Редакція The Village Україна разом з «WWF в Україні» з’ясовує, які звички можна змінити вже сьогодні, щоб врятувати ліси в майбутньому.

Текст: Марічка Закалюжна, Єгор Гриник, Софія Пилипюк

Обкладинка: Аліна Кропачова «Бородач»

 Сортувати і переробляти папір

Щоб отримати тонну паперової маси, з якої виготовлять офісний папір, потрібно 4 тонни деревини. Залежно від природних і виробничих умов ця цифра дорівнює кільком зрубаним деревам. Виробництво переробленого паперу потребує вдвічі менше сировини. Тобто на 1 тонну паперової маси треба всього 2 тонни макулатури.

Україна імпортує понад 200 000 тонн макулатури щорічно, ціна на яку може досягати 200 доларів США за тонну. Водночас використаний папір усередині країни потрапляє на смітники, що також спричиняє забруднення довкілля і вирубку лісів.

Як: почніть сортування з коробки, яка стоятиме поруч зі смітником або ж принтером. У Києві майже в кожному районі є пункти прийому макулатури.

«Папір. Від народження до смерті», Яна Гранковська
«Чи варте написане друку», Анастасія Євтушенко

 Уникати зайвого друку

Якщо ви вже щось друкуєте, переконайтеся, що це справді потрібно, а ще краще – що цим скористається кілька людей, не один раз. Електронні квитки замість паперових, друк на чернетках, електронні версії видань замість паперових – усе це дає можливість значно зменшити використання паперу.

У світі більше половини паперової продукції виробляють з переробленого паперу або картону. Це може бути офісний, пакувальний, туалетний папір – його легко визначити за відповідним маркуванням на упаковці, а якщо він не відбілений – за сіруватим кольором.

Рекламні флаєри, які роздають поряд з метро, живуть рівно 30 секунд: від моменту, коли їх роздали, до найближчого смітника, звідки вони не потраплять на переробку. Однак це не єдиний спосіб рекламувати свої послуги або товари. Відмовляючись від флаєрів, ви стимулюєте замовників реклами використовувати екологічні засоби маркетингу. Те саме стосується й інших видів паперової рекламної продукції.

Як: друкуйте з обох боків. Звертайте увагу на структуру: мінімум вільного місця на папері й трохи зменшені поля документа допомагають значно економити папір. Зменшення полів удвічі може зекономити більш ніж 5% паперу.

Відмовляйтеся від паперових носіїв – візитки, нотатки, програми заходів чи конференцій можна завантажувати на телефон чи інші цифрові носії.

 Використовувати термочашку замість паперових стаканчиків

Паперові стаканчики здебільшого використовують лише раз. Щоб вони не розмокали, їх покривають спеціальною полістироловою плівкою, тому переробити їх можна тільки на спеціальних заводах, а вони є не в кожній країні. У Британії, де такі заводи діють, за день використовують сім мільйонів паперових стаканчиків і 1% з них потрапляє на переробку. У деяких країнах через стандарти харчової безпеки паперовий стаканчик не може містити більш ніж 10% переробленої сировини, а тому для виготовлення потребує нової деревної сировини.

За приблизними підрахунками, відмова від паперових стаканчиків співробітниками офісу, в якому працює близько 50 осіб, дасть змогу рятувати більше одного дерева на рік.

Як: використовуйте багаторазовий посуд удома, в офісі. Каву з собою можна попросити заварити в термочашку.

«Це не гра», Оля Музиченко
«Лише у папері», Женя Олійник

 Зменшити споживання м’яса в раціоні

Більшість вирубок лісів проводяться не для отримання деревини, а щоб звільнити площі для сільськогосподарських потреб. 75% земель використовують для потреб тваринництва. Високий попит на м’ясо, м’ясопродукти і молочні продукти стимулює розширення площі для пасовищ і вирощування кормів за рахунок вирубки лісів. Ланцюг виробництва м’яса потребує також й інші природні ресурси – енергію, воду. За даними шведських дослідників, для отримання 1 кілограма яловичини в середньому треба близько 40 м2 землі, тоді як для 1 кілограма курятини або свинини – приблизно вчетверо менше.

Зменшення кількості спожитого м’яса на 25% дало б змогу вдвічі зменшити площі, необхідні для вирощування харчових рослинних культур. Тому, наприклад, близько половини (46,8%) вегетаріанців у Німеччині мотивують відмову від продуктів тваринного походження турботою про довкілля.

Як: більш усвідомлено ставтеся до прийому їжі. При можливості старайтесь уникати зайвого бургера, стейка чи інших страв, що містять продукти тваринного походження, особливо яловичини.

 Обмінюватися речами, а не купувати нові

Старі меблі, книжки, якими ви вже не користуєтесь, не обов’язково мають йти на смітник. Є багато способів дати таким речам «друге життя». Виробництво нових речей прямо впливає на вирубку лісів, а їх повторне використання – важливий внесок у зменшення обсягів. Цей принцип працює і в зворотному напрямку – за можливості використовуйте вживані речі, а не купуйте нові.

Як: обмінюйтеся речами з друзями, беріть участь у барахолках, буккросингах, продавайте та купуйте речі на секонд-хенді.

«Зелене місто», Оля Музиченко
«Людству, з любов’ю», Женя Олійник

 Купувати FSC-сертифіковані товари: папір, меблі

FSC – міжнародна система добровільної сертифікації підприємств, що займаються заготівлею чи обробкою деревини. Стандарт FSC, яким має керуватися підприємство у своїй роботі, передбачає якнайменший негативний вплив на навколишнє середовище, в тому числі і шляхом відмови від вирубки найбільш цінних із природоохоронної точки зору лісів. Товари, виготовлені з деревини, яка відповідає сертифікації FSC, отримують спеціальне маркування. Купівля продукції зі знаком FSC робить важливий внесок у збереження та стале користування лісами.

Як: купуйте товари з логотипом FSC. Тільки в Україні є понад 400 сертифікованих підприємств.

 Гуляти в лісі, національних парках та фіксувати порушення

Прогулянки у лісі дають змогу сприймати вирубку лісів не як абстрактне поняття, віддалене від життя містян, а як реальну проблему, що потребує конкретних дій від кожного.

Є і практичний аспект – лише так можна помітити порушення при вирубці й, можливо, вберегти улюблене місце для відпочинку. Чим більше містян відвідують ліс – тим менше шансів, що його незаконно зрубають. Киянам пощастило – навколо міста таких місць вистачає.

Як: для фіксації порушення достатньо зробити фотографії на смартфон, ввімкнувши геолокацію. Сміття, вирубки в заповідниках чи національних парках без маркування – фотографуйте та надсилайте в правоохоронні органи або ж публікуйте в «Лісовій варті».

«Фіксуй лісопорушення», Анна Гаврилюк

Із 21 березня в MediaHUB можна побачити виставку екологічного плакату «Про Ліс». Сім українських ілюстраторок показують, як наші щоденні звички, спосіб життя, речі, які купуємо, їжа, яку вживаємо, стимулюють вирубки лісів в Україні та світі.