Як це – власноруч робити ремонт у квартирі, від електропроводки до вкладання ламінату? Фотограф Володимир Шуваєв ділиться досвідом із The Village Україна.

 Підпишись на THE VILLAGE УКРАЇНА В TELEGRAM – лонгріди без новин.

Я вирішив власноруч зробити ремонт у новій квартирі. У мене немає профільної освіти: закінчував КПІ, за фахом я поліграфіст, але працюю фотографом. Будівництво люблю з дитинства: воно минуло в будинку, який постійно добудовували. Зрештою, жити у власноруч спорудженому житлі – це ж один із основних чоловічих гештальтів. Ну а дерев я вже достатньо посадив.

Загалом процес ремонту тривав близько двох років. За цей час сукупно я присвятив йому п’ять-шість місяців. Можна сказати, що присвячував ремонту кожен вільний від основної роботи день. Я маю вільний графік і вважаю, що найкращий відпочинок – це зміна діяльності. Коли багато днів поспіль монотонно обробляєш фото, навіть класти плитку здається кращим заняттям.

Ми придбали квартиру давно, але тимчасово жили в іншому помешканні, тож з ремонтом особливо не поспішали. Утім, певні обставини змусили нас швидко переїхати в нове житло наприкінці минулого року. Ремонт довелося робити максимально швидко – щоб якомога швидше переїхати.

Коли почав ремонт, квартира була в нульовому стані – одразу після будівельників. Для мене це був виклик. Усі види робіт я опановував сам: чогось навчився від батьків, багато про що читав, також дивився відео на YouTube.

Інструменти

Більшість інструментів я придбав у процесі ремонту. Я обрав хороше за співвідношенням ціни та якості приладдя. Частину замовив на eBay і попросив друзів доправити із США, а решту купив в Україні. В Америці інша напруга, тож я придбав інструменти на акумуляторах і додав до них зарядний пристрій на 220 вольт.

На весь арсенал пішло близько двох тисяч доларів. Це немаленька сума, але, якби я купував усе в Україні, вийшло б удвічі дорожче.

Основні матеріали я придбав у спеціалізованих магазинах та на будівельному ринку «Юність»: будівельні суміші, компоненти електрики та водогону тощо.

«Я будую печеру на 21-му поверсі»

Спочатку я думав пофарбувати всі стіни в білий, але згодом вирішив залишити бетонні поверхні. Можна сказати, що я будую печеру на 21-му поверсі. Мені подобається комбінація із бетону, дерева і білого кольору. У цьому є певний символізм: людина перемагає природу, з каміння створює будівлі. Бетон виглядає брутально, а дерево, своєю чергою, врівноважує його і дає тепло.

Стіни і стелі я частково сам шліфував, а частково наймав працівника. Це виснажлива робота, але впоралися за тиждень. Власне, лише для кількох процесів я залучав майстрів – штукатури зекономили мені не один тиждень важкої ручної праці і вирівняли всі стіни за день. На фінальному етапі для прискорення я запросив майстра, який виконав шпаклювання стін, а вкладання плитки і фарбування стін ми зробили разом. Ще мені допоміг друг-власник столярної майстерні: із ним ми встановлювали фанерні підвіконня. Власне, це вся наймана праця, яку я залучав. За інженерні рішення (електрику, опалення, сантехніку) та частково за оздоблення я відповідав сам.

 У цьому є певний символізм: людина перемагає природу, з каміння створює будівлі.

За оригінальним плануванням це однокімнатна квартира площею 55 м²: коридор, кухня і загальна кімната з окремою лоджією. Я вирішив змінити призначення приміщень – приєднати лоджію до кімнати, а спальню і кухню поміняти місцями. Таким чином ми отримали велику студію з кухнею, а спальню відокремили. Зрештою, коли хочеш відпочити, це комфортніше робити за зачиненими дверима.

«Усю проводку я розводив по квартирі сам»

Усі монолітні стіни ми зберегли, тож дозволів на перепланування не знадобилося. Комунікації для ванної кімнати я розвів на ванну та кухню, а ті, що призначалися для кухні, ми не використовуємо.

Ремонт я почав із встановлення вхідних дверей – щоб можна було безпечно лишати інструмент. Відтак організував собі мінімальний побут: воду й тимчасову електрику. Потім приєднав лоджію до загальної кімнати, демонтувавши двері та вікно і зруйнувавши стіну – у кімнаті одразу стало світліше.

Далі замінив вікна на нові, обравши багатокамерний профіль та склопакети Solar: у нас сонячний бік, тож влітку дуже спекотно. Розібрався у віконних конструкціях – для настільки високого поверху великі вікна треба якісно закріпити й ізолювати по периметру, адже вони виходять на річку і буває сильний вітер.

У першу зиму ремонту я відчув, що в квартирі холодно, і вирішив замінити систему опалення. Радіатори, встановлені забудовником, не влаштовували мене за дизайном. Натомість хотілося знайти мінімалістичні. Зразки італійських виробників коштували божевільних грошей – понад тисячу євро за кожен. Але виявилося, що у Харкові є виробник, який виготовляє схожі батареї під замовлення. Результат вийшов класним, а коштувало це втричі дешевше. Всього радіаторів три – один під вікном у спальні і два у студії.

Не дуже люблю загальні будівельні роботи, проте інженерія – це моє. Подобається придумувати системи, які працюють. Усе має свою специфіку – і водопостачання, і опалення, і електрика. Квартира розташована у висотній будівлі, тож газу в нас нема. Відповідно до електрики потрібен був фундаментальний підхід.

До помешкання входить п’ять кабелів: три фази електрики, нуль і заземлення. Усю проводку я розводив по квартирі сам. На це пішло приблизно 500 метрів кабелю, враховуючи проводку для 40 розеток, освітлення та локальної мережі.

Самому довелося розібратися з електрощитом. Він спочатку здається приладом керування космічним кораблем, але насправді в ньому немає нічого зайвого. Прилади захисту в щиті поділяються на дві категорії: автоматичні вимикачі та пристрої захисного відімкнення (ПЗВ). Автомати захищають кабелі від перенапруги, а ПЗВ вберігає людей від ураження струмом.

Я поділив електричні прилади на групи за зонами: є група вітальні, група спальні, група ванної тощо. Це потрібно в разі необхідності вимкнення світла або розеток в якійсь із кімнат: якщо щось трапиться, не доведеться ремонтувати в темряві.

Побутові прилади, до яких підведена вода, на кшталт пральної машини та бойлера, виконані окремими лініями і захищені дифавтоматами. Це пристрій, який поєднує автоматичний вимикач і пристрій захисного відімкнення. У випадку, якщо ви торкаєтеся корпусу вологого приладу, ПЗВ реєструє витік струму і вимикає його з затримкою у кілька мілісекунд. У майбутньому всі аварійні системи, включно з протипожежною, я під’єднаю до джерела постійного живлення.

Схожа історія з водопостачанням. На вході маємо стояк з холодною водою. Для захисту від затоплення в нас є автоматичні крани, які за потреби перекриють воду. Їх я під’єднаю до датчиків залиття, які розташую під посудомийкою, пральною машиною та в інших місцях. Якщо раптом вода проллється з пральної чи посудомийної машини, спрацює датчик – і автоматичні крани перекриють воду. Навіть якщо нікого не буде вдома, це не стане проблемою.

 Не дуже люблю загальні будівельні роботи, проте інженерія – це моє. Подобається придумувати системи, які працюють.

У висотних будинках тиск водогону може сягати багатьох атмосфер – особливо вночі, коли воду не використовують. Для захисту від цього я встановив редуктори тиску. Вода проходить через лічильник та фільтри тонкої очистки і потрапляє до колектора – такого самого, як у системі опалення. Для кожного споживача можна відрегулювати або перекривати водопостачання. Наприклад, окремо перекрити воду на душ, посудомийку чи пральну машину, а для кухонної мийки зменшити потік гарячої води, щоб не обпекти руки.

Гарячої води в будинку немає, тому я встановив бойлер, який приєднав до колектора холодного водопостачання. Нагріта вода повертається по іншій трубі, по якій розходиться до душу, кухонної мийки та інших споживачів.

У ванній вирішив облаштував інженерний душ. За такої конструкції душову кабіну не встановлюють, а вода стікає безпосередньо в сифон-трап. Для цього я розрахував правильний кут нахилу підлоги і каналізаційних труб.

Підлога у ванній кімнаті гідроізольована, у неї я заклав кабель підігріву. Тепла підлога дуже додає комфорту у ванній – приємно ходити босоніж не по холодному, а ще вода швидко випаровується.

 Коли багато днів поспіль монотонно обробляєш фото, навіть класти плитку здається кращим заняттям.

«Це був дуже геморойний процес»

Я хотів, щоб у квартири було візуально цікаве та нестандартне рішення. Тож вирішив зробити так, щоб ламінат асиметрично стикувався з плиткою, а сам кахель «перетікав» з підлог на стіни. Таким чином поєднуються простіри ванної кімнати, коридору та студії.

Утім, для цього треба було забезпечити один рівень між ламінатом і плиткою. Це був дуже геморойний процес – звести всі приміщення під один рівень. Для вирівнювання підлог я користувався лазерним рівнем. Із ламінатом проблем не було, просто треба було акуратно підрізати, щоб був плавний перехід. Стики між ламінатом і плиткою заповнює герметик.

Насправді ремонт досі перебуває у процесі. Нещодавно ми встановили двері до ванної та спальні. Чекають на свій час плінтуси, не вистачає багатьох декоративних елементів.

Тепер у мене інший великий виклик – меблювання. Хочу навчитися власноруч виготовляти меблі. Разом із другом, із яким робили підвіконня, плануємо змайструвати кухонний гарнітур.

До того ж хочеться зробити простір комфортнішим, урівноважити бетон елементами з фанери. Також є ідея доповнити інтер’єр елементи з нержавіючої сталі.

У нас два домашні улюбленці – кіт і кішка, вони для нас є частиною родини. Хочемо більше адаптувати квартиру для них. Оскільки місця небагато, маємо ідею зробити під стелею лабіринт, по якому вони могли б тусуватися. Хочемо, щоб усі мешканці нашого дому насолоджувалися простором.