виходять у місто, пів дня стежать, повертаються до комунального підприємства та вносять до бази те, що вони побачили. Ця база публічна і є в онлайн-доступі. Також для людей, яким це небайдуже, ми створили платформу «Я – інспектор», щоб у них теж була змога долучатися до моніторингу. Кожен може в ній зареєструватися й подавати туди інформацію щодо будь-якої рекламної конструкції в місті Києві. Якщо людина побачила певне порушення, вона може увійти до порталу, ввести туди адресу та фото порушення. Відділ моніторингу відразу на це реагує. Далі, якщо власник цієї конструкції відомий, йому надсилається вимога, в якій ідеться про те, щоб він сам усунув це порушення. Якщо порушення не усувається, то конструкція відразу потрапляє в наказ на демонтаж.

Ми відповідаємо конкретно за законність самої конструкції. Якщо зміст суперечить нормам або законодавству – це питання держпродспоживслужби. Вони контролюють порушення щодо змісту реклами. Нещодавно з’явився Уповноважений із захисту української мови, він контролює порушення у цій частині. Наприклад, якщо в рекламі є текст іншою мовою, без українського перекладу.

Також у 2017 році ми разом із деякими депутатами напрацювали такий додатковий інструмент протидії порушникам як автодозвон. Він працює так, що на номер телефону, який зазначено на незаконних рекламних конструкціях, здійснюються безперервні дзвінки. Це рішення ухвалили у 2018 році. Потім розробили софт, який реалізує цей інструмент, і почали його застосовувати. Він увесь цей час доопрацьовується, тому що порушники знаходять свої способи уникнути дзвінків. Але цей інструмент доволі дієвий і приносить свій результат. Ми ставимо порушників на автодозвон і вони знімають конструкції».