Фармацевтка однієї з київських аптек запустила анонімний Twitter-акаунт «Аптечні спостереження», у якому ділиться з майже 9 000 підписників щоденними курйозними ситуаціями з клієнтами. Після введення загальнонаціонального карантину The Village Україна запитав в авторки облікового запису про роботу під час паніки, зростання обороту аптеки втричі та практичні поради взаємодії з аптекарями.

Спочатку я розповідала про роботу в аптеці друзям в Telegram-чаті. Врешті вони запропонували завести Twitter-акаунт, спеціально для таких історій. Я вагалася, чи буде це комусь цікаво. Але друзі допомогли, поширили інформацію про акаунт у соцмережах. Виявилося, що це цікаво багатьом іншим. Продовжую писати, тому що всі чекають від мене на дописи, шкода кидати.

Я в професії вже шість років, працюю фармацевткою. Це середня спеціальна освіта: фармацевта в аптеці можна порівняти з медичною сестрою, а провізора – з лікарем. Раніше, коли були виробничі аптеки, виготовляти ліки мали право тільки провізори, а фармацевти лише відпускали ліки. Та зараз різниці в позиціях майже немає, хіба провізор ще може бути завідувачем.

Я описую кумедні та абсурдні ситуації в аптеці – про бабусь із корвалолом, про віагру. Але, звичайно, більшість комунікацій із клієнтами не такі. Значно більше людей нормально спілкується. Пишу ж я про те, що виходить за межі норми. Це, може, два-три випадки на день, до п’яти. Скільки таких випадків на день, стільки й твітів. [сміється]

Про роботу в аптеці під час карантину

працювати в аптеці – це не просто. Треба бути уважним, бо маєш справу з грошима. Не помилятися, бо це ліки. Постійно працювати стоячи. У мене вже з'явилося варикозне розширення вен. Коли приходжу додому, не можу одразу заснути, треба кілька годин посидіти, чаю попити чи серіал подивитися. А наступного дня знову рано на роботу.

Ми працюємо за графіком два на два – два дні працюємо, два відпочиваємо. Аптека працює з 08:00 до 21:00, тому робоча зміна триває 13 годин. 15-16 робочих змін на місяць – це нормальна практика.

Можна сказати, що вся робота поділилася на два відтинки: до і після коронавірусу. Звичайно, можна було б піти у відпустку. Але комусь же треба працювати. Ми з чоловіком встигли вивезти дитину до батьків в інше місто. Зараз багато працюємо, тож не хотіли наражати її на ризик. Розуміємо, що щодня можемо принести цей вірус у дім.

Зараз дуже, дуже важко. Після змін таке відчуття, ніби тебе пів дня ґвалтували неприродним способом – тобто в мозок. [сміється] Це фізична і моральна втома. Одна річ, коли це звичайні 13 годин, зовсім інакше під час карантину і цієї паніки. Коли був пташиний чи свинячий грип, так не було. Я такого ще не бачила. Після зміни просто валишся з ніг.

За день аптеку відвідує до тисячі людей. На одну касу це близько 300 людей. Це постійні контакти та постійний ризик. Масок нам не дають, тому одну доводиться носити два дні. І це не респіратор із захистом, а звичайна маска.

Я ходжу на роботу пішки, тому на мене заборона роботи громадського транспорту не вплинула. Мені до аптеки від дому йти 15 хвилин, така сама ситуація у всіх колег в аптеці. Мій чоловік також провізор, він працює в аптеці поряд із домом. Це одна з переваг професії фармацевта – ми можемо дозволити собі обирати, де працювати.

За новими правилами, на 10 м² аптеки може одночасно бути лише одна людина. Але в нашій аптеці 12 м² торгової площі. Як і раніше, будемо запускати двоє людей в залу – по одній на кожну касу.

Чому люди здійснюють панічні покупки

Люди ломляться в аптеку – причому за товарами, яких просто немає, на зразок масок та антисептиків. О дев’ятій ранку, скажімо, привозять 200 флаконів спирту – і за дві години їх немає.

За період карантину оборот аптеки зріс утричі. Це пов’язано і з ажіотажем, і зі зростанням цін. Щойно збільшується попит [в аптеках], постачальники підвищують ціну на закупівлю. В аптеки зазвичай сталий відсоток, який додається до ціни постачальника. Тобто ціноутворення більше залежить від постачальників, а не від аптек. Але, звичайно, мережеві аптеки можуть ставити і свою націнку.

Ціни в аптеках тепер необґрунтовано високі. Ми робили переоцінку, загалом ліки зросли у вартості на 7-10%. Не знаю, чи пов’язано це зі стрибком курсу долара, але ціни зросли на все – не лише на противірусні засоби, антисептики та маски.

крім антисептиків і масок, браку товарів в аптеці не відчувається. Дефіциту ліків немає, усе постійно підвозять, загалом усе є. Навіть ті самі противірусні засоби є в запасі. Таміфлю хіба що в дефектурі, хоча вони є в протоколах МОЗ.

Люди нажахані. До того ж у наших людей, як це сказати без матюків… Можна з матюками? Панічне разпіздяйство! Дві години стояти в черзі в аптеку, щоб купити парацетамол, а тоді йти і шашлики смажити під домом! Думають, ти купив парацетамол, перехрестився – і вже захищений.

Так само з бабусями – із груп ризику! – які стоять у черзі та бігають між аптеками, шукаючи найдешевші ліки. Треба ж пройтися, подивитися, де пластинки корвалолу на дві копійки дешевші. «По телевізору ж сказали, що в аптеках маски повинні бути!». Ну так запитайте в тих, хто сказав по телевізору!

Чому люди панікують? Якщо чесно, на роботі немає часу про це думати. Але це все працює в комплексі. На людей наганяли-наганяли паніку, а підготуватися ніхто не подумав. Не знаю, може, сподівалися, що до нас воно не прийде. Але це ж смішно!

Чому вони скуповують парацетамол, маски та гречку? Щоб було. Раптом що, у мене щось є. Певно, треба таким чином хоч якось повернути контроль над своїм життям. «Я щось зробив». А що саме – це вже таке.

Раніше я відмовляла людей скуповувати все, намагалася щось пояснювати. Тепер цього не роблю. Якраз через відчуття захищеності, яке дають ці покупки. Якщо людина нічого не купила, вона буде хвилюватися далі.

Та за ці два тижні карантину я помітила й позитивні прояви. Люди бояться, але водночас самоорганізовуються. Якщо встановили правило заходити в аптеку по двоє, то заходять по двоє. Стоять на вулиці, чекають своєї черги. Ніхто не каже: «Я стояв у черзі дві години, щоб ви сказали, що у вас нічого немає».

Якийсь французький лікар сказав, що не можна використовувати ібупрофен, ніби він погано впливає на хворих коронавірусом. Але для цього немає жодної доказової бази. По-перше, у кожної людини є індивідуальна чутливість до певних препаратів. Та зараз занадто мала вибірка і надто мало часу на дослідження, щоб дійти висновку, ніби якийсь препарат впливає негативно. Ібупрофен є у всіх протоколах від МОЗ як найкращий засіб для зняття жару. Наприклад, мені ібупрофен допомагає найкраще. Коли захворію, буду ним збивати температуру. А я точно скоро захворію. [сміється]

Як запобігти коронавірусу

Що важливо розуміти – вірус не лікується, його не можна подолати. Розібратися можна тільки із симптомами. Чого вірус точно не любить, то це коли його «розмивають»: потрібно постійно пити напої кімнатної температури. Зволожене повітря, постійне провітрювання та пиття – це завжди допомагає.

Загалом люди нормально ставляться до працівників аптеки, вони здебільшого все розуміють. Тільки, будь ласка, подбайте про маску. І не треба встромляти лице у віконечко, прямо на прилавок. Настільки глибоко в особистий простір фармацевта не треба втручатися! [сміється]

Нині треба дистанціюватися – і від людей, і від усіх комунікацій. Якщо треба – скупіться. А тоді сидіть вдома. Це найкраще, що можна придумати для того, щоб зупинити поширення коронавірусу в країні. Заради себе, заради своєї родини, задля всіх. Я б із задоволенням зараз сиділа вдома. Пішла б закупитися гречкою і сиділа б удома. [сміється] Але не можу собі цього дозволити.