Як у нихСкільки коштує життя в Празі? Розпитали мешканців столиці Чехії

Столиця Чехії Прага вдвічі менша за Київ і вп’ятеро більша за Париж. Це популярне місто серед туристів і цифрових кочівників. Перших приваблюють історичні міські краєвиди, які вже понад чверть століття захищені ЮНЕСКО разом із загальною панорамою міста. Других – низький фіксований податок на дохід, який ввели, щоб позбутися бюрократії.

На Прагу, як і на всю Чехію, відчутно вплинула війна в Україні. Рівень інфляції тут один із найвищих у Європі. Крім того, країна прийняла більш як 480 тисяч переселенців й опинилася за цим показником на третьому місці після Польщі й Німеччини, що суттєво вплинуло на вартість житла.

Ми поговорили з українками, що переїхали до Праги до й після повномасштабного вторгнення, а також з уродженцем міста, і дізналися, скільки коштує життя в чеській столиці у 2023-му.

Шерити помешкання – популярний спосіб оренди не лише серед студентів. Самостійно винаймати квартиру в Празі людині із середнім доходом складно, кажуть місцеві. До того ж ціни на житло помітно виросли з початком повномасштабної війни в Україні через наплив переселенців. Середня ціна за дві кімнати й кухню – 20 тисяч крон [800 євро]. Кімната в спільному помешканні або квартира-студія із суміщеними спальнею, вітальнею й кухнею обійдеться вдвічі дешевше.

Купити квартиру в Празі для середньостатистичного мешканця майже завжди означає взяти іпотеку на 15–20 років, ціни на житло стартують від 8–10 мільйонів крон [330–420 тисяч євро]. На околицях міста ціни нижчі, у районах на кшталт Černý Most. Найдорожчі райони – історичні передмістя, як-от: Голешовіце, Карлін, Виногради. Десь посередині – Žižkov і Hloubětín.

Комунальні послуги

У Празі працює система завдатку за комунальні послуги. Упродовж півріччя або року ти сплачуєш фіксовану суму на свій розсуд, і лише в кінці цього періоду можеш дізнатися реальну вартість того обсягу, який ти спожив. Власники помешкань, які здають в оренду, часто просять орендарів самостійно укладати договір із компаніями, що постачають електроенергію й газ. Мінімальної суми завдатку немає. А якщо переплатив, наприкінці року тобі повернуть різницю.

Вартість комунальних послуг може помітно відрізнятися залежно від будинку. По-перше, постачальника електрики й газу можна обирати самостійно – на ринку немає монополістів. Крім того, якщо в українських містах здебільшого користуються централізованою системою опалення, у Празі це рідкість. Система опалення в більшості будинків своя: хтось користується газовим котлом, в інших – електричне опалення.

У старих будинках комунікації часто проблемні. Замикання дротів, прорив труб, пліснява – жителі чеської столиці з цим також стикаються.

«Віддаленість району ми звикли визначати за наявністю метро. Якщо до району доїжджає метро, значить, це не так уже й далеко. Якщо немає метро, тоді виникає питання, чи є трамвай. Якщо є трамвай, окей, теж непогано. Якщо туди ходять тільки автобуси, значить, так, це вже десь на задвірках»,

– розповідає Ян.

У місті діє єдиний квиток на весь громадський транспорт: метро, трамваї, автобуси, міську електричку, а також поромні переправи. Разовий проїзд тривалістю 30 хвилин коштує 30 крон [1,25 євро], однак місцеві не користуються такими квитками, а купують проїзні на кілька місяців або рік, це дозволяє економити. Проїзний на три місяці коштує 1500 крон [60 євро]. Довгострокові проїзні тривалістю від місяця виглядають як посвідчення особи, на них обов’язково є фото власника. Для дітей до 15 років проїзд безоплатний. Штраф за безквитковий проїзд – 800 крон [35 євро], на таку ж суму можуть оштрафувати пасажира, який їсть або п’є каву в транспорті.

Велоінфраструктура в центрі міста не розвинена. Велодоріжки частіше облаштовують у віддалених районах, де вони виконують рекреаційну функцію, на роботу ними не їздять.

Автівками для поїздок у межах міста жителі Праги також користуються нечасто завдяки розвиненій системі громадського транспорту. До того ж є труднощі з паркуванням. У місті практично немає зон, де можна паркуватися безоплатно. Для нерезидентів вартість паркування може становити від 40 до 80 крон [1,7–3,5 євро] за годину залежно від зони. Резиденти мають значну знижку на постійні паркомісця, для них це коштує приблизно 60 євро на рік. Якщо ти не місцевий, доведеться сплачувати приблизно 100 євро на рік.

Із сервісів замовлення автівок в місті працюють міжнародні Bolt та Uber, однак тарифи в Празі в кілька разів вищі, ніж в Україні.

Харчування

Чехія – не аграрна країна, овочі й фрукти в супермаркетах здебільшого імпортовані, відповідно, вони дорожчі й насичені консервантами, що впливає й на смакові якості. Ще одна проблемна категорія продуктів – риба й морепродукти. Асортимент у магазинах не великий, а ціни на рибу значно вищі, ніж у європейських країнах, що мають вихід до моря. Також у Празі не продають слабосолений лосось, лише копчений. Є фермерські ринки, де можна знайти свіжі овочі в сезон, однак, на відміну від українських, у Празі ринки відвідують здебільшого люди з доходом вище середнього. Вихід – міські садки, це заняття доволі популярне серед жителів Праги, які у вихідні люблять збиратися в community gardens на барбекю й свіжі овочі.

Із популярних мереж супермаркетів найдорожча німецька мережа Kaufland, водночас там найбільший вибір товарів. У середньому ціновому сегменті – Albert і Tesco. Про британську Tesco місцеві часто говорять, що це найкраще в місті співвідношення ціни і якості. Найдешевші продукти в Lidl і Billa, однак там можна натрапити на протерміновані товари.

Майже всюди є веганські продукти: тофу, сейтан, рослинне молоко і йогурти. У популярних фастфудах, як-от McDonald’s і Burger King, можна знайти рослинне меню. Big Mac меню в McDonald’s коштує 165 крон [7 євро], меню із веганським бургером – 185 крон [7,7 євро].

Є також кілька локальних популярних мережевих закладів швидкого харчування, як-от Bageterie Boulevard, Ugo Freshbar і Costa Coffee.

Медицина

У Чехії обов’язкове медичне страхування. За дітей, студентів, мам у декреті й пенсіонерів платить держава. Роботодавці роблять внески на медичне страхування із заробітної плати працівників. Приватні підприємці мусять робити щомісячні авансові страхові внески в розмірі 2600 крон [110 євро], не працевлаштовані – 2200 крон [90 євро], якщо вони не стоять на обліку в центрі зайнятості.

Державні медичні заклади пропонують широкий спектр послуг, водночас до вузьких спеціалістів великі черги, записуватися на прийом потрібно за три–чотири місяці.

Страхування покриває також покупку більшості ліків і стоматологічні послуги, зокрема, чекап і рентген раз на рік. Якщо пломбуєш зуб, держава покриє найдешевшу пломбу, однак здебільшого чехи все ж звертаються до приватних стоматологій. Там базова гігієна, як-от зняття каменів, коштує в середньому 2000–2500 крон [85–100 євро], пломбування – не менш як 2500–3000 крон [100–125 євро].

Б’юті-процедури

Стрижка на волосся середньої довжини в Празі коштує від 1000 крон [40 євро], і це не модельна, а звичайне вкорочення. Послуги українських майстринь зазвичай дорожчі, бо вони тут мають репутацію більш якісних.

Фарбування волосся в один тон обійдеться в близько 3000 крон [125 євро] для каре, складне фарбування коштує дорожче. За манікюр із покриттям у салоні в середньому беруть 800 крон [35 євро].

Дитячі потреби

Державні школи безоплатні, однак потрапити туди доволі складно через великі черги, зокрема й через збільшення кількості українців у країні внаслідок війни. Деякі діти не потрапили до шкіл, для них у Празі влаштовували гуртки й адаптаційні групи.

Є й приватні школи, але в місті їх не надто багато, оскільки ліцензію на освітні послуги отримати доволі складно. «У Празі немає шкіл, які працюють «під парасолькою» іншого ліцензованого закладу, як це буває в Україні», – відзначає Ліна. Навчання в приватній школі коштує в середньому 12 000 крон [500 євро] на місяць.

Аналогічна проблема щодо кількості місць із садочками, особливо гостро вона постає в нових районах. До моменту, коли з’явиться місце для дитини в державному закладі, батьки часто віддають дітей до приватних садків. Місяць навчання коштує від 8000 до 15 000 крон [330–625 євро].