На кордоні Польщі та білорусі українські активісти заблокували проїзд фурам, які везли товари з ЄС до росії. Блокада тривала декілька днів, за цей час черга з вантажівок розтягнулася на 55 кілометрів.

Польський прем’єр-міністр підтримав активістів і вніс пропозицію про повне припинення торгівлі між ЄС та росією на розгляд Ради Європи. Наразі активісти продовжують тиснути на політиків, своєю новою «мішенню» називають німецького канцлера Олафа Шольца.

Співорганізаторка акції Ірина Земляна розповіла нам про те, як відбувалася блокада, чого вже вдалося досягти і що буде далі. А також про неадекватну поведінку російських водіїв і відносини з польською поліцією.

Фото: Павло Бутурлімов

«Домогтися того, аби ЄС повністю припинив торгівлю з росією»

Фури з товарами з ЄС їдуть із Польщі до росії транзитом через білорусь. Вони можуть пройти через два пункти пропуску на польсько-білоруському кордоні. Ми вирішили блокувати той, де зазвичай найбільший потік фур, – це пункт Кукурики-Козловичі.

У перші три доби протесту ми блокували проїзд тільки для білоруських та російських фур. Всі інші фури, з європейськими номерами, ми пропускали. Але це не дало бажаного ефекту – нас розігнала поліція, і наші вимоги не були почуті. Тому під час другої акції ми зібрали понад 400 людей і заблокували проїзд зовсім – для будь-яких фур.


Ми блокували кордон для того, щоб показати – проблема є, фури їдуть


Ми хочемо домогтися того, аби Європейський Союз повністю припинив торгівлю з росією. Справа не тільки в підсанкційних товарах – проблема в торгівлі загалом, бо вона підтримує російську економіку. Тому ми вирішили блокувати кордон і вимагати від ЄС припинити будь-які торговельні операції з рф.

Звісно, блокада одного пункту пропуску не вирішує проблему, бо є інші шляхи ввезення товарів. Наприклад, багато чого їде через Литву, також морем. Своїми акціями ми привертаємо увагу до проблеми, тиснемо на владу. Тому не так важливо, яким саме фурам ми не давали проїзд. Ми блокували кордон для того, щоб показати – проблема є, фури їдуть.

«Це була така синергія, як колись на Майдані»

Перша наша акція була мирним протестом. Ми просто оголосили її та взяли на себе відповідальність за проведення. Але на третій день нас взяла в кільце і відтіснила поліція, мотивуючи це тим, що такий формат акції не передбачає перекриття доріг.

Щоби перекрити дорогу, потрібно отримати спеціальний дозвіл. Для другої акції [яка почалася 19 березня] ми вже його мали.

Серед кількох сотень учасників блокування були українці, які давно живуть у Польщі, а також ті, хто стали біженцями через війну. Ще були поляки, які не підтримують цинізм європейських політиків у питанні торгівлі з росією, і білоруси, які називають себе БЧБ-активісти (БЧБ – біло-червоно-білий прапор).


Українські та польські бізнеси привозили нам палатки, їжу, воду


Багато людей приїжджали на своїх автівках з усієї Польщі. Частина учасників прибувала увечері, щоб стояти всю ніч.

Українські та польські бізнеси із власної ініціативи привозили нам палатки, їжу, воду. Була навіть компанія, яка нагодувала всіх гарячим супом. Це така була синергія, як колись на Майдані, кожен щось намагався щось робити, аби допомогти.

«Мені погрожували водії, їхні мами і дружини»

Найбільш агресивно на блокування реагували, звичайно, російські водії. Вони показували члени з вікон, малювали символ «Z» на своїх машинах. Росіянин, якого ми першим спинили зі співорганізаторкою акції Наталкою Панченко, кричав нам, що ми нацистки. Ще він казав, що підтримує путіна і так само хоче вбивати нас, як путін вбиває українців.

Мені у Facebook погрожували водії, їхні мами і дружини. Це десятки повідомлень із погрозами вбити, згвалтувати, просто з образами.


Деякі з них – хоча це точно не позиція більшості – кричали нам, що все одно будуть торгувати, бо це їхній дохід


Під час акцій росіяни постійно приходили і всіляко нас ображали, а на перемовини присилали білоруських водіїв. Білоруські водії спочатку дещо обурювалися, бо вони все одно не розуміють «почєму оні должни стоять, еслі оні ні прі чьом», але загалом вони лояльні до нас.

З польських водіїв ніхто до нас не підходив, вони просто стояли і чемно мовчали. Конфлікт був із польськими представниками фірм-перевізників, деякі з них були доволі радикально налаштовані. Хтось, звісно, припинив роботу з росією, але деякі – ні. Вони намагалися влаштувати контр-мітинг, але він не протривав і пів години. Деякі з них – хоча це точно не позиція більшості – кричали нам, що все одно будуть торгувати, бо це їхній дохід.

«Путін – хуй, проїжджайте»

Для мене як для української активістки, яка веде діяльність ще з часів Януковича, було незвично, що польська поліція загалом виступала на боці протестувальників. Я очікувала якоїсь агресії чи протистояння. Цього не було, але водночас, як тільки їм надали наказ нас відтіснити, вони це зробили.

Нас оточили в кільце і змістили з дороги. Для мене це було ніби дежавю, бо останній раз поліція тримала мене в кільці біля Межигір’я [перед резиденцією Януковича] у квітні 2013 року. Тому я ніколи не думала, що це може колись повторитися в Європейському Союзі – але повторилося.

Загалом, як уже сказала, поліція нас скоріше підтримує. Показова історія: на під’їздах до місця проведення акції поліцейські поставили пункти контролю. Один із поліцейських мене зупинив, щоб перевірити паспорт, і спитав, коли я приїхала в Польщу. Я відповіла, що першого березня – а він сказав: «Путін – хуй, проїжджайте».


Для мене було незвично, що поліція загалом виступала на боці протестувальників


«Польські медіа думають, що ми досі блокуємо фури – багатокілометрові черги на пункті пропуску залишилися»

Загалом ми блокували кордон 6 діб. На кордоні стояли черги із фур, рекордна мала довжину понад 55 кілометрів [відео, як виглядала черга].

На кордоні досі велика черга, бо фури постійно під’їжджають, а тим, які ми блокували, ще потрібно пройти митні процедури.

Час від часу польські медіа просять, щоб ми прокоментували ситуацію з блокадою. Ми кажемо, що не блокуємо, а вони питають, як таке може бути, якщо на кордоні досі велика черга. Тобто ефект блокади триває.


Надалі ми концентруватимемо свою увагу саме на Німеччині та Франції, адже Польща вже зробила усе, що могла


«Нашою новою мішенню став Шольц»

У відповідь на нашу акцію прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що повністю нас підтримує. Він звернувся до ЄС, і минулого четверга [24 березня] виніс питання про повне припинення торгівлі з рф на засідання Ради Європи.

Але воно не було проголосоване: рішення блокують Німеччина, друга за кількістю поставок у росію, і Франція.

Ми передали листа з вимогою заборонити торгівлю ЄС з росією німецькому канцлеру Олафу Шольцу через представництво Німеччини в Польщі. Проте відповіді не отримали. Тому ми вирішили «автомайданом» повезти цього листа прямо в Німеччину, до канцелярії Шольца в Берліні – якщо вже так довго ходять листи дипломатичною поштою.

Надалі ми концентруватимемо свою увагу саме на Німеччині та Франції, адже Польща вже зробила усе, що могла. Одноосібно заборонити торгівлю вона не може, бо по її кордонах проходить також кордон ЄС – усі країни, які до нього входять, повинні схвалити рішення.

Німеччина це блокує, тому нашою новою мішенню став Шольц. Ми передамо листа, ще трохи почекаємо. Якщо ми знову не будемо почуті, ми заблокуємо кордон десь у Німеччині. Я поки не можу розголошувати, який і де саме, але точно буде незручно всім.

«Як я кажу польській поліції, яка радить мені йти додому, – у мене немає дому»

Як я кажу польській поліції, яка радить мені «йти додому з кордону», – у мене немає дому. Я біженка – мені немає куди повертатися, у мене немає виходу. Тому ми будемо боротися, поки торгівлю не заборонять.

Зрозуміло, що це може тривати довго, але і європейським політикам буде несолодко.


Ми будемо боротися, поки торгівлю не заборонять