ГідФраник за вихідні. Місто, яке ви сильно полюбите (або ж ні)
Гуляємо з місцевими та пояснюємо, у чому прикол Івано-Франківська
Івано-Франківськ – по-доброму різний, на площі в один кілометр тут суміщаються автентичний міський ринок, на якому можна відчути, що таке галицька приязнь (вам, напевне, запропонують молоденьку бульбу, свіжі огірочки, кропчик, сирочок чи свіже молочко, а, може, і цілу свинячу голову), і одна з найвідоміших в Україні соціальних ініціатив – громадський ресторан Urban Space 100. У ньому можна випити вже звичну для багатьох фільтр-каву, з’їсти панакоту й доєднатися за бажання до смол-току іноземців, що сидять біля входу.
Таких контрастів у місті, особливо в літній період, багато. Франик зручний для прогулянок пішки, навіть у найвіддаленіші місця ви не витратите понад 40 хвилин. У ньому багато зелених зон і розваг будь-якого штибу.
Є тут і затишні спокійні дворики, і «вривні рейви» на старих локаціях, є променад навколо озера для прогулянок та все для активного відпочинку – байдарки, сапборди, бігові маршрути, електросамокати в оренду. Є тут і бари, в яких можна гуляти до ранку, і мистецькі простори, засновані інтелігенцією, і місцеві герої, типу «Пане-дайте-пару-копійок», який просить гроші в перехожих у центрі міста.
Ми підготували для вас гід Івано-Франківськом, для зручності розбили його на два дні, припускаючи, що на візит у вас є лише вікенд. Але місця та активності ви можете змінювати, як вам заманеться. Звісно, цього замало, щоби пізнати місто, але цілком досить, щоб відчути його атмосферу. Ось наша програма:
Перший день
Окремим списком ми подамо вам заклади, в яких можна пити каву, обідати чи вечеряти, веселитися вночі, слухати музику чи знайомитися.
День перший
Urban Space 100
Для багатьох приїжджих Urban Space 100 – друга локація після залізничного вокзалу. По-перше, тому що заклад працює з 07:00 ранку (до карантину він відчинявся о п’ятій), по-друге, тому що він розташований за 10 хвилинах пішки, між вокзалом і центром міста. Загалом, якщо ви поглянете, що люди постять в інстаграм у Франику, серед перших світлин, може, побачите цю геолокацію.
Urban Space – це соціальна ініціатива, що почала роботу у 2014 році. У проєкту 100 співвласників, які інвестували по 1000 доларів на його запуск. Для відвідувачів – це, перш за все, заклад харчування, але сюди приходять також за атмосферою, музикою чи за тусовкою.
Тут збирається активна частина мешканців міста, часто можна почути іноземну мову або ж навіть зустріти своїх друзів з інших міст. Ще одна особливість простору – тут за прозорим склом розміщується Urban Space Radio – міське радіо, що створює власні аудіопродукти та ставить якісну українську музику, що лунає в закладі.
Завдяки роботі Urban Space, у місті запускаються соціальні ініціативи, що фінансуються з прибутків простору.
Центральна частина міста
Якби ви гуляли центром міста з кимось із місцевих, дорогою вам могли б розповісти, що Івано-Франківськ – місце народження «Станіславського феномену».
Це об’єднання письменників і художників (помітна частина сучукрліту – Юрій Андрухович, Тарас Прохасько, Юрко Іздрик, Володимир Єшкілєв та інші), які «бунтували» та розвивали мистецьке життя в місті наприкінці 90-х років – проводили читання, виставки, публічні дискусії. За словами засновника Urban Space Юрка Филюка, саме вони заклали основу для сучасного креативного класу в місті.
Можливий маршрут:
Urban Space → Міська ратуша та площа Ринок → Майдан Шептицького → Вулиця Труша (найкоротша в місті) → Сквер Адама Міцкевича – Фонтан біля пошти – «Стометрівка» – Urban Space.
Попри те, що ми перерахували шість локацій, прогулянка цим маршрутом триватиме не понад годину, навіть якщо ви будете йти повільно, адже центр Івано-Франківська компактний і зручний. Радимо дорогою підіймати голову та роздивлятися тутешню архітектуру. У центральній частині міста хаотично поєднуються польські й австрійські будівлі початку 20-століття та «сучасна», іноді химерна, забудова.
За словами головного редактора видання «КУРС» Сергія Бориса, у цій незрозумілій архітектурній шизофренічності криється ще одна особливість. Історичне місто Станиславів (назва з 1662 до 1939 року) поглинається новим Івано-Франківськом (з 1939 до 1961 – Станіслав, далі – Івано-Франківськ).
Що цікавого можна зробити дорогою?
- Орендувати електросамокат ECOS біля Ратуші.
Вартість: 20 гривень розблокування, 2 гривні за хвилину користування
Встановіть додаток, поповніть баланс, проскануйте QR-код біля керма й повний уперед. Зона покриття включає центральну частину міста, парк Шевченка й навіть окремі спальні райони.
- Пригоститися кавою та десертом у «Говорить Івано-Франківськ»
Середній чек на людину: 100 гривень
-
Зробити фото на тлі красивих відреставрованих дверей. Це проєкт ініціативи «Франківськ, який треба берегти», яким займається Марія Козакевич. Тут же ви можете роздивитися мозаїку з історією засновниці україньского феміністичного руху Наталі Кобринської.
Якщо вам пощастить і двері будуть відчинені – обов’язково зайдіть у під’їзд і підніміться на другий поверх. Там є місце, де «зустрічаються» два старі балкони. Але обережно, не тривожте надмірно мешканців будинку. - Пригоститися гофрами в Manufacturа біля скверу Міцкевича.
Середній чек на людину: 150 гривень.
- Пообідати в «Десятці».
Середній чек за обід: можна вписатися навіть у 100 гривень
Це справді культове місце для франківців, секрет якого досі збагнути складно. Великі порції смачної домашньої їжі поєднуються з помірними цінами. Саме через це навіть у будній день іноді доводиться чекати на вільні місця.
- Поспілкуватися з «франківським Кантом», що відомий як «Пане, пане, дайте пару копійок». Це легендарний міський персонаж, який кілька десятиліть просить у людей гроші на одному й тому ж місці, посередині так званої «Стометрівки». Це – пішохідна частина міста, мабуть, найпопулярніше місце зустрічі місцевих.
Це лише короткий список того, що можна зробити дорогою. Цей маршрут, крім запропонованих нами місць і локацій, багатий іншими закладами та місцями. Ви можете відвідувати щось не за планом. Наприклад, пішохідну зону навколо медичної академії або заклади Delikacia та Fabrica.
Центр сучасного мистецтва Івано-Франківська
У ЦСМ можна потрапити на виставки сучасних франківських (і не лише) художників і скульпторів. Від центру міста доведеться трохи прогулятися, але нагадаємо, що в Івано-Франківську навіть найвіддаленіші локації в центрі розташовані в межах 20 хвилин пішої прогулянки.
Міський ринок
Цю локацію нам підказав друг The Village Україна Микола Маркович. За його словами, тут можна відчути та побачити іншу, «не гламурну» частину міста, яка також є важливим контекстом для розуміння, яким є справжній Франик. Щодня (крім понеділка) сюди з’їжджаються мешканці найближчих сіл, які продають продукти з власного городу чи господарства: огірки, помідори, м’ясо, сир і молоко, зелень, фрукти, взуття, одяг, вазони.
«Ми звикли дивитися на міські ринки в різних тревел-шоу. Міський ринок Валенсії чи Барселони, міський ринок Коломбо. У нас теж є, що показати».
Спочатку ви можете прогулятися «видимою» частиною «базару», покуштувати пропоноване, трохи поторгуватися та поспілкуватися з місцевими й почути їхній справжній галицький діалект. А тоді пірнути всередину будівлі, яку називають «Критий базар». Це одна з найвідоміших модерністських будівель Івано-Франківська, яка невдовзі може зникнути. Зараз її активно забудовують, за повідомленням спільноти Ukrainian Modernism, міське управління архітектури планує знесення фасаду будівлі.
Усередині ринку можна вперемішку побачити вишиванки, тютюн, польське взуття, м’ясо, городину й навіть свинячі голови та копита. Укупі це справляє неабияке враження та доповнює картину міста з іншого боку. Її також варто побачити та відчути.
ЦУМ «Прикарпаття»
Відразу біля міського ринку розташований ЦУМ. Це теж частина міського простору, яку не так часто показують гостям. Загалом центральні універмаги – це демонстрація, що в місцевих має попит, що вони хочуть бачити у своїх гардеробах і будинках.
У будівлі два поверхи: щоб перейнятися, радимо звертати увагу не лише на те, що тут продають, а й на те, як усередині будується маркетинг та які «рекламні фішки» працюють. Це цікава частина подорожі, яка може давати глибше розуміння міста.
Вовчинецькі гори
Це місце називають «Франківським Голлівудом», тому що гори – насправді пагорби, з яких відкривається краєвид на місто. Вам потрібно доїхати до селища Вовчинець, а тоді піднятися на пагорби (ви їх точно побачите). Це краще зробити машиною, таксі, чи велосипедом. Дорога від центру автівкою не займе довше 30 хвилин.
Радимо їхати сюди під кінець дня – спостерігати захід сонця та медитувати. Якщо ви будете їхати в літню пору – прихопіть із собою засіб проти комарів. У цей період їх тут багато й вони справді жадають вашої крові. Радимо також узяти акумулятор для заряджання телефону, щоби потім не опинитися у прикрій ситуації без карти та змоги викликати таксі.
Ще трохи закладів
- Ваґабундо – мистецький підземний перехід, який створили за ініціативи Юрія Андруховича, Ростислава Шпука та Олександра Ковтуна. Можна потрапити на виставку чи мистецьку подію.
- «Шампанерія» – це морепродукти, частина океану в центрі Франківська.
- «Кухня» – добра вечеря та смачні напої. Власник закладу іноді може стояти за баром, приготувати для вас Aperol і розповісти історію.
- «Шпиндель» – антикварня, в якій власники зібрали антикваріат, через який можна дізнатися історію міста.
- «Гост» – місцевий бар, в якому збирається прогресивна молодь. Ввечері тут завжди людно.
- Prom Bar – частина «Промприладу», ще одне місце зустрічі прогресивної тусовки.
- Bartik Beer – якщо хочеться спробувати смачного місцевого пива.
- «Блуд» – ще один популярний бар, що відкрився у 2020 році. В описі відразу зазначає «На стометрівці».
Другий день
«Драмтеатр»
Національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка місцеві називають коротко: «Драма» або ж «Драмтеатр». На наше просте запитання: «Що крутого відбувається у Франику останнім часом?» поміж перших Юрко Филюк назвав саме це місце та його керівника Ростислава Держипільського. «Прогресивно розвиваються».
Це місце варто просто побачити, площа біля нього – культова локація рок-тусовки, скейтерів і байкерів. Вам пощастить, якщо ви зможете потрапити всередину. Якщо ні – ось віртуальний тур. Внутрішня оздоба будівлі – окрема історія.
Якщо ви вже опинилися біля «Драму», зробіть невеликий гак і прогуляйтеся меморіальним сквером за будівлею. Це колишній цвинтар, який перетворили на історичну пам’ятку. У ньому в минулому ховали видатних людей міста, серед яких композитор Денис Січинський, політик Лев Бачинський, друге кохання Івана Франка Йосифа Дзвінковська та багато інших. Це спокійне й затишне місце, в якому навіть у літню спеку комфортно й прохолодно.
Вулиця Курбаса
Ця локація цікава своїми двориками в будинках 5–7–9. Перш за все, зверніть увагу на двері та вітражі. Це також робота ініціативи «Франківськ, який треба берегти».
Засновниця проєкту Марія Козакевич відчиняє перед нами різні брами та двері й захоплено розповідає історію їхньої реставрації (автору цього тексту стає ніяково, що він 22 роки прожив у Франику, але ніколи не бачив цих під’їздів, арок і двориків). Під час прогулянки до нас підійшли та запитали, де можна знайти «той кльовий під’їзд з красивими сходами, який ми бачили в інстаграмі».
Раніше тут щонеділі також відбувався «Квадрат Курбаса», який позиціював себе як музично-кулінарно-мистецький простір. Сюди сходилися місцеві, їли, пили, влаштовували концерти та мистецькі події, спілкувалися. У планах також зробити цю вулицю пішохідною. На ній, до речі, розташований «Гост Бар», про який ми писали вище.
Вулиця Леся Курбаса
Промприлад «Реновація»
Ще один помітний проєкт не лише для міста, але й для країни. У 2017 році співзасновник ГО «Тепле місто» та Urban Space Юрко Филюк разом із командою партнерів почав перетворення старого заводу «Промприлад» у центрі Франика на сучасний бізнес-кластер із залученням інвестицій від громадян і бізнесу. Серед партнерів є навіть уряди Канади та Швеції. Ми вже розповідали про них раніше.
Це одна з найбільш популярних «інста-зон» Івано-Франківська. Цікаво те, що, крім представників креативного класу, тут можна зустріти групи дітей із вихователями, працівників заводу, іноземців, представників комунальних служб. Словом, у цій локації збирається ледь не все місто. Тут можна попрацювати (є коворкінг), поїсти (є Prom Bar), просто відпочити на літній терасі, а ввечері випити коктейль у Prom Bar.
Вулиця Шевченка
Ще одна зона для прогулянки, яку потрібно вивчати повільно, метр за метром. У ній, як і в центральній частині міста, Станіславів перетинається з Фраником. Це виявляється, перш за все, у поєднанні старої та нової архітектури. Частини архітектурних пам’яток, як от балкони, двері чи фасади будівель, зносять, міняють, облаштовують під себе.
На початку вулиці зазирніть у старий дворик Шевченка, 12. Для мистецької тусовки – локація культова. У 90-х тут був заклад «Під лиликом», в якому тусили місцеві письменники та художники, засновники «Станіславського феномену». Місце намагалися відновити у 2015, але не склалося. Наразі воно зачинене та заростає чигирями, а про події минулого свідчить лише напис на стіні «Під Лиликом».
Якщо ви будете гуляти вулицею з кимось із місцевих, вони обов’язково розкажуть вам, що вулиця колись називалася «Липова». І справді – дорогою до парку посаджені десятки лип. Якщо вірити історії, за містом місцевий підприємець Францішек Ромашкан мав мисливські угіддя й часто ввечері їздив туди на коні. Щоб мати орієнтири, уздовж вулиці він висадив липи, звідси й назва.
Знову ж таки радимо вам іти вулицею повільно, зазирати у дворики та арки, звертати увагу на фасади будівель. Це вулиця нібито пішохідна, але машини нею все одно їздять. Тут можна побачити як давні польські дачі, так і нові багатоповерхівки. Це місце, за словами місцевих, чи не найкраще передає суть міста.
Парк Шевченка та міське озеро
Вулиця Шевченка логічно приводить нас у міський парк Шевченка. Тут є стадіон, на якому грає футбольний клуб «Прикарпаття» та міське озеро. Відразу зазначимо, що плавати у ньому заборонено. А от засмагати навколо – ні.
У парк також краще приходити в другій половині дня. Парк популярний серед місцевих мешканців, тут гуляють і батьки з дітьми, і молодь, і літні люди. Крім міського озера, тут є невелике озерце, в якому можна погодувати лебедів чи просто посидіти поруч. Локація зелена, багато тіні та прохолоди, можна взяти місцевий холодний квас або морозиво та спокійно пройтися в затінку.
Щодо міського озера також є кілька опцій:
- Спокійно пройтися навколо нього;
- Проїхатися велосипедом, для цього навіть є велодоріжка;
- Влаштувати пробіжку: одне коло навкруги – 3 км;
- Узяти в оренду SUP-борд, байдарку чи катамаран:
- Влаштувати пікнік на Острові закоханих.
Рейви у Франику
Крім вечірок у барах «Гост», «Блуд» та інших, у Франику зараз активно розвивається техно-культура. Відразу кілька місцевих назвали нам проєкт DETALI, який займається організацією вечірок на старих фабриках і покинутих будівлях. Вони є організаторами фестивалю електронної музики та сучасного мистецтва «Detaliзація».
За два дні охопити все місто та розібрати його на молекули вкрай складно. Знаємо, ми обрали не всі заклади, в які варто піти, і не згадали всі історичні місця, важливі для міста. Наш фокус – це локації та історії, які не знайдеш у пошукових системах.
У чому прикол міста?
У його повільності та спокої. У змозі всюди ходити пішки. У традиційності та прогресивності водночас. Радимо вам вивчати Франик із місцевими, що переймаються його минулим, теперішнім і майбутнім. Певно, це будуть найкращі екскурсії з усіх можливих.
Приємної подорожі!
Редакція дякує за допомогу в підготовці тексту:
Миколі Марковичу
Сергію Борису
Марії Козакевич
Юрку Филюку
Денису Єфімову
Текст: Марк Лівін
Фото: Марк Лівін, Микола Маркович, Марія Козакевич
Обкладинка: Марія Козакевич
Літературна редакторка: Ніка Пономаренко
Верстка: Анна Шакун
Коментарі
Підписатись