У лютому відбувся офіційний анонс потенційного проєкту нового мікрорайону Greenpoint уздовж вулиці Кирилівської на Подолі. Канадський інвестор Роберт Гіббінс планував побудувати на місці промзони новий комплекс із залученням швейцарського архітектурного бюро Holzer Kobler Architekturen, розповідали The Village Україна в команді проєкту. Водночас цей проєкт не стосувався власне будівлі заводу Ріхерта з боку вулиці Кирилівської.

У червні з’явилася інформація, що закордонний інвестор вирішив вийти з проєкту: Гіббінс пояснив рішення в колонці НВ 22 червня корупцією в Україні, проблемами судової системи та браком підтримки закордонних інвестицій від міської влади. Також інвестор звинуватив «проєктну менеджерку» проєкту на Подолі, яка, за словами Гіббінса, ошукала його на мільйони доларів. «Я хотів створити в Україні щось видатне. Щось подібне до того, що наша команда робила в Бразилії та Іспанії. [...] Я вирішив вийти з проєкту на Подолі, але не припиняти відносини з Україною», – додав Гіббінс у колонці.

Натомість нову концепцію розвитку території запропонувала українська девелоперська компанія A Development. За словами представників A Development, компанії Гіббінса повернули інвестиції. Девелопер, який уже оновив простір поблизу станції метро «Арсенальна», включно з проєктом A-Station і гастромаркетом Kyiv Food Market, пропонує побудувати на цьому місці власний житловий і громадський простір. Відповідає за проєкт і концепцію «Творча архітектурна майстерня Андрія Пашенька», яка раніше реалізувала з A Development оновлення будівлі Військової комендатури на Арсенальній площі та проєктувала ТРЦ Ocean Plaza. 

The Village Україна розповідає про історію ділянки та запитує про плани нового деволопера на територію.

Про яку ділянку йдеться

Новий комплекс планують побудувати на території на перетині вулиць Кирилівської й Нижньоюрківської та Мильного провулку неподалік від гори Юрковиця та станції метро «Тараса Шевченка».

Ділянка у промисловій зоні на Подолі відома завдяки «Пивзаводу на Подолі» – історичній броварні, заснованій купцем Миколою Хряковим у 1872 році. За будівлю відповідав архітектор Володимир Ніколаєв, серед інших робіт якого пам’ятник Богдану Хмельницькому на Софійській площі, маєтки Лібермана та Гальперіна на Липках, а також завершення спорудження Володимирського собору.

Завод Ріхерта, 2021 рік / Олена Панченко для The Village Україна

Найбільш відомий пивзавод на Кирилівській завдяки будівлі рожевого кольору із сушильною вежею поряд, яка має назву «Завод Ріхерта». Цю будівлю з вежею побудували за проєктом архітектора Миколи Казанського в 1908–1909 роках під час модернізації пивзаводу іншим купцем Михайлом Ріхертом, стверджує києвознавець Михайло Кальницький. За радянських часів завод отримав назву Київський пивзавод №2, в 1990-х його приватизували, запустивши на ділянці Київський завод солодових екстрактів. Припинив роботу «Пивзавод на Подолі» у 2014 році; в лютому 2021-го Київська міська прокуратура звинуватила власника будівлі в недбалому ставленні до споруди та вимагала від нього укласти охоронний договір, оскільки з 1986 року будівля є пам’яткою архітектури місцевого значення та потребує відповідного захисту.

До недавнього часу будівля заводу та навколишня промзона мала різних власників, оскільки власником заводу Ріхерта був підприємець Ігор Воронов. «Ігор Воронов вийшов із цього проєкту. A Development є розробником загальної концепції комплексу, у яку буде інтегровано відреставровану будівлю заводу Ріхерта», – коментують у керівництві A Development The Village Україна.

Що із власниками і які були альтернативні проєкти

У 2012 році Ігор Воронов провів закритий архітектурний конкурс на проєкт музею сучасного мистецтва, який виграло бюро Zotov & Co Віктора Зотова. У конкурсі також брали участь студії O.S.A., Drozdov & Partners і Forma. Приміром, архітектурне бюро Олега Дроздова хотіло облаштувати територію завдяки двом стилобатам. Команда ж Зотова пропонувала відкрити на ділянці музей.

Ще один проєкт оновлення ділянки у 2019 році запропонувала архітектурна студія Shovk. «Прагнемо переконати власників об’єкту, інвесторів і забудовників, що завод Ріхерта може стати громадським, культурним та інфраструктурним центром у складі житлових комплексів, які будуються по сусідству», – описували пропозицію у Shovk.

Роберт Гіббінс розповідає, що договір оренди на ділянку уздовж Кирилівської отримав понад п’ять років тому. Компанія Гіббінса Autonomy Capital до цього реалізувала проєкти в Мадриді та бразильських Сан-Паулу й Ріо-де-Жанейро, а концепцію в Києві побудувала навколо екологічного принципу: інвестор обіцяв зробити центральним об’єктом ділянки озеро, а нові будівлі зводити з використанням екологічних матеріалів українського виробництва. Окрім житлової зони, на ділянці понад 100 тисяч квадратних метрів хотіли побудувати офісні простори, ресторани, фермерський і ремісничий ринки, а також громадський парк і культурний центр.

«Інвестор [Greenpoint] оцінив ступінь складності адаптації запропонованої іноземними архітекторами концепції до наявної земельної ділянки й остаточно вийшов із проєкту», – коментують представники A Development ситуацію із інвестпроєктом Гіббінса. Додають: «З допомогою A Development були знайдені кошти для повернення містеру Гіббінсу його інвестицій». The Village Україна звернувся до представників команди Greenpoint за підтвердженням цієї інформації, але не отримав відповіді на момент публікації.

Що пропонує A Development

На ділянці в понад гектар девелоперська компанія A Development планує побудувати житловий квартал на понад 100 тисяч квадратних метрів корисної площі та два дитячі садки на 160 місць, а також оновити зону навколо озера. «Багатоповерхові будинки плануються із вбудованими кафе, офісами й ресторанами на перших поверхах, – розповідають про пропозицію девелопери. – Здебільшого зводити будівлі будуть навколо заводу Ріхерта, щоб у такий спосіб сформувати невелику площу на кшталт невеликих шат чи італійських містечок».

Що буде із будівлею із трубою?

Власне будівлю заводу Ріхерта планують «реставрувати та трансформувати в багатофункціональний комплекс», який об’єднуватиме супермаркет, кафе, фітнес-центр, паркінг та офіси на верхніх поверхах, розповідають у «Творчій архітектурній майстерні Андрія Пашенька». Команда архітекторів наводить кілька прикладів, на які орієнтуються під час реставрації: колишня електростанція Battersea Power Station у Лондоні, багатофункціональний комплекс Theodora House на місці пивзаводу Carlsberg у Копенгагені, а також комплекси Белойтського коледжу в США та Бізнес-школи у Страсбурзі.

Запитуємо, як імовірна реставрація узгоджується з охоронним статусом будівлі та статусом пам’ятки архітектури місцевого значення. Наразі запропонована концепція комплексу ще не пройшла перевірку Департаменту охорони культурної спадщини КМДА. «Розробляється концепція реставрації. Її найближчим часом подадуть на розгляд та узгодження. Точна площа реставраційних робіт на завод буде відома після узгодження», – відповідають у команді проєкту. Додають, що проєкт реставрації заводу Ріхерта включили в загальну концепцію A Development у грудні 2020 року, його розробляють окремо й окремо узгоджуватимуть із міською владою.

За словами Андрія Пашенька, охороні підлягають виключно частини фасаду будівлі й вежа. Приміром, підвальні приміщення споруди називають «зруйнованими й такими, що не підлягають відновленню». В A Development додають, що реставрація необхідна, оскільки будівля заводу та вежа перебувають у «стані руйнування»: «Є ризик обвалу конструкцій. Вона потребує укріплення та підсилення каркасу». «Передусім ми розробили проєкт з укріплення та посилення труби, тому що її кренить. Оскільки конструкція йде під землю на глибину в 3,7 метра, ми будемо укріплювати фундамент й саму трубу (можливо, зсередини)», – коментує архітектор Пашенько. Додає, що ці роботи потрібно провести до початку зведення першої черги житлового комплексу.

Редакція The Village Україна попросила A Development підтвердження рішення щодо охоронного статусу будівлі й того, що під охорону підпадуть лише фасад і вежа. У компанії відповіли, що наразі чекають отримання свого екземпляру рішення «у встановленому законом порядку», але зможуть її надати згодом.

Андрій Пашенько

архітектор і засновник «Творчої архітектурної майстерні Андрія Пашенька»

По-перше, завод буде носієм соціальної функції, тобто він буде місцем, де можна культурно проводити час. Площа навколо заводу – це відкритий простір. Зараз ми працюємо над завданням, як архітектурно відрізати територію житлових будинків та розвести пішохідні потоки. По-друге, нарешті відкриється доступ до самого заводу, який зараз огороджений з усіх боків. У певному сенсі це повторення історії з Воєнною комендатурою на Арсенальній площі: завод стає громадським простором, а історичний об’єкт, по суті, отримує друге життя.

Ми з командою реставраторів відновлюємо всі архітектурні елементи, зокрема втрачені, первинний варіант яких уточнюється за історичними фотографіями та описами. Ми робимо реставрацію фасаду, нічого туди не додаючи й не забираючи. Саме фасад є цінним і захищається як пам’ятка місцевого значення.

На жаль, внутрішні перекриття заводу повністю зруйновані, а промислові інтер’єри втрачені. Тож ми використаємо міжнародну практику, коли зберігаються фасадні стіни та формується новий внутрішній каркас будівлі.

За оновлення заводу Ріхерта відповідатиме заслужений архітектор України та фахівець із реставрації Юрій Лосицький, який, зокрема, брав участь у відбудові Гостиного двору, а нещодавно реставрував садибу Іпсіланті біля Арсенальної, де відкрили ресторан Samna.

«[Будівля заводу] залишиться такою самою, але буде мати вигляд, ніби щойно побудована. Вона повинна бути цегляною: її ніхто не фарбував, цегла має бути відреставрованою», – коментує Лосицький. Уточнює, що після реставрації поверховість будівлі не збільшиться, залишившись на рівні 5 поверхів, включно із двома підземними. На реставрацію закладають 18 місяців за умови початку у вересні 2021 року.

Юрій Лосицький

засновник «Архітектурної майстерні Юрія Лосицького»

Це проєкт відновлення зовнішнього вигляду заводу Ріхерта, який дозволяє змінити призначення цього підприємства, але зберегти його вигляд. Так, упродовж певного часу він був пивзаводом, але ми вже не бачимо тут процесу виробництва пива; ми бачимо те, що нам показав архітектор, який його будував. Ми бачимо фасад, і це дуже інформативно. Це правильно, що ми залишаємо, показуємо і препаруємо його зовнішній вигляд, а всередині все буде змінюватися – призначення, функції тощо.

Оскільки завод Ріхерта побудували на початку минулого століття, для нього не має значення, як збираються поєднати нові об’єми забудови з об’ємами заводу. Вони не можуть туди нічого додати, не можуть нічого й забрати. Та вони можуть зв’язати їх кольором і формою. Головне, аби в їхньому комплексі завод Ріхерта виділявся. Аби було візуально одразу зрозуміло, де історичне, а де нове. Мешканці міста отримають елемент на межі 19 і 20 століть, який не знищено, не перероблено, а зі збереженою формою, хоч і зміненим умістом.

Площу навколо заводу планують організувати як простір для проведення заходів, біля труби облаштують «сухі фонтани».

Яким буде ЖК

У команді проєкту уточнюють, що поверховість житлових будинків на території не буде перевищувати рівень труби заводу заввишки 35 метрів: «Труба залишиться домінантною». «Ідея полягала не в тому, щоб вписатися в якусь традицію, а в тому, щоб відповідати пам’ятці, розташованій поряд. Не було сенсу робити щось складніше за архітектуру заводу. Увагу повинен привертати саме він, він повинен залишатися домінантою. Тож архітектура ЖК дуже стримано підіграє заводу», – коментують у «Творчій архітектурній майстерні Андрія Пашенька».

Загальна площа житлової частини комплексу – 110 тисяч квадратних метрів. Житлові будинки на території планують відкривати в дев’ять черг. Перші чотири черги – це будинки із трьох секцій із внутрішнім подвір’ям і сходами, що поєднують їх із відреставрованою будівлею заводу Ріхерта. «Для зведення ЖК ми використовуватимемо цеглу такого ж кольору, як на заводі Ріхерта. Також ми використовуємо той же архітектурний елемент, характерний для цієї історичної будівлі – аркові форми та вікна. Врешті-решт матеріал і дизайн ЖК обігрує «стару» архітектуру Подолу, а верхні поверхи виконані в більш спокійному та сучасному стилі», – додає Андрій Пашенько.

У майстерні розповідають, що планують ЖК як «безбар’єрний та інклюзивний простір», у якому пріоритет надають пішоходам і велосипедистам, а машини повністю виключать із внутрішніх дворів. Водночас у будинках першої-четвертої черг паркінг буде сумісним із першим поверхом: «Це пов’язано з тим, що ми не хотіли впливати на ґрунтові води. Ми провели геологічне дослідження, тому чітко уявляємо, де вони залягають, і не будемо їх торкатися».

У житловому комплексі пропонуватимуть однорівневі квартири на 1–3 кімнат від 35,6 до 120 квадратних метрів. Більшість квартир ЖК готуватимуть із вільним плануванням. 

Що буде з територією

У команді проєкту кажуть, що у процесі розвитку території проведуть благоустрій ділянки. «Зараз на будівельному майданчику немає зелених насаджень, там пустир. Ми здійснимо повноцінний доброустрій території з максимально можливим заповненням деревами. Також ми приводимо до ладу Юрковицю, бачимо перспективним облаштування спортивно-рекреаційної доріжки, яка з’єднала б житловий комплекс із цим пагорбом», – коментує архітектор Андрій Пашенько.

Оновлення водойми на ділянці планують на прикінцевих етапах будівництва. «Оскільки будівництво рухатиметься від перетину вулиць Нижньоюрківської та Кирилівської, озеро реконструюватимемо в складі останніх черг», – кажуть у команді майстерні Пашенька. Очікується, що навколо озера з’явиться прогулянкова доріжка, а також спортивні та дитячі майданчики.

Водночас редакція The Village Україна запитала представників A Development про проблему вирубування лісів на Юрковиці та відповідальності за це. «A Development не є органом правопорядку. Тому компанії не відомі особи, яких звинувачують у вирубці лісів на горі Юрковиця. Цим питанням має опікуватись правоохоронна система України та Києва зокрема», – відповіли представники девелопера.

Як новий комплекс буде взаємодіяти зі Стрічкоткацькою фабрикою на Нижньоюрківській і кластером на Кирилівській

«У безпосередній близькості до ділянки перебувають одразу два київські арткластери – Стрічкоткацька фабрика та ∄. Як запропонований проєкт планує співіснувати та взаємодіяти з цими комплексами? Чи зустрічалися ви із представниками цих кластерів? Якщо так, то які були результати зустрічі?», – запитала редакція The Village Україна у представників A Development. На це запитання в компанії відповіли: «Ні, ми не контактували з вищезазначеними арткластерами. Втім, завжди готові до діалогу та відкриті до пропозицій співпраці».